У південній частині Тайваню палеонтологи дослідили хребець вимерлого пітона, який мешкав на острові приблизно 400–800 тисяч років тому. Рештки належали великій особині довжиною близько 3,7 метра — одному з найнебезпечніших хижаків тогочасної екосистеми. Результати дослідження опубліковані в журналі Historical Biology.
Сьогодні пітони на Тайвані не водяться, однак у далекому минулому острів був домівкою для значно різноманітнішої та небезпечнішої фауни.
Випадкова знахідка з великим значенням
Єдиний збережений хребець із грудного або поперекового відділу змії знайшов приватний колекціонер у місті Тайнань. Після цього кістку передали науковцям для аналізу. Осадові породи цієї місцевості вже раніше приносили сенсаційні відкриття — тут знаходили рештки гігантського гавіала Toyotamaphimeia taiwanicus, шаблезубої кішки Homotherium, азійського носорога Nesorhinus та мамонта Mammuthus.
Таке поєднання свідчить про те, що давній Тайвань був ареною співіснування кількох великих хижаків, які перебували на вершині харчового ланцюга.
Що вдалося з’ясувати
Порівнявши знахідку з хребцями сучасних бірманських пітонів, дослідники встановили, що доісторична змія була більшою за своїх сучасних родичів. Це дозволяє припустити, що вона відігравала важливу роль у місцевій екосистемі.
Вимирання великих хижаків — зокрема пітонів і гавіалів — звільнило екологічні ніші. Водночас на острові так і не з’явилися нові види, здатні повністю замінити цих домінантних тварин.
Відкриття допомагає краще зрозуміти, як змінювалися екосистеми Тайваню впродовж сотень тисяч років і чому деякі великі хижаки зникли без наступників.
