Провідні науковці економічного факультету та Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка провели дослідження щодо факторів, що здійснюють вплив на політичний вибір українців.
«Український виборець досі “не навчився” адекватно оцінювати особистість політиків та аналізувати зростаючий потік політичної та економічної інформації; скерований емоціями, він приречений регулярно розчаровуватися своїм вибором» – головний висновок дослідження, проведеного науковцями економічного факультету та Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка докторами наук Слухаєм Сергієм, Слухай Наталією та Баженовою Оленою щодо політичного вибору українців упродовж років незалежності. Про це повідомляють Економічні Новини.
Проведене дослідження сприяє розумінню того, як формуються уподобання виборців за нестабільної демократії та як вони реалізуються у політичному виборі, які саме чинники впливають на сприйняття виборцями сигналів політичного ринку та яку роль відіграють засоби масової інформації, насамперед телебачення, в екзогенізації політичних уподобань.
Отримані науковцями результати засвідчили, що специфіка політичного вибору в Україні обумовлена інституційними проблемами, наявними в українському політичному середовищі, недостатньою обізнаністю громадян про стан справ в економіці та інших сферах суспільного життя, експресивністю суспільних настроїв, а також впливом засобів масової інформації, які використовують ресурс когнітивних ілюзій та посилюють їхню дію шляхом профілювання інформаційного потоку. Крім того, на відміну від країн з розвиненою демократією, в Україні голосування є здебільшого «проспективним», що означає домінування у суспільній свідомості сподівань, навіяних обіцянками політиків, над оцінкою їхніх практичних досягнень на ниві служіння суспільству.
Дослідники підкреслюють, що недосконалість політичної та економічної інформації, визначальна роль для виборця евристик та емоцій (насамперед, негативних, пов’язаних з війною на Сході) та суспільний песимізм, підкріплені маніпулятивним впливом сучасних ЗМІ, – все це сприяє викривленому сприйняттю суспільством інформації про фактичний стан справ загалом та зокрема про функціонування економіки та державного сектора, що й обумовлює спостережувані результати політичного вибору.
В процесі дослідження вченими було протестовано гіпотезу ретроспективності “економічного голосування” (тобто обумовленості голосування виборців станом економіки у попередній період) для України на основі макропідходу за використання даних про результати загальнодержавних виборів у регіональному розрізі.
На підставі економіко-математичних моделей зроблено висновок, що економічний фактор загалом не є суттєвим для українського виборця. Макроекономічні індикатори, включені до моделей, виявилися значущими, проте їхній вплив на результати голосування був незначним (окрім хіба що виборів 2019 року). Натомість, деякі неекономічні чинники, насамперед, негативні емоції, пов’язані з військовими діями на Сході країни, справили найбільший вплив на рішення виборця щодо того, за кого проголосувати.
Вартим уваги також є те, що, як показали результати дослідження, виборці у західних регіонах України виявляли вищу схильність до голосування за діючих політиків (це, насамперед, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська, Чернівецька та Волинська області) порівняно з іншими регіонами.
