Невблаганно наближається час масштабних витрат з обслуговуванню зовнішнього боргу, а коштів на це явно бракує, і взяти їх ніде, надто в умовах заморожування кредитування МВФ. Це викликало давно очікувану й досить нервову реакцію в Нацбанку.
У найближчі роки Україна має виплатити за зовнішнім боргом $22,7 млрд. Для порівняння, золотовалютні резерви (ЗВР) країни становлять $18,2 млрд. Водночас починаючи з січня до початку квітня спостерігається стійке зниження ЗВР з $18,8 млрд. Пік виплат почнеться з 2019 р. та становитиме щорічно не менше $5,5 млрд.
Своєрідна ситуація складається у 2018 р. Власне, зовнішні виплати нинішнього року не такі великі і становлять $4,5 млрд. Водночас сума державних боргів у валюті найвищою є в саме у 2018 р. і становить $7,1 млрд, тоді як у 2019 р. валютні борги становитимуть $6,9 млрд. Річ у тім, що значна частина валютних боргів 2018 р. припадає на валютні ОВДП, які Міністерство фінансів розмістило на внутрішньому ринку, і виплачуються вони в гривні за поточним курсом.
Цього року майже 80% доларових зобов’язань України – це валютні ОВДП та виплати на користь МВФ – по $2,6 млрд. Ще $1,1 млрд потрібно виділити на погашення відсотків за єврооблігаціями, $700 млн – на решту зовнішніх зобов’язань, а саме на обслуговування боргу перед Світовим банком, Євросоюзом, деякими країнами. У 2018 р. Україна починає погашення основної суми за євробондами старих випусків, але обсяги виплат поки що невеликі – $100 млн.
Зобов’язання України перед МВФ містить дві складові: Мінфін погашає ту частину кредиту, що пішла на фінансування дефіциту бюджету, і 2018 року міністерство має погасити $1,5 млрд. Зі свого боку, Нацбанк має обслуговувати ту частину боргу перед фондом, що поміщено в ЗВР, і нинішнього року ця сума становитиме $1,1 млрд.
За даними НБУ, загальний борг Нацбанку перед МВФ становить $7,2 млрд, а Мінфіну – $4,9 млрд.
У 2019-2020 рр., окрім погашення основної суми єврооблігацій, уряду потрібно повертати два короткострокових випуски євробондів під держгарантії США – по $1 млрд кожен. У 2019 р. обслуговування своїх зовнішніх зобов’язань на суму $1,1 млрд почнуть і державні банки.
Найнапруженішими місяцями з обслуговування зовнішнього боргу 2018 року є березень і вересень. Уряд має майже одночасно забезпечити купон за євробондами, що виплачується двічі на рік у розмірі $505 млн, а також провести плановий платіж МВФ за кредитом, отриманим у 2014 р. за програмою Stand by.
Якщо 2017 року на виплати за зовнішніми боргами витрачено $3 млрд, то в 2018 р. на це доведеться витратити $4,5 млрд, а в 2019 р. – до $7 млрд.
Ця обставина, на яку вже давно вказували ЗМІ, нарешті, викликала занепокоєння в центральному банку країни, де знову заговорили про потребу термінового відновлення співпраці з МВФ.
Нагадаємо, наразі подальше отримання траншів МВФ зупинено, бо влада не готова виконувати висунуті фондом вимоги, насамперед сформувати антикорупційний суд і суттєво підвищити ціни на газ для населення.
Нагадаємо, чотирирічна програма допомоги МВФ з використанням механізму розширеного фінансування (EFF) передбачає надання Україні $17,5 млрд. У березні 2015 р. Україна отримала перший транш у розмірі $5 млрд, у серпні того ж року – другий транш у сумі $1,7 млрд. У 2016 та 2017 рр. Україна отримала по одному траншу в $1 млрд кожен.
Перспектива залишитися без подальших траншів МВФ, що загрожує дефолтом, серйозно занепокоїла керівництво Нацбанку, яке обґрунтовано побоюється, що власних міжнародних резервів може не вистачити на виплату боргів. Повторимо, що золотовалютні резерви НБУ тануть уже четвертий місяць поспіль через розрахунки за міжнародними боргами.
«Для збереження макрофінансової стабільності України критично важливо невідкладно активізувати зусилля для продовження співпраці з МВФ», – наголосив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.
Він пояснив, що відстрочення необхідних кроків для відновлення співпраці з офіційними кредиторами, тобто підвищення цін на газ для населення і створення Антикорупційного суду, «звужує вікно можливостей» для залучення необхідного фінансування напередодні пікових виплат за держборгом у 2018-2020 рр.
Також Сологуб назвав основним ризиком для реалізації макроекономічного прогнозу НБУ відсутність прогресу в проведенні структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності та подальшої співпраці з МВФ.
Цікаво, що після зустрічі з головою МВФ Крістін Лагард у Давосі наприкінці січня 2018 р. Порошенко був занадто оптимістичним.
«Мав дуже багатообіцяльну зустріч з паном Ліптоном (заступник голови фонду. – Авт.) і Крістін Лагард з МВФ, а також з представниками Світового банку. Вони дуже задоволені результатами реформ, які ми провели. Я єдиний український президент, який досяг таких добрих результатів у співпраці з МВФ», – заявив Порошенко під час дискусії в Давосі за участю президентів Польщі та Литви.
Потім в інтерв’ю Bloomberg Порошенко заявив, що на момент переговорів у Давосі Україна виконала 80% вимог, передбачених меморандумом з МВФ, через декілька тижнів вони будуть виконані повністю, й Україна отримає новий транш МВФ до квітня 2018 р.
Уже з початку березня стало зрозуміло, що транш МВФ очікувати навряд чи варто. У департаменті комунікацій тоді повідомили, що в їхньому графіку немає інформації про приїзд в Україну місії. А отже – і жодних перспектив отримання чергового траншу теж немає. Надії на те, що місія прибуде до Києва, згодом розвіяв представник фонду в Україні Йоста Люнгман, який заявив, що без чергового підвищення ціни на газ траншу не буде.
А підвищення не буде, тому що Кабмін своїм рішенням зберіг її на попередньому рівні, щоправда, поки що до 1 червня. Зважаючи на те, що МВФ тепер дає гроші Києву виключно під виконані зобов’язання, а не під обіцянки, місія може приїхати не раніше червня.
Здається, до виборів 2019 р. ціни на газ влада підвищувати не ризикне.
На думку члена ради Нацбанку Тимофія Милованова, «наближається буря, а влада не бачить далі свого носа».
Щоправда, не виключено, що з боку влади йде умисне зволікання. У літній період люди думають про сади, городи та відпустки, влада може зважитися все-таки виконати вимогу МВФ щодо підвищення ціни на газ для населення, сподіваючись, що за літо народ звикне, заспокоїться, і восени серйозних акцій протесту не буде.
На користь того, що влада не відмовляється остаточно від планів будь-що отримати черговий транш МВФ, свідчить останній консенсус-прогноз, наданий нещодавно Міністерством економічного розвитку щодо обсягів кредитування МВФ у найближчі роки.
Згідно з цим прогнозом у 2018 р. уряд сподівається отримати лише $1,5 млрд, хоча ще недавно планували залучити $3,5 млрд. Зниження обсягів кредитування МВФ Мінекономрозвитку передбачає не тільки цього року: у 2019 р. планують отримати $2 млрд (за попереднім прогнозом – $3,4 млрд); у 2020 р. – $1,5 млрд (за попереднім прогнозом – $3,3 млрд); у 2021 р. – лише $1 млрд.
Одне слово, прагнення отримати кредитні транші стають помітно скромнішими, однак не зникають зовсім.
Утім, ці прогнози Мінекономіки цілком можуть не виправдатися. До того ж влада в особі Порошенка та Кабміну істотно змінила лінію поведінки щодо МВФ. Тепер наша влада не випрошує, як раніше, а прагне зберегти співпрацю з фондом або навіть тільки видимість такої співпраці.
Це дає змогу уряду вийти на міжнародний фінансовий ринок і позичити кошти в комерційних кредиторів, випустивши євробонди. Інша річ, що комерційні кредити видають під дуже високі відсотки, що в разі з Україною перевищують 7% річних, а це дуже багато. Однак це дасть змогу знизити обсяги кредитування МВФ і, можливо, виключити головну вимогу фонду щодо різкого підвищення ціни на газ.
У цьому сенсі важливим залишається хоча б номінальне збереження співпраці, оскільки без цього не можна розраховувати на макрофінансову допомогу ЄС, а кредитування на комерційних ринках буде вкрай ускладненим і дуже дорогим.
