Постійний потік подій, пов’язаний з московською агресією проти України і непередбачуваною політикою адміністрації США щодо України, відсунув на далекий план саміт БРІКС, що пройшов у бразильському Ріо-де-Жанейро 6-7 мюля. геополітичні тенденції, які до того ж зачіпають Україну.
Якщо охарактеризувати ці тенденції дуже коротко, то це зниження інтересу до БРІКС з боку Китаю та Москви, двох головних, як нині модно говорити, промоутерів антизахідних настроїв в об’єднанні.
Вступне слово
Крім Росії і Китаю, ще одним відверто антизахідним членом БРІКС є Іран. Іран-Росія-Китай зараз «все не однозначно», і його вплив на загальну політику об’єднання зараз серйозно ослаблений.
Щоправда, це ослаблення не завадило ухвалити резолюцію, яка засуджує удари ЗСУ по інфраструктурі країни-агресора, але ні словом не згадати той факт, що путінська Росія вже четвертий рік веде загарбницьку і нічим реально не спровоковану війну проти суверенної України, при цьому вбиває мирних громадян і руйнує житло. став, мабуть, єдиним зримим результатом присутності на заході глави ворожого МЗС Лаврова, яке представляло агресора.
Але головною особливістю стала відсутність на саміті двох ключових постатей – Путіна (або хто там зараз у них?) та Сі Цзіньпіна, через що цей саміт вже назвали «зустрічею відсутностей», щодо якого виданий ордер Міжнародного кримінального суду за підозрою у скоєнні особливо тяжких злочинів, і з цієї причини він зрозуміло. Сі стало своєрідною сенсацією, оскільки раніше він жодного разу такі заходи не пропускав, про що далі Замість Сі на саміті Китай представляв прем’єр Лі Цян.
Менш поміченою була відсутність Масуда Пезешкіана, президента Ірану, якому, повторимо, зараз не до «посидіньок» у БРІКСі.
Словом, весь «антизахідний трикутник» БРІКС, одержимий ідеєю корінного геополітичного перебудови світобудови шляхом зниження впливу Заходу на чолі зі США та різкого посилення Глобального Півдня, фактично Китаю на чолі із сателітами, включаючи витіснення долара аж до відмови від нього, був відсутній на рівні перших осіб.
В результаті, на саміті в Ріо був чутний, в основному, голос другого крила об’єднання, яке зовсім не проти долара як «світових грошей», не проти навіть домінування Заходу, але з урахуванням інтересів країн Глобального Півдня, для чого вони і увійшли до БРІКСу, щоб своєю участю в ньому виторгувати собі у Заходу вигідні преференції, інвестиції та пропозицію. «старослужбовцям» БРІКС з особі, перш за все Індії, а також Південної Африки і приймаючої в нинішньому році саміт Бразилії, так і до тих країн, які приєдналися до БРІКС нещодавно – Єгипет, Іран, ОАЕ та Ефіопія та Індонезію, серед яких тільки Іран можна вважати відверто протизахід, поглиблювати і розширювати цю співпрацю, і вже точно не мають наміру вступати із Заходом у конфронтацію.
Образно кажучи, через відсутність Путіна та Сі, увага сфокусувалася на президенті Бразилії Лулі да Сільві та прем’єрі Індії Нарендрі Моді, що представляє лояльне Заходу та Америці крило БРІКС.
Трамп неадекватно «буває»
Тут би адміністрації Трампа розумно скористатися розколом у лавах БРІКС та налагодити стосунки з тією частиною БРІКС, яка готова до поглиблення та розширення співпраці із Заходом на взаємовигідній основі.
Але у Трампа надійшли з точністю до навпаки. Як повідомляє Bloomberg , Трамп Трамп погрожує ввести 10% мита у відповідь на «антиамериканську» політику країн БРІКС.
Зазначається, що Трамп і його оточення не мають розуміння того, що країни БРІКС бувають різні, і далеко не всі вони проводять антиамериканську політику.
Більше того, коли цей текст був у роботі, стало відомо, що Трамп з 1 серпня ввів 50% мито на бразильські товари, що вже викликало в Бразилії масові протести, що супроводжуються спаленням «чучела Трампа».
Президент Бразилії Лула да Сільва вже пригрозив дзеркальними санкціями у відповідь.
У будь-якому випадку, Трамп своєю непродуманою політикою підігріває антизахідні настрої на Глобальному Півдні та в БРІКС серед тих, хто лояльно і зацікавлено ставився до Заходу, даючи зайві аргументи «антизахідної осі» в особі Москви, Пекіна та Тегерану. США, які збігаються з позицією, не можуть бути виправданням, оскільки така політика Трампа відштовхує ті сили на Глобальній Півдні, які готові до діалогу та співпраці із Заходом, і це на руку Москві та Пекіну.
Цікаво, що проти Росії Трамп, на момент написання справжнього тексту, тарифи не вводив, нібито тому, що Москва і так обкладена санкціями. Питання 500% санкцій поки що тільки обговорюється, і це дещо інше.
Більше того, Віткофф взагалі лобіює зняття енергосанкцій з Росії, і ці двері досі залишалися відчиненими з цілого ряду причин, зокрема, через Китай, оскільки в цьому випадку, проекти в Арктиці, Сахаліну, за рідкісноземельними та іншими російськими ресурсами дістануться Пекіну, а Трамп.
Короткий зміст сказаного раніше
Про проблеми та розколи всередині БРІКС та генезу цієї освіти вже доводилося неодноразово писати в ряді публікацій протягом останніх років.
Коротко нагадаємо історію виникнення та розвитку об’єднання БРІКС, яке вже не відповідає цій своїй назві.
У 2001 році головний економіст банку Goldman Sachs Джим О’Ніл вигадав абревіатуру БРІК (BRIC – Бразилія, Росія, Індія, Китай), під якою об’єднав чотири країни з найбільшим на той момент потенціалом економічного зростання.
2011 року до БРІК приєдналася ПАР, після чого до абревіатури додалася літера S (від South Africa).
У травні 2022 року Китай запропонував запустити процес розширення БРІКС, щоб «підвищити представленість об’єднання та його впливовість у світі».
Вважається, що зараз на країни-члени БРІКС припадає 37% світового ВВП за паритетом купівельної спроможності та понад 40% населення світу.
У проміжному положенні знаходиться Саудівська Аравія: ще в 2023-му році її запросили до БРІКС, але королівство не стало завершувати необхідні офіційні процедури (насамперед через тісні зв’язки зі США). Ріо-де-Жанейро.
Крім того, на саміті БРІКС в Казані в жовтні 2024 року була введена нова категорія «країни-партнери».
Провал витівки зі створенням з БРІКС якоїсь твердині антизахідництва спостерігався спочатку і яскравим чином відбито на торішньому саміті БРІКС в Казані, де, зі зрозумілих причин, була «обличчя, схоже на Путіна», а також Сі з Піднебесної, і навіть сам генсек ООН.
Про цей саміт докладно йшлося у торішній жовтневій публікації « Українська війна на піар-посидітках BRICS: словоблуддя біля Собору Казанської Богоматері », фрагмент якої процитуємо:
« Саміт БРІКС, який пройшов з великою помпою в столиці російського Татарстану Казані, відзначився пихатим, але абсолютно порожнім пафосом, і його відчутним результатом став тільки гучний піар агресора, провал західних спроб його міжнародної ізоляції і демонстрація рукостискання «особи, схожої на з поклоном тиснув руку цій «особі», оголошеній у розшук як міжнародний злочинець.
Те ж саме можна сказати про результати цього «піонерського зльоту тихих і буйних антизахідників» щодо війни в Україні. основу основоположних документів ООН, яким цей заклик фактично суперечить.
До того ж, агресор цей «папірець» однозначно ігнорує і веде ескалацію війни далі, залучаючи війська Північної Кореї. антизахідного майбутнього», хоча в реальності рвати із Заходом, тим більше, різко йому протистояти ніхто з цієї компанії серйозно не має наміру, крім тих, хто перебуває під санкціями Москви і Тегерана, бо навіть Китаю це не потрібно.
Таке коротко лібретто саміту БРІКС у Казані 22-24 жовтня 2024 року
Після вступу в цю організацію Єгипту, Еміратів, Ефіопії та Ірану, на додаток до початкових Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки, БРІКС повинен був стати ЄБАРЕКІСом. Заговорили начебто про назву «Bridge», тобто «міст», але щось начебто знову не зрослося, та й не зовсім ясно, чому «міст», а не скажімо, «бордюр» або просто «поребрик».
Втім, назва – це така справа, але із змістом у БРІКС поки що теж не виходить ».
Про це докладно йшлося у вересні 2023 року в публікації « Б РІКС перетворюється на ЄБАРЕКІС: як це позначиться на Україні » в якій наголошувалося:
« З попереднього саміту БРІКС мало що змінилося, крім входження до БРІКСу нових членів.
Жодної альтернативою Заходу БРІКС не став і найближчим часом не стане. Жодної альтернативи долару це об’єднання поки світу не явило, і далі розмов тут справа не йде. обґрунтовані.
Різке протистояння із Заходом потрібне хіба що Москві і Тегерану, які перебувають під санкціями, але інші, як сказали б безсмертні Ільф і Петров, «учасники конвенції» аж ніяк не горять бажанням їх підтримувати в цьому, оскільки всі вони розраховують за західні ринки, технології, інвестиції.
Більше того, багато учасників об’єднання грають на формально незахідному і навіть демонстративно антизахідному полі у вигляді БРІКС для того, щоб виторгувати собі додаткові бонуси у Заходу. дурість.
Навіть Китай при всій своїй начебто антизахідній повістці дуже скрупульозно стежить за діяльністю своїх банків і компаній, щоб вони не потрапили під американські санкції за надто явну співпрацю з Москвою.
Про те, чому країни Третього світу, включаючи членів БРІКС, як мінімум, лояльно ставляться до тієї бійні, яку Москва розгорнула в Україні, у травні 2023 року докладно йшлося у публікації « Африкано-бразильська миротворчість: наївні простачки, підспівували Путіна », деякі фрагменти якої процитуємо:
« Дуже багато країн «глобального Півдня» ставляться до війни в Україні, у кращому разі, байдуже, оскільки головним союзником України є Захід, а ставлення до нього у Третьому світі не завжди є доброзичливим, і це негативне ставлення переноситься в Україну як на «клієнта» Заходу.
Більше того, у багатьох країнах «глобального Півдня» до Москви і особисто до Путіна ставляться якщо не з захопленням, то з розумінням, оскільки в поданні цих країн Росія виступає таким собі борцем із західним, перш за все, американським імперіалізмом.
Розуміння того, що путінська Росія сама є імперіалістичним агресором, у країнах «глобального Півдня» приходить далеко не скрізь і не всім. причини.
По-перше, у багатьох країнах «глобального Півдня» кровопролитні війни йдуть десятиліттями, і там до цього звикли.
По-друге, із країн Третього світу часто чується на адресу Заходу звинувачення у дискримінації: мовляв, чому щодо війни, яка триває десь на просторах Африки, «білі панове» із західних країн переживають набагато менше, ніж про війну в європейській Україні?
Така позиція багатьох країн «глобального Півдня» наводить їх або до розряду наївних простачків, яких путінський імперіалізм використовує у своїх цілях втемну, або вони стають свідомими підспівуваннями Москви, найчастіше не безкорисливо ».
Мелодії та ритми саміту в Ріо
Але повернемось до XVII саміту БРІКС-2025 до Ріо.
Учасники обговорювали ключові теми світової політики, включаючи конфлікт Ізраїлю з Іраном, ситуацію навколо Гази, тарифи, що вводяться Трампом. Ряд держав-членів представлений на рівні міністерств.
Аналітики та дипломати вказують на відсутність згуртованості в блоці, який минулого року подвоївся у розмірах, що може завадити його планам посилити свої позиції у світі, а порядок денний саміту був досить помірним.
Втім, деяку частку антизахідництва заходу додав сам президент Бразилії Лула да Сільва, який із «якогось переляку» відвідав путінський «парад перемоги» у Москві цьогорічного травня.
За відсутності провідних осіб Росії та Китаю, господар саміту президент Бразилії Лула да Сілва вибрав як пріоритетні теми штучний інтелект і клімат.
У своїй вступній промові він заявив, що «ми є свідками безпрецедентного краху системи багатосторонніх відносин», зазначивши, що зустріч відбувається, коли «світ розвивається за найнесприятливішим сценарієм». Він закликав членів БРІКС сприяти мирному врегулюванню конфліктів як посередників.
Глава Китаю Сі Цзіньпін, повторимо, вперше з моменту свого приходу до влади у 2012 році пропустив зустріч, пославшись на щільний графік, і натомість Пекін представляв прем’єр Держради Лі Цянь.
Ходять чутки, що Сі не прибув через стан здоров’я і нібито навіть через загострення внутрішньої боротьби у правлячій верхівці Піднебесної, але точних даних немає.
Путін також не поїхав у Ріо, де йому загрожує арешт за ордером Міжнародного кримінального суду, юрисдикцію якого Бразилія визнає Російську делегацію очолив міністр закордонних справ Сергій Лавров.
Путін виступив перед присутніми по відеозв’язку з набором побитих штампів.
Він наголосив на прогресі у співпраці країн блоку в політиці, економіці, культурній та гуманітарній сферах, а також посилення його впливу на світовій арені та «величезний потенціал».
За його словами, це об’єднання «з сукупним ВВП у 77 трильйонів доларів суттєво перевершує» G7 з її «57 трильйонами». Щоправда, все це не зовсім так, але вдаватися не будемо, тим більше, що сам факт великої кількості ще не говорить про перехід у якість.
Як гості організатори запрошували президентів Туреччини та Мексики Реджепа Тайіпа Ердогана та Клаудію Шейнбаум, але вони не вшанували Ріо своєю присутністю, очевидно, вирішивши, що нічого серйозного цей саміт не уявляє.
Нинішній саміт дуже відрізнявся від торішнього в Казані. Тоді Кремль прагнув розробити альтернативи платіжним системам, в яких домінують США, щоб обійти західні санкції, введені з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У нинішньому році Бразилія, яка головує в блоці, обрала шість стратегічних пріоритетів для саміту: глобальне співробітництво в галузі охорони здоров’я, торгівлі, інвестиції та фінанси, зміна клімату, управління штучним інтелектом, миротворчість і безпека, а також інституційний розвиток. від створення альтернативної долару валюти і міжнародної системи, що протистоїть Заходу, що цікавить Москву і, з застереженнями, Китай.
Для Лули саміт – важливий перепочинок у тривалому періоді напруженості всередині країни, відзначеному падінням рейтингу та конфліктом з Національним конгресом.
Зустріч також відкриває перспективу просування кліматичного порядку денного та зобов’язань щодо захисту навколишнього середовища перед листопадовими самітом COP-30 (конференція ООН з клімату), який пройде в бразильському місті Белем на півночі Амазонії.
Країни БРІКС очікувано і досить обґрунтовано розкритикували односторонні мита, які «загрожують світовій торгівлі та економічному розвитку». поставок», що «може посилити існуючі економічні диспропорції та вплинути на перспективи глобального економічного розвитку».
Слід нагадати, що це був перший саміт після розширення БРІКС, на якому особливо наполягав Китай. Іран проти Саудівської Аравії.
Судячи з витоків у медіа, узгодження підсумкового документу саміту проходило не без серйозних дискусій.
Якими словами описати війну в Україні, щоб задовольнити Москву і не зіпсувати свій імідж нейтрального посередника? 100% щодо країн БРІКС, якщо вони кидатимуть виклик долару).
Резолюція виявилася великою: у ній 126 параграфів, що розмістилися на 45 сторінках (втім, у Казанській резолюції рік тому було 134 параграфи та 44 сторінки).
За традицією, в документі чимало хитромудрих і порожніх фраз на кшталт такої: «Ми підтверджуємо нашу відданість реформуванню та вдосконаленню системи глобального управління шляхом заохочення більш справедливої, рівноправної, гнучкої, ефективної, дієвої, адекватної, представницької, легітимної, демократичної та підзвітної міжнародної вкладу та загальних вигод».
Враховуючи склад БРІКС, деякі тези викликають усмішку. Наприклад, союзники підтвердили «необхідність співпраці всіх країн у сфері заохочення та захисту прав та основних свобод людини відповідно до принципів рівності, взаємної поваги та протидії всім формам дискримінації».
Показовими є обережні формулювання, що стосуються війни в Україні. Вона згадується побіжно і без натяків на єдність позиції країн БРІКС.
«Ми нагадуємо про наші національні позиції щодо конфлікту в Україні, позначених на відповідних форумах, у тому числі в Раді безпеки ООН та на Генасамблеї ООН», — зазначається у пункті 22 без подальших уточнень, у чому саме ці позиції полягають.
Але Москва, повторимо, все-таки змогла продавити свою позицію в іншому параграфі про «рішуче засудження нападів на мости та залізничну інфраструктуру» у Брянській, Курській та Воронезькій областях, які «привели до численних жертв серед цивільного населення, включаючи дітей».
Іран, тим часом, до останнього моменту бився за формулювання, що стосуються Ізраїлю, і в результаті пішов на поступки.
Ще однією поступкою іранців можна вважати відсутність згадки США та Ізраїлю як автори атак на територію ісламської республіки.
«Ми засуджуємо військові удари по Ісламській Республіці Іран з 13 червня 2025 року, які є порушенням міжнародного права і Статуту ООН», — лише сказано в документі, оскільки жорсткіші формулювання викликали б стурбованість країн, куди більш дружелюбно ставляться до Вашингтону, наприклад, Египту, Індії.
Основна увага в документі приділена темам, з яких серед членів БРІКС немає серйозних розбіжностей. Наприклад, охороні здоров’я: держави підтримали створення Партнерства з ліквідації «соціально обумовлених» і «тропічних» хвороб, які поширені в країнах Глобального Півдня. за “спільні глобальні зусилля для забезпечення управління ІІ”, що передбачає активну участь у всіх процесах держав Глобального Півдня.
Ключовою темою бразильського головування став клімат. Устя Амазонки. Це буде великим успіхом і особисто для Лули да Сілви, який після повернення у владу в 2023 році зробив боротьбу зі зміною клімату та захист Амазонії центральними елементами своєї внутрішньої та зовнішньої політики.
Тактика цілеспрямованого уникнення гострих тем у результаті спрацювала, але не до кінця. Як уже сказано, уникнути уваги Трампа не вдалося, і він зайнявся своєю улюбленою справою – запровадженням тарифів проти країн БРІКС, насамперед Бразилії, за «антиамериканську політику», якої реально на саміті не було, але це окрема тема.
Очевидно, для Москви та Пекіна цей саміт став провалом, оскільки БРІКС не став «антизахідною віссю», для чого Кремль та Піднебесна його і «вигодовували».
Саміт у Ріо у дзеркалі буржуазної преси
Саміту в Ріо присвячено цікаву пресу.
Наприклад, The Guardian, зазначаючи , що швидке розширення БРІКС послабило його цілісність як організації, що пропонує ідеологічну альтернативу західному капіталізму, пише, що відсутність Путіна та Сі означає зниження ідеологічної цінності для них цього об’єднання.
Як зазначається, Бразилія, висхідна дипломатична держава на Глобальному Півдні, виграла від відсутності лідерів Росії та Китаю, оскільки вона використала саміт для просування теми інклюзивної реформи глобального управління. Бразилія не хотіла, щоб увага була зосереджена виключно на критиці західних подвійних стандартів.
У господарів-бразильців є низка конкретних пропозицій: перехід на зелену енергетику, співробітництво в галузі вакцинації та поширення статусу найбільшого сприяння на всі країни СОТ.
Бразильські ідеологи багатополярності стверджують, що світ, у якому формується безліч різних кооперативних альянсів, більш стабільний, ніж однобічність, яка є більш руйнівною.
У Бразилії вважають, що існує сильна підтримка збереження багатосторонності, але це не означає, що потрібно зберігати її в її нинішньому вигляді.
У той же час, Бразилії важко нав’язати порядок денний БРІК. БРІКС був неповороткою групою до того, як розширив своє членство, навіть якщо заявлені цілі альянсу економік спочатку були похвальними і давно назрілими.
Хоча розширення Ради Безпеки ООН було заявленою метою, Китай завжди був схильний блокувати вступ Індії до цього органу. Клімат. Індія також виступає проти ідеї валюти БРІКС як альтернативи долару.
Тим не менш, рішення Сі залишитися осторонь викликало подив, враховуючи, що відмова США від ролі світового лідера надала Китаю чудову нагоду перехопити цю роль.
Доктор Самір Пурі, директор центру глобального управління Chatham House, засумнівався, що відбувається перехід до нового багатостороннього підходу.
«Схоже, що закінчення одного міжнародного порядку не обов’язково породжує раптову появу іншого.
Як зазначає швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung , протягом багатьох років ідея «висхідного глобального Півдня» і «згасаючого Заходу» служила основою геополітичних мрій і розчарувань, а група БРІКС — Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка — відігравала роль передвісника. не займають домінуюче становище, але сьогодні, через 15 років після заснування БРІКС, від цих мрій залишилася лише тінь.
Як зазначається, коли БРІКС створювався в 2009–2010 роках (спочатку без Південної Африки), він сприймався як альтернатива західному домінуванню — особливо американському. запропонувати більш справедливу модель.
Але від цього “наративу прогресивної емансипації” залишилася лише оболонка.
І якщо раніше БРІКС був «символом» багатополярності, то тепер — швидше за інструмент Китаю в його конфронтації зі США, ослаблена війною в Україні, стала молодшим партнером.
Західна тривога про можливе формування антизахідного альянсу БРІКС — з Китаєм і Росією на чолі — багато в чому ґрунтується на проекції страхів, а не на реальності не є цілісним блоком.
Індія, наприклад, зберігає стратегічне партнерство зі США, незважаючи на недавні тертя. Вона вороже ставиться до зближення Китаю, Росії та Пакистану, що сприймається в Делі як пряма загроза.
Бразилія та Південна Африка, хоч і часом критикують США, залишаються частиною західноцентричної світової системи. Їх економічні та політичні інтереси глибоко зав’язані на Вашингтон.
У січні 2024 року в групу вступили Саудівська Аравія, Єгипет, ОАЕ та Іран.
Однак Іран сьогодні — «лише тінь колишнього». Після серії точкових атак Ізраїлю і жорсткого ослаблення інфраструктури, режим у Тегерані втратив значну частину свого регіонального та військового впливу. яка виробляє дрони за іранськими ліцензіями, воліла залишитися осторонь.
Щодо Саудівської Аравії та ОАЕ — вони залежать від безпеки, яку їм гарантують США. А Ер-Ріяд і зовсім залишається одним із головних противників Ірану на Близькому Сході.
Нещодавня зустріч глав МЗС БРІКС у квітні 2025 року стала символом внутрішньої дезорганізації навіть узгодити загальне комюніке не вдалося.
Такий результат ясно демонструє: БРІКС втратив роль політичного рупора альтернативної моделі світу.
Усередині БРІКС все частіше звучить не єдиний голос, а різнорідний хор. Організація перетворюється на строкатий клуб країн з різними інтересами, іноді протилежними.
Відмова Сі Цзіньпіна летіти в Ріо де Жанейро — це сигнал: навіть головний ідеолог об’єднання починає сумніватися в його життєздатності.
Сьогодні БРІКС — не альтернатива глобальному порядку, а скоріше дзеркало його складнощів та фрагментації.
Від себе додамо лише, що популярне питання «валюти БРІКС» як альтернативи долару, схоже, знято з порядку денного.
Для України все це є швидше позитивними обставинами, вони були б ще позитивнішими, якби Америка використала ситуацію, що склалася в БРІКС, у своїх та Заходу інтересах, але у Вашингтоні, як відомо, зараз свої «MAGA-таргани» в голові…
