Використовуючи лазівку в санкціях, Туреччина маскує російську нафту під власну та експортує її до ЄС, приносячи Росії мільярдні прибутки. Лише із трьох турецьких портів за рік РФ заробила таким чином до 3 млрд євро. Загалом, російська нафта законно ввозиться до ЄС як “змішане” паливо, позначене як неросійське. Активним імпортером російської нафти є Греція, яка запевняла, що виконує санкції та не приймає вантажі з російським маркуванням.
За даними досліджень Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і Центру вивчення демократії (CSD), а також незалежними звітами Politico, велика кількість російської нафти потрапляє до ЄС через Туреччину. Як зазначає старший аналітик з енергетики CSD, Туреччина стала ключовим пунктом для російських паливних продуктів, що перенаправляються до ЄС, приносячи сотні мільйонів податкових надходжень Кремлю. З лютого 2023 року по лютий 2024 року Туреччина збільшила свої закупівлі в Росії на 105% порівняно з попередніми 12 місяцями. У цей же період експорт палива з Туреччини до ЄС зріс на 107%.
“Це не означає, що кожна партія палива з Туреччини до ЄС є російською. Туреччина має нафтопереробні заводи, здатні обробляти майже 1 мільйон барелів нафти на день. Турецькі компанії також можуть перепродавати частину неросійського палива до ЄС”, – зазначено в повідомленні.
В цілому схема постачання російського палива до ЄС пов’язана з лазівкою в санкціях. Попри обмеження, існує дозвіл на імпорт до ЄС “змішаного” палива, якщо воно маркується як неросійське.
За даними досліджень, ця схема принесла Москві до 3 мільярдів євро лише з трьох портів (Джейхан, Мармара-Ереглісі та Мерсін) за рік після заборони російського палива в ЄС у лютому 2023 року. Південно-східний порт Джейхан, наприклад, має обмежене автомобільне та залізничне сполучення з нафтопереробними заводами, що робить його залежним від танкерів, які стоять біля його причалів, для отримання великих обсягів палива.
З лютого 2023 року по лютий 2024 року порт прийняв близько 22 мільйонів барелів палива, 92% якого прибуло з Росії, що втричі більше порівняно з попереднім роком. За цей же період 85% експорту палива з порту спрямовувалося до ЄС.
Подібна ситуація спостерігається в західному порту Мармара-Ереглісі та південному порту Мерсін. Обидва порти продемонстрували значне зростання імпорту з Росії – удвічі в Мармара-Ереглісі та втричі в Мерсіні – що збіглося зі збільшенням експорту до ЄС.
Митні органи Греції, одного з найбільших імпортерів такого палива, повідомили, що вони здійснюють “відповідний контроль як на етапі митного оформлення, так і після нього”. І, мовляв, “на сьогодні жодних порушень не виявлено”.
Однак, видання зазначає, що на практиці перевіряється документ з походженням вантажу, який називається “сертифікатом походження”. Імпорт палива з російськими документами переважно є незаконним згідно з законодавством ЄС, але просто зміна бренду Туреччини старих вантажів на новий турецький сертифікат – ні.
Як Туреччина торгує російською нафтою в обхід санкцій
Для безперешкодної торгівлі нафтою використовують маловідомі фірми з Гонконгу та Дубаю, фірми-одноденки та маскування. Попри те, що об’єми продажів змінилися несуттєво, ціна опустилася до рівня встановленого мінімуму, водночас витрати на логістику та страхування суттєво зросли.
На Китай та Індію припадає переважна частина експортованої російської нафти, хай і за дисконтними цінами. Ймовірно, частину нафти вони перероблюють та продають далі.
