Головні пріоритети держбюджету-2018 - підвищення обороноздатності країни, підтримка аграрного сектора та будівництво доріг. Чималі бюджетні кошти витратять на децентралізацію й енергоефективність. Зростуть видатки на освіту, медицину та культуру. Не забули народні обранці підвищити зарплату й собі.
Останнім часом депутати намагаються переламати вже сформовану традицію – голосувати за головний фінансовий документ країни «під ялинку». До Нового року ще три тижні, а країна вже отримала кошторис на наступний рік. Щоправда, не всі старі звички вдалося викорінити. Голосування як і раніше відбувалося пізно вночі та за вже звичною схемою, коли зміни до Бюджетного та Податкового кодексу ухвалювали безпосередньо перед розглядом законопроекту. Проте буквально за 40 хвилин до півночі в ніч з четверга на п’ятницю з численними виправленнями та претензіями опозиціонерів за бюджет проголосували 273 парламентарі.
За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, під час підготовки бюджету до другого читання чиновники врахували додаткові витрати на вирішення низки пріоритетних питань. «Ми підвищили соціальний захист населення, виділено на пільги та субсидії додатково 16 млрд грн. Бюджет 2018 р. надає підтримку місцевим громадам, зокрема, обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2018 р. за результатами доопрацювання до другого читання збільшився на більш ніж 35 млрд грн», – розповів він.
Фактично за всіма статтями держбюджету на 2018 р. прийнято повноцінне фінансування, повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. «Бюджет є абсолютно збалансованим. Я думаю, що так завчасно країна ще ніколи його не ухвалювала. Це означає, що ми абсолютно стабільно та прогнозовано входимо у 2018 г.», – заявив прем’єр. За його словами, наступний рік «має стати роком економічного зростання». Він очікує, що на початку року ухвалять важливі рішення, які прискорять цей процес.
Президент Петро Порошенко також позитивно оцінив ухвалення ВР держбюджету на наступний рік. «Такого давно не бувало. До тридцять першого ще 24 дні, а ВР вже й бюджет проголосувала», – написав він у Facebook. «Країна розвивається. Децентралізація й далі збільшуватиме фінансову основу місцевих громад. Стартує президентська ініціатива реанімації сільської медицини, в амбулаторії, ФАПи, швидкісний Інтернет інвестуємо п’ять мільярдів», – наголосив президент. За його словами, країна починає відновлювати рівень життя. «Чергове підвищення «мінімалки» детінізує зайнятість і, як і цього року, підтягне реальну середню зарплату», – резюмував Порошенко.
Зі свого боку, політичний аналітик Дмитро Корнійчук звернув увагу на те, хто голосував за бюджет. «Голосами мажоритарників, депгруп «Відродження» та «Воля народу», а також ахметовського Ляшка, влада ухвалила бюджет. Усім дякую, всі вільні…» – написав експерт у Facebook. Також він зазначив, нардепи, що не голосували, – такі самі «пособники злочинців».
Держбюджет 2018 р. є ксерокопією нинішнього кошторису, і надалі в дохідній частини уряд робить ставку на ПДВ та імпорт, зазначає голова Комітету економістів України Андрій Новак. Основною перевагою цього документа експерт називає відсутність політики «затягування поясів»: «Передбачається хоч якесь зростання соціальних платежів, зарплат, пенсій, звичайно, це все в межах інфляції».
«А найголовніше розчарування, що й надалі немає справжньої децентралізації, яка має полягати в децентралізації податків, тобто дохідної частини. У проекті бюджету на наступний рік і надалі 80% доходів, тобто податків, безпосередньо йдуть до центрального бюджету. І, відповідно, тільки 20% доходів залишається в місцевих бюджетах. Тобто зберігається гіперцентралізована бюджетна система», – констатує він.
За словами старшого економіста Центру економічної стратегії Ірини Піонтковської, у прагненні додати фарб чиновники, на жаль, сконцентрувалися не на тому, як знизити бюджетний дефіцит або державний борг, чи як зробити економіку більш вільною, а на тому, де знайти додаткові доходи, щоб профінансувати додаткові витрати бюджету.
«Водночас деякі витрати в бюджеті є більше «примхами» депутатів, а не частиною якісно розроблених цільових бюджетних програм зі змістовними показниками важливого для громадян результату», – сказала вона.
До бюджету закладено 46,7 млрд грн на дорожній фонд, 2 млрд грн – на енергоефективність, 7,7 млрд грн – на підтримку агропромислового комплексу, 2,9 млрд грн – на підтримку вугільної галузі. Крім того, на оборону та безпеку передбачено 165,3 млрд грн, що на 28,8 млрд грн більше, ніж цього року.
На централізоване придбання медикаментів та лікувального харчування закладено 5,9 млрд грн. Ще мільярд піде до місцевих бюджетів на відшкодування вартості деяких лікарських препаратів. Також 14 млрд грн передбачено для сфери освіти. Основна стаття – підвищення зарплати педагогам.
З 1 січня передбачено підвищення мінімальної заробітної плати, її розмір становитиме 3723 грн, а після 1-го кварталу можливе й ще більше підвищення. Обсяг видатків, що спрямують до Пенсійного фонду, – 139,3 млрд грн. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня – 1700 грн; з 1 липня – 1777 грн, з 1 грудня – 1853 грн. Загалом прожитковий мінімум зросте на 9%.
Водночас загальний обсяг субвенції з держбюджету на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам та допомоги з догляду за інвалідом I чи II групи становить 59,9 млрд грн (на 6 млрд грн більше, ніж торішній показник). А для надання допомоги в оплаті за житлово-комунальні послуги, придбання твердого палива та скрапленого газу передбачено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам: 71 млрд грн на «комуналку» та 2,7 млрд грн на тверде паливо та скраплений газ.
ВР збільшила посадові оклади депутатів, встановивши їх на рівні окладів членів Кабміну. Зокрема, оклад голови Ради буде збільшений до 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (зараз це 19,2 тис. грн), голів комітетів і фракцій (груп) – до 10,6 мінімумів (16,8 тис. грн), членів комітетів – до десяти таких мінімумів (16 тис. грн). Крім того, встановлено загальний місячний фонд для оплати праці помічників-консультантів депутатів у розмірі 25 прожиткових мінімумів (40 тис. грн).
Обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів становитиме 556,1 млрд грн, що на 73 млрд грн (15,1%) більше порівняно з 2017 р. Доходи місцевих бюджетів становитимуть 253,1 млрд грн, що на 46,1 млрд грн (22,3%) більше, ніж у 2017 р. Додатково держава надасть місцевим бюджетам: 5 млрд грн субвенцій на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку територій, 1,9 млрд грн субвенцій на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад і ще 6 млрд грн – до Держфонду регіонального розвитку.
