Останні масовані удари агресора по енергосистемі України після деякої перерви показали, що ворог не відмовився від мети зруйнувати енергетику країни, але дещо змінив стратегію, якщо порівнювати із масштабними ударами восени-взимку 2022-2023 років. Хоча об'єктивної інформації у відкритому доступі замало, але очевидно, що гучні слова про захист енергооб'єктів від ударів з повітря в 2023 році, виявилися не більше ніж піаром і порожніми обіцянками, а часто в усьому проглядає корупція і крадіжка.
Робота із захисту енергосистеми у 2023 році була провалена з різних причин. Серед них – відсутність обіцяних коштів від США та ЄС та відсутність обладнання. Але однією з найважливіших причин стала злочинна бездіяльність та самовпевненість Міненерго, Укренерго, Нафтогазу, Енергоатому, ДТЕК, а також корупція, що всепоглинає.
На цьому фоні починають висловлюватися неадекватні, часто маячні ідеї про «децентралізацію енергосистеми», про поголовний перехід на відновлювані джерела, про відміну регулювання тарифів на енергію, що призведе до космічного їх зростання, від чого постраждають населення, залишки промисловості та взагалі економіки. При цьому мало що було зроблено для банального фізичного захисту об’єктів доступними засобами, для яких не потрібна допомога західних союзників та рішення Палати представників Конгресу США. Цілих рік у пресі лунали корупційні скандали на тему закупівлі бетону для захисту за спекулятивними цінами тощо. Тобто йдеться про мародерство у воєнний час, яке має припинятися жорстоко та однозначно.
Новий етап ворожого повітряного терору
Восени-взимку 2022-2023 років удари агресора були спрямовані насамперед на потужності з міжрегіонального транспортування та розподілу електроенергії, хоча мали місце й удари по об’єктах генерації, переважно теплової. Потім, уже в червні 2023 року, мало місце абсолютно патологічне знищення греблі Каховської ГЕС, що призвело, крім іншого, до масштабних екологічних та продовольчих наслідків, про що йшлося в публікаціях « Трагедія на Каховській ГЕС: хто, навіщо і які наслідки? » та « Зернова угода «накрилася» Каховською дамбою? ».
Ворог і зараз не відмовився від знищення передавально-розподільчих потужностей, включаючи вузлові трансформаторні підстанції.
Але, крім цього, основний напрямок своїх ударів агресор зосередив на знищенні так званих маневрених потужностей, що генерують, тобто гідро- і теплової генерації.
Крім того, почалися удари по газотранспортній системі, зокрема по інфраструктурі підземних газосховищ на Західній Україні. Раніше такого не було, і це новий голова злочинів путінського режиму.
Після тривалої перерви 22-29 березня відновилися удари по енергооб’єктах. Щоправда, у той момент, коли цей текст був у роботі, намітилася деяка перерва, але відновлення ударів цілком можливе найближчим часом.
Як заявив через ЗМІ прем’єр Денис Шмигаль, за останні тижні агресор зруйнував 80% теплоелектроцентралів України, що становить понад шість гігават потужностей української енергосистеми. Крім того, за словами Шмигаля, знищуються об’єкти гідро- та вугільної енергетики, трансформаторне господарство та потужності, що передають.
Атаки показали, що ворог накопичив велику кількість засобів ураження і тепер завдає концентрованих ударів різними типами ракет і дронів по одному об’єкту з різних напрямків. Використання, поряд з крилатими дозвуковими, а також балістичних, аеробалістичних і гіперзвукових ракет веде до того, що об’єкт часто виявляється ураженим навіть при самовідданій роботі ППО. Тим більше, що Україні катастрофічно не вистачає засобів ППО та боєприпасів до них.
У відкритих джерелах зазначається, що ворожі ракети стали бити набагато точніше, ніж рік тому.
«На відміну від минулих періодів минулої зими, точність ракет вражає: розбіг-метр. Якщо раніше це було 100 метрів, 200, 300, то зараз це просто прилітає метр на метр. На жаль, не вдалося збити всі ракети, наслідки просто колосальні – поле чисте, нема даху, нема обладнання. Випалена земля», — звертає увагу виконавчий директор ДПЕК Дмитро Сахарук.
Мабуть, метою ворога є перетворення України на територію, якомога непридатнішу для нормального життя. Удари з електроенергетики та газової інфраструктури призведуть до того, що наступної зими, можливо і раніше, без електроенергії та опалення залишаться мільйони українців, буде паралізовано промисловість і транспорт, ослаблена обороноздатність країни.
Останнім часом ЗМІ повідомляли про атаки на Криворізьку ТЕС, Придніпровську ТЕС, Бурштинську ТЕС, Ладижинську ТЕС, Добротвірську ТЕС, Харківську ТЕЦ-5, Харківську ТЕЦ Есхар, Зміївську ТЕС, Калуську ТЕЦ, ДніпроГЕС, Середньодніпровську та Кременчук.
Зокрема, щодо Зміївської ТЕС у Харківській області, у «Центренерго» повідомляють, що її повністю зруйнували внаслідок ракетного удару 22 березня.
«Знищено всі блоки, пошкоджено допоміжне обладнання. Ступінь руйнування різний, від повного – до значного. Наразі на підприємстві триває розбір завалів, і немає доступу до більшої частини обладнання. Тому можливостей точніше оцінити масштаб пошкоджень, точні цифри щодо суми, необхідної для відновлення, а також будь-яких прогнозів щодо часу ремонтів – немає», – зазначають у Центренерго та повідомляють, що ТЕС оглянув міністр енергетики Герман Галущенко, який пообіцяв знайти гроші на ремонт.
Раніше було зруйновано Канівську ГЕС, а також теплові електростанції «Донбасенерго». Крім того, нагадаємо, що найбільшу Запорізьку АЕС захоплено, майже без опору, два роки тому.
За словами Зеленського, були нові прильоти по Канівській ГЕС і Дністровській ГЕС, причому удар по останній може позначитися і на сусідній Молдові.
Більшість атак, на жаль, досягли часткового чи повного успіху. Багато котлів і генераторів ТЕС, ТЕЦ і ГЕС знищено фізично і не підлягають відновленню або вимагають дуже довгострокових ремонтів тривалістю кілька років.
Зазначимо, що всі ці об’єкти будувалися в радянський період протягом тривалого часу, часто методом так званих «ударних будівництв», і повторити таке будівництво, тим більше з радянськими темпами, та ще й за умов війни та обстрілів навряд чи хтось у світі взагалі здатний, тим більше у сучасній корумпованій Україні, яка безславно втратила свій колишній науково-технічний та виробничо-технологічний потенціал.
Наприклад, якщо говорити про таке високотехнологічне обладнання, як парові турбіни та електрогенератори, то вони будуються на замовлення протягом багатьох місяців і вимагають складного процесу проектування, монтажу, пуску та налагодження. Все це в умовах війни, відсутності коштів та кадрів, технологічної деградації. До того ж, підприємства-виробники також можуть зазнавати ударів.
Крім того, відзначено перший цілеспрямований удар по сонячній електростанції, власне, взагалі по об’єкту відновлюваної енергетики у Дніпропетровській області, про що заявив голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький.
Активізація ударів по сонячній енергетиці може пояснюватися тим, що з настанням весни відбувається сезонне зростання виробництва електроенергії на сонячних електростанціях і ворог хоче знищити цю альтернативу.
Крім того, продовжилися удари по високовольтних підстанціях «Укренерго», зокрема у південному регіоні, в районі Одеси. Ворог методично руйнує передавальні та розподільчі потужності в інших регіонах. Через це діють обмеження з електропостачання, зокрема у Харківській області, Кривому Розі та інших місцях. У зв’язку з цим в Укренерго закликають економити електроенергію.
Поки що найменше постраждали об’єкти, тому що він найкраще прикритий ППО, але Харків, Запоріжжя, Суми та інші великі міста наступної зими можуть залишитися без опалення, а електроенергія, можливо, буде подаватися всього не кілька годин на добу. Словом, наступної зими на Україну чекають серйозні випробування.
Можна стверджувати, що ворог поставив за мету фізично знищити всю традиційну генерацію ДПЕК, ПАТ «Укргідроенерго», ПАТ «Центренерго».
Агресор поки не атакує безпосередньо лише три атомні станції НАЕК «Енергоатом», побоюючись екологічних наслідків та надто різкого суспільного резонансу, тому що більшість нинішніх «друзів» Кремля у світі можуть різко переглянути своє ставлення до Москви, перш за все, в Індії та Китаї. І все-таки, цілком імовірно, що ворог спробує зруйнувати електричні мережі навколо атомних станцій.
Крім того, повторимо, ці покидьки почали бомбардувати сховища газу, що становить додаткову небезпеку, бо якщо будуть зруйновані системи передачі газу, то неушкоджені ТЕЦ міста також не зможуть працювати.
Навіщо це веде?
Поки що залишається в строю атомна енергетика, яка виробляє більшу частину енергії в країні, але, за існуючими канонами, атомними потужностями неможливо маневрувати, тобто оперативно змінювати потужність, що генерується, залежно від добових коливань споживання. Строго кажучи, реактор і парові турбіни АЕС, що генерують, можна плавно вивести на номінальну потужність і працювати на ній протягом тривалого часу.
Щоправда, щодо цього останнім часом висловлювалися й інші думки, але залишимо цю тему фахівцям.
Для маневрування потужністю використовується та сама гідро- і теплова генерація, яку зараз прагне знищити ворог. Теплова та гідрогенерація дозволяють оперативно збільшувати або зменшувати потужність, що генерується турбінами, аж до того, щоб розганяти або зупиняти їх повністю.
Щоправда, і тут доводилося чути думку енергетиків про те, що, строго кажучи, оперативно регулювати потужність тепловими блоками – це не від хорошого життя, таке маневрування супроводжується важкими режимами для теплових турбін, що веде до їхнього зносу. Але знову-таки це питання залишимо фахівцям. Тим більше, що іншого виходу немає, оскільки існуючих гідрогенеруючих та гідроакумулюючих потужностей недостатньо для повноцінного маневрування.
Подібні пояснення можуть бути надто дилетантськими, але вони дають поняття про сутність проблеми пересічному обивателю, який не досвідчений в енергетиці і навряд чи до кінця розуміє сенс поняття «електричної потужності».
Подальший сценарій свого роду «автовідключення енергосистеми» просто і зрозуміло описаний Юрієм Корольчуком , тому просто процитуємо з деякими скороченнями та редакторськими правками, які не змінюють суті:
« Серія ракетних ударів по об’єктах виробництва електроенергії (ТЕС, ГЕС) протягом 22-29 березня 2024 р. – це продовження розхитування енергосистеми України.
І як результат доведення її до стану, коли основа енергосистеми – 9 блоків АЕС – не зможуть повноцінно працювати та просто автоматично відключаться.
Виведення з ладу маневреної генерації (ТЕС та ГЕС) у ключових для енергосистеми «точках перетину» збільшує навантаження на АЕС. Саме така роль у Ладижинській ТЕС, Бурштинській ТЕС та «Дніпрогесі». На жаль, список таких потужностей, що генерують, занадто малий, щоб пошкоджені можна було замінити справними.
Тому малоймовірно, що мета Росії просто взяти і знищити енергосистему. У принципі, це зробити непросто, а також такі дії несуть потенційні незворотні техногенні проблеми у випадку з АЕС.
Швидше можна говорити про наступну мету: довести ситуацію в енергосистемі до такої «точки», коли об’єкти генерації, що залишилися, тобто енергоблоки АЕС, самостійно відключатимуться або увійдуть до режиму періодичного відключення від енергосистеми. Тобто це буде своєрідне автовимкнення енергосистеми.
Потенційним варіантом вирішення такої проблеми може стати поділ енергосистеми на окремі частини, щоб зберегти можливість роботи не всіх блоків АЕС, а по 2-3 чи 4-5 окремо. Це зараз може здаватися, що таке неможливе. Однак це призведе до того, що частина України матиме плюс-мінус стабільне електропостачання, а частина – схоже, як сьогодні в Одесі чи Харкові.
Не всі об’єкти повністю зруйновані. І за попередніми оцінками при фінансуванні та наявності обладнання для заміни до осені можна відновити до 1500 МВт потужностей ТЕС та ГЕС.
Але при цьому слід враховувати, що ворог може продовжити завдання ударів ».
Потрібно різко посилити ППО!
Таким чином, зараз виживання країни, неможливе без збереження енергетики, дуже залежить від наявності засобів ППО та боєприпасів до них для захисту енергооб’єктів. З цим проблеми були спочатку, а у світлі кризи із закордонною допомогою, насамперед із боку США, проблеми ППО катастрофічно загострилися.
Про це пише The Washington Post у публікації “Russia strikes power plants in heavy blow to Ukrainian electric grid” або “Росія завдала ударів по електростанціях, завдавши сильного удару по українській електромережі “ /
« Упродовж кількох місяців українські чиновники благали своїх західних колег посилити протиповітряну оборону, попереджаючи, що Росія, швидше за все, посилить свої повітряні атаки. Минулого року Москва всю зиму атакувала енергосистему України, але ці атаки стали менш ефективними після того, як Київ отримав досконаліші системи ППО, такі як розроблений у США Patriot.
Атака у четвер (28 березня – А.К.) пішла за аналогічною атакою тиждень тому, що призвела до відключення електрики у північно-східній частині Харківської області України. Енергопостачання у цьому районі досі повністю не відновлено. Міністр енергетики України Герман Галущенко назвав це «найбільшою атакою на український енергетичний сектор останнім часом».
Прес-служба ДПЕК заявила, що «російські безпілотники та ракети все частіше проникають через ППО України. Погіршує цю загрозу те, що атаки стають все більш точними і концентрованими, а значить, завдають більшої шкоди життєво важливому обладнанню». Провайдер заявив, що втратив «близько половини» своїх потужностей, що генерують, в результаті ударів по його інфраструктурі минулого тижня. У своїй заяві генеральний директор ДПЕК Максим Тимченко сказав, що Україні терміново потрібні боєприпаси для ППО.
Напади, що почастішали, – і побоювання, що ресурси України для їх припинення можуть бути закінчені – майже напевно завдадуть ще одного удару по ослабленій у воєнний час економіці країни. Українські чиновники намагалися залучити інвестиції та повернути мільйони українців, які живуть зараз за кордоном, розповідаючи про покращену протиповітряну оборону країни ».
Мародерство, шкурні інтереси та маячні ідеї
Весь 2023 рік, після масштабних ворожих ударів взимку 2022-2023 років, різнокаліберні чиновники годували громадськість бадьорими обіцянками забезпечити максимально можливий фізичний захист енергооб’єктів, на що держава нібито виділила величезні суми коштів.
Реальні обсяги коштів та виконаних робіт залишилися невідомими через секретність цих даних, що під час війни є цілком виправданим.
Але весь цей час інформпростор трусили гучні скандали на тему крадіжки та корупції, пов’язаних з ремонтом, відновленням та спорудженням захисту енергооб’єктів. Детально копатися в цих фактах не будемо, оскільки це займе надто багато місця та часу.
До того ж, до зазначених, умовно кажучи, тривіальних форм мародерства на енергетиці під час війни почали додаватися більш «наворочені» форми цього огидного явища.
Про це в ще одній публікації просто і зрозуміло пише згаданий Юрій Корольчук , думку якого знову наводимо з деякими скороченнями, що не змінюють суть і зміст.
« Схоже, розпочинається змагання: хто першим розвалить енергосистему України – Росія чи «Укренерго»?
З боку України вражає несвідомий вибір деградації та знищення енергосистеми.
Робота із захисту енергосистеми у 2023 році була провалена. Частково через відсутність грошей від США та ЄС. Частково – від відсутності обладнання. Частково – від самовпевненості Міненерго, Укренерго, Нафтогазу, Енергоатому, ДПЕК.
Тому тепер ми стаємо свідками другої частини драми, де Росія та внутрішні учасники України змагатимуться у досягненні негативної мети: деградація та обрізання чи скорочення та зменшення енергосистеми.
Голова енергетичного комітету Верховної Ради Герус закликав роздробити енергосистему: «Коли ми маємо 5-10 великих електростанцій, то цілі і їх можна вражати. Коли ми матимемо сотні дрібних електростанцій… обстрілювати ракетами буде практично нереально або дуже дорого».
Керівник «Укренерго» Кудрицький практично слово в слово повторює: «Замість 15 чи 20 великих електростанцій необхідно збудувати сотні маленьких від 5 до 30 МВт потужності. Вони будуть стійкішими проти цих атак через свою розосередженість».
Напевно, Герус та Кудрицький наслухалися виступу Путіна від 24 лютого 2022 року та вирішили допомогти «декомунізувати» енергосистему.
Обидва і Герус, і Кудрицький з «Укренерго» переконують українців, що це благо. Обидва «включають дурня» і не розповідають про такі фактори:
1) Яким у такій децентралізованій системі буде тариф на електроенергію? Спойлер: за досвідом окремих країн тариф буде вищим за 40 центів за кВт (15–30 грн).
2) Як відбуватиметься процес диспетчеризації чи контролю за виробництвом та передачею електроенергії? Спойлер: ніяк! По суті, Україна перетворюється на країну-генератор. Нехай це генератори по 5 або 30 МВт, але це генератори. Є гроші купити газ чи дизель – вмикай. Немає грошей – не ввімкнеш.
3) Чи можна колись у прекрасному далекому майбутньому (яке Герус і Кудрицький, ймовірно, будуть проводити не в Україні) об’єднати всі ці дрібні «генератори» в єдину енергосистему? Це не реально. Той, хто радить таке робити, потім голосно реготатиме над Україною.
4) Якою буде базова генерація в такій країні-генераторі? Спойлер: базової генерації, по суті, не існуватиме. Не зможе вона працювати повноцінно. Адже для цієї базової генерації не буде споживача. Наразі базовою генерацією, що виробляє більшу частину електроенергії, є атомні станції. Навіщо тоді будувати нові обіцяні АЕС, виділяти на це кошти?
Не кажучи вже про гроші та час, яких просто на все це немає. Тому такі пропозиції – це виключно схема витягнути гроші з бюджету та роздерибанити їх на малі-великі генератори.
Можна, звісно, припустити, що заяви двох осіб (Герус та Кудрицький з Укренерго) є збігом обставин. Але є нюанс. Ідею децентралізації почали просувати ще до війни, а з початком війни децентралізація подають чи не єдиним виходом із проблемної ситуації.
Швидше за все, Герусе, що Кудрицький озвучують не свої думки.
Гаразд, Герусе… Але «Укренерго»! Організація, яка краще розуміє значення великої та масштабної енергосистеми (що зараз і рятує ситуацію) тепер пропонує українцям поринути у хаос дрібних мереж, дроблення генерації та високої ціни на електроенергію. Навіть не високої ціни, а надвисокої ».
До речі, останніми днями мало не з «кожної праски» зазвучали запальні промови про необхідність різкого збільшення тарифів на електроенергію, аж до повного зняття будь-яких обмежень на тариф. Мета шляхетна: акумуляція коштів на відновлення та модернізацію енергосистеми, де під «модернізацією», мабуть, розуміється описана вище «децентралізація».
У подробиці того, як це позначиться на населенні, залишках промисловості та економіки в цілому, вдаватися не будемо, а лише зазначимо, що це загрожує повним колапсом з відповідними наслідками для обороноздатності країни, тим більше за нинішнього критичного становища.
Щоправда, пропонується й інший шлях акумуляції коштів на ремонт та відновлення у вигляді емісії акцій. Не будемо з кондачка коментувати цей спосіб мобілізації коштів, але нагадаємо, що зараз чи не головним способом заробітку банків є спекуляція на боргових зобов’язаннях, і в цьому, схоже, шкурно зацікавлені певні кола.
Спостерігаючи за цим, у агресора, напевно, вже долоні стерли в криваві мозолі від бурхливих оплесків!
