Очікувалося, що Давос-2026 стане особистим бенефісом Дональда Трампа — до цього ретельно готували міжнародну публіку і його адміністрація, і він сам. Але сценарій було зламано не лише різкою реакцією Європи на ексцентричні плани Трампа анексувати Гренландію — аж до можливого застосування сили проти союзників по НАТО, — а й дедалі жорсткішим спротивом республіканців у самих Сполучених Штатах.
Виступ Трампа виявився помітно «змащеним» яскравою та розлогою промовою прем’єра Канади Марка Карні напередодні, а також запальним виступом Зеленського, в якому він виразно звинуватив Європу в боягузтві й заявив: Трамп може робити все, що йому спаде на думку, а Європа не здатна дати бодай мінімально адекватну відповідь на витівки нинішнього господаря Білого дому.
Отже, напередодні Давоса західні медіа прогнозували: тема України, яка мала стати домінантною на форумі, відходить на далекий план на тлі планів Трампа анексувати Гренландію будь-яким шляхом — аж до збройного. Про це докладно йшлося в публікації інтернет-видання «Економічні новини» під заголовком «Домагання Гренландії Трампом різко змінює порядок денний форуму в Давосі-2026, відсуваючи Україну на другий план».
«Слонам» не підходить клімат Гренландії
Але ситуація почала різко змінюватися буквально на старті Давоса. До жорстких оцінок планів Трампа обкласти тарифами всіх, хто не погодиться з його імперіалістичними прагненнями захоплювати чужі землі, додалися дедалі різкіші оцінки його задуму з боку республіканців у Конгресі, про що пише The Financial Times.
Зазначається, що в Республіканській партії (партійним символом якої вважають слона — на відміну від «ослів»-демократів) дедалі голосніше лунають голоси проти агресивної кампанії Дональда Трампа, спрямованої на захоплення Гренландії, і Конгрес може спробувати приборкати його територіальні амбіції.
Особливо активні законодавці, які не планують переобиратися в листопаді. Один із них — член Палати представників Дон Бейкон зі штату Небраска — в розмові з місцевою газетою назвав підхід президента до Гренландії «суцільною дурницею». Вторгнення на острів покладе «кінець його президентству», бо стане злочином, який заслуговує на імпічмент, додав Бейкон.
В інтерв’ю CNN він наполягав, що більшість республіканців у Конгресі хоч і мовчить, але готова спробувати заблокувати воєнні дії: «Більшість республіканців знає, що це аморально і неправильно, і ми будемо протидіяти цьому».
Сенатор Том Тілліс, який також не має намірів переобиратися, повідомив, що намагається домогтися «деескалації» навколо Гренландії. Він закликав Трампа не нервувати ринки під час виступу в середу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Декілька республіканців, які зберігають свої місця в Конгресі, заявили, що найближчими тижнями очікують ухвалення резолюції про воєнні повноваження, яка не дозволить президенту вводити війська в країни НАТО, включно з Гренландією, без схвалення Конгресу, пише FT.
Резолюцію минулого тижня внесли сенаторка-республіканка від Аляски Ліза Мурковскі та сенаторка-демократка від Нью-Гемпшира Джин Шахін. Аналогічний законопроєкт внесли конгресмени обох партій у Палаті представників.
Мурковскі разом із Тіллісом та кількома демократами кілька днів тому відвідали Копенгаген, щоб висловити Данії підтримку.
Там сенаторка заявила: «Гренландію потрібно розглядати як нашого союзника, а не як актив. Я не думаю, що відсутність більшої кількості республіканців у цій поїздці пов’язана з тим, що їм нецікаве це питання».
За словами Тілліса, у Сенаті резолюцію можуть підтримати дві третини голосів.
Як заявив NBC News сенатор-республіканець від Кентуккі Ренд Пол, він не чув, щоб республіканці підтримували воєнне вторгнення до Гренландії: «Навіть найзапекліші “яструби” у нашій фракції сказали, що цього не підтримають».
Канада — не молодший брат Сполучених Штатів
Атака США на своїх традиційних союзників, що розпочалася після повернення Трампа до влади, максимально наочно показала, як Трамп руйнує західний порядок, вибудуваний його попередниками. Але Трампа, схоже, особливо зачепило те, що днем раніше прем’єр Канади Карні представив план колективних дій для так званих «середніх держав» — план колективної відповіді на політику Трампа.
«Ми знали, що історія про міжнародний порядок, заснований на правилах, частково була фальшивою, але ця вигадка була корисною», — французьке видання Le Monde опублікувало великі фрагменти резонансної промови прем’єра Марка Карні в Давосі.
Прем’єр Канади запропонував програму «реабілітації» для союзників США, які постраждали.
Першим етапом цієї «реабілітаційної програми» Карні стало визнання, що так званий ліберальний світовий порядок зник назавжди — і немає сенсу ні посилатися на нього, ні сумувати за ним.
Великі держави діятимуть так, як вони діють, захищаючи свої уявні інтереси, — отже, світ треба прийняти таким, яким він є. Другий етап — для тих, хто опинився «за бортом», — полягає у створенні певних коаліцій побитих, аби вижити.
Карні описав свої спроби вибудувати цілий спектр зв’язків і союзів із іншими менш потужними державами, які дали б змогу зменшити вразливості кожної з них у сферах їхніх інтересів або залежностей. Цей прийом знайомий кожному, хто бачив у документальних фільмах про природу, як слабші тварини збиваються в групи, щоб відбитися від хижака.
Втім, держави й люди, безумовно, здатні на більше. А оскільки для цього потрібні колективні дії, це неминуче означає пошук нових форматів і механізмів, щоб відтворити правила та конвенції, які принесли «Заходу» 80 років миру і процвітання, — тільки тепер без американської сили, яка забезпечувала їх дотримання, хай і вибірково.
Проблема в тому, що шлях до цього займе час, і в проміжку зовсім не очевидно, як маневрувати між Росією Путіна, Китаєм Сі Цзіньпіна та Сполученими Штатами Трампа.
Карні справляється з цим краще за багатьох: він чинить опір американському тиску, коли може, поступається, коли змушений, і шукає способи зміцнити позиції Канади в майбутньому. Він перелічив кроки, зроблені від моменту вступу на посаду, з диверсифікації та зміцнення ринків, поставок і зв’язків у сфері безпеки — на тлі зливи погроз Трампа зробити Канаду 51-м штатом США.
Звісно, колишній очільник центробанку, який став політиком, частково говорив і у власних інтересах, і невідомо, чи досягне він успіху. Але це була доросла, твереза оцінка того, що чекає на покинутих союзників Америки — від Лондона до Берліна, від Токіо до Сіднея.
Усім союзникам США знадобиться подібний прагматизм, щоб мати справу з Трампом: водночас визнавати власні слабкості, нарощувати військову й економічну міць і диверсифікувати торговельні, енергетичні та оборонні зв’язки — аби покласти край надмірній залежності від американських грошей та сили.
Президент США, схоже, почув промову Карні й зрозумів, що вона адресована саме йому.
«Канада існує завдяки Сполученим Штатам, — попередив Трамп. — Запам’ятай це, Марку, наступного разу, коли робитимеш одну зі своїх заяв».
Але до слів Карні варто було б прислухатися самому Трампу.
Коли президент США твердить, що його країна за останні вісім десятиліть нічого не отримала від союзників за те, що несла тягар їхнього захисту, — він глибоко помиляється.
Сполучені Штати отримали дуже багато — передусім через доступ до ринків, інвестиції, запозичення, продаж озброєнь і військову підтримку дорогих воєнних операцій, таких як Афганістан.
У довгостроковій перспективі диверсифікація та переорієнтація, які Карні передбачає серед своїх так званих «середніх держав», дорого коштуватимуть і самим США.
Цвях програми — Трамп у Давосі
Виступ Трампа в Давосі 21 січня був, як завжди, резонансно-сумбурним, із претензією на сенсацію.
Деякі висловлювання Трампа були доволі обґрунтованими, але загалом це виглядало як потік свідомості, що втратив зв’язок із реальністю та обтяжений нарцисичним розладом особистості.
На початку Трамп заявив, що в Давосі зібралися «друзі і кілька ворогів», а далі почав розповідати про свої досягнення за рік у Білому домі та перейшов до критики Європи.
Він заявив, що деякі європейські країни перебувають «не в найкращому стані».
«Я думаю, що Європа рухається в неправильному напрямку. За останнє десятиліття Європа стала проблемним континентом. Деякі місця в Європі, відверто кажучи, уже просто не впізнати. Їх неможливо впізнати. Друзі повертаються з різних країн — я не хочу нікого образити й казати “я не впізнаю це місце”, але це не в позитивному сенсі. Це в дуже негативному сенсі», — заявив Трамп.
Серед головних проблем Європи він назвав міграцію та падіння інвестицій.
Трамп у Давосі заявив, що за прикладом Путіна обзавівся власним «аналогов-нєтом», і що у США з’явилася зброя, яка знищить «усе» однією ракетою. Щось на кшталт «Посейдонового Орешника made in USA».
США, за словами Трампа, борються із зеленою енергетикою, і він закликав Європу повертатися до атомної енергетики.
«Замість того, щоб будувати неефективні, збиткові вітрові електростанції, ми їх демонтуємо і не видаємо дозволів на будівництво нових. Замість того, щоб закривати енергетичні заводи, ми їх відкриваємо. Треба рухатися в бік атомної енергетики. Ну, руйнуйте ваші землі. З кожним обертом гвинта вітрової електростанції ви втрачаєте 1 тис. доларів. З атомною енергетикою ви гроші не втрачаєте», — заявив президент США.
Трамп сказав, що негайно почне переговори про придбання Гренландії та назвав данців невдячними.
Він запевнив, що США не застосовуватимуть силу для захоплення Гренландії.
«Данія у Другій світовій війні впала за шість годин, і данські війська не змогли захистити ні себе, ні Гренландію. Тоді США вирішили захистити острів, який потім повернули назад. Можливо, зараз ви б говорили німецькою і, можливо, трохи японською. Ми повернули Гренландію назад, але вони (Данія) сьогодні такі невдячні», — заявив президент США.
Трамп неодноразово критикував Європу на форумі в Давосі: «Я хочу, щоб Європа була великою, щоб Велика Британія процвітала. Треба відмовлятися від культури, яку вони вибудували за останні 100 років. Нам не потрібні слабкі союзники, нам потрібні сильні союзники».
Трамп заявив, що хоче зустрітися із Зеленським. Вочевидь, він вважав, що Зеленський у цей момент перебуває в Давосі, хоча, за даними медіа, його там не було.
«Я спілкуюся з президентом Путіним, я впевнений, що він хоче підписати угоду. Я працюю з президентом Зеленським, сьогодні ми з ним зустрінемося, я сподіваюся, що просто зараз він у цій залі. Вірю, що він теж хоче припинити цю війну», — заявив Трамп.
Раніше повідомлялося, що Зеленський відмовився летіти в Давос.
Але після такого анонсу зустрічі від Трампа з’явилася інформація, що Зеленський терміново туди приїде.
Трамп заявив, що Європа, а не США, мала б очолювати мирний процес щодо України.
«Вони не цінують того, що ми робимо. Я говорю про НАТО, я говорю про Європу. Вони повинні займатися Україною, а ми не повинні. США дуже далеко, нас розділяє великий прекрасний океан, ми не маємо до цього жодного стосунку», — заявив Трамп у Давосі.
Продовжуючи тему Гренландії, Трамп сказав:
«Ми хочемо шматочок льоду для безпеки світу, а вони не дають. Ми ніколи нічого більше не просили. Ми могли залишити собі цей шматок землі, але ми цього не зробили (йдеться про повернення Гренландії Данії після Другої світової війни). У них є вибір: погодитися, і ми будемо дуже вдячні. Або сказати ні, і ми це запам’ятаємо».
«Якщо Зеленський і Путін не укладуть угоду найближчим часом, вони дурні. Хоча загалом я знаю, що вони не дурні», — сказав Трамп.
На його думку, ситуація навколо України дійшла до точки, коли сторони можуть укласти угоду, і українське врегулювання відбудеться «в розумно короткий строк».
«Загрозу третьої світової війни через Україну усунуто, Віткофф добре діє на цьому напрямку», — сказав Трамп.
«Розворот Трампа повернув Україну в порядок денний Давоса»
Саме так зміну настроїв Трампа охарактеризувало видання Financial Times.
Виступ Дональда Трампа в Давосі та оприлюднене ним пізніше повідомлення про потенційні умови угоди щодо Гренландії принесли полегшення, хоча й залишили європейських лідерів у розгубленості щодо подальших планів США. «Розворот» Трампа ставить під загрозу єдність Євросоюзу, виводячи на перший план інтереси окремих його учасників, серед яких — торгівля, Гренландія, НАТО та Україна.
Зеленський у четвер прилетів у Давос для зустрічі з Трампом.
Зміна настроїв сталася в середу після зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте, після чого Трамп повідомив про досягнення «майбутньої угоди щодо Гренландії та всього Арктичного регіону».
«Виходячи з цього, я не буду вводити тарифи проти європейських країн, які відправили військових у Гренландію, і які мали набрати чинності 1 лютого», — написав Трамп.
Хоча за кілька годин до цього у зверненні до учасників Всесвітнього економічного форуму Трамп заявляв, що не погодиться ні на що менше, ніж володіння Гренландією, пише New York Times.
Трамп не уточнив параметрів «рамкової угоди». За даними Axios, угода не передбачає переходу суверенітету над Гренландією від Данії до США.
План містить розділи про посилення безпеки в Гренландії та діяльність НАТО в Арктиці, положення про розміщення американської системи ПРО «Золотий купол» у Гренландії та протидію «злонаміреному зовнішньому впливу» з боку Росії й Китаю, а також додатковий розділ про співпрацю в сировинній сфері.
Рішення не вводити тарифи та ймовірна угода щодо острова означають різкий розворот Трампа, який неодноразово намагався тиснути на Європу через свою зацікавленість у Гренландії, пише Bloomberg.
Це змусило європейські столиці ламати голову: чи закінчилася кампанія тиску президента США з метою захопити Гренландію — і чи варто взагалі довіряти його словам, пише FT.
Через зміну риторики Трампа європейські лідери опинилися в ситуації, коли на перший план, імовірно, вийдуть національні інтереси щодо торгівлі, Гренландії, України або НАТО, йдеться в публікації.
«Він демонструє дедалі більшу гнучкість, що небезпечно для єдності ЄС, оскільки він явно апелює до різних точок зору серед держав-членів», — сказав FT один із європейських посадовців.
Про те, що пріоритетом номер один має бути Україна, заявив у середу Рютте.
Пізніше ввечері Трамп анонсував зустріч із Володимиром Зеленським, додавши, що, на його думку, президенти України та Росії дійшли до точки, коли можуть досягти угоди про припинення війни, пише Reuters.
«Якщо вони цього не зроблять, вони дурні», — сказав Трамп.
У четвер переговорники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися в Москві з Путіним. Після візиту до Москви Віткофф вирушить в Абу-Дабі, де переговори продовжаться на рівні робочих груп.
Попри зміну риторики Трампа, у четвер у Брюсселі відбувся екстрений саміт 27 країн ЄС щодо позиції США стосовно Гренландії, пише Politico.
Заяви Трампа протягом дня підкреслили, наскільки мало спільного тепер у США та Європи — тривалий час найближчих союзників, пише The New York Times.
Жоден із європейських лідерів, окрім прем’єра Угорщини Віктора Орбана, не висловив згоди приєднатися до «Ради миру», яку Трамп мав презентувати в Давосі в четвер.
Поки до ради увійшли шість монархів, три колишні радянські апаратники, два режими, підтримувані військовими, і лідер, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд за ймовірні воєнні злочини, пише FT.
У середу на пропозицію Трампа приєднатися до «Ради миру» відреагував Путін. Він сказав, що доручив МЗС вивчити питання, хоча Трамп стверджував, що Путін прийняв запрошення. При цьому Путін допустив, що «Росія могла б спрямувати в “Раду миру” 1 млрд доларів із заморожених ще за попередньої адміністрації США російських активів».
Данія може надати США суверенітет над невеликими ділянками Гренландії для будівництва американських баз і зберегти острів у складі Данського королівства, повідомили поінформовані джерела The New York Times та The Telegraph.
За їхніми словами, таку пропозицію обговорювали й попередньо схвалили на зустрічі президента США Дональда Трампа та генсека НАТО Марка Рютте в Давосі. Розглядуваний варіант подібний до угоди Великої Британії з Кіпром, який здобув незалежність від Лондона 1960 року, але надав колишній метрополії у власність дві великі території з військовими базами Акротірі та Декелія.
При цьому, якщо угоду з Данією буде досягнуто, США зможуть збудувати додаткові бази в Гренландії для проведення воєнних операцій, розвідки та навчань для захисту Арктики. Усе це робитимуть у межах протидії в регіоні Росії та Китаю. Також Вашингтон має намір сприяти розвитку острова, видобувати рідкісноземельні метали та розмістити на ньому систему протиракетної оборони «Золотий купол».
У разі укладення угоди США оновлять «Угоду про оборону Гренландії» 1951 року, уточнило джерело Axios.
Водночас міністерка закордонних справ острова Вівіан Моцфельдт заявила, що угода між Рютте і Трампом щодо Гренландії не є офіційною, оскільки уряд Гренландії не просив Рютте вести переговори від імені країни.
За її словами, тепер зустрічі проводитимуться між США, Гренландією та Данією в рамках робочої групи, про створення якої домовилися минулого тижня.
Угода США і НАТО щодо Гренландії передбачає права США на видобуток корисних копалин на острові, повідомляє Bloomberg.
Також у ній, за інформацією агентства, прописано розміщення американських ракет у Гренландії та посилення присутності НАТО.
Як уточнює Bloomberg, умови угоди залежать від того, чи виконає Дональд Трамп обіцянку не вводити мита на товари з європейських країн.
При цьому CNN повідомляє, що Трамп і генсек НАТО Марк Рютте досягли принципової домовленості з питань, пов’язаних із Гренландією, але деталі ще не оформлені письмово.
Трамп і Рютте погодилися, що США, Данія і Гренландія обговорять оновлення угоди 1951 року, яка регулює американську військову присутність на острові. Взаєморозуміння також стосуються запобігання інвестиціям Росії та Китаю в Гренландію та розширення діяльності НАТО в цьому регіоні.
Характерно, що в Кремлі заявили: Росії не до Гренландії через війну в Україні, падіння народжуваності та проблеми в економіці.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив: «У нас багато своїх справ. Нам треба захищати свої інтереси. Нам треба займатися спеціальною воєнною операцією, економічним розвитком, виправляти демографію, підтягувати рівень розвитку у вітчизняній електроніці».
На арену вийшов Зеленський
Напередодні Давоса Зеленський, мабуть, уперше від моменту пам’ятного скандалу в Овальному кабінеті дозволив собі висловити на адресу Трампа якщо не пряму критику, то погано приховане невдоволення.
З’явилася інформація, що Зеленський до Давоса може не поїхати, а заплановане підписання там угоди між Україною і США про створення фонду відновлення та «плану процвітання» скасовано, що згодом підтвердило видання Axios.
Пізніше це підтвердив сам Зеленський, заявивши, що не поїде на форум, бо йому потрібно залишатися в Україні й ліквідовувати наслідки атак на енергетику.
Втім, він допустив, що ще може поїхати в Давос, якщо будуть готові документи до підписання, а також з’являться конкретні домовленості щодо постачання систем ППО та ракет до них, а також щодо допомоги у підтримці енергетики.
Він також зробив кілька обережно-негативних коментарів щодо політики Трампа, заявивши, що Америка досі не змогла зупинити Росію. Також він підтримав суверенітет і територіальну цілісність Данії, частину якої (Гренландію) збирається анексувати Трамп.
Власне, Гренландія стала важливою причиною того, чому постало питання: Зеленський у Давос може не поїхати.
Але після публічної заяви Трампа про готовність зустрітися із Зеленським останній терміново вирушив до Швейцарії.
Видання Politico повідомило, що зустріч Трампа із Зеленським запланована після заходу, присвяченого заснуванню «Ради миру».
При цьому зазначалося, що переговори відбудуться в момент, коли дипломатичний процес фактично зайшов у глухий кут, а Москва продовжує бити по енергетиці України ракетами та безпілотниками.
Невдовзі після завершення переговорів Financial Times із посиланням на анонімні джерела повідомила про невдачу Зеленського на переговорах із Трампом: домовитися про післявоєнні гарантії безпеки для України та про економічне відновлення країни не вдалося.
Документи, які Зеленський сподівався підписати, були узгоджені з американськими посадовцями ще до саміту в Давосі, пише FT. Однак їхнє обговорення не завершили, і вони так і не були підписані.
Зеленський намагався переконати Трампа взяти на себе додаткові зобов’язання щодо підтримки України. Проте після переговорів із українським президентом американський лідер залишив Давос, не уклавши жодних угод, додає FT.
Сам Зеленський під час виступу на форумі, коментуючи переговори з Трампом, сказав, що документи щодо завершення війни «практично готові». За його словами, вони обговорювали, зокрема, захист українського неба. Переговори він назвав продуктивними.
Зустріч Зеленського і Трампа тривала трохи більше години, наприкінці лідери говорили тет-а-тет, повідомляв прессекретар українського президента Сергій Никифоров. За словами радника президента України з питань комунікацій Дмитра Литвина, зустріч була хорошою.
Сам Трамп назвав зустріч із Зеленським «дуже хорошою».
«Усі хочуть, щоб війна закінчилася», — підкреслив Трамп.
Трамп також сказав, що представники США зустрінуться з Путіним. При цьому Кремль підтвердив, що Путін зустрінеться з американськими переговорниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.
Bloomberg стверджує, що переговори в Кремлі з посланниками Трампа також зайшли в глухий кут.
Переговори почалися о 23:30 і тривали до глибокої ночі, завершившись о 3:05 у п’ятницю 23 січня. Окрім Віткоффа, з американського боку брали участь зять Трампа Джаред Кушнер та комісар Федеральної служби із закупівель Управління загальних служб США Джош Грюнбаум, якого Трамп призначив старшим радником своєї нової структури «Рада миру».
За словами помічника Путіна Юрія Ушакова, територіальне питання вирішити не вдалося.
«Головне, що в ході переговорів було констатовано: без розв’язання територіального питання за погодженою в Анкориджі формулою розраховувати на досягнення довгострокового врегулювання не варто», — сказав Ушаков.
Витоки свідчать про незгоду Москви з поточним планом Білого дому щодо врегулювання війни в Україні. Обговорюваний нині план припинення війни, що складається з 20 пунктів, з’явився тому, що «українці та європейці відкинули всі пункти, які хвилювали Путіна, з первинного плану з 28 пунктів».
Проєкт цього мирного плану передали Путіну на початку січня неофіційно — через Дмитрієва, що дозволило Москві підготувати зауваження й внести правки до візиту Віткоффа та Кушнера.
Кремль розцінив цей план як значний крок уперед, хоча багато питань, важливих для Москви, у ньому або відсутні, або сформульовані незадовільно, повідомили джерела Bloomberg.
Поки політико-дипломатичного рішення війни в Україні немає, «Росія продовжить послідовно домагатися поставлених перед спеціальною воєнною операцією цілей саме на полі бою», сказав Ушаков.
Водночас Ушаков охарактеризував переговори в Кремлі як «винятково змістовні, конструктивні, надзвичайно відверті та довірливі».
Повідомляється також, що Київ і Москва досі перебувають у тупику з ключових питань, зокрема щодо вимог Путіна про передачу територій, які належать Україні та залишаються під її контролем. Росія наполягає на закріпленні так званих «Анкориджських домовленостей», досягнутих на серпневому саміті Путіна з Трампом на Алясці.
І насамкінець Зе сказав…
Після цього в Давосі прозвучала резонансна — багато в чому справедлива, але надто ризикована — промова Зеленського, короткий зміст якої наведено нижче:
Зеленський почав із заяви, що Європа не знає, як себе захистити, і не розуміє, що робити з Гренландією.
«Минулого року тут, у Давосі, я завершив свій виступ словами: “Європа має вміти себе захищати”. Минув рік — і нічого не змінилося. Ми все ще в ситуації, коли я змушений повторювати ті самі слова. Усі звернули увагу на Гренландію, і це зрозуміло: більшість лідерів просто не знають, що з цим робити. І складається враження, що всі просто чекають, поки Америка “перегорить” цією темою. Сподіваються, що все само мине. Але що, як ні? Що тоді?» — поставив питання Зеленський аудиторії в Давосі після переговорів із Трампом.
Зеленський продовжив жорстку критику Європи після зустрічі з Трампом у Давосі.
Звинувачуючи Європу в слабкості й нерішучості, Зеленський ставить у приклад Трампа: «Якщо Трамп може захоплювати російські танкери, то чому цього не робить Європа».
Зеленський украй зневажливо висловився про військові спроможності європейців: «Ви відправили 40 солдатів у Гренландію. Навіщо? Що ви цим хочете сказати? Що ви цим хочете сказати Росії, Китаю, Данії?».
Зеленський загалом проводить думку, що європейцям потрібно створювати власну армію, але без допомоги України вона її створити не зможе.
«Навколо Гренландії ходять російські кораблі. Але європейці нічого з ними зробити не можуть. А ми можемо», — сказав Зеленський.
Нагадаємо, Данія заперечує військову активність Росії навколо Гренландії.
Зеленський ставить Трампа в приклад європейцям, оскільки Трамп запроваджує проти Москви жорсткіші санкції, яких Європа не може запровадити.
Основні тези Зеленського: Європа слабка й нерішуча, сподівається лише на допомогу США, є красивою декорацією, але не має сили.
Трамп такий, який є, і він говорить, що Європа має змінюватися.
«Потрібна сильна Європа. Європейці очікують, що Штати допоможуть у разі нападу Росії, але що, якщо вони не втрутяться?» — запитав Зеленський.
Як приклад Зеленський навів американську операцію проти Венесуели. Ніколас Мадуро зараз у в’язниці, а Володимир Путін — ні, нагадав він. Європа, за словами Зеленського, «виглядає розгубленою», а Трамп таку Європу «слухати не буде».
Зеленський звинуватив Європу у відсутності єдиної позиції щодо «Ради миру», яку запропонував Трамп.
Зеленський повторив, що без України Європі нікуди.
«Якщо Україна буде з Європою, об Європу ніхто не буде витирати ноги», — сказав Зеленський.
Говорячи про зустріч із Трампом, Зеленський сказав, що зустріч була хорошою і важливою. Жодної конкретики більше не навів. Лише заявив, що підтримка США Україні важлива, без неї нічого не складеться.
Зеленський заявив про тристоронню зустріч України, США та РФ, яка має відбутися завтра в ОАЕ й тривати два дні. Про що саме говоритимуть — він не сказав.
Прессслужба Зеленського за підсумками зустрічі Зеленського і Трампа опублікувала заяву:
«Хороша зустріч із Президентом Трампом, продуктивна і змістовна. Обговорили роботу команд, і фактично щодня — зустрічі або спілкування. Документів підготовлено ще більше. Говорили сьогодні і про ППО для України — попередня зустріч із Президентом Трампом допомогла захисту неба. І сподіваюся, що цього разу також посилимося. Подякував за попередній пакет ракет для ППО, попросив про додатковий. Захист життів, наша стійкість, спільна дипломатична робота».
Зеленський повідомив, що в п’ятницю та суботу проводиться тристороння зустріч за участі переговорників Росії, України та США в Абу-Дабі. Раніше про це інформував Віткофф, повідомивши, що це буде зустріч робочих груп, і на ній обговорюватимуть «питання процвітання». Повідомлялося також, що з українського боку в переговорах братимуть участь секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров та керівник Офісу президента Кирило Буданов, колишній начальник воєнної розвідки України.
