Які реформи проведе новий генеральний прокурор України Юрій Луценко? Чи буде він залежний від свого політичного соратника Петра Порошенка або ж поставить на чільне місце власні кар'єрні плани? Чого зможе домогтися Генеральна прокуратура за його керівництва?
Ці питання сьогодні є головними в дискусії про майбутнє Генеральної прокуратури, тоді як відповідати треба на інші. І перше з них – чи зможе Юрій Луценко прокуратурою керувати.
Тому що не так складно змінити закон, якщо є коаліційні домовленості. Немає жодних проблем у виступах із запальними промовами й обіцянками, а надто якщо це – твоя професія. Однак є дуже серйозна проблема в роботі самого відомства в ситуації, коли весь його апарат – від верху до низу – вважає призначеного керівника “чужим”.
Можуть сказати, що Луценко опинявся вже в такій ситуації в МВС. Але, по-перше, у 2004 році ніхто не говорив про радикальну реформу відомства, ніхто не збирався здійснювати такого роду реформу на практиці і – найголовніше – ніхто її не вимагав. Не було ані суспільного запиту – хіба що “приберіть ДАІ”, ані вимог кредиторів. По-друге, МВС усе-таки не Генеральна прокуратура, такого рівня корпоративної солідарності у відомстві немає, зате є чимало внутрішніх суперечностей, на яких можна грати. І внутрішнього самоврядування в МВС – як зараз у прокуратурі – теж немає. І, нарешті, саме неприйняття Луценка стало однією з головних причин того, що міліцейська маса горою була за Януковича, який призначав до відомства “своїх” міністрів. Про це теж не треба забувати.
Луценко, поза всяким сумнівом, буде ефектним “обличчям” Генеральної прокуратури. Таких облич в українській політиці – тобто людей, здатних презентувати свої починання, – не так багато. Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Михайло Саакашвілі, який долучився до української еліти не так давно, – і все. Але мистецтво презентації та мистецтво управління – це різні мистецтва, і не кожен політик опановує їх однаково, тим паче коли йдеться про роботу на “чужій землі”, у прямому чи переносному сенсі слова.
Ефектне обличчя – не завжди ефективний менеджер. В ефективного менеджера не обов’язково має бути ефектне обличчя. Тільки після того, як ми це зрозуміємо, зможемо проводити реалістичну кадрову політику. А поки що треба не шукати відповіді на риторичні запитання, а з особливою увагою придивитися до того, хто складе ядро нового керівництва Генеральної прокуратури та хто з цього ядра зуміє зрозуміти логіку функціонування її апарату та низових ланок.
Бо саме ця людина стане справжнім керівником Генеральної прокуратури України. І саме від її дій залежатимуть зміни у відомстві та доля амбіцій нового генпрокурора.
