Колись, до вступу в ЄС, у Польщі була ситуація, подібна до теперішньої в Україні: тисячі полігонів та стихійних звалищ. Усе це було до 2004 р. "Домашнє завдання" з відходами під час вступу до ЄС було в усіх країн, нинішніх членів європейської спільноти. Як вдалося владі Любліна сортувати відходи, налагодити перероблення та які плани з відходами на найближчі роки - про все це ми поговорили з пані Євою Оземчук, яка очолює департамент з управління комунальними відходами в цьому місті.
Коли вперше в Польщі серйозно поставили питання вирішення проблеми відходів? Адже, наскільки я знаю, перші контейнери для різних видів ТПВ з’явилися ще в 90-х.
На початку 2000-х років, коли Польща опинилася вперше на порозі вступу до ЄС. На той час у країнах Європейського союзу вже ухвалили законодавчі акти, що регламентували управління відходами. Ми взяли це за основу. У 2004 р. ми вступили до ЄС і почали активно працювати в цьому напрямі. Директиви ЄС поширюються на всі країни-члени, якою ми є.
Немає чіткої вказівки від ЄС для кожної країни або окремого населеного пункту. Кожне самоврядування для себе вирішує, як досягатме поставленої мети, з огляду на свої можливості та особливості, знаходитиме свої рішення щодо виконання Директив.
Є певна «вилка» вимог, однак є й обов’язкові норми, які має виконувати кожна країна ЄС. Наприклад, до 2020 р. країни ЄС мають досягти показника 50% перероблення із загальної кількості відходів. І це не межа. Адже до 2030 р. ці показники ще збільшаться.
Якою була ситуація з відходами на той момент, що почали робити для її вирішення? Чи змінилося щось від цих рішень і що саме?
Ще в 1990-х роках ми почали робити перші кроки до сортування. Тоді в деяких містах Польщі, у Любліні зокрема, з’явилися в публічних місцях контейнери для роздільного збирання. Тоді починалося з двох фракцій – те, що ми називаємо мокре і сухе. Тоді й перероблення як такого не було, як зараз. Але розуміння того, що сортувати потрібно, – було.
Звичайно, ситуація була подібна до тієї, що нині в Україні: тисячі полігонів та стихійних звалищ. Під час вступу до ЄС ми зобов’язані були їх закрити. Що згодом і стало відбуватися.
Сьогодні в Польщі функціонує 15 полігонів разом із комплексами з управління відходами. Тільки вже не захоронюють усі відходи разом, як було раніше. А спочатку здійснюють сортування на різні фракції.
Людський фактор був? Я маю на увазі, чи був опір таким новаціям з боку населення? Якщо так, як ви його долали?
Так, звісно. Насправді реальна сміттєва реформа, яку відчули люди, почалася 2012 року, коли запровадили посилену політику сортування. Ми запропонували два тарифи для населення. Перший – нижчий, його платять ті, хто сортує відходи. І вищий тариф платять ті, хто не хоче сортувати. Вони діють і зараз.
Проте вже з 2018 р. в Любліні діятиме обов’язкове сортування. Адже до 2020 р., згідно з Директивами ЄС, як я вже говорила, ми маємо досягти 50% перероблення всіх відходів, які виробляємо.
Як ви це робитимете?
Паралельно із сортуванням ми активно популяризуватимемо та роз’яснюватимемо ідею серед населення. Нині ситуація змінилася. Як свідчать дослідження, більшість людей сьогодні готові сортувати, бо розуміють ситуацію. Та ці показники не з’явилися враз. Ми багато й планомірно працювали, інформували населення, пояснювали, навіщо це потрібно і чого ми хочемо. Залучали ЗМІ, громадські організації. Інформаційна кампанія є дуже важливою.
Як у Любліні організовано приймання й утилізація небезпечних відходів?
Майже всі відходи можна здати до спеціальних пунктів приймання. У місті таких 19. Усі відходи приймають безкоштовно. Точніше, за це люди вже заплатили – це той тариф, що містить сортування. Лампи, ртутьвмісні предмети – усе це можна принести до спеціальних пунктів відходів. Ліки із закінченим терміном придатності зобов’язані приймати аптеки, там є спеціальні бокси. Електроприлади теж можна здати на перероблення. У нас працюють стаціонарні пункти приймання. Щоб віддати великогабаритну техніку, таку як холодильник чи пральну машину, можна зателефонувати на переробне підприємство, вони заберуть.
Хто за це платить?
Усе це включено до тарифу. Щодо будівельного сміття, то домовласник у межах тарифу може замовити вивезення 2 куб. м будівельних відходів. А також може відвезти своє сміття до спеціальних пунктів для таких відходів, що розташовані стаціонарно в різних місцях міста. Їх можна побачити на карті, яка є у вільному доступі в інтернеті. А також будівельна компанія, яка робить ремонт, зобов’язана забрати відходи. Це в договорі зазначають під час надання послуг.
Щодо питання обов’язкового сортування, як ви контролюватимете та які санкції передбачено для тих, хто все-таки не захоче жити по-новому?
Передбачено штрафи. Контроль здійснюватимуть наші працівники. А також ті, хто забирає відходи, – ці служби теж повідомлятимуть про такі порушення. Тому санкції застосовуватимуть до будинку. А там уже вони самі вирішуватимуть, хто чинить правопорушення.
Як сортуєте відходи сьогодні?
Як я вже говорила, сьогодні в Любліні діє два тарифи. Перший, вищий, для тих мешканців, хто не хоче сортувати. Другий, нижчий, для тих, хто, навпаки, сортує. Різниця не дуже велика. Сортування на прибудинковій території здійснюється на суху і мокру фракції. Тобто по суті у дворах є контейнери, де є загальні відходи й органіка. З наступного року це буде сортування на чотири фракції.
Сьогодні в нас у воєводстві функціонує декілька організацій, де здійснюється сортування відходів, перероблення та захоронення. Там також досортовують і те, що вже надходить як сортовані відходи. На жаль, зараз близько третини всіх відходів іде на полігон. Однак спостерігається тенденція до зменшення.
Люблін поділено на 7 секторів. Ми оголошуємо конкурс на надання послуг із вивезення відходів. Наразі в Любліні це роблять 3 компанії – як приватні, так і комунальні.
А як люди сьогодні ставляться до ідеї сортування та посилення правил?
Ми почали працювати понад 10 років тому. І тільки зараз це дає справжній «урожай». 95% люблінців декларують, що готові сортувати, решта, як і раніше, не хочуть. Але люди, які проти, є завжди. Це їхня думка.
P.S. Україна в межах виконання п.12 Цілей сталого розвитку зобов’язалася скоротити обсяг відходів через запобігання їхній появі, а також через їхнє скорочення, перероблення та повторне використання. Нагадаємо, з 2018 р. в Україні сортування відходів буде обов’язковим. Усі ці новації відбуваються в межах імплементації Директив ЄС, які наша країна зобов’язалася виконати під час підписання Угоди про Асоціацію.
Автор: Анна Давидова
