Головною метою президента Росії Володимира Путіна є відновлення статусу глобальної сили на рівні США та Китаю.
Про це повідомляє Financial Times.
Голова РФ перебуває в режимі вичікування, незважаючи на те, що Росія поки відмовилася від подальшої військової інтервенції в Україні і, здається, чекає зручного моменту в Сирії.
За даними видання, в обох конфліктах Росія, найімовірніше, вкладе великі військові ресурси, щоб добитися своїх стратегічних цілей. Однак робити це до виборів у Держдуму (у вересні 2016 року) або навіть президентських (у березні 2018 року) дуже ризиковано.
З погляду Москви, політичні тенденції в США та Європі грають на користь російським інтересам. Російська гра полягає в тому, щоб затягувати час, поки Захід не погодиться на компроміс. Тому Путін не зможе втриматися від втручання в політичні події в країнах Заходу, влаштовуючи всі ці “хакерські атаки та викрадення листів”, адже спокуса й можливості надто великі, щоб їх ігнорувати.
Метою Путіна досі залишається відновлення статусу глобальної сили на рівні США та Китаю. Він хоче знову сидіти з ними за одним загальним столом, за яким Росію та її стратегічні інтереси будуть поважати. І як світова сила, відповідно до доктрини Путіна, Росія повинна мати свою “сферу впливу” та буферні зони із суперниками.
Такими буферами Москва хоче бачити близьке зарубіжжя включно з Україною. Вона вважає, що військові вторгнення та втручання в справи сусідніх країн вписуються в її “право на оборону”, оскільки США також демонстрували бажання втручатися в події в країнах Центральної Америки та Карибського басейну. Крім того, Путін хоче, щоб США поважали російський авторитаризм і не втручалися в його внутрішні справи. Він хоче, щоб більше не відбувалося ніяких “кольорових революцій”.
Водночас електоральний годинник самого Путіна теж цокає, а його увага більше зосереджена на виборах депутатів Думи, ніж на президентських у 2018 році. Він не розглядає вибори так, як заведено на Заході. Для нього перемога – це вимір успіху політики. Для Путіна дуже важливо не тільки перемогти на виборах. Перемога має бути неймовірно переконливою, щоб він міг далі робити все, що тільки заманеться, заради порятунку свого режиму.
А політичні зміни підірвуть його плани щодо відновлення “величі” Росії. Попри поганий стан економіки, корупцію та цивільне невдоволення, правлячій партії “Єдина Росія” буде важко перемогти на виборах. Опитування свідчать, що сам Путін є популярним. Однак росіяни звинувачують уряд у своїх бідах. Тому якщо “Єдина Росія” набере менше 50% голосів, Путін може влаштувати кадрові перестановки в уряді. Він спробує “побудувати мости” із Заходом, надіславши сигнал про бажання змінитися, щоб пом’якшити тиск санкцій. Це буде дуже важливим завданням для Путіна, оскільки до моменту, коли росіяни підуть на дільниці у 2018 році, економічне зростання має відновитися. Він, імовірно, спробує переконати західну і внутрішню аудиторію в намірах провести реформи, призначивши нового прем’єра. Путін буде щосили намагатися показати, що він відкритий для реформ.
“З огляду на все це, критично важливим буде результат виборів у США. Якщо на чолі Америки стане сильний лідер, навряд чи європейці порушуватимуть нинішній порядок. Економічна сила США та гарантії безпеки з їхнього боку досі дуже багато важать”, – зазначають журналісти видання.
Якщо новим президентом США стане Хіларі Клінтон, американська політика щодо Росії майже не зміниться або може стати ще більш “яструбиною”. Одним з її рішучих кроків може стати передання летальної зброї Україні для оборони від агресії Росії. Не виключено, що в разі перемоги Клінтон Путін відразу почне діяти більш зухвало та демонстративно, щоб показати їй, що з Росією треба розмовляти й домовлятися.
А Дональд Трамп, найімовірніше, почне свою політику ізоляціонізму. Він поставить економічні інтереси Америки вище за просування демократії, повагу прав людини і ліберальні ідеали. І це може вигідно збігтися з бажаннями Путіна.
“Трамп може запросто сприймати Росію як доброго довгострокового партнера в боротьбі проти спільних ворогів, таких як терористи ІДІЛ. Я навіть можу легко уявити спільні американо-російські операції за президента Трампа”, – ідеться в статті.
