Операція з перезавантаження нового складу Центральної виборчої комісії (ЦВК) ввішла в заключну фазу. Сьогодні Верховна Рада (ВР) може розглянути питання про обрання її нових членів. Напередодні профільний комітет рекомендував парламенту розглянути подання президента Петра Порошенка про призначення нових, а також звільнення 13 членів ЦВК, у яких закінчився термін повноважень.
«Головний принцип, якого дотримувався президент під час консультацій щодо кандидатів членів ЦВК, – це повне оновлення ЦВК, тому серед запропонованих кандидатур немає тих, хто працював у попередньому складі ЦВК», – сказала представник президента у ВР Ірина Луценко на засіданні комітету. Вона наголосила, що президент дотримувався й гендерного принципу, тому серед кандидатів – 8 жінок і 6 чоловіків.
Спікер парламенту Андрій Парубій уже пообіцяв, що в разі позитивного рішення профільного комітету, парламент зможе внести до порядку денного та розглянути питання про обрання нових членів ЦВК вже сьогодні. Він також зазначив, що досі немає відповіді на питання, як з 14 кандидатів вибрати 13.
Раніше про потребу оновлення складу ЦВК українському керівництву нагадала й посол США в Україні Марі Йованович. «У нинішній ЦВК досі працюють люди з епохи Януковича. Треба залучити кваліфікованих і незалежних фахівців, які зможуть забезпечити нормальний виборчий процес», – сказала вона.
Дипломат також зазначила, що потрібно змінити виборчий кодекс, ввести відповідальність за підкуп виборців, забезпечити кандидатам рівний доступ до ЗМІ, а також усунути можливість використання адміністративного ресурсу.
Розмови про ротацію ЦВК тривають уже не перший рік. Семирічний термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК закінчився ще 1 червня 2014 р. У березні 2015 р. спікер Володимир Гройсман заявив, що «ведеться робота з оновлення складу комісії». Згодом з’явилися перші списки претендентів на посади членів ЦВК. Депутатам пропонували змінити нинішнього керівника комісії Михайла Охендовського та його заступника Андрія Магеру. У червні 2016 р. президент Петро Порошенко навіть вніс до парламенту 11 претендентів на посади членів ЦВК. Однак питання оновлення комісії не внесли до порядку денного.
Каменем спотикання стали розбіжності в підходах політичних сил щодо питання ротації. У запропонованому президентському списку претендентів представлено не всі парламентські фракції, що істотно знижувало їхні шанси на проходження в парламенті. Не додавало оптимізму й те, що в «Народному фронті» (НФ) наполягали, щоб у складі ЦВК залишився Андрій Магера, якого не схвалювали на Банковій. Нинішнього заступника Михайла Охендовського називали одним із претендентів на посаду голови в новому складі комісії. Багато хто не виключав, що нинішній склад ЦВК збережеться до 2019 р.
Однак 5 лютого цього року Петро Порошенко вніс до парламенту оновлений список з 14 претендентів. Тепер мають замінити вже 13 її членів. На відміну від списку зразка 2016 р., у ньому з’явилися кандидати, яких пов’язують з депутатськими групами «Відродження» (Алла Басалаєва) та «Воля народу» (Тетяна Сліпачук), а також із фракцією Радикальної партії (Тетяна Юзькова). Крім того, у ньому з’явився кандидат від фракції «Батьківщина» (Андрій Євстигнєєв). Одним кандидатом буде представлена і фракція «Самопоміч» (Євген Радченко).
Водночас НФ делегує трьох кандидатів (Ірина Єфремова, Наталя Бернацька та Леонтій Шипілов), а БПП – аж шістьох (Світлана Кустова, Михайло Вербенський, Ольга Лотюк, Віталій Плукар, Ольга Желтова та Олег Конопольський).
Очевидно, що кандидати від груп «Відродження» та «Воля народу» з’явилися в списку в обмін на майбутнє результативне голосування за оновлення складу ЦВК. Така практика вже неодноразово демонструвала свою ефективність з інших важливих голосувань. Що ж до, зокрема, кандидата від «Батьківщини», то своїм входженням до списку він зобов’язаний рекомендаціям Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) щодо необхідності забезпечити «представництво всіх парламентських політичних сил». Утім, цілком дотримуватися порад західних колег в цьму питанні на Банковій не захотіли.
Без свого кандидата залишився «Опозиційний блок». Лідер фракції Юрій Бойко вже заявив, що його політична сила не голосуватиме за новий склад ЦВК. «Між двома фракціями відбувається розподіл посад у ЦВК, а всі решта не мають змоги включити своїх представників туди, «Опозиційний блок» у тому числі», – сказав він.
Депутат вважає, що нинішній спосіб формування нового складу ЦВК відкриває шлях для майбутньої фальсифікації виборів. «Фракції БПП та НФ формують свою більшість у ЦВК і створюють фактично власну «кишенькову» комісію. Вони сподіваються, що таким чином зможуть сфальсифікувати вибори», – підсумував Бойко.
Очевидно, що за місце в ЦВК доведеться боротися представникам «Батьківщини» та «Самопомочі», тоді як до «радикалів» влада ставиться досить лояльно. «Це буде безпрецедентний випадок. І вже зрозуміло, коли на 13 вакансій є 14 претендентів, то кандидат від «Батьківщини», ймовірно, не матиме підтримки Ради», – заявив депутат від цієї політсили Сергій Соболєв.
Він також нагадав, що питання пропорційного складу ЦВК від кожної фракції парламенту він порушував під час зустрічі лідерів фракцій з президентом Петром Порошенком. «Але я так і не почув варіантів виходу з цієї ситуації», – підсумував Соболєв. Він закликав ввести до складу ЦВК представників опозиції, інакше Україну чекають серйозні санкції з боку ПАРЄ.
«Усі претенденти в одному човні. І, по суті, щодо кожного, я думаю, що йдуть переговори, торги, оскільки нас більше, ніж вакансій. І тому ми всі сидимо, знаєте, лапки склали і чекаємо, що ж з усього буде», – сказав кандидат у ЦВК від «Самопомочі» Євген Радченко.
Координатор виборчих програм Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська не виключає, що ВР обере не повний склад ЦВК, проте достатній для нормальної роботи. «Велика загроза в тому, що буде обраний неповний склад, наприклад, 8 кандидатів (два в нас є, які функціонують і мають право працювати), тому 10 членів комісії буде досить, щоб функціонувати протягом тривалого періоду», – сказала вона.
За словами Айвазовської, повний склад ЦВК потрібний для того, щоб там були представлені різні політичні гравці, які шляхом взаємного контролю забезпечать незалежність в ухваленні рішень. «А якщо комісія буде в мінімальному складі, то ми розуміємо, що перша перспектива – це мати представництво великих фракцій, таких як БПП та НФ. І тоді буде виклик про довіру до цієї комісії і з боку суспільства, і з боку медіа, і з боку незалежних експертів», – резюмувала Айвазовська.
«Чи багато органів у нас було сформовано вчасно, відповідно до чинного законодавства? Навіть під час відбору представників Конституційного суду не дотримали жодної норми. В інших органах також можна провести аналогію. Бачимо, що, на жаль, ані наш законодавець, ані президент не дотримуються норм Конституції та законів під час формування органів, де бачать свій інтерес», – заявив суддя Конституційного суду (2006-2015 рр.) Віктор Шишкін.
Він не бачить юридичних обґрунтувань зволікання процесу обрання нових членів ЦВК і переконаний, що тут є тільки політичні мотиви. Мовляв, торги навколо персоналій до того чи іншого органу вже стали домінантою, що притискує правову складову. Тому Шишкін не виключив, що нинішній склад ЦВК адмініструватиме й наступні вибори.
«Це досить реалістичний сценарій. Адже за різними органами влади можна побачити, як усупереч Конституції пролонгувалися повноваження. Лише нещодавно парламент сформував один з органів свого фінансового контролю – Рахункової палати. Скільки років вона працювала незаконно? Тому так може працювати й ЦВК», – переконаний експерт.
Він зазначив: найгірше те, що влада постійно порушує різні норми та змушує громадян миритися з такою своєю поведінкою. «Від народу немає серйозної реакції на ці порушення. Розсіяно опозиційні фракції. Або «Рух нових сил» виходили на різні протести, однак реально в нас не було протестної сили, яка змусила б владу працювати в умовах дотримання норм Конституції. Тому змінити такий хід речей зможе тільки народний протест», – вважає Шишкін.
Окрім питань щодо пропорційності президентського списку кандидатів, у коаліції також не визначилися, хто може очолити комісію. За законом голову обирають члени комісії таємним голосуванням. Джерела в парламенті прогнозують, що це крісло може обійняти представник БПП Світлана Кустова. В НФ виступають за призначення на цю посаду нинішнього заступника міністра юстиції Наталії Бернацької. Тому не виключено, що торги між основними політичними гравцями можуть затягнутися, й оновлення складу ЦВК буде відкладено до осені.
У деяких європейських країнах такого інституту, як ЦВК, взагалі немає. Наприклад, у Великобританії виборами опікується Міністерство внутрішніх справ спільно з місцевими органами влади. У Франції – теж МВС, але з двома спецкомісіями. Одна контролює агітацію та голосування, інша – рахує. У Канаді та Ісландії створили цілу вертикаль з незалежних органів, що є цілком відповідальними за проведення виборів. Утім, така система притаманна лише країнам з розвиненою демократією.
