В Україні пенсійна система перебуває за крок від краху. Головною причиною є хвиля судових рішень. Це загрожує хаосом у правилах виходу на пенсію та втратою держави контролю за ситуацією.
Як йдеться у матеріалі Економічної правди, рішення судів відкривають “скриньку Пандори”: видатки держави на виплати окремим категоріям осіб ростуть, як на дріжджах, а можливості профінансувати хоча б якісь виплати решті пенсіонерів зменшуються. Це відбувається в умовах гострого дефіциту бюджету, коли кожна гривня спрямовується на оборону.
За даними Міністерства соціальної політики, борги держави за програними в судах справами перед пенсіонерами перевищують 67 мільярдів гривень. Дехто не чекає, коли в Уряду з’являться гроші та судиться про стягнення заборгованості в міжнародних судах, що може ускладнити процес вступу України в ЄС. Рішення Конституційного Суду про скасування верхньої межі пенсійних виплат коштують мільярди гривень на рік. Часто такі рішення провокують хвилю позовів про перерахунок виплат, формуючи ринок юридичних послуг у пенсійних справах. У березні 2024 року Конституційний Суд ухвалив чергове рішення, ставши на бік пенсіонерів із зон підвищеного радіоактивного забруднення.
Як від рішень суддів страждають пересічні пенсіонери?
На початку 2024 року середня пенсія в Україні становила 5 385 гривень на місяць або близько 140 доларів. Це на 1 714 гривень менше, ніж рівень мінімальної зарплати для людей працездатного віку, до того ж часто саме в літніх людей набагато більші потреби в медикаментах та лікуванні.
Ситуація з пенсійним забезпеченням виглядає ще більш загрозливо, якщо врахувати, що розмір виплат двох третин пенсіонерів не дотягує до 5 тисяч гривень. Хоча держава ледь може профінансувати навіть такі мізерні виплати, в Україні знайшлася “каста” спецпенсіонерів, розміри нарахувань яким можуть перевищувати середню пенсію в десятки разів.
Наявність категорій громадян, які мають особливі умови виходу на пенсію, загалом відповідає світовій практиці. Однак в Україні кількість таких громадян непропорційно більша за можливості утримувати таку систему. За даними Мінсоцполітики, пільгові пенсії отримує кожен п’ятий пенсіонер. У Польщі таких лише 6%, що і так вважається рекордно високим показником серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Правила розрахунку виплат для пільгових пенсіонерів набагато вигідніші, ніж для решти громадян. Наприклад, розмір пенсій колишніх правоохоронців та військовослужбовців прив’язаний до суми грошового забезпечення осіб, які обіймають аналогічні посади та служать зараз. Для інших українців він залежить від розміру їхньої офіційної зарплати впродовж трудової діяльності. Попри це частина пільговиків оскаржила в судах обмеження, яке держава встановила для максимального розміру пенсії – десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, або 23,61 тисячі гривень у 2024 році. Це обмеження запровадили, аби збалансувати пенсійну систему та максимально ефективно розпорядитися вкрай обмеженим фінансовим ресурсом.
Першими домоглися визнання такого обмеження неконституційним судді. Як наслідок, середній розмір довічного грошового утримання (аналог пенсії) для понад 3,7 тисячі колишніх служителів Феміди перевищує 100 тисяч гривень на місяць. У жовтні 2022 року Конституційний Суд скасував це обмеження і для колишніх “силовиків” та військовослужбовців. З того часу 48,8 тисяч осіб встигли отримати суми, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів. За даними джерел видання, розмір виплат окремих “силових” пенсіонерів перевищує 80 тисяч гривень на місяць.
У березні 2024 року Конституційний Суд скасував обмеження максимального розміру пенсій для “чорнобильців”. За підрахунками Уряду, це рішення коштуватиме бюджету 6 мільярдів гривень додаткових видатків лише у 2024 році. Конституційний Суд уже не вперше стає на бік “чорнобильців”. У 2018 році він ухвалив рішення, яке спровокувало шквал судових позовів проти держави.
Чорнобильська колізія
Громадяни, які живуть на забруднених після аварії на ЧАЕС територіях, стали вигодонабувачами великої законодавчої та бюрократичної колізії. Лише у 2024 році ця колізія коштуватиме державі 15,5 мільярдів гривень. У 1991 році Верховна рада ухвалила закон “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. У статті 39 документа була норма про доплати для осіб, які працюють на забруднених територіях, і для непрацюючих пенсіонерів та студентів. Розмір доплат становив від однієї до трьох мінімальних зарплат залежно від зони забруднення. З того часу згадану статтю змінювали вісім разів. Зокрема, у 2008 році із закону прибрали пенсіонерів як отримувачів таких доплат, але залишили людей, які працюють у зоні забруднення. Розмір доплат мав встановлювати Кабмін.
У 2014 році Верховна рада скасувала 39-ту статтю закону, але у 2016 році доплати особам, які працюють на забруднених територіях, повернули. У 2018 році Конституційний Суд визнав неконституційним закон від 2014 року, який скасовував доплати. Однак оскільки парламент їх уже повернув, то це рішення залишилося майже непоміченим депутатами та урядовцями. Доти, доки адміністративні суди не почали ухвалювати рішення про призначення доплат пенсіонерам у розмірі двох-трьох мінімальних зарплат на місяць, посилаючись на рішення Конституційного Суду.
Суди нижчих інстанцій ухвалюють рішення, керуючись редакцією закону від 1990-х років, адже в поточній редакції не міститься жодної згадки про доплати пенсіонерам у розмірах, прив’язаних до мінімальної зарплати. В останні роки держава зіткнулася зі шквалом позовів від пенсіонерів, які домагалися призначення доплат. Суди призначали їх виходячи з мінімальної зарплати, деякі – прив’язуючись до прожиткового мінімуму. Хай там як, а загальні видатки на виконання таких рішень сягнули десятків мільярдів гривень на рік.
Інформація про можливість відсудити в держави щедрі надбавки до пенсії швидко поширилася серед українців, через що кількість таких справ зростала в геометричній прогресії. Якщо на початку 2022 року отримувачів “чорнобильських” доплат було близько 10 тисяч, то навесні 2024 року – 133 тисяч.
Співрозмовники видання в Уряді натякають, що часто громадяни зловживають, намагаючись вибороти різні доплати та пільги. Наприклад, в Україні з’являються нові ліквідатори аварії на ЧАЕС – через майже 40 років після катастрофи. Зрештою, Кабмін вирішив відреагувати на хвилю рішень судів щодо доплат “чорнобильцям” радикальним, хоч і не зовсім традиційним способом.
У законі про держбюджет на 2024 рік там вигадали спеціальний розмір мінімальної зарплати, яка має використовуватися для обчислення виплат за рішеннями суду: 1 600 гривень. Як наслідок, в усіх нових позовах “чорнобильців” проти держави суди ухвалюють рішення із застосуванням цього показника. У рішеннях до 2024 року розмір надбавок частково перерахували, але не у всіх випадках.
Допомога адвокатів
“Підвищимо вам пенсію”, “Збільшення, перерахунок пенсії” та інші подібні оголошення давно заполонили рекламні площі в громадському транспорті. У цьому немає нічого дивного, адже саме так працюють закони ринку. Через зростання попиту на адвокатів, які працюють з пенсійними справами, у країні почали з’являтися юридичні фірми, що спеціалізуються на цих питаннях.
Особливість цих фірм – наявність потужних аналітичних відділів. Вони розраховують пенсійні виплати, орієнтуючись у заплутаному пенсійному законодавстві та відштовхуючись від численних рішень Конституційного Суду.
Пенсійні юристи працюють не лише з пільговиками – “чорнобильцями” чи колишніми “силовиками”. Часто до них звертаються громадяни, які не мають права на спеціальну пенсію, але яким неправильно розрахували розмір виплат.
“Причини можуть бути різні. Наприклад, Пенсійний фонд може не зараховувати стаж з трудової книжки, бо там ім’я людини вказане як Наталія, а в паспорті – Наталя. Або в записі про прийняття на роботу пропущений символ “№”, – пояснила адвокатка Олена Воронкова.
Пенсіонери – не найбільш платоспроможні клієнти, тому юридичні фірми пропонують їм можливості розрахунку за послуги на виплат або сплати мінімального початкового внеску перед судовим процесом і решти суми – після перерахунку державою розміру пенсії за рішенням суду. Доступність послуг юристів та “сарафанне радіо” приводять до того, що держава не завжди може відбиватися від судових позовів. Деякі справи держава програє через брак коштів у Пенсійного фонду на сплату судових зборів.
Наслідки
Рішення судів у пенсійних справах мають декілька наслідків. Перший – миттєве перерахування розміру пенсійних виплат людині. Хоча це хороша новина для конкретного позивача, проте погана – для решти учасників пенсійної системи. Пенсії та надбавки виплачуються із “загального казана”, тому можливості Пенсійного фонду профінансувати виплати решті пенсіонерів скорочуються.
В умовах обмеженого бюджету Пенсійний фонд призначає нові пенсії вкрай обережно. Часто людям не враховують стаж або неправильно розраховують виплати. Це провокує нові позови і ще сильніше обмежує можливості держави.
Другий наслідок – зобов’язання перерахувати пенсійні виплати за попередні періоди (як правило – за останні кілька років). Коштів на це нема, тому такі рішення судів збільшують заборгованість держави перед пенсіонерами.
За даними заступниці міністра соціальної політики Дарини Марчак, цей борг перевищив 67 мільярдів гривень. Більшу частину суми сформували рішення судів про доплати “чорнобильцям” і перерахунок пенсій колишнім “силовикам” і військовим. На погашення боргів за рішеннями судів держава щороку виділяє лише кілька сотень мільйонів гривень, хоча сума заборгованості може зростати на мільярди гривень на рік. Чимало пенсіонерів, розчарувавшись в українській судовій системі, шукають справедливість у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).
Зазвичай ЄСПЛ ухвалює рішення на користь пенсіонерів. Однак коштів на їх виконання в бюджеті країни немає. Відтак у держави зростає заборгованість уже за рішеннями міжнародних судів, яка переростає в системну проблему. Наприклад, ЄСПЛ об’єднав 12 тисяч позовів у рамках однієї справи “Бурмич та інші проти України”. Наразі ця справа перебуває на контролі Кабінету міністрів Ради Європи. Співрозмовники видання в Уряді зазначають, що надалі така заборгованість може стати перешкодою для вступу України в Євросоюз.
Ситуація з програшами державою судів проти пенсіонерів набирає обертів. У березні найвищі судові інстанції ухвалили ще декілька загрозливих рішень, що можуть суттєво збільшити видатки та розбалансувати пенсійну систему.
5 березня Верховний Суд дозволив судам нижчих інстанцій не дотримуватися норм законів про одноразові доплати грошової допомоги жертвам нацистських переслідувань і низці інших категорій пенсіонерів. За даними Мінсоцполітики, це може збільшити видатки на такі виплати у 2024 році на майже 18 мільярдів гривень.
24 березня Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду щодо конституційності поступового підвищення вимог до стажу для деяких категорій пенсіонерів. Відповідну реформу держава запровадила у 2017 році.
“В Україні співвідношення працівників, які сплачують внески в солідарну пенсійну систему, і пенсіонерів становить один до одного. Унаслідок війни цей показник погіршується. Будь-які рішення, наслідком яких буде більш ранній вихід на пенсію, погіршуватимуть це співвідношення. Як наслідок, буде зменшуватися спроможність фінансувати достатній рівень пенсій”, – вважає Марчак.
Рішення судів на користь пенсіонерів – логічний наслідок багаторічної популістської політики. Як виявилося, пообіцяти пільгові пенсії чи різні надбавки набагато простіше, ніж скасувати їх через неможливість держави виконувати взяті на себе зобов’язання. Проблема в тому, що цей урок Україні доводиться вивчати в умовах, коли від кожної бюджетної гривні залежить виживання держави.
Вихід на пенсію у 2025 році – як зміняться вимоги для призначення виплат
До 2028 року в Україні зростають вимоги до страхового стажу при виході на пенсію. Щороку вони підвищуються на один рік. Тож якщо у 2025 році, щоб вийти на пенсію у 60 років, потрібно 32 роки стажу. Як змінюватимуться вимоги надалі для 63 років:
- у 2024 році – від 21 до 31 року,
- у 2025 році – від 22 до 32 років,
- у 2026 році – від 23 до 33 років,
- у 2027 році – від 24 до 34 років,
- у 2028 році – від 25 до 35 років.
Як зростатиме стаж для виходу на пенсію у 60 років:
- у 2025 році – не менше 32 років,
- у 2026 році – не менше ніж 33 роки,
- у 2027 році – не менше 34 років,
- у 2028 році – не менше ніж 35 років.
