Податок на додану вартість давно став головним наповнювачем державної скарбниці, «наряди» для якого із кожним роком все більше зростають. Попри це, саме на ПДВ, незважаючи на усі пророблені законодавчі заходи зі створення нової прозорої процедури відшкодування та гарантування платникам недоторканості сплаченого ними ПДВ, зав’язані досить серйозні корупційні схеми.
Якщо подивитися на основний фінансовий документ України на цей рік – держбюджет-2018 — то там у структурі базових бюджетних надходжень майже 44% займає податок на додану вартість (ПДВ), який нараховується у нас як на імпортні товари та послуги, так і на товари та послуги, що виробляються всередині самої країни.
Іншою стороною таких масштабів є низка зловживань, яка пов’язана з цим податком. Зокрема, часто це стосується відшкодування ПДВ. Із недавнього і гучного – у мільйонних відкатах за відшкодування ПДВ певним підприємствам звинувачено посадовців Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної фіскальної служби (ОДФС). Слідство встановило, що низка підприємств перераховували на рахунок профспілки кошти як добровільну безповоротну допомогу, за що органи ДФС в свою чергу без проведення належних перевірок здійснювали їм відшкодування ПДВ.
Загалом же, згідно із даними Держказначейства, за підсумками минулого року в рахунок відшкодування ПДВ із держбюджету було сплачено більше 120 млрд. грн, що на 26 млрд. грн. перевищило показник минулого року.
Однак, яка частина цієї суми була виплачена по-чесному, а яка – ні – залишається задачкою непростою. Так, фіскали уже висунули претензії до лідера з відшкодування експортного ПДВ серед аграріїв – агрохолдинга “Кернел Груп”, який у 2017 р. отримав понад 8 млрд грн відшкодування ПДВ з бюджету. Компанію підозрюють у “надуванні ПДВ”. В ДФС заявили, що «Кернел Груп» шляхом фіктивних операцій уникає сплати податків до бюджету, але отримує при цьому відшкодування. Також групі «закидають» співпрацю з конвертаційними центрами.
Тим часом, сам аграрний сектор неабияк збурило проголосоване депутатами скасування з 1 березня 2018 р. бюджетного відшкодування ПДВ при вивезенні за межі митної території України в митному режимі експорту таких олійних культур як соя, ріпак та соняшник. Аграрії підняли тут такий шум – окрім того, що направляли всюди куди тільки можна з цього приводу звернення, вдалися ще й до перекриття автомагістралей в Черкаській, Хмельницькій та Рівненській областях – що парламентарям довелося в терміновому порядку в останній у 2017 р. пленарний тиждень вносити зміни в нещодавно прийнятий закон щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році.
Як підсумок – операції з вивезення за межі митної території України в режимі експорту було тимчасово звільнено від оподаткування ПДВ: з 1 вересня 2018 р. по 31 грудня 2021 р. для соєвих бобів і з 1 січня 2020 р. по 31 грудня 2021 р. для насіння ріпаку. На насіння соняшнику відшкодування ПДВ при експорті залишили.
Внесення таких поправок гендиректор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький назвав компромісним рішенням. У попередніх зверненнях представники найбільших галузевих бізнес-об’єднань АПК заявляли: «Ми вважаємо кричущим прикладом політичної корупції, коли заради збагачення великих олігархічних компаній, що володіють більшістю олійноекстракційних заводів країни, в українських аграріїв забирають 10-16 млрд. грн. на рік. Саме до цього призведе зниження закупівельних цін на олійні культури, яке неминуче станеться, тому що аграрії втратять право на бюджетне відшкодування ПДВ при експорті соняшника, сої, ріпаку, в той час як при експорті продуктів їх переробки бюджетне відшкодування ПДВ зберігається».
Аграрії також наголошували на тому, що рішення про скасування відшкодування ПДВ при експорті соняшника в принципі не має жодного логічного виправдання, крім прагнення збільшити доходи аграрних олігархів. «Так, її ініціатори заявляють, що воно покликане забезпечити розвиток вітчизняної переробки. Проте, вже сьогодні в Україні сумарні потужності з переробки соняшника складають близько 20 млн. тон на рік, при цьому насіння виробляється близько 13,5 млн тон на рік, і подальше збільшення посівних площ неможливе через необхідність дотримання вимог сівозміни. Вже зараз багато олійноекстракційних заводів працюють лише 3-4 місяці на рік. Таким чином, будівництво нових потужностей позбавлене сенсу», — зазначили вони, зокрема, у своєму зверненні до президента.
На їх думку, скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті соняшника лише створить ґрунт для монопольної змови з метою заниження закупівельних цін, що стає можливим завдяки усуненню конкуренції за соняшник з боку експортерів.
В свою чергу, голова парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна вважає, що потрібно загалом «глибоко проаналізувати весь аграрний сектор», — тут, з її точки зору, зловживання із відшкодуванням ПДВ обчислюється колосальними сумами – і на основі цього міняти саму систему ПДВ.
«Мені здається, і, як показує практика минулого року, якраз на основі висновків аудиторів, які займаються аграрним сектором – близько 20 млрд грн було відшкодовано ПДВ, який не забезпечений грошима. Висновки повинен робити Мінфін і я про це неодноразово кажу, але чомусь ніхто не чує. Потрібно глибоко проаналізувати аграрний сектор і думати, що робити далі», – заявила вона.
Втім, не аграрним сектором єдиним. На думку, Ніни Южаніної дотошного аналізу потребує весь ПДВ, який зараз відшкодовується і був сформований в системі електронного відшкодування ПДВ грошима.
Серед проблем системи Ніна Южаніна виділяє так звану «скрутку». Це зменшення податкового зобов’язання з ПДВ, нарахованого з реалізації одного товару, завдяки податковому кредиту, отриманому в результаті придбання іншого товару. «Для того, щоб якісно моніторити “скрутки”, ДФС необхідно знати десятки тисяч технологічних процесів виробництва товарів. Однак навіть цього недостатньо, адже підприємство може перепрофілюватися. Таким чином, моніторинг “скруток” неможливо забезпечити лише набором навіть найширших критеріїв оцінки ризиковості господарських операцій», — відмічає Южаніна.
Немало критики отримала на свою адресу і впроваджена минулого року автоматична система блокування накладних. У кінці минулого року представники низки підприємств навіть звернулися із відкритим листом з проханням скасувати блокування податкових накладних.
Відповідна петиція також розміщена і на сайті президента. Зокрема, там зазначено: «Чому за кожен аванс всі як виробники так і реалізатори мають доводити законність операцій? Доказувати по кожній операції окремо, що було виготовлено чи придбано? Якщо ми не зареєструємо податкову накладну — покупець не оплатить за товар. Згодом підприємство втрачає клієнтів. Не буде оплати від покупця — не буде чим оплачувати ті ж ПДВ, податки із зарплати і саму зарплату людям! Це терор малому і середньому бізнесу!»
Про те, що затримки з реєстрацією податкових накладних суттєво підривають фінансове становище підприємств та репутацію перед контрагентами і багатьом підприємствам середнього бізнесу загрожує закриття, говорила також і Ніна Южаніна. Причину вона побачила в тому, що весь час з моменту впровадження блокування реєстрації податкових накладних система працювала хаотично та незлагоджено.
«Різні підрозділи контрольних органів по-різному тлумачили порядок проведення тих чи інших процедур. Результатом такої неузгодженості стало позбавлення тисяч платників податків можливості довести легітимність поданих ними на реєстрацію податкових накладних та розблокувати податковий кредит своїм контрагентам», — зазначає вона.
Також Ніна Южаніна зауважує, що важко називати автоматичною систему, за якою блокування відбувається автоматично на підставі критеріїв, а розблокування — вручну. «Це той самий ручний режим, тільки з красивою популярною назвою», — каже вона.
Дані Мінфіну також засвідчили, що впровадження контрольними органами з 1 липня 2017 р. процедур блокування податкових накладних не вплинуло позитивно на обсяги та порядок бюджетного відшкодування ПДВ. Так, якщо до введення процедур блокування податкових накладних у червні минулого року обсяги відшкодування становили 9,1 млрд. грн., то після — 11,2 млрд. грн.
Припинити тут тиск на малий та середній бізнес і виправити ситуацію мав розроблений комітетом Верховної Ради з питань податкової та митної політики відповідний законопроект, зареєстрований під №7115. Проте, замість нього 7 грудня минулого року був прийнятий закон № 2245-VIII, який регулював певні питання «розблокування» податкових накладних та влаштував справжній післяноворічний переполох у питаннях зупинення реєстрації податкових накладних.
Загалом же, якщо порівняти, як відшкодування ПДВ відбувалася іще кілька років тому і зараз, то не можна не відзначити, що сьогодні ПДВ відшкодовується більш прозоро. І зрушення тут досить серйозні.
Впровадження системи електронного адміністрування ПДВ та введення кодів УКТЗЕД у податкові накладні стали суттєвою основою для створення нової прозорої процедури відшкодування та гарантування платникам недоторканості сплаченого ними ПДВ. Так, завдяки публічному реєстру платники мають більше інформації про стан проходження їхніх заявок, що значно зменшує корупційну складову при відшкодуванні податку.
Однією з найбільш важливих новацій, за словами Ніни Южаніної, є норма, яка визначає, що після сплати ПДВ у системі електронного адміністрування податковий кредит стає безумовним. Це означає, що податкова більше не може його не визнавати і на цій підставі відмовляти платникам податку у відшкодуванні ПДВ чи збільшувати суму ПДВ до сплати.
Тим часом, іще більше вивести ПДВ із тіні, на думку деяких експертів, змогло би зменшення рівня самого ПДВ. Так, у коментарі «і» економічний експерт Віктор Лисицький відзначає: «Підприємці вважають, що рівень ПДВ у нас абсурдно високий, і якщо говорити про його негативний вплив на бізнес-діяльність, то тут конче необхідно радикально знизити рівень ПДВ. Тим більше, якщо зважити на те, що, чим складніша продукція, чим більше доданої вартості використовується при її виготовлені, тим невигіднішим є саме виготовлення цієї продукції. Таким чином, важливим елементом податкової реформи, на моє переконання, має бути зниження рівня ПДВ».
Загалом же, можна сподіватися на те, що проблему шахрайства з ПДВ уже в недалекому майбутньому зможе вирішити Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ). Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна розраховує на розгляд Європейською Комісією поданого туди відповідного законопроекту у першому кварталі 2018 р.
