Минулий рік, попри війну, виявився одним із найбільш спокійних в історії ОГХК.
Це був унікальний період без гучних корупційних скандалів та обвинувачень у співробітництві з країною-агресором. На початку 2023 року, несподівано для багатьох, відбулася зміна курсу. Під проводом Фонду держмайна найбільше підприємство титанової галузі змінило керманичів, почало дрейфувати у бік податкових гаваней та впевнено почало рухатися у штормову зону нових скандалів…
Часи відносної стабільності закінчилися разом із зміною т.в.о. голови правління компанії Владислава Іткіна . Окрім того, що про своє звільнення з посади держменеджер дізнався із повідомлень у ЗМІ, досить дивною стала також офіційна причина для його відставки – аудит ефективності роботи компанії за 2022 рік, ініційований і проведений Фондом держмайна. Об’єктивність аудиторів залишила багато питань не лише в екс-керівника ОГХК. Крім цілої низки помилок та фактичних невідповідностей, документ так і не дав відповіді на головне питання – чи була робота ОГХК в умовах війни ефективною? Адже інформацію правління про те, що незважаючи на усі складнощі, держкомпанія спромоглася заробити біля 150 млн. грн., у повному обсязі виплатила зарплати, податкові зобов’язання та дивіденди державі – ніким не було спростовано.
Вочевидь, для керівництва ФДМ звільнення керівника ОГХК стало першим кроком у цілій комбінації із ревізії існуючих корпоративних практик та встановлення повного контролю над фінансово-економічною діяльністю компанії. Так, наказом ФДМ від 15.02.2023 р. було змінено Статут держкомпанії, завдяки чому новий голова правління відтепер може бути призначений Фондом без погодження з Кабміном та скільки завгодно керувати у статусі «в.о.». Призначення такого «в.о.» до складу правління тепер відбувається автоматично, без проходження відповідних процедур та без окремого наказу ФДМ. Завдяки цим статутним змінам, новим виконуючим обовязки голови правління ОГХК фактично-автоматично стала чинна перший заступник голови правління Ярослава Максименко, яка отримала усю повноту влади на підписання контрактів та розпорядження активами, не несучи при цьому жодної юридичної відповідальності.
Секрет непотоплюваності Я.Максименко дуже простий. Тривалий час вона має спільний бізнес із Валерієм Омельченко – экс-депутатом від Партії регіонів, зятем відомого регіонала часів Януковича та чоловіком судді Господарського суду Києва Вікторії Джарти . Наприклад, у ТОВ «СТАЛЕКС І ПАРТНЕРИ» Максименко раніше була директором та співвласницею, разом із батьком В.Омельченка та матір’ю В.Джарти.
Виконувати управлінські обов’язки голови правління ОГХК, поки неофіційно, було доручено досить суперечливому персонажу, якого нещодавно спеціально було введено до складу правління – Дімітрі Каландадзе. За наявною інформацією, його кандидатуру двічі подавали на розгляд Кабміну у якості нового голови правління ОГХК (за старою процедурою) і двічі вона була відхилена.
Окремо слід відзначити, що підписантом та ініціатором усіх останніх кадрових рішень Фонду та нових редакцій Статуту ОГХК є ніхто інший як перший заступник голови ФДМ Дмитро Кліменков.
Таким чином, маємо цілу низку досить явних тенденцій:
– ФДМ, який не несе публічної відповідальності за результати своєї діяльності, не маючи підтримки з боку Кабміну, який несе таку відповідальність – почав «емансипуватися» від центрального органу виконавчої влади та провадити власну політику, яку також публічно ніде не заявлено та ніким не легітимовано;
– Голова ФДМ Р.Умеров делегував повноваження у галузі кадрової політики та управління держвласністю своєму першому заступнику Д.Кліменкову, в якого окрім карт-бланшу «згори», явно є також якийсь бізнес-план та команда, що здатна його реалізувати;
– Приватизація, на якій, як відомо, спеціалізується Д.Каландадзе, тепер вже очевидно, буде стосуватися не активів ОГХК та підприємств, які в неї входять, а їх фінансових потоків.
Красномовним підтвердженням двох останніх тез можна вважати свіжі кадрові призначення в керівництво ОГХК та Демуринського ГЗК і ЗТМК, які входять до структури компанії.
Окрім Д.Каландадзе, одним з несподіваних останніх призначень до складу правління ОГХК стало повернення туди Є.Перелигіна.
Пікантності ситуації надає не той факт, що за останні два роки це вже третє повернення Перелигіна, а те що остання його відставка була ініційована колишнім керівництвом ФДМ та мала підґрунтям суттєві негативні мотиви.
Офційною причиною останнього звільнення було «порушення умов контрактів». Однак, якщо вірити чисельним публікаціям у ЗМІ, за цим розмитим формулюванням приховуються досить серйозні зловживання, такі як відправка титанової сировини підприємствам країни-агресора, яка відбувалася незважаючи на початок російської військової агресії проти України. Так, на той час голова правління ОГХК Є.Перелигін створив режим найбільшого сприяння для трейдерів «Estream» (Естонія), «Sic Luceat Lux» (Угорщина) та «Grover Metalloys» (Британія), які постачали продукцію на підсанкційні території. Компанія «Estream» мала явний зв’язок з компанією «Литпром» із Санкт-Петербургу. Компанія «Sic Luceat Lux», мала усі ознаки фіктивної, а її вантажоодержувачами у 2021-2022 р.р. числилися ООО «Редметконцентрат» (Москва), ООО «Нерудная компания» (Бєлгород), ООО «Минко Рус» (Бєлгород) та ін. Щодо компанії «Glover Metalloys», то вона мало безпосереднє відношення до одіозних екс-ТОП-менеджерів ОГХК Журило та Перцева, а також була повязана з діяльністю офшорів «Bolwerk» і «Defessa», які заволоділи злочинним шляхом коштами і досі мають неповернений борг перед ОГХК в розмірі $38 млн. Також, «Glover Metalloys» була постачальником продукції Демуринського ГЗК філіям російської титанової корпорації «ВСМПО-Ависма».
До речі, хоча правління є колегіальним органом, який несе колективну рівну відповідальність, за підсумками аудиту про який йшлося раніше, було звільнено тільки Іткіна, а не увесь його склад. В результаті, після звільнення «за згодою сторін» ще й головного з безпеки на ОГХК Г.Стельмаха, команда у складі «незмінних» Максименко та Каландадзе та знов призначеного Перелигіна, отримала 3 з 4 голосів у нинішньому складі правління і відтепер може приймати будь-які рішення.
Ще одним аномальним кадровим рішенням можна вважати призначення І.Савчука директором Демуринського ГЗК, підконтрольного нині державі, ФДМ і ОГХК. В різні часи Савчук був не лише фігурантом, а мав статус обвинуваченого у декількох кримінальних провадженнях: будучи керівником держпідприємства не подавав декларацію про доходи (ЕРДР № 12017130240001576); затримувався по справі про розтрату держмайна у особливо великих розмірах (ЕРДР № 12016130530000704).
Якщо обвинувачення у першій справі вдалося уникнути через декриміналізацію відповідної статті КК, то вирок у другій справі Савчук не дочекався виключно через війну – судове засідання було призначено у Северодонецькому міському суді Луганської області на 14.03.22 року. До цієї дати місто вже виявилося частково окупованим.
Після цього, стараннями схемотехників Журила і Перцева Савчука було призначено директором філії ВГМК, де він також швидко «відзначився» і став фігурантом ще двох кримінальних розслідувань: щодо привласнення майна та нанесення збитків у особливо великих розмірах та щодо службового підлогу та розтраті майна при закупівлях. Відповідне кримінальне провадження за № 4202204205000** від 25.08.2022 р. розслідується слідчим відділом Кам’янського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області.
Як можна здогадатися, з ВГМК Савчука було із скандалом звільнено, але вже менш ніж за рік, він знову став потрібен Фонду держмайна у якості держменеджера…
Для розуміння справжнього контексту цього призначення, необхідно звернути увагу на той факт, що до націоналізації Демуринського ГЗК, 25% акцій компанії-власника цього комбінату контролювалося номінальною акціонеркою Світланою Ільтьо в інтересах знов таки, тих же самих Журило і Перцева. Через їхні компанії продукція ГЗК усі ці роки постачалася усіляким дочкам, філіям та партнерам російської титанової корпорації «ВСМПО-Ависма», яка працює на ОПК країни-агресора. У ході судового процесу щодо вилучення ДемГЗК на користь держави, саме Ільтьо була головним опонентом Мінюсту та претендувала на інші 75% акцій, що означало б повне володіння комбінатом з боку одного офшорів з орбіти Журило-Перцева, виведення його з під санкцій і фактичне збереження під контролем росіян. Тобто призначення Савчука стало нічим іншим, як спробою «відіграти» ситуацію із націоналізацією та зберегти важелі впливу в руках Журило і Перцева. Тільки замість С.Ільтьо з її офшорами, посередником в реалізації цього плану виступив ФДМ.
На ЗТМК було прокручено такий же самий фокус. Першим заступником керівника ЗТМК стала колишня фінансова директорка ОГХК часів Журило-Перцева, за якої компанія зазнала найбільших фінансових збитків у своїй історії – Олена Кириченко. Крім того що вона була 100% креатурою Журило-Перцева, саме з її персоною пов’язуються такі схеми скандальних екс-керівників ОГХК, як неповернення багатомільйонних сум валютної виручки компаніями «Bolwerk» і «Defessa». Це, безумовно, «призначення року» у титановій галузі!
Таким чином, на керівні позиції у ДЕМГЗК та ЗТМК було призначено, здавалося б, давно вже «списаних» та дискредитованих кадрів, які пов’язані із екс-ТОП-менеджерами ОГХК Журило і Перцевим та колишніми власниками цих націоналізованих активів. Якщо за такими самим принципами ФДМ планує змінювати решту керівників на всіх 65 державних підприємствах, про що було заявлено раніше, то для реалізації цього плану знадобиться окрема амністія серед засуджених за «господарчими» статтями.
Але на цьому новини ще не скінчилися. За інформацією інсайдерів ринку, Максименко і Каландадзе зараз перебувають у стані активного пошуку нових трейдерів для організації експорту продукції ОГХК. Пріоритет надається компаніям із східно-європейською реєстрацією та договороспроможними бенефіциарами. До співпраці вже залучено польську компанію «Timr», до складу акціонерів якої входить такий собі Олександр Лобач, який у перелигінські часи представляв угорський офшор «Sic Luceat Lux», що постачав титановий концентрат до Москви та Бєлгорода. Тож найближчим часом можна чекати появи серед контрагентів ОГХК нових європейських компаній із знайомими українськими прізвищами та відпрацьованими російськими зв’язками.
З такою командою, професійними стандартами та підходами до ведення бізнесу – нові скандали, обвинувачення, розслідування та відставки це лише питання часу. І час вже пішов…
