NASA оприлюднило детальний прогноз еволюції Сонячної системи, який завершується її повним руйнуванням. Вчені стверджують, що Сонце, яке зараз дарує життя, у майбутньому стане причиною загибелі Землі.
Про це пише Daily Mail.
Астрономи зосередили увагу на туманності Гелікс, розташованій на відстані 650 світлових років від Землі. Це залишки зірки, яка колись була схожа на наше Сонце, але вичерпала своє паливо.
Телескоп Вебба зафіксував неймовірні структури всередині кільця газу шириною в три світлових роки. За даними NASA, ці зображення дозволяють «побачити зблизька можливу долю нашого Сонця і нашої планетної системи».
У центрі туманності розташований білий карлик — залишок ядра зірки, інтенсивне випромінювання якого освітлює розширювану газову оболонку.
Зірки, подібні до Сонця, існують завдяки термоядерному синтезу, перетворюючи водень на гелій. Цей процес утримує зірку в стабільному стані мільярди років. Однак, за розрахунками вчених, приблизно через п’ять мільярдів років запаси водню на Сонці вичерпаються.
Коли це станеться, запустяться незворотні процеси:
- Зовнішні шари зірки почнуть стискатися всередину.
- Підвищення тиску та температури призведе до злиття атомів гелію у вуглець.
- Відбудеться різкий викид енергії, що змусить зовнішні шари Сонця роздутися.
Наша зірка збільшиться у розмірах у 100–1000 разів, перетворившись на червоного гіганта. Саме на цьому етапі настане кінець для нашої планети.
Яка доля Землі
Прогнози для Землі є невтішними. Розширене Сонце поглине внутрішні планети системи. Земля або випарується від неймовірного жару, або буде розірвана на частини потужними гравітаційними приливними силами.
Дослідження показують, що зірки, які вже пройшли стадію перетворення на червоних гігантів, вкрай рідко мають на своїх орбітах великі планети на близькій відстані. Це підтверджує теорію про те, що шанси на виживання у нашої планети мінімальні.
Чи можливе нове життя
Попри апокаліптичний сценарій, астрономи бачать у цьому процесі не лише смерть, а й народження. Професор Джанет Дрю з Університетського коледжу Лондона зазначає, що цей процес пов’язаний із творенням.
Викинуті у космос гази та пил, які формують туманність, збагачені хімічними елементами, зокрема вуглецем. Цей матеріал потрапляє у міжзоряне середовище і стає «будівельним матеріалом» для наступного покоління зірок і планет.
Таким чином, навіть після знищення Землі, матерія нашої системи може стати основою для формування нових світів, здатних підтримувати життя.
