У середу, 7 вересня, Євросоюз услід за США ще на півроку продовжив персональні санкції щодо 146 громадян та 37 юридичних осіб з Росії, а також з України та окупованого Криму. До 15 вересня це рішення має оприлюднити офіційний Брюссель.
Утім, не ці обмежувальні заходи є найважливішими: у січні 2017 р. має бути продовжено основний блок антиросійських санкцій, в іншому разі їхня дія просто припиниться. Як прогнозують аналітики американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, за час, що залишився до січня, Росія спробує підірвати єдність ЄС у цьому питанні. Головними об’єктами тиску Кремля стануть Угорщина, Греція та Словаччина. Спроби Москви можуть закінчитися вдало, надто у світлі розбіжностей усередині Європи, які тільки загострилися з моменту голосування британців за вихід з ЄС.
Санкції проти Росії були предметом складних дискусій членів ЄС від початку їхнього введення 2014 року. На відміну від США, які займають войовничу позицію, бажаючи вплинути на Кремль, у питаннях врегулювання конфлікту в Україні, країни ЄС по-різному дивляться на те, як слід будувати відносини з РФ. У групі країн, які вороже налаштовані до Росії, найпомітнішими є Польща та прибалтійські країни. Вони мають історично погані відносини з Москвою та з великим острахом ставляться до демонстрацій Росією своєї військової сили, оскільки самі межують з РФ. А ось такі країни, як Угорщина, Словаччина та Греція, мають тісні економічні та енергетичні зв’язки з Москвою.
Ще один член Євросоюзу – Німеччина, яка де-факто є лідером ЄС, не перебуває в жодному з цих таборів. Тим часом з початку української кризи уряд Німеччини продемонстрував готовність взаємодіяти з Росією дипломатично. Водночас канцлер Німеччини Ангела Меркель стверджує, що санкції мають зберігатися, поки Росія не виконає умови Мінських домовленостей.
Дотепер країни ЄС були одностайні в питанні продовження санкцій, зазначають фахівці американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor. За них голосували навіть лідери дружніх Росії країн, прем’єр-міністри Угорщини та Греції Віктор Орбан та Алексіс Ципрас. Це відбувалося тому, що Угорщина та Греція набагато тісніше пов’язані з Німеччиною й іншими країнами ЄС, ніж з Росією. Однак голосування Великобританії за вихід з Євросоюзу ставить під сумнів консенсус усередині блоку. У ЄС з’явилися нагальніші проблеми, ніж потреба тиснути на Росію, щоб та виконувала Мінські домовленості. Тепер уряди Угорщини, Італії закликають провести у своїх країнах референдуми з питань щодо ЄС. Наприклад, щодо квот на розподіл мігрантів або лімітів на державні витрати. Оскільки умови й часові межі виходу Британії з Євросоюзу не було визначено, країни об’єднання, либонь, і надалі будуть зосереджені на “постбрексітній” еволюції ЄС.
Для Росії це за щастя, вважають в Stratfor. Голосування щодо питання Brexit дає змогу Москві використовувати розбіжності між країнами Європейського союзу. Кремль чудово розуміє, що досить буде однієї не згодної з цим країни, щоб покласти край санкціям. Словаччина, яка зараз головує в ЄС, є головною мішенню в цій кампанії Росії. І вже є багатообіцяльні результати. Після зустрічі 25 серпня з президентом Росії Володимиром Путіним прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо закликав до раціональної переоцінки режиму санкцій, беручи до уваги ті наслідки, які вони мали для Євросоюзу. Найімовірніше, в найближчі місяці російське керівництво зустрінеться ще з лідерами Угорщини та Греції. Російські спецслужби, імовірно, також намагатимуться підігрівати розбіжності всередині ЄС, спираючись на свою надійну мережу по всій Європі та контакти в керівництві країн – членів ЄС.
Нагадаємо, якщо у 2017 р. не вдасться вирішити питання продовження антиросійських санкцій, вони просто втратять чинність. Тому противники Росії – Естонія, Латвія, Литва та Польща – робитимуть усе можливе для їхнього збереження, поки не припиниться війна на сході України. Під час зустрічі з Ангелою Меркель у Таллінні 24 серпня прем’єр-міністр Естонії Рийвас закликав Європейський союз зберегти єдиний фронт підтримки санкцій. А міністр закордонних справ Литви запропонував навіть подвоїти їх у відповідь на бездіяльність Росії щодо виконання Мінська-2.
Хоча країни, які підтримують санкції проти РФ, досі переважали, наступне продовження аж ніяк не є гарантованим. Голосування стають дедалі спірними, а наслідки санкцій проти Росії та російських контрсанкцій – дедалі помітнішими. Майбутнє ЄС під питанням через Brexit. Через це Росія, здається, в найближчі місяці матиме більше важелів впливу в питанні санкцій, тож є реальна ймовірність як мінімум ослаблення санкцій проти РФ наступного року. Проте це рішення залежатиме від розвитку ситуації не тільки на сході України, а й усередині ЄС, який і далі вестиме переговори з Британією.
