На початку XX століття відбулася одна з найбільших морських катастроф. 14 квітня 1912 року трансатлантичний лайнер "Титанік" затонув після зіткнення з айсбергом в північній Атлантиці.
На борту було понад дві тисячі пасажирів, з яких лише 712 змогли вижити.
У 1997 році відбулася прем’єра фільму Джеймса Кемерона “Титанік”. Творці картини не тільки зняли фільм на реальних подіях, а й орієнтувалися на образи людей, які дійсно знаходилися на судні. Про те, як виглядали прототипи героїв і як склалося їхнє життя, читайте далі.
Капітан Едвард Сміт (роль виконав Бернард Хіл)
Капітан Едвард Сміт
У фільмі Капітан Сміт останні години життя провів на капітанському містку. Насправді, коли він дізнався про те, що судно не врятувати, то почав допомагати членам екіпажу евакуювати людей. Лише коли до затоплення залишалися хвилини, Сміт пішов на капітанський місток, де і зустрів свою смерть.
Уоллес Хартлі і оркестр (роль виконав Джонатан Еванс-Джонс)
Уоллес Хартлі
У картині скрипаль Уоллес Хартлі, керівник оркестра, до останньої секунди залишався на борту судна. В реальності все музиканти залишилися, щоб заспокоювати переляканих пасажирів. “Титанік” йшов під воду під звуки скрипок і класичних мелодій.
Полковник Арчибальд Грейсі (роль відіграє Бернард Фокс)
Полковник Арчибальд Грейсі
В реальності полковника врятували з крижаної води. Він написав книгу, яка містила багато цінних відомостей для наступних досліджень катастрофи. Однак прожив він всього 8 місяців після трагедії “Титаніка”
Томас Ендрюс (роль виконав Віктор Гарбер)
Томас Ендрюс
Томас був одним з творців “Титаніка”, тому він прекрасно знав і слабкі місця судна.
У фільмі Ендрюс зустрічає свою смерть в компанії оркестру, але в дійсності чоловік брав активну участь в евакуації пасажирів.
Маргарет Браун (роль виконала актриса Кеті Бейтс)
У фільмі Маргарет (вона ж Непотоплювана Моллі Браун) допомогла Джеку Доусону, позичивши йому грошей на смокінг, щоб він зміг потрапити на звану вечерю.
Насправді її подвиг був ще більш вражаючим. Маргарет брала активну участь у порятунку людей і допомагала їм дістатися до шлюпок. Пізніше вона організувала фонд допомоги жертвам катастрофи “Титаніка”.
Вільям Мердок (роль виконав Івен Стюарт)
У першого помічника капітана був 16-річний досвід мореплавання, але, на жаль, цього не вистачило для порятунку пароплава: айсберг помітили надто пізно, і Мердок не міг зробити нічого, щоб запобігти катастрофі. У фільмі його показали мерзотником, який приймає хабарі і готовий стріляти в людей, що дуже обурило його нащадків. Насправді перший помічник, як і капітан, робив все, що було в його силах, щоб врятувати пасажирів. Творці фільму особисто принесли вибачення родині Мердока і пожертвували гроші на благодійну премію його імені. Вільям Мердок загинув під час аварії.
Джозеф Брюс Ісмей (роль виконав Джонатан Хайд)
Джозеф Брюс Ісмей був головою і директором пароплавної компанії «Уайт Стар Лайн». «Титанік» був його мрією: Джозефу завжди хотілося створити судно настільки розкішне, щоб жоден з його конкурентів не зміг навіть наблизитися до цього рівня. Саме з цієї причини число шлюпок було скорочено з 48 до 16.
Ця страшна помилка коштувала Джозефу репутації: до кінця днів своїх він прожив з клеймом боягуза. Хоча насправді він до останнього допомагав пасажирам врятуватися і зайняв останнє місце в останній вцілілій шлюпці. У фільмі, проте, Ісмей показаний людиною, яка в першу чергу рятувала себе. Кемерон навідріз відмовився міняти характер персонажа, тому що був упевнений: саме таким його захочуть побачити глядачі.
Джон Джордж «Джек» Філліпс
У ті роки радіотелеграф був новинкою, а тому радисти «Титаніка», в тому числі і Джек Філліпс, були просто завалені приватними повідомленнями пасажирів: всім хотілося повідомити родичам про себе – прямо з океану. Через це передавач вийшов з ладу, і радистам було потрібно близько шести годин на лагодження. А повідомлення тим часом все накопичувалися. У такій ситуації вони могли втратити пильність і не приділити достатньої уваги льодовим попередженням, що йшли до них з інших судів. Саме це і сталося.
Гарольд Брайд, другий радист «Титаніка», зібрався підмінити свого товариша, але в цей час в рубку зайшов капітан і повідомив про зіткнення з айсбергом. Джек Філліпс відмовився залишати свій пост. Він слав сигнал SOS до останнього. Брайд, якому вдалося врятуватися, згадував про цю ніч так:
«… Я вийшов на палубу і озирнувся. Вода була вже дуже близька до шлюпкової палуби. Там панувала справжня паніка, і як бідолаха Філліпс продовжував працювати, незважаючи на це, я не знаю. Він був хороброю людиною. Я полюбив його в ту ніч і раптово відчув справжнє благоговіння, дивлячись, як він продовжує спокійно працювати, коли всі навколо метушаться в шаленстві. Я ніколи не дозволю собі забути працю Філліпса в останні жахливі хвилини. Шлюпочна палуба почала покриватися водою. Філліпс безвідривно посилав і посилав сигнали. Він продовжував робити це навіть через десять або п’ятнадцять хвилин після того, як капітан звільнив його. Потім вода полилася в нашу рубку».
Джек Філліпс не втік, але й тіла його не знайшли серед загиблих.
