Оскільки російському вторгненню в Україну не видно поки кінця, Кремль наразі готується провести фальшиві референдуми в окупованих регіонах країни як прелюдія до анексії. Хоча ймовірність того, що міжнародне співтовариство офіційно визнає результати таких заздалегідь сфабрикованих і нелегітимних голосувань, невелика, плани Росії щодо проведення референдумів все ж таки здатні призвести до значної ескалації війни й мають бути припинені.
Нині Росія, схоже, має намір наслідувати кримський сценарій, реалізований вісім років тому. У лютому 2014 року російські війська захопили контроль над українським півостровом, а потім поспішно провели референдум у вигляді фігового листка у спробі виправдати повномасштабну анексію регіону та його включення до складу Російської Федерації. Про це пишуть Економічні новини з посиланням на The Atlantic Council.
З огляду на успіх захоплення Криму легко зрозуміти, чому Кремль розглядає його як модель, придатну для повторення. Коли Росія окупувала Крим у 2014 році, Захід лише стримано відреагував на те, що стало найзначнішим порушенням європейських кордонів із часів Другої світової війни. На той час міжнародні інститути та західні лідери обмежилися публічним висловлюванням занепокоєння. За лаштунками російська анексія була неофіційно визнана безповоротною.
Західні країни застосували слабкі санкції проти Росії через Крим, але дотримувалися звичайного підходу до відносин з Кремлем. Це включало запуск нових великих спільних проектів, таких як сумнозвісний газопровід «Північний потік — 2». Нездатність притягти Росію до відповідальності за окупацію Криму та подальшу військову інтервенцію Москви у східній Україні підготувала ґрунт для повномасштабного вторгнення Росії до України у лютому 2022 року.
Зазнавши невдачі у захопленні Києва на початковому етапі вторгнення, Росія відступила з північної України у квітні 2022 року та змінила тактику. Замість того, щоб встановлювати маріонетковий режим в українській столиці, Кремль прагне анексувати території південної та східної України, які знаходяться під контролем Росії.
Оскільки нині українські військові отримують дедалі більшу кількість сучасної зброї від західних партнерів України та успішно знижують наступальні можливості Росії, вторгнення значною мірою зупинилося. В результаті Москва, схоже, поспішає закріпити свої завоювання. Центральне місце у цих зусиллях займають сфальшовані референдуми.
Враховуючи масштаби воєнних злочинів, які скоюють російські військові в Україні, легко знехтувати значимістю планів Кремля щодо проведення фальшивих референдумів. Однак якщо ці інсценовані голосування відбудуться, вони, швидше за все, призведуть до ще більших страждань для мільйонів українців, які зараз живуть під російською окупацією.
У короткостроковій перспективі анексія дозволить Кремлю мілітаризувати окуповані райони України та використовувати полонене населення як гарматне м’ясо у війні проти своїх співвітчизників. Велика кількість цивільного населення буде насильно депортована до найвіддаленіших регіонів Росії, тоді як росіяни будуть покликані замінити їх і оселитися в Україні.
Кремль також скористається підтасовуванням результатів референдумів, щоб поширити свою ядерну парасольку на нещодавно анексовані регіони України під приводом захисту територіальної цілісності Росії. Потім Москва скористається цим цинічним аргументом, щоб чинити тиск на Захід і змусити його відмовити президента Зеленського від подальших воєнних дій зі звільнення південної та східної України.
У довгостроковій перспективі анексія великих територій України створить серйозні проблеми для майбутнього Росії як сучасної держави. Будь-який новий російський лідер опиниться перед дилемою: або визнати анексію незаконною, або продовжувати імперську політику Путіна щодо колонізації у стилі XIX століття.
Спроби вивести війська з анексованих регіонів України загрожують масштабними внутрішніми хвилюваннями в самій Росії й відкриють скриньки Пандори з непередбачуваними політичними та економічними наслідками, а також вимагатимуть внесення змін до російської Конституції. Як альтернатива, продовження сьогоднішнього імперіалізму в Україні прирече Росію на подальшу ізоляцію як невиправно авторитарну та ревізіоністську державу. Питання анексії залишиться перешкодою для будь-якої відлиги між Москвою та демократичним світом.
Зіткнувшись із жорсткішою, ніж очікувалося, військовою опозицією та сильним місцевим опором, Росія неодноразово відкладала плани щодо проведення референдумів в окупованій Україні. Проте нині зростає відчуття терміновості підготовки. Москва, схоже, усвідомлює, що має діяти рішуче, щоб зміцнити свою владу над регіонами, які вона нині контролює.
Хоча дати ще не затверджено, Москва сподівається провести голосування у найближчому майбутньому. Референдуми планується провести у формі домашнього голосування протягом тижня, що дозволить чинити максимальний тиск на окремих виборців. Іншими словами, полонених українців змушуватимуть брати участь у голосуванні під дулом автомата.
Звичайно, будь-які розмови про легітимність зайві, але брак недостовірності не відлякає Кремль. Російські національні вибори ставали дедалі фарсовішими протягом 22-річного правління Путіна, а так званий референдум, організований після військового захоплення Криму у 2014 році, був вправою в абсолютній безкарності.
Зрештою, єдиний спосіб здобути перемогу над Росією — це озброїти Україну. З огляду на це головним пріоритетом для західних партнерів країни має стати прискорення надання військової допомоги. Водночас міжнародній спільноті необхідно розробити конкретну відповідь на плани Москви щодо проведення референдуму до того, як ці фальсифіковані голосування зможуть відбутися.
Сполучені Штати та Європейський Союз мають чітко перерахувати наслідки, з якими зіткнеться Росія, якщо спробує провести будь-які фальшиві референдуми чи продовжити анексію української території. Ці наслідки мають бути спрямовані на розширення економічних санкцій та посилення обмежень на виїзд із країни.
Додаткові заходи щодо подальшої ізоляції Росії від міжнародного співтовариства можуть включати виключення з Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та визнання Росії державою-спонсором тероризму. Будь-яка спроба продовжити анексію південної та східної України також повинна викликати обговорення, що давно назріло, питання про постійне місце Росії в Раді Безпеки ООН.
Швидкість подій в Україні може утруднити міжнародне співтовариство, але питання про референдум та анексію було заздалегідь позначено Кремлем і потребує рішучої політичної відповіді з боку західних лідерів. Превентивні кроки є життєво важливими, якщо ми хочемо уникнути подальшої ескалації конфлікту, який вже є найсерйознішим викликом європейської безпеки з часів Другої світової війни.
