Порошенко в Ахені обговорив питання введення на Донбас миротворчої місії ООН і продовження антиросійських санкцій.
Напередодні в німецькому місті Ахен президент Петро Порошенко зустрівся з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном. Президента Росії Володимира Путіна на зустріч не запросили. З ним європейські лідери планують зустрітись окремо трохи згодом. Порядок денний переговорів залишився незмінним – це перспективи врегулювання ситуації на Донбасі.
Незважаючи на те, що ЗМІ вже охрестили цю подію як «нормандська четвірка» мінус Путін», сторони не позиціонували її як таку. Адже офіційний привід «зльоту» перших осіб держав – церемонія вручення міжнародної премії імені Карла Великого, якою цього року нагородили французького президента за його бачення «нової Європи». Однак для офіційного Києва цей захід – привід «звірити годинники» з європейськими колегами щодо основних позицій напередодні їхньої зустрічі з главою Кремля.
Невелике німецьке місто Ахен раз на рік стає центром європейської політики. Традиційно з 1950 р. тут вручають премію Карла Великого, засновника Франкської імперії і фактичного засновника Священної Римської імперії, який керував державою з Ахена, за розвиток Європи.
Раніше лауреатами цієї нагороди ставали король Іспанії Хуан Карлос I і нідерландська королева Беатрікс; папи Іоанн Павло II і Франциск; Конрад Аденауер, Вінстон Черчилль, Джордж Маршалл, Роберт Шуман, Генрі Кіссінджер, Вацлав Гавел, Білл Клінтон, Валері Жискар д’Естен, Даля Грібаускайте, Франсуа Міттеран, Гельмут Коль, Хав’єр Солана, Дональд Туск, Жан-Клод Юнкер, Мартін Шульц, Ангела Меркель…
Однак не тільки видатних політиків і громадських діячів нагороджували цією премією, а й «категорії»: у 2002 р. лауреатом стала «валюта євро», у 1986 р. – народ Люксембургу, 1969 р. – Європейська комісія. Щоправда, у грошовому сенсі премія Карла Великого символічна – лише €5 тис.
Еммануель Макрон став 60-м лауреатом престижної європейської премії за свою «жагучу відданість ідеї європейської згуртованості та рішучу боротьбу проти всіх форм націоналізму й ізоляціонізму, спрямовану на подолання європейської кризи».
Бачення «нової Європи» за Макроном має певну розбіжність з уявленнями Меркель. Наприклад, Макрон хоче створити всередині ЄС «авангардну групу» (з країн, що входять до «зони євро»), для якої буде створений окремий бюджет. З нього має, по-перше, фінансуватися т.зв. Європейський валютний фонд, який міг би, у разі криз у країнах ЄС, «амортизувати» їхні наслідки; а по-друге, інвестиційний фонд, який би фінансував інноваційні проекти. Макрон також хоче домогтися створення «європейської гарантії страхування внесків» у будь-якому банку ЄС у розмірі до €100 тис. тощо. Німецьке керівництво, ставлячи в приклад Німеччину, весь час вимагає від інших країн ЄС дотримуватися «бюджетного правила ЄС» і не перевищувати дефіцит держбюджету більш ніж на 3%.
У своїй промові з нагоди отримання премії Макрон, серед іншого, розкритикував «німецький фетишизм» у питаннях фінансової дисципліни. «У Німеччини не має бути вічного фетишистського прагнення до бюджетного та торгового профіциту, оскільки це досягається за рахунок інших», – сказав він, поставивши, отже, під сумнів деякі методи досягнення німецького «економічного дива».
Зі свого боку, Меркель високо оцінила зусилля Макрона щодо зміцнення європейської інтеграції, однак не проминула закинути французькому колезі: «Емманюель Макрон знає, що пов’язує Європу. У нього дуже чіткі ідеї про те, де й коли Європа має розвиватися. І в нього є здатність захопити ентузіазмом європейську молодь». У своєму виступі вона також згадала й про конфлікт на сході України.
«На жаль, Європа в геополітичних питаннях не стоїть на передовій, ми вже не задаємо тон. Особливо в питаннях суперечливих. Ми знаємо, що для подолання міжнародних конфліктів треба багато часу. Та попри це, ми й надалі докладатимемо всіх зусиль для збереження, зокрема, територіальної цілісності України», – заявила Меркель.
Утім, основну увагу вітчизняних ЗМІ було сконцентровано навколо зустрічі, що відбулася перед церемонією вручення премії. Це неформальні переговори лідерів «нормандської четвірки», щоправда, відбулися вони без участі російського президента. Попередня зустріч у повному складі відбулася ще в жовтні 2016 р. в Берліні.
Після цього контакти тривають на робочому рівні. За той період у Франції змінився президент і відбулися вибори в Німеччині, де право очолювати уряд знову здобула Меркель, а в Росії Путін почав уже свій четвертий термін на президентській посаді.
Про результати нинішніх переговорів останньому європейські лідери мають повідомити найближчим часом і, можливо, узгодити дату зустрічі «нормандської четвірки» в повному складі. Нагадаємо, Меркель поїде до Сочі 18 травня, а згодом з візитом до Росії вирушить Макрон.
Коментуючи тристоронню зустріч в Ахені, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Густав Грессель (Gustav Gressel) заявив: «Цей формат був покликаний узгодити спільну позицію перед тим, як сперечатися з Путіним, щоб не дати йому відокремити європейців від українців».
За словами керівника української дослідницької програми Інституту Кеннана Михайла Мінакова, ця зустріч – спроба відновити комунікацію між лідерами «нормандської четвірки». «Цю зустріч трьох лідерів треба розглядати як початок реанімації «нормандської четвірки» з дещо зміненим особовим складом», – уважає політолог.
Український президент результатами зустрічі з європейськими колегами залишився задоволений. «Обговорили серйозне занепокоєння ескалацією бойових дій з боку РФ проти українських військ. Ми чітко наголошуємо та наполягаємо на тому, щоб «великоднього перемир’я» російські терористичні війська обов’язково дотримувалися», – повідомив Порошенко.
За його словами, сторони ретельно обговорили політику санкцій щодо Росії. «Санкції мають бути продовжені і введено нові додаткові санкції, особливо для тих, хто брав участь в організації та проведенні виборів у Криму, виборів президента РФ – незаконних виборів у Криму, про що свідчать заяви авторитетних міжнародних організацій та України. Ми координуємо дії та пакет санкцій щодо імплементації Мінських домовленостей і припинення агресії Росії на Донбасі, що нерозривно пов’язані з пакетом санкцій за незаконну анексію Криму», – наголосив глава держави.
Одним із напрямів для Києва в припиненні війни на Донбасі залишається робота над створенням міжнародних миротворчих сил. Так, Україна розробила свій проект резолюції, у якому йдеться, що Росія не може брати участі в миротворчій місії, а «блакитні каски» мають бути розташовані в усій зоні конфлікту, включно з ділянкою російсько-українського кордону. Росія ж пропонує розмістити миротворців тільки на фактичній лінії розмежування сторін конфлікту на Донбасі.
Порошенко повідомив, що ідею введення на Донбас повноцінної миротворчої місії ООН підтримують США, Німеччина і Франція. «Ми ретельно обговорили подальші наші кроки та дорожню карту щодо імплементації мінських домовленостей з обов’язковим використанням елемента миротворців. Практика свідчить, що безпековий компонент мінських домовленостей неможливо виконати без повноцінної миротворчої місії на окупованому українському Донбасі. Канцлер Німеччини і президент Франції підтримали цю позицію України, так само, як це зробили наші американські партнери», – пояснив Порошенко.
«У понеділок ми чекаємо представника Держдепу США Курта Волкера. Ми чітко зазначаємо, щоб росіяни підтримали проект резолюції, де б була чітко імплементована дорожня карта з урахуванням мінських домовленостей і миротворців. Це має бути включено в рішення Ради Безпеки ООН… Ми чітко скоординували ті кроки, які ми маємо зробити, щоб найближчим часом провести засідання «нормандського формату». Це може пройти в Парижі», – розповів президент України.
Крім іншого, сторони обговорили підготовку проведення саміту Україна-НАТО в межах саміту НАТО в Брюсселі. Також, за словами президента, Україна зараз має широку підтримку в Європейському союзі щодо питання будівництва «Північного потоку 2». «І зараз це буде одна з тем, яку обговорюватимуть. Я хочу зазначити, що це становить небезпеку не тільки для України, і не тільки фінансово. Це небезпека геостратегічна, це небезпека, зокрема, й оборонна. І газотранспортна система України – це також один з елементів стримування агресора. І неможливо безвідповідально ставитися до цієї надзвичайно важливої функції. І мені дуже приємно, що ми маємо зараз широку підтримку в ЄС», – резюмував Порошенко.
