Цього тижня Верховна Рада (ВР) має намір ухвалити в першому читанні законопроект про держбюджет на наступний рік.
Попри те, що Кабмін вніс проект закону №7000 «Про держбюджет України на 2018 рік» до парламенту вчасно, дотриматися встановлених законодавством термінів розгляду депутатам так і не вдалося. Протестні акції, що відбулися нещодавно в столиці, дещо відсунули цей процес. Проте, із запізненням на три тижні, парламентарі все-таки наважилися взятися до розгляду цього питання.
Наразі це лише пілотний проект, який майже не враховує інтереси різних лобістських груп та окремих депутатів, що дає підставу вважати: до другого читання деякі його статті зазнають істотних змін. Однак той факт, що процес, нарешті, зрушив з мертвої точки, вказує на те, що парламентарі налаштовані торгуватися.
Презентуючи документ, прем’єр-міністр Володимир Гройсман раніше висловився досить оптимістично. Новий бюджет, за його словами, вперше в історії країни перевищить цифру в 1 трлн грн і, крім того, стане чи не першим бюджетом «зростання та економічного розвитку». В уряді, зокрема, пишаються тим, що не стали піднімати ставки податків, як це часто буває.
Тим часом багато депутатів вважають документ нереалістичним. Напередодні, під час погоджувальної ради лідерів фракцій і голів комітетів парламенту кожен мав змогу висловитися з цього приводу.
За словами лідера «Опоблоку» Юрія Бойка, його фракція не підтримуватиме урядовий законопроект, бо в документі закладено передумови для створення «поліцейської держави з бідним населенням». «Цей бюджет у найгіршому варіанті повторює тенденцію бюджетів, що вносив попередній склад уряду. Іде збільшення в рази фінансування адміністративних органів, таких як Кабмін, Адміністрація президента та ВР. А також силових структур – прокуратури, СБУ, поліції, прикордонників. І дуже скромні – на 4% – виплати на соціальні потреби. При тому що навіть офіційний рівень інфляції, закладений урядом у проект бюджету, 7%. Фактично це зменшення виплат на соціальні потреби населення країни», – сказав він.
Політик нагадав, що «Опоблок» запропонував власний варіант бюджету на 2018 р. «Ми пропонуємо зменшити виплати на силовиків, зменшити вдвічі комунальні тарифи і відповідно зберегти кошти на субсидії. Ми пропонуємо також закласти додаткові доходи до бюджету за рахунок реального рівня інфляції, який, за оцінками Світового банку, буде на рівні 14%. Однак наші пропозиції не враховані, тому ми вимагатимемо, аби бюджет був скоригований для потреб людей, а не чиновників», – резюмував він.
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко звернув увагу своїх колег на дохідну частину документа. «Щоб було що ділити, треба заробляти. Треба змінювати економічну політику, створювати умови для розвитку національного бізнесу. І на жаль, ви цього не пропонуєте. Вся країна знає, що в нас майже 3 трлн грн боргу. Як ви збираєтеся погашати борги? Перекласти на наступні покоління?» – звернувся він до депутатів.
Парламентар також зазначив, що його політична сила пропонує зміни до законодавства, які дадуть змогу «отримати національному виробнику доступні кредити, зовнішні та внутрішні ринки, створювати робочі місця для українців». Серед іншого, «радикали» наполягають на законопроекті щодо посилення функцій Нацбанку в частині економічного зростання країни, на ухваленні законопроекту про індустріальні парки. «Тільки в цьому комплексі ми можемо розглядати питання бюджету. Просто бюджет без інструментів економічного зростання, стимулів, створення робочих місць – це бюджет «проїдання», – підсумував він.
«Хоча уряд і змінив підхід та вчасно подається документ. Але якісна складова його не змінилася. Кабмін знову планує жити на кредити. Наприклад, на сьогодні до 2017 р. наш спільний борг становитиме три річних бюджети нашої країни – 2,7 трлн грн. Рівень боргу після цих позичань сьогодні становитиме 84% ВВП нашої країни», – заявив представник фракції «Відродження» Олександр Біловол.
За його словами, його політична сила підтримує статтю в проекті держбюджету про нацбезпеку та витрати на неї, проте водночас спостерігається зменшення соціальних витрат населення, що є неприйнятним. «Уряд пропонує гібридну централізацію, пропонує всі витрати передати на місцеві бюджети. Практично держава знімає з себе зобов’язання із ЖКГ, субсидій… Це нонсенс. Якщо уряд не дослухається до наших пропозицій, а там немає політичної складової, ми за бюджет не голосуватимемо», – зазначив він.
З ним солідарний колега з фракції «Воля народу» Ярослав Москаленко. «Ми не будемо освячувати своїми голосами повний розворот децентралізації в інший бік», – заявив він. А також нагадав, що кошторис ДФС збільшився на 11,8 млрд грн, на судову адміністрацію передбачено 13,5 млрд грн, Мін’юст отримає 12,7 млрд грн. «Проте щодо захисту населення, ми бачимо тотальне зменшення обсягів фінансування. Наприклад, на 7 млрд менше виділятимуть на оплату пільг для окремих категорій населення. І перекладають це все на місця, як і перекладають фінансування вишів 1 і 2 ступенів», – повідомив Москаленко.
Парламентар навів за приклад Вишгородський район Київської обл. За його словами, очікувана дохідна база району на 2018 р. становить 200 млн грн. З них майже 40 млн піде на пільги, 40 млн – вилучення до держбюджету. «Те, що залишається, не вистачає на утримання району. Про який соціально-економічний розвиток ми можемо говорити? І це один із кращих районів Києва, не дотаційний. А сьогодні, за даними Асоціації міст, 72,5% місцевих бюджетів у країні є дотаційними. Що тоді говорити про ці бюджети?» – запитує депутат.
Також він прогнозує проблему з фінансуванням первинної медичної ланки, що фінансувалося з медичної субвенції, де 70% цього фінансування йшло на зарплати медикам, 30% – на утримання закладів. «Ми вважаємо, що медична субвенція має залишитися на рівні 2017 р. А на 2018 р. впровадження Нацагентства здоров’я України потрібно виділяти додаткові кошти для перехідного періоду. Тоді ми зможемо налагодити якісну охорону здоров’я для українців», – підсумував він.
Особливого оптимізму щодо проекту держбюджету не має й керівник фракції «Самопоміч» Олег Березюк. «З чого наповнюється центральний бюджет цього року? З олігархічних джерел, які уряд перекриває? Ні. Митниця залишається недоторканною, тому що закон про трансферне ціноутворення залишається на папері. Експорт природних копалин сьогодні здійснюється за олігархічним сценарієм, за мінімальними цінами, без відповідного оподаткування. З чого ж наповнюється бюджет? З прямого і непрямого підвищення оподаткування малого та середнього бізнесу. Куди йдуть гроші? Тільки на 10 млрд грн збільшується фінансування центральних органів влади виключно на управління. На підвищення фінансування правоохоронних органів для того, щоб вони потім ішли до тих же підприємців, не до олігархів, і вимагали в них грошей за те, що вони працюють», – заявив він.
Зі свого боку, представник фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв звернув увагу на потребу законодавчого вирішення ситуації з офшорами. «Скільки ми будемо ділити те, що не зароблено. Як можна після таких скандалів, де майже $10 трлн дол. заховано в офшорах, з яких левова частка й українських мільярдерів, нічого не вносити і не робити? Президент ще два роки тому заявив, що внесе закони з деофшоризації», – повідомив він.
А також нагадав, що в парламенті вже два роки лежать два законопроекти, запропоновані його фракцією, де прописано, яким чином оподатковувати офшорні юрисдикції. «Це десятки мільйонів доларів додаткових надходжень до бюджету. Чому не вводиться закон про трансферне ціноутворення? Вам шкода коштів Ахметова? Не шкодуйте. Шкодуйте кошти тих мільйонів дрібних бізнесменів, за рахунок яких тримається цей бюджет. Ці законопроекти припадають пилом у парламенті, і нічого не робиться», – заявив він.
А от лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак заявив, що його політична сила має намір підтримати урядовий законопроект. «Вимоги нашої фракції враховані. Це збереження фінансування армії, продовження програми субсидій для малозабезпечених категорій населення, продовження фінансування програм з енергозбереження та підвищення енергоефективності, продовження капремонту та будівництво доріг. Крім того, у бюджеті на наступний рік має бути продовжено децентралізацію та фінансову підтримку інфраструктурних об’єктів, новостворених територіальних громад», – заявив він.
За словами директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника, дуже багато з тих політичних конфліктів, що спостерігалися останнім часом, мають бюджетну складову. «Ми бачили, як, наприклад, силовики намагались отримати більшу частину бюджету, як намагалися більшу частину бюджету спрямувати на ВПК, і йдуть дуже серйозні торги навколо підтримки аграріїв, і там також намагаються сьогодні в когось щось відібрати, комусь дати… Іде гра щодо мажоритарників, які вимагають інвестицій у свої округи, ті консультації досі тривають, я знаю, що вони – ще не завершені, і в кращому разі вони цілком завершаться до другого читання, десь у грудні цього року», – заявив експерт.
Він також наголосив, що уряду потрібно схвалювати сьогодні держбюджет, для того щоб продовжувати діалог з МВФ щодо зовнішніх запозичень, тому шанси ухвалення законопроекту в першому читанні є непоганими.
