Саміт Україна-Євросоюз (ЄС) так і не став проривним. Попри сподівання офіційного Києва щодо надання візової лібералізації цієї осені, європейські колеги обмежилися лише декларативними заявами з цього приводу та прогнозами про нові часові межі. Підсолодити гірку пігулку вирішили угодою про надання грошової допомоги та проектом підвищення імпортних квот.
Довгоочікуваний саміт Україна-Євросоюз (ЄС), який до цього двічі переносили, напередодні відбувся в Брюсселі. Головною особливістю нинішніх зустрічей було те, що вперше за багато років українська сторона змогла похвалитися стовідсотковою готовністю до зустрічі зі своїми європейськими колегами. Однак цієї умови виявилося ще замало для ухвалення рішення з основних питань.
«Безвіз» переноситься
Про те, що мати великі ілюзії щодо лібералізації візового режиму з ЄС на майбутньому саміті в Брюсселі не варто, стало відомо раніше. Усупереч проханням українського МЗС не зволікати з процесом, Рада ЄС 17 листопада вирішила пов’язати надання «безвізу» з погодженням механізму його зупинення. Тобто режим має заробити одночасно з ухваленням рішення ЄС щодо механізму реагування на міграційні ризики. Інакше кажучи, рішення про надання «безвізу» для України нібито є, однак через бюрократичні процедури набрання ним чинності затягується. Тому риторика європейських чиновників під час учорашнього саміту була чимось на кшталт відмовки холостяка, який ладен кохати, але не може або не бажає одружуватися.
Свою вступну промову після закінчення зустрічей на вищому рівні президент ЄС Дональд Туск розпочав українською мовою, чим приємно здивував оточуючих. «Дорогі українські друзі! Я глибоко вражений терпінням та рішучістю українського народу в його боротьбі за збереження територіальної цілісності та суверенітету. Ви є унікальним прикладом мужності, гідності та практичного розуму. Я знаю, что ви заслуговуєте на більше. У тому числі від нас, від Європи. У вас тут є багато друзів. Я можу вам обіцяти, что ми не залишимо вас позаду. У нас є свої обмеження, але ми будемо продовжувати наші зусилля із втілення ваших очікувань…», – сказав президент ЄС.
За його словами, Україна виконала всі вимоги ЄС для надання їй безвізового режиму. «Усі країни ЄС погодилися, що Україна заслужила безвізовий режим. Це рішення є визнанням досягнень України у виконанні європейських стандартів. Я хочу наголосити, що ця дискусія не стосується України. Вона виконала свою роботу так, як треба. І тепер час європейській стороні виконати свою частину угоди», – зазначив Туск.
Йому вторував президент Єврокомісії (ЄК) Жан-Клод Юнкер. «Україна виконала всі умови, незважаючи на певні відмінності та труднощі, які в нас були між країнами ЄС і Європарламентом (ЄП), я думаю, важливо, щоб у нас була можливість надати лібералізацію віз Україні до кінця року», – сказав він. А також наголосив, що зараз головною перешкодою є тільки розроблення механізму зупинення безвізового режиму.
Не менш оптимістично звучали заяви президента ЄП Мартіна Шульца. «В ЄП ми зробили все можливе, щоб прискорити ухвалення рішення. В ЄП ми готові. Ми підготували все, ми навіть проголосували у відповідних комітетах, з одного боку, лібералізацію візового режиму, з іншого – так званий механізм зупинення. Усе, що висить, висить тут, у Раді, а не в ЄП. Я сподіваюся, що держави-члени знайдуть рішення», – заявив він.
Політик також спростував чутки щодо того, що Франція блокує «безвіз» через майбутні вибори. За його словами, зауваження є не тільки в цієї країни, а й у Бельгії, Німеччині, Італії та інших. «Тож це не залежить від результатів виборів у Франції. Це залежить від здатності держав-членів, нарешті, домовитися», – резюмував він.
Зі свого боку, президент Петро Порошенко цього разу був обережніший щодо прогнозів про нову дату «безвізу», повторивши лише слова своїх європейських колег. «Сьогодні Україні на саміті не поставили жодного запитання. Україна чітко і в повному обсязі виконала всі взяті на себе зобов’язання. Це був перший саміт, де не Україні ставили запитання, а Україна ставила запитання, коли ЄС виконає взяті на себе зобов’язання. Ми зробили все, і я дуже щасливий сьогодні чути прогноз Юнкера. Він оптимістично налаштований на те, що міжінституційні консультації між Радою ЄС та ЄП мають закінчитися до кінця цього року», – заявив Петро Порошенко. За його словами, розбіжності, які зараз є між ЕП та Радою ЄС, суто стилістичні.
Асоціація по-голландськи
Одне з основних питань, які обговорювали сторони на саміті, – остаточне ухвалення Угоди про асоціацію. Як відомо, у квітні в Нідерландах выдбувся консультативний референдум, на якому громадяни висловилися за припинення ратифікації цього документа. «Угода про асоціацію – це не тільки економічні вигоди, вона становить геополітичний інтерес для всіх нас. Ми й далі працюємо над пошуком рішення спільно з урядом Нідерландів, що б відповідало інтересам України. І ми працюємо над тим, щоб іншим 27 країнам не довелося ратифікувати її знову», – заявив Дональд Туск.
Тим часом, окреслити шляхи розв’язання проблеми сторони змогли ще до саміту, на заході планувалося лише підтвердити план дій. Як повідомляли ЗМІ, вихід із безвихідної ситуації нібито полягає в укладанні особливого документа, що міститиме п’ять пунктів: Угода про асоціацію не передбачає членства України в ЄС, доступу України до структурних фондів ЄС, не дає Україні гарантій безпеки з боку ЄС, не передбачає участі Києва в союзах з безпеки та не дає права на працевлаштування громадян України в ЄС. Ці застереження, певно, мають заспокоїти скептично налаштованих голландців і розв’язати руки парламенту Нідерландів, який зможе ратифікувати документ.
Щоправда, Петро Порошенко запевнив, що в текст угоди жодних змін не вноситимуть. Він також переконаний, що зволікання з ратифікацією документа не на користь ні Україні, ні ЄС, і висловив упевненість, що і Київ, і Брюссель мають дати відсіч популізму та не допустити, щоб у цій боротьбі виграла країна-окупант. Рішення щодо цього питання європейські чиновники мають намір шукати під час засідання ЄС у середині грудня.
Збільшення квот
Під час підсумкової прес-конференції президент Петро Порошенко також відзначив прогрес в імплементації зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Так, за перші 10 місяців дії ЗВТ наш товарообіг з ЄС зріс на 5%, а обсяги торгівлі з ЄС упевнено вийшли на перше місце, і на сьогоднішній день вони досягають вже 41% в структурі товарообігу.
«Я висловив подяку лідерам ЄС за готовність сприяти швидкому введенню автономних торгових преференцій, наданих уряду України, і здійснити низку заходів щодо підтримки ефективного виконання Угоди про вільну торгівлю, що ще більше відкриє ринок ЄС для українських виробників», – сказав він.
Нагадаємо, що спеціально до саміту ЄК підготувала законопроект про надання Україні додаткових квот на експорт своїх товарів до ЄС без сплати мита. Як зазначає торговий представник України і заступник міністра економрозвитку та торгівлі Наталія Микольська, на 3 тис. тонн буде збільшена квота на експорт меду (нинішня – 5 тис. тонн) і на 500 тонн виноградного та яблучного соків (зараз 10 тис. тонн). Ці дві позиції, за її словами, є одними з найпопулярніших, і ліміти щодо них вичерпуються вже в перші дні дії нових квот. Також на 5 тис. тонн буде збільшена квота на безмитний експорт томатів, на 4 тис. тонн – вівса, на 7,8 тис. тонн – круп і пластівців.
«Зараз ми розраховуємо на прискорене схвалення ЕП і Радою ЄС цієї законодавчого пропозиції ЄК. Сподіваємося, що додаткові преференції почнуть діяти вже з початку наступного року», – пише Наталія Микольська.
Європейські пряники
Мабуть, одним із позитивних моментів за підсумками саміту було підписання двох важливих документів. Перший – меморандум про співпрацю в енергетичній галузі, що оновлює аналогічний документ від 2005 р. Його дія розрахована на 10 років. Документ розширює співробітництво сторін щодо зміцнення енергетичної безпеки, забезпечує повну інтеграцію енергетичних ринків України та ЄС. У цьому контексті підтверджується роль України як основного постачальника російського газу європейським споживачам. Тому цей момент треба брати до уваги під час ухвалення подальших рішень у цій галузі. Зокрема, щодо майбутнього газопроводів OPAL і «Північний потік», які російський «Газпром» планує використовувати для збільшення обсягів прокачування газу в Східну Європу, оминаючи Україну.
Також сторони підписали Угоду про фінансування заходу «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні». Загальний бюджет упровадження ініціативи становить €16,34 млн, з яких внесок з боку ЄС становить €15 млн, фінансування МЗС Данії – €1,34 млн. Кошти ЄС будуть спрямовані на посилення можливостей органів держвлади, відповідальних за боротьбу з корупцією, – Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Нацагентства з питань запобігання корупції, Нацагентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, а також забезпечення доброчесності працівників інших установ та органів юстиції.
Росії — санкції
Українське керівництво також не проминуло нагоди нагадати європейським колегам про потребу зберегти санкції проти Росії. «Санкції мають зберігатися доти, доки не буде відновлено суверенітет і повна територіальна цілісність України, повернуто Крим. Я переконаний, що економічні та секторальні санкції проти Росії будуть продовжені на черговий термін», – сказав Петро Порошенко напередодні саміту в інтерв’ю німецькій газеті Die Welt.
Зі свого боку, президент Ради ЄС Дональд Туск запевнив: «Коли йдеться про санкції, то наша позиція буде чіткою – вони залишаються пов’язаними з повним виконанням Мінських домовленостей. Рада ЄС ще в березні 2015 р. погодила це питання, і це залишається так, як було. Ми сподіваємося, що ми вирішимо питання щодо санкцій до засідання Ради в грудні».
Показово, що напередодні саміту ЄП ухвалив резолюцію, яка прирівняла кремлівських пропагандистів до терористів «Ісламської держави» та «Аль-Каїди». У тексті заявляється, що «Кремль фінансує політичні партії та інші організації в ЄС і надає підтримку антиєвропейським силам».
Також у тексті відкрито називаються деякі ланки пропагандистської машини: «Російський уряд наполегливо використовує широкий спектр інструментів, таких як дослідницькі центри та спеціальні фонди (наприклад, «Русскій мір»), спеціальні уповноважені організації (наприклад, «Россотрудничество»), багатомовні телеканали (наприклад , Russia Today), псевдоінформаційні агентства та мультимедійні служби (наприклад, Sputnik), релігійні групи, соціальні медіа та інтернет-тролів».
