Експорт трудових ресурсів став одним із тих найважливіших чинників, що рухають угору економічні показники, точніше, згладжують економічні провали. До того ж саме надходження заробітчан значною мірою стабілізують курс гривні та платіжний баланс країни.
Нещодавно Держслужба статистики повідомила про чергове досягнення. Виявляється, економіка в минулому 2017 р. зросла аж на 0,4% більше, ніж очікувалося, тобто не на 2,1%, а на 2,5%.
Нагадаємо, 2014 року падіння економіки становило 6,6%, а 2015 року – ВВП впав на 9,8%. Тільки у 2016 р., після такого різкого провалу, економіка України зросла на 2,3%. У 2017 р., як бачимо, за уточненими оцінками Держстату, зростання становило 2,5%, хоча очікувалося на рівні 3,2%.
Коментуючи динаміку економіки у 2017 р., Національний банк зазначає, що негативний вплив від припинення торгівлі з НКТ (неконтрольованими територіями) на реальний ВВП у 2017 р. виявився нижчим, ніж очікували на початку року – 0,9 процентного пункту порівняно з 1,3 процентного пункту відповідно. У регуляторі пояснюють це швидшою переорієнтацією металургійних підприємств на нові джерела постачання сировини на тлі поліпшення зовнішньої кон’юнктури та зростання внутрішнього попиту.
Водночас до кінця 2017 р. зростання економіки сповільнилося щодо показників 2016 р. через істотний спад у рослинництві через низьку врожайність пізніх зернових та технічних культур. Водночас спостерігалося збільшення обсягів виробництва в переробній промисловості, зокрема, у машинобудуванні, хімічному та металургійному виробництві, що майже цілком компенсувало подальше падіння випуску у видобувній промисловості та виробництві електроенергії, що насамперед відображало вплив від розриву виробничо-логістичних зв’язків з НКТ на початку року.
Приблизно в той самий час Нацбанк банк змінив методику оцінювання надходжень в Україну грошей від заробітчан, уточнивши, таким чином, оцінку обсягів приватних грошових переказів у 2015-2017 рр. Згідно з новою методикою перекази працівників значно більші, ніж вважали раніше.
Характерний приклад. За попередніми оцінками регулятора, обсяг переказів з Польщі торік офіційними та неофіційними каналами становив $1,35 млрд. За новими оцінками, на основі даних Нацбанку Польщі, ця сума була вищою більш ніж удвічі – $3,123 млрд.
На основі оновленої методики НБУ зробив перерахунок квартальних і річних обсягів приватних переказів за останні три роки. У результаті за 2015 р. переказали на $1,8 млрд більше, ніж вважали раніше, а саме $7 млрд. За 2016 р. – на $2,1 млрд більше, а саме $7,5 млрд. Показники 2017 р. збільшилися на $2 млрд – до $9,3 млрд.
Економіст Андрій Блінов звертає увагу на той факт, що, в результаті переоцінки внеску заробітчан істотно поліпшилися макроекономічні показники, зокрема, істотно знизилися дефіцити рахунку поточних операцій (РПО). За його даними, у 2015 р. РПО скорочено з 1,8% ВВП до 0,2% ВВП, у 2016 р. – з 3,7% до 1,4% ВВП, у 2017 р. – з 3,5% до 1,6% ВВП.
Блінов також наголошує, що цей перерахунок Держстатом зростання економіки у 2017 р. з 2,1% до 2,5% зумовлено, зокрема, збільшенням оцінки величини грошових переказів трудових мігрантів.
Очевидно, що чи не головною експортною статтею в Україні стають заробітчани, тобто трудові ресурси. Це шлях відсталих країн третього світу, такий собі африканський шлях розвитку, звісно, якщо це можна назвати розвитком.
Сприятливо впливають перекази трудових мігрантів і на стабільність національної грошової одиниці. «Такі вхідні краще пояснюють, чому курс гривні, по суті, три роки танцює на одному місці (та й загалом модель економіки краще танцює з такими вхідними). Експорт трудових ресурсів став потужним чинником економіки України – перекази досягли 8% розміру економіки», – зазначив Блінов.
Водночас, наголошує економіст, ВВП майже досяг 3 трлн (2,983 млрд) гривень завдяки високій інфляції.
Несподіваний сплеск надходжень може призвести до проблем через реструктуризацію, проведену міністром фінансів Наталією Яресько. «У доларовому еквіваленті це вже значно більше $100 млрд – $112 млрд. І десь у куточку з надією зачаїлися інвестори в укробонди з VRI-прив’язкою після 2021 р.», – резюмував Блінов.
Нагадаємо, в обмін на реструктуризацію Україна збільшила прибутковість своїх облігацій до 7,5%, а також зобов’язалася виплачувати відсоток від зростання економіки. Ідеться про перевищення темпів 3% після досягнення рівня $125 млрд. До зазначеного порога вже залишилося небагато.
До того ж зі зростанням надходжень коштів від трудових мігрантів теж не все просто. Поки що валютні перекази зростають через зростання відтоку робочої сили з України. Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб наголошує, що трудова міграція – це одна з проблем України, що зростає найстрімкіше. Вона може поставити під загрозу як економічне зростання, так і стабільність цін у найближчі роки, які важко буде перекрити зростанням грошових переказів з-за кордону.
Сьогодні для кожного третього роботодавця в Україні найголовнішою є проблема відтоку кадрів. Скаржаться на гострий брак кваліфікованої робочої сили представники як малого, так середнього та великого бізнесу. Масовий виїзд працездатних громадян у поєднанні з несприятливими демографічними тенденціями вбиває будь-яку перспективу для України. Лише за офіційними даними, з 2015 р. Україна втратила 7% працездатного населення.
Нещодавно заступник голови Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк повідомила, що в Україні середня заробітна плата вакансій Державної служби зайнятості становить 4,3 тис. грн, а зарплата кожної четвертої вакансії – мінімальна. Негативний ефект від цієї заяви негайно кинувся згладжувати віце-прем’єр Павло Розенко, який заявив про наявність в Україні «тисяч вакансій з оплатою вище 15 тис. грн». Де саме шукати такі вакансії, Розенко не сказав.
Окрім того, тарифна політика держави демотивує громадян офіційно влаштовуватися на роботу через небажання позбавлятися субсидій на житлово-комунальні послуги.
Крім того, незважаючи на зростання браку трудових ресурсів, у країні лютує безробіття. Згідно з даними Держслужби статистики, рівень безробіття в Україні з 2013 р. зріс лише на 2% – з 7,7% до 9,7%. При 17,2 млн економічно активного населення безробітними є 1,67 млн осіб, а кількість зареєстрованих безробітних становить 367 тис. Середній розмір допомоги з безробіття становить 2033 грн.
За даними Федерації профспілок України, у 2014 р. 2,5 млн громадян втратили роботу або можливість заробляти через скорочення тривалості робочого часу, виходить, що кількість безробітних можна множити на два, а це рівень безробіття у 20%.
Держстат стверджує, що на одну відкриту вакансію претендують 4 особи з тих, хто є на обліку в Держслужбі зайнятості, а насправді це число потрібно множити в декілька разів. У 2015-2016 рр. зафіксовано антирекорди в Запорізькій області, де на одне робоче місце претендували 150-180 осіб.
У межах панівної в Україні політекономічної моделі трудова міграція є найважливішим способом боротьби з безробіттям. Зі свого боку, масова трудова міграція різко прискорює процес депопуляції.
Як наслідок, громадяни України стали найбільшою «трудовою діаспорою» в Литві, населення якої поступається за чисельністю Києву. Щонайменше мільйон українців мешкають у Польщі, де мінімальна заробітна плата вдвічі вища за середню українську (€500 проти €230).
Власне, заробітчани стають однією з найважливіших експортних статей України, приносячи в країну валюти більше, ніж закордонні інвестори. Однак у довгостроковій перспективі надходження валюти від «заробітчан» скорочуватиметься, бо дедалі більше людей воліють перевозити сім’ї за кордон.
