Під час мирних переговорів у Женеві 17–18 лютого американські дипломати запропонували створити демілітаризовану зону на Донбасі під спільним управлінням української та російської адміністрацій. Проте офіційний Київ категорично відхилив цю ініціативу, назвавши її абсолютно нереалістичною і неприйнятною.
Про це пише Kyiv Independent.
Замасковане здавання позицій
Американський план передбачав відведення як російських, так і українських військ з частини Донецької області та створення там спільного органу цивільної влади. За словами голови парламентського комітету з закордонних справ Олександра Мережка, фактично це вимагало б від української армії залишити добре укріплені оборонні рубежі та добровільно віддати їх ворогові.
Він підкреслив, що американці мислять історичними аналогіями, порівнюючи ситуацію з демілітаризованою зоною між Північною та Південною Кореями. Проте буферна зона на Корейському півострові значно коротша за нинішню лінію фронту в Україні, яка простягається на сотні кілометрів.
«Це наша земля. Ми не визнаємо її російською, навіть якщо це вільна економічна зона. Наша земля — це наші люди, наш прапор і наш контроль», — заявляв раніше президент Володимир Зеленський щодо подібних територіальних ініціатив.
Відсутність компромісу та роль США
Представники української влади зазначають, що Москва продовжує вимагати повного виведення військ ЗСУ з регіону, що робить будь-які спільні сценарії управління неможливими. На думку депутата Ярослава Юрчишина, очікувати реалізації таких ідей зараз передчасно, адже найкраща відповідь на подібні пропозиції — це подальше посилення України та її армії.
Під час женевських переговорів сторонам так і не вдалося досягти прориву в територіальних питаннях. Водночас український лідер повідомив про один важливий консенсус: усі учасники погодилися, що в разі досягнення режиму припинення вогню головна відповідальність за його моніторинг лежатиме саме на Сполучених Штатах.
