Протягом останніх місяців і навіть останніх днів гривня демонструє і злети, і падіння. Наприклад, після істотного її здешевлення в липні і двох декадах серпня 20 і 21 серпня вона і на міжбанку, і в обмінних пунктах фінансових установ посилювала свої позиції. А вже 22 серпня сталося зворотне: на міжбанку долар став коштувати на 15 копійок вище, а євро - на 31 копійку порівняно з показниками попереднього дня. Банки також відреагували на це підвищенням курсу купівлі валюти на 20-40 копійок. Чому так поводиться українська національна валюта? Що нам очікувати в найближчі місяці й особливо до Нового року, адже їй уже зараз пророкують істотне падіння - до 30 гривень за долар? Економічні новини спробували в усьому цьому детальніше розібратися.
«Хвилюється» гривня – також непокояться і звичайні українці. Днями Нацбанк України оприлюднив цікаві дані: у липні 2018 року населення нашої країни продало трохи понад 1 млрд доларів, а купило – 917,8 млн доларів. Обидві цифри, як заявляють керівники регулятора, є рекордними з березня 2014 року.
Нагадаємо, з 2015 року Нацбанк відмовився від фіксованого курсу гривні і перейшов до гнучкого курсоутворення. Отже, фактично регулятор протягом цих років уже не вдавався до «ручного» керування курсом гривні. Зрозуміло, що фіксоване курсоутворення є далеко не ринковим методом, і в цивілізованих країнах таке не використовують.
Основне завдання НБУ – регулювати інфляцію
Гнучкість полягає в тому, що регулятор ретельно вивчає ситуацію на ринку щодо попиту та пропозиції валюти, чого не було до 2015 року. Виводиться курс, який стає офіційним від Нацбанку. І з таким курсом регулятор «іде» на міжбанківський ринок. Також НБУ використовує механізми інфляційного таргетування. Це монетарний режим, який, по суті, «змушує» центральний банк будь-якої держави нести відповідальність за офіційні показники рівня інфляції.
Отже, регулятор основним завданням ставить перед собою не регулювання курсу, а кидає всі сили на утримання інфляційних процесів. І в цьому є свій позитивний бік. Так, за інформацією Держстату України, за перше півріччя 2018 інфляція становила 4,4%. Для порівняння, цей самий показник для аналогічного періоду 2017 був 7,9%. Чи впорався з цією своєю функцією регулятор? Так, цілком.
Експерти до таргетування ставляться досить позитивно. Адже справді, для нашої країни дуже важливо, щоб НБУ не друкував бездумно гроші на замовлення уряду. Важливо, щоб і далі в Україні інфляція не мала монетарної природи. Для курсоутворення політика таргетування є дуже непоганою. Обмеження ліквідності банків і Мінфіну дає свої плоди. Часто буває так, що учасники ринку не можуть реалізувати свої валютні фантазії, тому що вільної гривні не так багато.
Як зазначає Економічним новинам експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, інфляційні процеси в Україні припинилися завдяки виваженій політиці НБУ, і зараз інфляція не має значного впливу на цінність гривні.
Політика Нацбанку має бути жорсткою
Можна поставити й таке запитання, чи правильною взагалі була політика Нацбанку щодо переходу на гнучкий курс утворення гривні, а надто в жорстких умовах фактичного ведення війни з РФ?
Як зазначає Економічним новинам директор рейтингового агентства «Стандарт-Рейтинг» Андрій Нікітін, питання навіть так і не стояло: «Україна втратила свої золотовалютні запаси (ЗВЗ) і звернулася за допомогою до МВФ для їхнього відновлення. Не було чим утримувати курс за військової ситуації та негативного торгового балансу. НБУ вибрав ті завдання, які зміг виконати. Тому думаю, що дискутувати про правильність вибору у 2015 році просто не має сенсу».
Президент громадської організації «Фінасова грамота України» Михайло Стрельников здебільшого згоден зі своїм колегою, проте додає, що політика Нацбанку в питанні курсоутворення в період війни має бути жорсткішою.
Що ще позитивного українській фінансовій системі, економіці та простим громадянам дав перехід на гнучке курсоутворення?
«Вважаю, що явним плюсом цієї єдино можливої тактики була можливість відтворити чисті ЗВЗ, ми, звичайно, відстали від графіка, передбаченого програмою МВФ, однак певні успіхи все-таки є.
Зараз чисті ЗВЗ НБУ становлять приблизно 6-7 млрд доларів. Це те, що він може витрачати на інтервенції за потреби. Хотілося б, звичайно, щоб вони становили 20 млрд доларів, проте й 6-7 млрд доларів – це краще, ніж те, з чим ми опинилися після Революції гідності у 2014-2015 роках», – вважає Нікітін.
Справді, позитивних моментів багато. Наприклад, згладжування різких стрибків курсу валюти. Однак Нацбанк так і не зміг через гнучке курсоутворення усунути сезонність у динаміці курсу. Хоча всі цього очікували ще 2017 року.
Нерезиденти постаралися…
Що ж відбувається з гривнею впродовж останніх двох місяців? Вона знижувалася (знижується) переважно через причину сезонності (купівля валюти населенням на відпочинок за кордоном, купівля газу та нафти перед осінньо-зимовим опалювальним сезоном, купівля валюти аграріями тощо)?
Стрельников однозначно стверджує, що жодних сезонних причин для цього не було. На його думку, нерезиденти масово погашають облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Нагадаємо, що, наприклад, станом на 22 березня 2018 року обсяг ОВДП у власності нерезидентів становив 14,6 млрд гривень, що у 2,8 разу більше за показник на початок 2018 року.
А вже 25 липня 2018 року було зроблено досить велике погашення ОВДП, більша частина яких перебувала в нерезидентів. Вони купували валюту з отриманих доходів.
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова вважає, що до того ж наприкінці липня цього року здійснено чималі виплати ПДВ. Зрозуміло, що такий процес теж має свій вплив на валютний ринок. «До того ж саме в липні почався активний процес виплати дивідендів іноземним акціонерам підприємств України. Це все, безперечно, привело до чималого попиту на долари та євро», – говорить вона.
Киян додає, ще одна з причин коливань і певного знецінення гривні полягала в тому, що через нестабільність на зовнішніх ринках ЄС і США вдалися до політики зміцнення своїх валют, що привела до здешевлення сировинних продуктів на світових ринках і посилення конкуренції. Справді, усе це не могло негативно не позначитися на курсі української гривні.
Утім, Нікітін не виключає все-таки й сезонного чинника: «З одного боку, аграрії зараз є переважно імпортерами. На експорт вони масово продаватимуть зернові на початку вересня. А щоб їх зібрати, аграрії мали закуповувати паливо, запчастини, гербіциди й інші імпортні компоненти. Тож певна сезонність тут є».
Транш МВФ впливає опосередковано
Як впливає на процес курсоутворення транш МВФ (який ми не отримали), чи його вплив сильно перебільшено?
Більшість експертів упевнена, що прямого впливу немає. Так, наприклад, Стрельников упевнений, що його сильно перебільшено. Певна річ, нашою владою. Однак отримання траншу гарантує, що з нами й далі працюватиме Світовий банк, ЄБРР, ЄС, уряд США. Адже від усіх них ми отримуємо гарантії того, що Україна повернеться на ринок облігаційних позик навіть з поганими рейтингами.
Уряд США неодноразово надавав гарантії за нашими облігаціями. ЄС нам дає безпроцентну макроекономічну допомогу, а Світовий банк готує пакет гарантій на 650 млн доларів. А кошти МВФ підуть, як зазвичай, до ЗВЗ НБУ.
Якими є прогнози щодо курсу гривні до основних міжнародних валют на найближчі місяці? Чи перейде до Нового року наша нацвалюта критичну позначку 30?
Різні прогнози поведінки гривні
Нікітін відповідає, що ні. «Думаю, що міжбанк цього року позначку 30 так і не «проб’є», а от Мінфін, як завжди в останні дні Нового року, наситить ринок гривневою ліквідністю, і на готівковому ринку можуть бути сюрпризи і значні відхилення від міжбанку», – резюмує він.
Киян вважає, що саме факт надходження чергового траншу МВФ, а не сума грошей, стане позитивним маячком для іноземних інвесторів, і гривня триматиметься на плаву: «Проте гривня ослабне, але на позначку не більше закладеного і прогнозованого урядом курсу в державному бюджеті 2018. Тобто майже до 30 гривень за один долар».
Як видно, різні думки та різні оцінки не дають змоги скласти цілісну консолідовану картину щодо поведінки національної валюти в найближчі місяці. Усе залежить від певних чинників. А те, що відбувається з гривнею зараз і відбувалося в липні-серпні 2018 р., можна пояснити далеко не тільки чинниками сезонності. Можна додати і суто внутрішній політичний чинник: фактично стартували президентські перегони, і всі хвилювання та напруження, що спостерігаються в суспільстві, «переносяться» й на національну валюту. Усе, як видно, набагато серйозніше.
