РусУкр

Сайти та програми: життя після санкцій

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Минуло трохи більше року відтоді, як під санкції потрапили деякі російські сайти та програмне забезпечення. Які складнощі виникали під час блокування російських інтернет-ресурсів і як повелися українські користувачі? Чи й далі використовують російські бухгалтерські програми?

Сайти та програми: життя після санкцій

15 травня 2017 р. видано указ президента №133, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», інформують Економічні Новини.

Додамо, що з 1 січня 2018 р. в Україні в бюджетних установах і центральних органах влади офіційно заборонено використовувати російське програмне забезпечення, зокрема, такі бухгалтерські й облікові системи, як «Галактика», «Парус», 1С.

Як зазначив виконавчий директор Інтернет-асоціації України Володимир Куковський, відвідування українськими користувачами різних російських сайтів і пошукових систем торік зменшилося майже вдвічі.

«Утім, як і попереджали фахівці, проти «отрути» знайшовся десяток протиотрут. До того ж усі російські санкційні інтернет-ресурси надсилали своїм користувачам розписану до дрібниць технологію обходу блокування російських інтернет-продуктів. І всі, хто не хотів розлучатися з улюбленими ВКонтакте або Однокласниками, могли й далі користуватися цими ресурсами», – нагадує експерт.

Падіння вдвічі статистики користування блокованими Україною російськими інтернет-ресурсами, включно й пошуковими системами, з одного боку, є істотним. Однак і після цього частка населення, що ними користується, залишилася значною.

Так, у квітні 2017 р., тобто до санкцій, відвідуваність соціальних мереж за їхнім охопленням становила для ВКонтакте 62%, для Однокласників – 45%, для Фейсбуку – 39%. Ці самі показники через рік, тобто у квітні 2018 р., були такими: ВКонакте – 35%, Однокласники – 22%, Фейсбук – 56%.

Ще наочніше це продемонстровано порівняно з іншими українськими інтернет-ресурсами. Так, у квітні 2017 р. ВКонтакте мав показник 68%, Яндекс – 62%, mail.ru – 59%. Український домен ukr.net мав значно менший показник – 24%, i.ua – 16%.

Ці самі показники у квітні 2018 р. були такими: ВКонтакте – 35%, Яндекс – 32%, mail.ru – 24%. Проте «роль» українського домена ukr.net стала не набагато більшою – 29%, а i.ua – 17%. Тобто тут російські ресурси, як і раніше, є лідерами.

Усі, хто хотів використовувати російські пошукові системи, ними й далі користуються. Гадали, що патріотів, які відмовляться назавжди від російських санкційних сайтів, буде набагато більше. Однак позначилися звички, зручність чи, якщо говорити про пошук, вища релевантність видачі під час використання російської мови.

Ще рік тому керівник Служби інформаційної безпеки Апарату РНБО Валентин Петров заявляв, що держава не має жодних спроб обмежити свободу осіб у використанні будь-яких програм чи сервісів. Також він зазначив, що держава не застосовуватиме жодних санкцій до громадян, які всупереч попередженням про небезпеку обходитимуть блокування та користуватимуться російськими сайтами. Справді, торік нікого з таких користувачів не притягнуто до будь-якої відповідальності.

Щодо переходу з російського бухгалтерського інтернет-продукту на вітчизняні чи зарубіжні неросійські, то й тут ситуація є складнішою.

Технічний директор компанії IT Enterprise Володимир Михайлов зазначає Економічним новинам, що відразу після указу ринок розділився умовно на дві великі категорії – державні установи та приватні комерційні підприємства.

«Звичайно, державні установи були набагато активніші в цьому сенсі, адже указ нібито передусім писали для них, тому вони або вже перейшли, або переходять на український бухгалтерський софт. А приватний великий і середній бізнес у цьому питанні займає вичікувальну позицію і поки що не поспішає переходити на українські чи європейські бухгалтерські продукти. На моє переконання, вони дивляться, хто стане лідером ринку, і потім матимуть справу з ним», – зазначає експерт.

До того ж, за його словами, для бізнесу, та й для всіх підприємств і організацій обіцяли створити за півроку 15-20 різноманітних вітчизняних бухгалтерських продуктів, проте цього так і не зробили.

Згадаймо відомого українського IT-фахівця Євгена Уткіна, який уважає, що на розробку якісного українського аналога програмного продукту 1С знадобиться $10 млн і 1-2 роки.

Утім, в Україні такі системи вже є. Вони коштують значно дешевше, ніж західні аналоги. Це IT-Enterprise, BSI, «Універсал» та інші. З першою досить активно працюють найбільші підприємства металургійної, будівельної та харчової галузей. Це й такі продукти, як «Дебет Плюс», «Акцент», «АБ-офіс».

За оцінками експертів, до 60-80% малих підприємств і далі використовують відому в Україні впродовж багатьох років російську програму 1С.

Як уважає експерт ринку Ігор Карпенко, проблемами такого переходу є насамперед додаткові витрати, пов’язані з придбанням нових бухгалтерських програм, перенавчання співробітників на роботу з новим софтом, слабка масштабованість пропонованих рішень щодо розвитку бізнесу.

Однак Володимир Михайлов не згоден зі своїм колегою щодо деяких моментів: «Наприклад, витрати на придбання та встановлення нових бухгалтерських та інших програм вітчизняного виробництва не такі вже й великі – 3-4 тис. грн. Я не бачу в цьому особливих проблем для середніх, та й для малих фірм. Вони можуть собі це дозволити».

Ігор Карпенко додає, що ще однією істотною перешкодою для переходу на вітчизняні софти є невпевненість у тому, що нові програми підтримуватимуться в майбутньому щодо їхньої відповідності нормативно-правовим актам України.

А у великому бізнесі особливих проблем через неможливість користуватися 1С немає, і можна сказати, що, по суті, не було й раніше. Адже наш великий бізнес майже завжди застосовував корпоративні рішення від таких відомих світових гігантів, як Microsoft, SAP, Oracle та інших. Також саме вони використовували й українську дорогу продукцію (що коштує не набагато дешевше західних аналогів) – розробка IT-Enterprise компанії ERP-рішень.

Торік на ринок бухгалтерського софта почали заходити нові закордонні учасники. Це розробник Logo (Туреччина), що пропонує досить дорогий продукт за €50 тис., Німецька компанія BDO Consulting (базова ціна рішення за 10 тис. грн), компанія SplashDev (Австрія, Румунія).

Загалом ринок бухгалтерського ПЗ розвивається, і, як бачимо, з’являються нові рішення. Найімовірніше, до 2020 р. всі підприємства, фірми, установи різних форм власності та розмірів забудуть, що таке російські бухгалтерські продукти, і перейдуть на українські чи європейські.






Останні новини в соцмережах




Экономические новости youtube

Сергей Соболев



help


bigmir)net TOP 100