У центральній частині Володимира у Волинській області археологи виявили нові знахідки в історичному урочищі “Апостольщина”, де в княжі часи було окольне місто. На території біля сучасної вулиці Луцької (де зараз планується будівництво) знайдено “Скарб купця” з майже 600 скляними браслетами й іншими речами.
Український історик та археолог Віктор Баюк, керівник експедиції, поділився подробицями й фотографіями на своїй сторінці у Facebook. “Волинська археологічна експедиція ДП “НДЦ “Охоронна археологічна служба України” горда представити один із результатів масштабних рятівних археологічних досліджень, проведених у 2025 році”, – написав він.
З чого складається “Скарб купця”?
Дослідникам вдалося вилучити:
- 573 цілі давньоруські скляні браслети;
- масивний хрест-енколпіон (облачення священника високого рангу);
- 9 бронзових і 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;
- 18 ромбічних пряжок, оформлених псевдозерню;
- 5 срібних скроневих кілець;
- свинцеву накладку у вигляді стилізованого під тризуб сокола;
- щитковий срібний перстень;
- бронзовий кистень (контактна холодна зброя ударно-розрібної дії);
- пломби із солярним знаком у колі “дорогочинського типу”;
- низку інших речей і їхніх фрагментів.
Такий непересічний скарб археологи знайшли у сховку археологічного об’єкта № CLXXXVII (187).
“Знахідка цілих скляних браслетів у такій кількості є безпрецедентною для історії археологічних досліджень теренів Києво-Руської держави.
Комплекс із Володимира складається із 573 цілих браслетів, розділених на 109 типів, що різняться формою (виті, гладкі, трапецієподібні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті у різних відтінках) і розміром діаметра (від 4,0 до 5,9 см). Наявні серії з однакових виробів від 5 до 31 екземпляра, окремі екземпляри трапляються в одиничних зразках або в кількості від 2 до 5″, – розкрив деталі Віктор Баюк.
573 – це лише ті браслети, які збереглися повністю. Також дослідники знайшли фрагменти, реконструкція яких значно доповнить колекцію.
Баюк розповів, що власником такого багатства мав бути купець: він або привіз речі на торжище до Володимира, або втікав зі своїм крамом на Волинь від війни.
“Стосовно обставин сховку, то цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир – наприкінці зими 1241 року. Ці події так змальовує запис Галицько-Волинського літопису: “І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа”, – процитував історик.
Він підкреслив, що раніше скляні браслети в цілих формах траплялись лише як виняток, в одиничних зразках, хоча вони й були широко поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу як жіночі прикраси.
“Вперше ми можемо проаналізувати таку категорію знахідок комплексно, на широкій джерельній базі виявленого скарбу”, – пояснив експерт.
Матеріали з цих робіт після наукового опрацювання будуть передані до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького для створення експозиції. Цілком імовірне їхнє подальше експонування в музейних закладах національного рівня.
