Євросоюз визнав європрагнення України, закликав звільнити українських політв'язнів у Росії та Криму, а також сподівається на якнайшвидше внесення поправок щодо антикорупційного суду - такими є результати ювілейного ХХ саміту Україна-ЄС.
Ювілейний ХХ саміт Україна-ЄС, який 9 липня відбувся в Брюсселі, для офіційного Києва став проривним. На відміну від минулорічної зустрічі на вищому рівні, що обмежилася лише заявами, нинішня завершилась ухваленням спільної підсумкової декларації. Європейські лідери підтвердили свою підтримку реформам в Україні, своє невизнання анексії Криму, збереження санкцій проти Росії, а також закликали російське керівництво звільнити всіх політв’язнів. У заяві вітають ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд, але із застереженням про потребу відповідних виправлень. А от щодо російського проекту «Північний потік 2» позиція європейців наразі є неоднозначною.
Одним із головних досягнень саміту цього року можна вважати визнання Брюсселем європейських прагнень нашої країни. Торік навіть таке формулювання, не кажучи вже про перспективу членства в організації, на чому постійно наполягає Київ, заблокували Нідерланди. Напередодні зустрічі були побоювання, що цього року за таким прикладом піде Угорщина, відносини з якою в нас останнім часом є досить напруженими. Однак усе обійшлося.
Президент ЄС Дональд Туск, який виступав на саміті українською мовою, зазначив, що «партнерство України та ЄС ґрунтується на міцному фундаменті й має чіткі позитивні результати». Так, економіка країни виходить із кризи, менш ніж за рік дії зони вільної торгівлі згідно з Угодою про асоціацію (УА) (з 1 вересня 2017 р.) експорт українських товарів до ЄС зріс на 25%, а безвізовий режим дав змогу понад півмільйону українців відвідати ЄС.
Скориставшись нагодою, він прокоментував польсько-українські відносини та переосмислення історичного минулого. «Незалежність України і безпека Польщі та всього регіону значно залежить від відносин між Києвом і Варшавою. До конфлікту між нами можуть прагнути тільки наші противники», – запевнив він.
Президент Європейської комісії (ЄК) Жан-Клод Юнкер зазначив, що українці не порушують умов безвізового режиму, чим ще раз довели, що їм можна довіряти. На його думку, відкриті кордони ЄС допомогли країнам спільноти зблизитися з українцями. Також Юнкер відзначив заслуги президента Порошенка в проведенні реформ, закликав завершити створення антикорупційного суду і продовжити боротьбу з корупцією. «Тест щирості й ефективності боротьби України з корупцією буде одним з елементів, який братимуть до уваги під час оцінок надання їй будь-якої макроекономічної допомоги», – пояснив Юнкер.
У день саміту офіційно набула чинності законодавча ініціатива ЄС щодо нового пакета макрофінансової допомоги на €1 млрд. Однак гроші Київ отримає тільки після виконання чіткого переліку умов, які також пов’язали з продовженням співпраці України з МВФ. Офіційні переговори щодо укладення Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС і визначення переліку умов програми допомоги розпочнуться найближчим часом.
Зі свого боку, президент Петро Порошенко закликав столиці ЄС продовжувати тиск на Росію й «опечатати» частину російського кордону, що перетинається з непідконтрольними територіями Донбасу. Тільки так, упевнений він, можна буде забезпечити імплементацію Мінських домовленостей. «Кремль має прийняти розгортання багатонаціональної миротворчої операції під керівництвом ООН на всій тимчасово окупованій території Донбасу, включно з кордоном з Росією», – додав Порошенко.
У підсумковому документі лідери ЄС погоджуються з тим, що напад росіян на Україну почався ще в лютому 2014 р., тобто з початку незаконної анексії Криму. «Ми ще раз рішуче засуджуємо відверте порушення суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок агресії з боку збройних сил Росії, що триває з лютого 2014 р.», – констатує заява.
Також у документі окремо засуджено зведення Керченського моста без узгодження з Україною. «Ми й далі засуджуємо незаконну анексію Криму та Севастополя Росією, проведення виборів на незаконно анексованому півострові та погіршення становища з правами людини на цій території. Ми також засуджуємо будівництво моста через Керченську протоку без згоди України, подальшу мілітаризацію півострова, Чорного й Азовського морів», – ідеться в документі.
Уперше в тексті спільної заяви саміту пролунав заклик до Росії «негайно звільнити всіх незаконно утримуваних і ув’язнених українських громадян у Криму та в Росії, включно з кримськотатарськими активістами, а також Олега Сенцова, Володимира Балуха, Олександра Кольченка, Станіслава Клиха, Олександра Шумкова та Романа Сущенка» .
За словами Дональда Туска, питання звільнення українських політв’язнів у Криму та Росії порушували також на саміті G7 у Канаді. Він пообіцяв обговорити проблему на зустрічі з новим послом США в ЄС Гордоном Сондлендом, щоб Дональд Трамп озвучив його перед російським президентом Володимиром Путіним у Гельсінкі 16 липня. «Ми всі маємо нагадувати керівництву Росії, що імідж Росії залежить не лише від організації чемпіонату світу з футболу», – зазначив Туск.
Не оминули увагою і збитий раніше літак рейсу MH1. Вшановуючи жертв катастрофи, сторони висловили надію на ефективне судове переслідування відповідальних за цю трагедію, закликавши Росію взяти на себе відповідальність і співпрацювати зі слідством для встановлення справедливості.
Особливу увагу європейські лідери приділили здійснюваним в Україні реформам. «Ми погодилися, що потрібно підтримувати темпи реформ, зокрема впродовж майбутнього передвиборчого періоду», – ідеться в документі.
Потім називають рекомендації ЄС, які ще належить виконати. Зокрема, ухвалення необхідних поправок, «що гарантують юрисдикцію щодо апеляції на рішення судів першої інстанції», – ідеться в декларації. Йдеться про поправку в законі про Вищий антикорупційний суд (яку несподівано виявили вже після набрання законом чинності), за якою Антикорупційний суд не може розглядати апеляції на рішення, ухвалені в судах загальної юрисдикції.
Орім цього, Україні ще раз нагадали про потребу створення автоматизованої системи перевірки електронних декларацій та скасування е-декларування для антикорупційних активістів, натякнувши, що, зокрема, від цього залежить і наш безвіз.
Важливою виявилася й гуманітарна частина резолюції. «Щодо закону України «Про освіту», то ми погодилися з потребою гарантувати повагу вже наявних прав представників національних меншин, як це зазначено в конвенціях ООН і Ради Європи та пов’язаних протоколах; забезпечити недискримінацію осіб, що належать до меншин, і поважати різноманітність. Також украй важливо цілком утілити рекомендації, що містяться у висновках Венеціанської комісії №902 / 2017, – спираючись на предметний діалог з представниками осіб, які належать до національних меншин, включно із законодавством, що продовжує перехідний період до 2023 р. та регламентує непоширення (норм про мову освіти ) на приватні школи», – ідеться в підсумковому тексті.
У спільній заяві також зазначено, що ЄС підтверджує «роль України як стратегічного транзитера газу, який забезпечує доступні, безпечні та надійні постачання газу до ЄС». «У цьому контексті ми підтвердили нашу готовність долучитися до тристороннього процесу, що відбуватиметься за сприяння ЄК, за домовленістю про контракт щодо транзит газу до ЄС після 2019 р.», – ідеться в документі. Однак про російський проект «Північний потік 2» в підсумковому документі не згадано.
«Проект «Північний потік 2» є неможливим, і ми закликаємо зупинити будівництво цього проекту. Це не комерційний проект, він не є економічним чи прибутковим, – це абсолютно політичний проект, і немає жодного сенсу з економічного погляду створювати цей проект. Це абсолютно точно геополітичний проект», – сказав Порошенко. Він упевнений, що його реалізація цілком перекреслить усю газову незалежність Європи. Водночас президент додав, що Україна залишається стратегічним партнером європейських країн в енергетичних питаннях – «партнером, який постачатиме європейським країнам необхідний газ».
Зі свого боку, Дональд Туск відповів, що ЄК намагається створити нові енергетичні правила, які допоможуть зупинити реалізацію цього проекту. «Але я не можу сказати, що зараз цей процес є продуктивним», – сказав він. Туск нагадав, що ЄК хоче отримати мандат на застосування законодавства ЄС до “Північного потоку 2». «На жаль, у нас наразі є держави-члени з абсолютно іншою думкою», – пояснив він і додав, що, на його особисту думку, цей трубопровід стане помилкою, бо він не відповідає інтересам і правилам ЄС.
Приємним бонусом за підсумками саміту стало підписання фінансової угоди на €75 млн між Україною та Європейським інвестиційним банком – проект Підвищення безпеки автомобільних доріг у містах України. Зокрема, проект буде реалізований у Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові, Києві, Кам’янці-Подільському.
Утім, експерти зазначають декларативний характер саміту. «Нічого надзвичайного на саміті Україна-ЄС не відбулося. З важливих результатів – політично декларативне підтвердження факту про територіальну цілісність України. Інша річ, що такі декларації потрібно наповнювати конкретним змістом, що поки що не вдається ЄС», – заявив політолог-міжнародник Антон Кучухідзе.
За його словами, на саміті більше говорили про реформи, і на першому місці було зауваження про те, що потрібно боротися з корупцією, поліпшувати бізнес-клімат в Україні. «Ці всі реформи є політичною частиною асоціації Україна-ЄС. Якихось принципових проривів під час зустрічі не було. Членство України в ЄС – не на порядку денному. Всі розмови були довкола УА, що саме по собі не передбачає членства для України. Більш того, після 2016 р., коли на референдумі в Нідерландах проголосували негативно щодо України, ухвалено окреме рішення ЄС, що Угода про асоціацію не передбачає перспектив членства», – нагадав він.
