РусУкр

Пенсія чи зарплата: чи змусять українців робити вибір?

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Слова міністра соціальної політики Андрія Реви про те, що люди пенсійного віку, які працюють, не зможуть одночасно отримувати і пенсію і заробітну плату – їм доведеться робити вибір, сказані ще у лютому 2017 року (напередодні прийняття так званої Пенсійної реформи), і повторені нещодавно актуалізувалися у багатьох ЗМІ як «новина дня» і створили справжній переполох як серед працюючих пенсіонерів, так і серед FB-спільноти.
Що робитиме і що хоче уряд насправді? Який подібний позитивний та негативний досвід з цього приводу є за кордоном? Економічні новини намагалися в цьому розібратися.

Пенсія чи зарплата: чи змусять українців робити вибір?

Реакцією на це стало розповсюдження прес-службою Мінсополітики інформаційного спростування про те, що проведена пенсійна реформа не передбачає необхідності вибору між пенсією і зарплатою для пенсіонерів-працівників, інформують Економічні Новини.

Мінсоцполітики спростувало думку… Мінсоцполітики

У відомстві зазначили: «Ця інформація повністю не відповідає дійсності. Навпаки, саме для того, щоб припинити дискримінацію пенсіонерів-працівників і була проведена реформа», – і вказали на факт того, що пенсійною реформою, яка розпочалась в жовтні минулого року, було знято обмеження у виплаті пенсій працюючим пенсіонерам, яку раніше на 15% їм було зменшено. «Реформа розблокувала цю проблему, і тепер працюючі пенсіонери отримують 100% пенсійних виплат і жодних планів стосовно припинення виплат немає», – зазначили у прес-службі Мінсоцполітики.

Пенсія чи зарплата: чи змусять українців робити вибір?

Андрій Рева: «Буде спеціальна міжнародна організація, яка зробить аудит Пенсійного фонду, щоб ми побачили, що там реально відбувається».

Таким чином, виглядає все так, начебто питання вичерпано – проблеми немає. Однак, думка про те, що із нашою пенсійною системою і пенсійним забезпеченням, зокрема, попри проведення «пенсійної реформи» щось не так, залишається тут як осад.

Пригадалося, як депутати Верховної Ради України пішли на канікули так і не проголосувавши за потрібні для запуску другого рівня пенсійної системи законопроекти.

Непевності додає і факт затримки пенсійних виплат у липні цього року, які у Пенсійному фонді пояснили так: затримка сталася через несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску. Адже гарантій того, що подібних затримок із виплатою пенсій більше не буде, немає. Підприємці можуть вносити ЄСВ як щомісячно, так і раз на квартал. Тобто, гроші надходять нерівномірно.

Однак, те, що коштів на виплату пенсій у Пенсійного фонду у липні не вистачило, може говорити як про те, що у Пенсійному фонді є проблеми із фінансовим плануванням, так і про те, що тих коштів, що надходять до фонду, на виплату пенсій банально не вистачає. Зазначимо, донором Пенсійного фонду є державний бюджет. Відповідно до бюджетного розпису, уряд фінансує 139 мдрд грн для Пенсійного фонду, які мають надходити щомісяця рівними частинами.

Щоб ситуація із затримкою пенсійних виплат знову не повторилася, на думку керівника Інституту громадянських свобод Галини Третьякової, потрібно створювати резерви Пенсійного фонду і виділяти кошти на їхнє формування з державного бюджету. «Адже, за своїм бажанням, не у плановому порядку, Пенсійний фонд не може звертатися до Держказначейства і брати позики у будь-якому розмірі, як це було у липні», – каже вона.

Привід потрясти Пенсійний фонд

Зауважимо, станом на 1 січня 2018-го Пенсійний фонд мав заборгованість у несплаті ЄСВ у декілька млрд грн. Крім того, заборгованість підприємств за пенсіонерами, які працювали на небезпечних професіях, складає близько 50%.

Щоб вирішити останню проблему, на думку Третьякової, виплату пенсій загалом потрібно прирівняти до виплати заробітної плати, де роботодавець несе кримінальну відповідальність у разі несвоєчасної сплати.

Пенсія чи зарплата: чи змусять українців робити вибір?

Галина Третякова: «За своїм бажанням, не у плановому порядку, Пенсійний Фонд не може звертатися до Держказначейства і брати позики у будь-якому розмірі, як це було у липні”.

Тим часом, виглядає на те, що минуломісячна затримка із виплатою пенсій, стала приводом для того, щоб «потрясти» сам Пенсійний фонд. Так, 22 серпня на засіданні уряду було прийнято постанову Кабінету Міністрів України під назвою «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», яка передбачає реорганізацію територіальних органів Пенсійного фонду в 15 областях шляхом приєднання його управлінь в районах, містах та об’єднаних управліннях до головних управлінь Пенсійного фонду в областях. Також передбачаються масштабне скорочення чисельності працівників у фонді – 1372 співробітників ПФУ будуть звільнені.

Паралельно цьому планується проведення серйозного аудиту Пенсійного фонду. «Ми не хочемо, щоб його робили всередині України. Потрібно, щоб це була серйозна структура. Ми попросили Світовий банк. Він зараз виділяє кошти, готує тендер. Буде спеціальна організація міжнародна, яка зробить аудит Пенсійного фонду, щоб ми побачили, що там реально відбувається», – заявив уже реально на днях Андрій Рева.

Тим часом, деякі економічні експерти, попри запевняння зі сторони Мінсоцполітики щодо того, що хвилюватися про свої пенсії ані працюючим пенсіонерам, ані непрацюючим пенсіонерам, нема чого, вказують на «величезну дірку в держбюджеті», яка змушує урядовців шукати можливості для скорочення соціальних виплат. І тут сценарій щодо того, щоб перестати виплачувати пенсії працюючим пенсіонерам, може стати, на їхню думку, цілком реальним.

Так, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник у коментарі Економічним новинам зазначив: «Скорочення соціальних витрат вимагає величезна дірка в державному бюджеті, який неправильно розрахований на цей рік. Занадто оптимістично були оцінені статті доходів. Тим часом, економіка не розвивається, а кредитів немає. Таким чином, ми маємо за перше півріччя цього року дірку в 13 мільярдів гривень. Причому, дірка в 10 мільярдів гривень тільки в загальному фонді. Все це вказує на ймовірність сценарію, при якому працюючих пенсіонерів або повністю позбавлять соцвиплат, або знову заберуть 25% пенсій».

Зважаючи на це, можна припустити, що масове розтиражування слів Андрія Реви більш ніж півторарічної давності щодо скасування пенсій для працюючих пенсіонерів сьогодні, може бути нічим іншим як цілеспрямованою акцією, метою якої є аналіз і оцінка настроїв і реакції людей на можливе нововведення.

Про те, що влада шукає шляхи для уникнення або бодай мінімалізації пенсійних виплат говорить і те, що іще у квітні цього року Андрій Рева висунув ідею з аліментами на утримання старих батьків за рахунок стягнення аліментів з дітей, чим також притягнув на себе сплеск негативної реакції.

Тим часом, ініціативи урядовців щодо того, щоб забрати пенсії у працюючих пенсіонерів чи щоб перекласти виплату пенсій на дітей, у своїй переважній більшості економічні експерти оцінюють критично.

Так, у коментарі Економічним новинам економічний експерт Всеволод Степанюк заявив: «До таких ініціатив я ставлюся як до незаконних і таких, що порушують права людини. У нас пенсія платиться у тому числі і з страхових внесків – по досягненні відповідного віку люди мають право на ці гроші. Тобто – це їх гроші. І це не Реві чи комусь іншому в уряді вирішувати: виплачувати їх чи ні. Влада не повинна вирішувати за людей, що їм робити. Якщо такі ініціативи теоретично десь і можуть мати місце, то це тільки по відношенню до тих, кому зараз 20 років, хто тільки починає зараз свій трудовий шлях. Для нинішніх пенсіонерів це незаконно. Це порушення їхніх конституційних прав».

Солідарна система і німецький досвід

Усі проблеми із виплатами пенсій Всеволод Степанюк вбачає у тому, що у нас насправді немає солідарної пенсійної системи: «І ми бачимо, що солідарна система є основою для європейської моделі. Так є і у Франції, і у Німеччині, і у Австрії. Нажаль, у нас немає солідарної системи – від цього і усі проблеми з виплатами пенсій. Тому що та система, яка передбачена сьогоднішнім законодавством – це перший рівень страхової системи. Це погана страхова система першого рівня. Бо солідарна система передбачає виплати пенсій із бюджету, а не із Пенсійного фонду. Якщо людина хоче отримувати більше грошей і вона має змогу, має зайві кошти, щоб накопичувати, – це її право. Вона може скористатися різними фондами, страховими конторами тощо».

Попри те, якщо подивитися на те, як функціонує, зокрема, пенсійна система Німеччини, то можна побачити – у Німеччині люди пенсійного віку, які продовжують працювати, пенсії не отримують. Вони далі продовжують сплачувати внески в Пенсійний фонд, що дозволяє їм отримати більшу пенсію після того, як вони все-таки вирішили покинути роботу.

Зараз у Німеччині 11% осіб пенсійного віку ходять на роботу. Для порівняння – іще 10 років тому працюючих пенсіонерів у Німеччині було тільки 5%. Державна установа «Statistisches Bundesamt», яка збирає статистичні дані, вказує кілька причин збільшення відсотка працюючих пенсіонерів: «37% з цих 11% працюючих пенсіонерів потребують додаткових грошей – пенсії їм не вистачає на життя. Зростання кількості працюючих пенсіонерів також пояснюється тим, що багато людей пенсійного віку «молодшої» генерації здоровіші через покращення захисту здоров’я і робочих умов. До того ж – ця генерація має кращу освіту і тому працює не фізично, що дозволяє їй довше працювати».

Разом з тим, у Німеччині пенсійний вік зараз зростає «кроками». Особи, які народилися до 1952 року пішли на пенсію в 65 років, а ті, які народилися після 1964 року, підуть на пенсію уже в 67 років. А між цим пенсійний вік буде поступово зростати – кожного року на два місяці.

Платять в німецький Пенсійний фонд 18,6% доходів працівника. З них – половину платить роботодавець, а половину працівник. Пенсія рахується за такою формулою: місячна пенсія = (зарплатні пункти)*(вхідні пункти)*(вид пенсії)*(активна пенсійна цифра). Зарплатні пункти – це, коли в кожному році, в якому особа працювала, її зарплата ділиться на середню зарплату в Німеччині і ці бали додаються.

Наприклад, людина працювала до пенсії 40 років і 20 років заробляла середню зарплату, а потім 20 років тільки половину середньої зарплати, тоді їй нараховується: 20*1+20*0.5 = 30 зарплатних пунктів. Вхідні пункти – це вік, коли людина вийшла на пенсію. Якщо вона вийшла на пенсію в нормальному пенсійному віці, то цей фактор – 1, якщо раніше – він менший, пізніше – більший. Є певні правила, скільки відсотків додається чи віднімається за кожний перероблений чи недороблений місяць. Вид пенсій – просто 1 для звичайних пенсіонерів. Для інвалідів та інших категорій – інші види. Актуальна пенсійна цифра – цифра, яка визначається кожного року і зараз становить 30,69€ в східній Німеччині i 32,03€ в західній Німеччині. Таким чином, німець, який пропрацював 40 років і вчасно пішов на пенсію отримує: 30*1*1*32,03€ = 960,90€ пенсії в місяць.

Також у Німеччині взагалі можна відмовитись від того, щоб сплачувати внески у державний пенсійний фонд. Натомість – вносити певні суми у приватний пенсійний фонд і уже за правилами цього приватного пенсійного фонду іти на пенсію.

Тим часом, згідно з даними Пенсійного фонду України, загальна кількість пенсіонерів в Україні – більше 11,7 млн. Приблизно 2,74 млн українців і працюють, і отримують пенсію. Середня пенсія в Україні становить всього лише 2,5 тис. грн. Це 29% від середньої зарплати. Згідно з нормами Міжнародної організації праці, достатньою вважається пенсія, яка становить 40% звичного заробітку.






Останні новини в соцмережах




Продажа отечества



help

bigmir)net TOP 100