Лідери країн G7 з весни цього року вивчали можливість встановлення граничної ціни на російську нафту, щоб знизити доходи Москви від продажу викопного палива, не спричинивши різкого стрибка цін на світових нафтових ринках.
У п’ятницю міністри фінансів Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великобританії та США дали добро на таку схему, заявивши, що вона “спиратиметься на існуючі санкції та посилюватиме їх дію”.
Офіційні особи наголошують, що до введення в дію обмеження цін ще доведеться зробити велику роботу, оскільки ключові питання, включаючи граничний рівень цін, залишаються відкритими.
Успіх цих пропозицій залежатиме від готовності великих імпортерів російської нафти, включаючи Індію та Китай, погодитись із цією схемою. Поки що жодна з цих країн не виявила бажання брати участь у схемі. Росія попередила, що вживе заходів у відповідь проти будь-якої країни, яка візьме участь у схемі, призупинивши постачання нафти.
Про що домовилася “Велика сімка”?
Країни G7 домовилися завершити роботу над “всеосяжною забороною на послуги”, які дозволяють транспортувати російську нафту та нафтопродукти морем. Дані послуги – які включають страхування перевезень – будуть дозволені лише в тому випадку, якщо продукти купуватимуться за ціною або нижчою за ту, яка буде встановлена ”широкою коаліцією країн”. За цю концепцію активно виступала міністр фінансів США Джанет Єллен.
Ідея обмеження ціни полягає в тому, щоб дозволити російській нафті надходити на ринки, які не ввели заборону на імпорт – зокрема, в країни з низьким і середнім рівнем доходу, – обмежуючи зростаючий тиск на світові ціни на нафту та обмежуючи здатність Москви фінансувати свою варварську війну проти України.
Імпортери, які хочуть отримати страхове покриття від країн G7 або ЄС та транспортні послуги, що дозволяють перевозити російську нафту, повинні будуть дотримуватись граничних цін. Високопоставлений представник Казначейства США заявив, що схема передбачає встановлення єдиного граничного рівня цін на сиру нафту та двох інших граничних рівнів цін на нафтопродукти.
Як це вплине на режим санкцій?
Механізм обмеження цін не замінить існуюче ембарго країн G7 щодо російської нафти, але буде введено одночасно, набравши чинності 5 грудня для сирої нафти та 5 лютого для нафтопродуктів.
Високопоставлений представник Казначейства США повідомив, що Управління з контролю за іноземними активами випустить керівництво про те, як здійснюватиметься обмеження цін у США – хоча конкретну ціну буде оголошено лише ближче до дати набуття чинності.
Мета Вашингтона полягає в тому, щоб велика кількість країн, які не входять до “Великої сімки”, підписали угоду про обмеження цін, але чиновники підкреслили, що навіть якщо жоден уряд не погодиться на це, покупці російської нафти по всьому світу вже вимагають і будуть продовжувати вимагати знижки за своїми контрактами на купівлю через обмеження, що насувається.
“У моїх розмовах з представниками інших країн вони кажуть мені, що Росія активно намагається укласти довгострокові контракти за нижчими цінами”, – сказав один із високопосадовців Казначейства США. “Навіть якщо вони ще не вирішили приєднатися до коаліції з обмеження цін, частина їхньої розмови з росіянами зводиться до того, що “ну, враховуючи майбутнє обмеження цін, як ми думатимемо про нижчі ціни?”.
Для реалізації санкцій ЄС буде потрібна одностайна згода держав-членів на внесення змін до шостого пакета санкцій, який деталізує ембарго блоку на російську нафту, у тому числі шляхом коригування заборони на страхові послуги. Цей пакет санкцій було прийнято у травні після напружених переговорів. Головний противник, Угорщина, домоглася виключення із санкцій російської нафти, що постачається трубопроводами.
Що відбувається останнім часом з експортом російської нафти?
Експорт російської нафти скоротився приблизно на 1 млн барелів на день після вторгнення в Україну в лютому, оскільки багато покупців у Європі самообмежилися і скоротили закупівлі на тлі громадського обурення. Але хоча Міжнародне енергетичне агентство попередило, що російське виробництво, яке зазвичай перевищує 10 млн барелів на день, може скоротитися на 3 млн барелів на день протягом декількох місяців, воно виявилося більш стійким завдяки Індії.
До вторгнення Індія майже не імпортувала російську нафту. До липня вона імпортувала близько 1 млн барелів на день російської нафти зі значними знижками, що становить близько 1 відсотка світової пропозиції, за даними компанії Vortexa, яка відстежує постачання.
Здатність Росії підтримувати експорт призвела до падіння світових цін на нафту з рівня близько 120 доларів за барель на початку червня до рівня близько 95 доларів за барель, тобто приблизно того рівня, на якому вони були до війни.
Оскільки Росія виробляє понад 10 відсотків світових постачань нафти, офіційні особи в США та Європі побоюються запровадження санкцій проти її постачання на ринок. Втрата чверті російських постачань може призвести до різкого зростання цін на нафту.
Які ризики пов’язані з обмеженням цін?
Росія може вирішити експортувати менше нафти. Захід звинувачує Москву в тому, що вона використовує газ як зброю, скорочуючи потоки в Європу. У той час, як обсяги експорту газу впали, доходи Москви зросли, тому що ціни на газ злетіли.
Не виключено, що Росія діятиме за тією ж схемою на нафтовому ринку і скорочуватиме постачання, підвищуючи світові ціни.
Але американські чиновники вважають, що суттєве скорочення видобутку нафти підірве виробничі потужності Росії. Закриття родовищ може зашкодити резервуарам. Коли Радянський Союз розпався, видобуток нафти в Росії впав з 10 млн барелів на день до менше ніж 6 млн. Потрібно було понад 20 років, щоб відновити видобуток до рівня понад 10 млн барелів на день.
Російський експорт також може впасти, якщо не знайдеться достатньо танкерів, які готові працювати без західної страховки. На країни G7 припадає 90% всього світового страхування морських перевезень, а Росія експортує майже 8 млн барелів нафти та нафтопродуктів на день, що потребує величезної кількості суден.
Як відреагують страховики?
Дозвіл страхувати вантажі, вартість яких нижча за граничну ціну, означає, що санкції не є повною забороною на страхування, про яку чиновники ЄС і Великобританії домовилися в травні.
Але залучення ширшого кола країн – Великої сімки – означає, що більшість ринків страхування морських перевезень опиниться в зоні дії санкцій, що ускладнить обхід заборони. Юрисдикції різних країн будуть узгоджені, що, на думку експертів у галузі страхування, має вирішальне значення для страхування ризиків у цьому глобальному секторі.
Проте керівники галузі висловили стурбованість щодо поєднання обмеження цін із забороною на страхування. Вони побоюються, що на них покладатимуться обов’язки щодо надання або відмови у страхуванні постачання нафти, що перевищують встановлений ліміт.
Один високопосадовець лондонського ринку Lloyd’s, виступаючи на умовах анонімності, сказав, що необхідно “визнати, що страховики не близькі до ціни, за якою торгується нафта”.
“Вимагати від страховиків раптової участі та отримання такої інформації… люди просто не будуть [пропонувати страхування] на тій підставі, що вони будуть дуже стурбовані”, – додала ця людина. Натомість страховики вимагатимуть від тих, хто торгує нафтою, надання зобов’язання про те, що вони дотримуються граничної ціни”, – сказав він.
