Китай поглинає Росію: результати візиту Сі Цзіньпіна до Путіна

21 Березня 2023, 20:29

efbc9a96a9c7b67c1ee0abe45bfe7025 Економічні новини - головні новини України та світу Леонід Швець журналіст азербайджанського видання haggin.az

Щоб зробити високому гостю приємно, перед приїздом Сі Цзіньпіна в Москві встановили спеціальні плакати з приємними написами китайською мовою: раптом прочитає? Ось лише основним кольором на плакатах став синій.

Знавці китайської специфіки стверджують, що обраний відтінок на півдні Китаю називають «похоронний синій», оскільки його використовують на похоронних церемоніях, і для людей похилого віку він є неприємним нагадуванням. “Східний поворот” прирікає Росію на неминучі випадки, коли вона нариватиметься на повне нерозуміння важливих тонкощів.

Візит китайського лідера до Москви закономірно викликав підвищений загальний інтерес з урахуванням ситуації, в якій опинився Путін. Чи означає це, що голова Сі поспішив до нього допомогти?


Слід зазначити, що зустрічі Сі Цзіньпіна з Володимиром Путіним давно перестали бути якоюсь винятковою подією. З 2013 року, коли Сі очолив Китай, лідери розмовляли віч-на-віч 38 разів, а якщо додати телефонні контакти, то вийде і до сотні. Ця щільність комунікації не призвела до якихось помітних проривів у російсько-китайських відносинах, вони від цього не переросли зі статусу партнерських у союзні, причому Росія, очевидно, грає роль молодшого партнера. Китай надто великий і грандіозний у своїх глобальних амбіціях, щоб співпрацювати з РФ на рівних, а з нинішньою Росією, яка різко ослабла під важелями міжнародних санкцій, тим більше.

У той же час для Пекіна важливо продемонструвати свою особливу позицію Заходу, насамперед, США. Характерно, як різко китайське МЗС відреагувало на критику держсекретарем США Ентоні Блінкеном візиту Сі Цзіньпіна до Москви на тлі видачі Міжнародним кримінальним судом ордера на арешт Путіна: «Китай не провокував кризу в Україні і не належить до сторін, що беруть у ньому участь. Ми також ніколи не постачали озброєння для будь-якої зі сторін, які беруть участь у конфлікті. Сполучені Штати не мають компетенції для того, щоб критикувати Китай, і тим більше немають права звалювати відповідальність (за ситуацію в Україні) на КНР». Ніщо так не зближує Пекін та Москву, як антиамериканські сентименти.

При цьому, зрозуміло, російське та китайське антизахідництво суттєво відрізняються. У той час як Росія самовіддано рве зв’язки із Заходом, Китай їх намагається зберігати і по можливості нарощувати: немає торгівлі – немає Китаю. Власне, ця формула справедлива і для Росії, але нинішнє керівництво країни зробило вибір на користь жорсткої конфронтації, незважаючи на тяжку довготривалу шкоду від такої політики.


В економічному відношенні російський напрямок для Китаю є глибоко другорядним. Незважаючи на різке збільшення товарообігу між країнами в 2022 році, на цілих 29% порівняно з попереднім роком, його обсяг склав 190 мільярдів доларів, у той час як з Євросоюзом і США за 2022 рік Китай наторгував на 1,6 трильйона доларів. Невідповідні величини. Ця проста обставина ховає побоювання, нібито Китай кинеться підтримувати Росію у її протистоянні з проукраїнською коаліцією. Сі рахувати вміє і не наражатиме на ризик вбивчих санкцій власну економіку.

Більш того, нинішнє надуразливе становище Росії невідворотно наводить її у залежне становище від Китаю, який отримує всі важелі для диктату завищених цін на свої товари та щедрих дисконтів на російські. І така економічна залежність нескладно конвертується в політичну.

У цьому контексті візит китайського керівника до Москви є логічним кроком щодо фіксації Пекіном свого приємного прибутку, забезпечення його подальшого зростання та демонстрації Заходу своєї особливої позиції. Коротко сформульована, ця позиція звучить як: «Вона моя». Тобто Росія. Але не в сенсі якоїсь особливої спорідненості чи дружби, а в сенсі законної, заробленої жертви, яку тепер системно і вдумливо можна потрошити.

Деякі поспішили порівняти перспективу відносин Китаю та Росії із нинішніми відносинами Росії та Білорусі. Некоректне порівняння. Росія значною мірою фінансує режим Лукашенка. Китай не має наміру фінансувати режим Путіна, з якого дива? Це Кремль щедро платитиме за можливість із придихом називати Китай своїм партнером. Поваги у відповідь не дочекаються. Адже вони навіть не в змозі зрозуміти, що означає в Китаї відтінок синього, та й будь-якого іншого кольору.

Джерело

Залишити коментар:
Подписаться
Уведомить о
0 Комментарий
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Відео
Всі статті