Наша планета проходить крізь метеорний потік Персеїди. Через це ночами на небі можна побачити яскраві спалахи дрібних часточок, що згоряють в атмосфері нашої Землі. Вже через добу наша планеті увійде у найщільнішу зону потоку, і можна буде всю ніч милуватись потужним зорепадом.
Свого піку зорепад від Персеїд досягне в ніч із 12 на 13 серпня, кажуть астрономи.
Метеорний потік Персеїди утворений хвостом комети Свіфта – Таттла, яка обертається навколо Землі із періодом у 133 роки. Щоразу, наближаючись до Сонця, комета втрачає частину свого ядра, воно випаровується під дією тепла від світила. Зате її хвіст, утворений дрібними камінчиками і піщинками, стає дедалі розкішнішим. І от щороку Земля проходить крізь цей хвіст. Цей потік дрібних метеорів отримав назву Персеїди. Усе через те, що радіант цього потоку знаходиться в сузір’ї Персея.
Земля щорічно входить у потік Персеїд на початку третьої декади липня і виходить із нього у третій декаді серпня. Тобто упродовж місяця нашу атмосферу бомбардують дрібні метеори. Вони не становлять ніякої загрози для жителів нашої планети, адже їхній розмір малий, і вони дотла згоряють у верхніх шарах атмосфери. Однак саме ці сліди згоряння метеорів залишають яскравий розчерк на тлі нічного неба. У старовину їх називали падаючими зорями.
Саме в ніч із 12 на 13 серпня Земля перетинатиме смугу Персеїд, що має найвищу щільність. І саме цієї ночі можна буде побачити на небі найбільше падаючих зірок. Астрономи кажуть, що в місцях, де “світлове забруднення” атмосфери найменше, можна в ніч спостерігати від 60 до 100 спалахів за годину. Але в містах, де світла більше, і небо не таке темне, буде видно до 60 спалахів.
До речі, Персеїди можна спостерігати із будь-якої точки земної кулі. Але в Північній півкулі потік інтенсивніший.
Отже, готуймося наступної ночі дивитися в небо, і не забуваймо загадувати бажання. Адже те, що задумано у мить падіння зірки, неодмінно має збутися.
