16 травня уряд затвердив новий Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Тепер роботодавці за вказівкою ТЦК або місцевої військової адміністрації не лише повинні роздавати повістки своїм працівникам під їхній підпис, а й мають забезпечити перевезення їх до пунктів збору ТЦК. Це призвело до того, що частина працівників-чоловіків воліють офіційно звільнитися з роботи, аби уникнути мобілізації. Досі роботодавців зобов’язували лише вести військовий облік, що також відлякувало військовозобов’язаних працівників. Отож і приватний бізнес, і держпідприємства зіткнулися з ситуацією, коли найняти на роботу водія – це завдання з зірочкою, а якщо потрібен, наприклад, електрик чи не приведи Боже, зварювальник – місія майже нездійсненна.
Серед офіційних безробітних менш ніж 20% чоловіків
Уже кілька місяців поспіль на Львівщині кількість вакансій, які пропонує обласний центр зайнятості, перевищує кількість офіційно зареєстрованих безробітних, яка за останні два роки суттєво знизилася. Скажімо, станом на 1 березня 2022 року на обліку було 5 086 чоловіків та 7 675 жінок (39,9% і 60,1% відповідно). На 1 березня 2023 року вже було 911 чоловіків і 3 003 жінки (23,3% та 76,7%), а на 1 березня цього року – 682 чоловіки та 2848 жінок (19,3% та 80,7%). Станом на 1 травня кількість безробітних дещо зросла, тож на обліку було 878 чоловіків і 3 593 жінок. Але якщо брати до уваги не всю область, а лише Львівську філію, то тут на початок травня було лише 207 безробітних чоловіків (15,3%) проти 1 144 жінок (84,7% жінок)
“До війни співвідношення чоловіків і жінок на обліку було в середньому 45/55. Нині ж чоловіків мінімум, а ті, що є, часто з інвалідністю, тому їм не всі вакансії підходять, – каже керівник Львівської філії обласного центру зайнятості Олег Рісний. – Зварювальник, токар, фрезерувальник – фахівці з такими спеціальностями й раніше рідко потрапляли до нас на облік, бо вони завжди мали роботу і хорошу зарплату. А тепер знайти таких фахівців – ще більша проблема”.
За словами Олега Рісного, серед вакансій, які є в центрі зайнятості, чимало пропозицій із зарплатою 15-20 тисяч гривень. При цьому роботодавці, які працюють з центром зайнятості, пропонують легальну зарплату й офіційне працевлаштування. Однак у нинішніх умовах це швидше мінус, аніж плюс.
Білий бізнес опинився в гірших умовах, ніж ті, хто готовий брати на роботу нелегалів
Поклавши на роботодавців обов’язок військового обліку, а тепер ще й можливість вручення повісток, уряд створив проблеми насамперед для білого бізнесу. Адже ті, хто готовий брати на роботу чоловіків, не оформляючи жодних договорів, тепер у вигіднішій позиції.
“Дефіцит кадрів був і до повномасштабного вторгнення, але тепер він ще більше загострився. Серед причин – і значна міграція, і те, що люди відмовляються працювати офлайн, бо вони бояться ТЦК і це переростає у глобальну проблему, – каже рекрутер Софія Папірник (HR-Papirnyk). – Роботодавець, який був мотивований працевлаштувати людину офіційно, тепер цього не робить, бо є ризик, що працівник не вийде до нього роботу. Думаю, це породить ситуацію, коли буде ще більше розрахунків у конвертах”.
Такої ж думки дотримується й Олег Рісний.
“Бізнесу, який працює легально та платить податки, й так складно конкурувати з тим, що працює в тіні, бо його продукт чи послуга будуть дорожчими. А тепер ця проблема ще більше загострюється, бо тіньовий бізнес отримав додаткову перевагу. Ми навіть чуємо від роботодавців, що люди приходять, але просять не влаштовувати їх офіційно. Це підриває легальний бізнес”, – каже Олег Рісний.
Чоловіки воліють працювати, не виходячи з дому
У найскладнішій ситуації опинилися виробничі підприємства й інші види бізнесу, де немає змоги налагодити дистанційну роботу.
Директорка Львівського консалтингової групи Галина Дзядик розповідає: нещодавно на ринку почула від продавців, що черешні подорожчали через те, що на Закарпатті немає кому збирати урожай. Мовляв, чоловіки поховалися, жінки на дерево не полізуть…
“У нас чимало вакансій для чоловіків, наприклад інженери, менеджери з продажу, керівники підприємств, керівники відділів. Перше питання, яке ставлять чоловіки, – чи є бронювання? Або кажуть, що хочуть працювати віддалено, або поруч із домом, аби не переміщатися з одного кінця міста в інший, аби не вручили повістку, – каже Галина Дзядик. – Через це складно підібрати працівників на виробничі підприємства. Не хочуть іти на менеджерів з продажу, бо потрібно багато пересуватися по місту, не кажучи вже про пересування в межах області чи навіть в іншу область, бо машини зупиняють на блокпостах. Тому логісти, водії – також проблема”.
До слова, зменшення черг з вантажівок на виїзд з України, яке останніми днями фіксують на українсько-польському кордоні, також пов’язують із діяльністю ТЦК. Зокрема з тим, що частина водіїв-далекобійників не встигли оновити дані, а частина – взагалі бояться їх оновлювати.
“Якщо це робота офлайн, тобто працівник має бути на робочому місці, або навпаки, бути мобільним, то роботодавець не може найняти працівника, бо чоловіки не погоджуються пересуватися містом, їздити у відрядження чи перебувати в місцях масового скупчення людей через ТЦК, – каже Софія Папірник. – У найбільш критичній ситуації – малий та середній бізнес. Це бізнес, який не може “перехантити” на велику зарплату собі працівника, на нього впливає і дефіцит певних професій, і діяльність ТЦК, і ситуація в країні. Це насправді глобальна проблема, яка підриває малий та середній бізнес в країні”.
Механізм бронювання працівників надто складний
За словами Олега Рісного, навіть підприємства, які можуть бронювати працівників, мають проблеми з їх пошуком.
“Ми пропонуємо людям вакансії роботодавців, які пропонують бронювання. Вони зацікавлюються, але часто бояться, що поки бронь прийде, їх мобілізують, – каже Олег Рісний. – Механізм бронювання не простий, а сам процес – тривалий. А при влаштуванні на роботу роботодавець має попереджати всі структури. Тому люди бояться”, – каже Олег Рісний.
Керівник Асоціації роботодавців Львівщини Зіновій Бермес підтверджує, що процес бронювання надто складний.
“Навіть якщо підприємство потрапляє в перелік тих, хто може бронювати працівників, то процедура бронювання конкретного працівника не є проста. Немає прозорості та зрозумілості, – каже Зіновій Бермес. – Людей треба мотивувати служити в ЗСУ, а оці повістки за місцем роботи – це репресивний шлях. Це боляче, але треба було розуміти, що людина просто не піде на роботу, якщо є ризик, що їй там дадуть повістку. Виходить, що працівник, який працевлаштований легально і з його зарплати сплачують усі податки, опинився в гірших умовах, ніж той, хто працює нелегально чи не працює взагалі”.
За словами керівника Асоціації роботодавців, чоловіки були б більш мотивовані йти на службу в ЗСУ, якби їм, по-перше, більше платили. По-друге, люди мають розуміти, що відслуживши певний термін, вони зможуть звільнитися.
“Маємо розуміти, що є життєво важливі галузі і їм потрібні кваліфіковані працівники. Але також нам потрібно багато якісних, добре навчених воїнів, які можуть освоювати іноземну техніку, літати на F-16. При цьому в державі мають зрозуміти, що людина – це найвища цінність, тому людськими ресурсами треба максимально ефективно розпоряджатись, – каже Зіновій Бермес. – Дефіцит кадрів, який маємо, нероздільно пов’язаний з провальною мобілізаційною політикою та обіцянками, що за два-три тижні все зміниться. Людей налаштували на швидкий результат, а так не сталося. Це вбило довіру. І нині немає простих рішень, аби виправити ситуацію”.
