Дональд Трамп неодноразово заявляв про намір купити Гренландію – автономну установчу країну в складі Королівства Данія. Експерти кажуть, що ця “покупка” була б невигідною для американського президента.
Так, нещодавно майбутній лідер США не виключив можливості застосування військової сили для встановлення контролю над Гренландією, передає Politico.
Чому захоплення Гренландії – це погана ідея
Можливо, Дональд Трамп придивляється до стратегічного положення Гренландії в Арктиці та її мінеральних запасів, але він забуває, що США вже отримують від острова все, що хочуть.
Приблизно 56 000 гренландців живуть в автономній країні, а колишня колоніальна правителька Данія контролює їхню зовнішню політику та безпеку. Десятиліттями гренландці прагнули або принаймні мріяли отримати повну незалежність. Раніше цього тижня прем’єр-міністр Муте Егеде заявив, що Гренландія не продається.
За словами Оле Еллекрога, датського журналіста, який жив у Гренландії, місцеві жителі залишаються незадоволені їхніми відносинами з Данією. “Багато гренландців які переїжджають до Данії… стикаються з великим невіглаством і зарозумілістю з боку данського народу”, – сказав він у коментарі виданню. Ймовірно, саме це напруження у відносинах відкрило шлях для втручання таких фігур, як Трамп. Можливо, несвідомо або, можливо, й цілеспрямовано.
Копенгаген також оплачує приблизно половину бюджету острова, що є найбільш практичною перешкодою на шляху до незалежності для економіки, яка інакше залежить від креветок.
“Це коштує десь від 750 до 1 мільярда доларів на рік”, — сказав в інтерв’ю Йон Рахбек-Клемменсен, доцент Датського королівського коледжу оборони. Іншими словами, Гренландія є дуже дорогим муніципалітетом середнього розміру для Данії.
Інвестиції Європейського Союзу в Гренландію також набагато більші, ніж інвестиції Сполучених Штатів.
Захоплення Гренландії – купівлею чи силою – насправді не покращить перспективи Вашингтона. США мають три головні цілі в Гренландії, і на сьогодні вони й так досягнуті.
- По-перше, космічна база Пітуффік (раніше відома як авіабаза Туле) є важливим військовим об’єктом для систем раннього попередження та авіації над Арктичним регіоном.
- По-друге, Гренландія активно залучає інвесторів для розвитку стійкої гірничодобувної інфраструктури для своїх родовищ рідкоземельних мінералів і, можливо, також міді, срібла, платини та титану.
- Нарешті, США хочуть запобігти вторгненню Китаю. Під тиском Вашингтона Копенгаген заборонив державній китайській компанії розробляти проекти трьох аеропортів на острові, посилаючись на те, що це буде загрозою безпеці.
Підсумовуючи, Рахбек-Клемменсен сказав, що “США вже отримують те, що хочуть. І це дешево”.
Крім того, мінеральні ресурси Гренландії стають доступнішими, оскільки зміна клімату спричиняє відступ величезної крижаної шапки, але реальних проєктів мало.
Найрозвинутіша шахта поблизу південного краю країни, Куаннерсьют або Кванефлейд, була фактично заблокована від експлуатації, оскільки її родовища рідкоземельних елементів змішані з ураном.
Інші родовища набагато менші і важче доступні, а це означає, що їх розробка потребуватиме величезних інвестицій і багато часу на розробку.
Видобуток корисних копалин може оплатити шлях Гренландії до незалежності, замінивши щорічні гранти Данії. Втім, місцеві мешканці стурбовані потенційним впливом на навколишнє середовище.
“Коли шторм мине, цілком може статися, що США та Гренландія зможуть домовитися про нову форму співпраці”, – підсумував Еллекрог.
