Спроба влади «вбити» НАБУ очікувано провалилася після кількох грізних окриків із Заходу, найперше з-за океану. Водночас політична ізоляція вітчизняної влади поглиблюється. Здається, Захід максимально заморожуватиме співпрацю з Україною в очікуванні, що після виборів 2019 р. тут щось зміниться на краще, насамперед у питанні корупції.
Конфлікт між Генеральною прокуратурою України та Національним антикорупційним бюро вийшов на міжнародний рівень. Після цього владі довелося терміново гальмувати своє прагнення «вбити» НАБУ або як мінімум різко видозмінити його.
Першим дзвінком стали різкі заяви Державного департаменту США та Європейської служби зовнішніх дій (ЄСЗД – дипломатична служба ЄС), у яких висловлено крайнє незадоволення діями української влади щодо НАБУ, війною між правоохоронними органами в Україні та активним перешкоджанням боротьбі з корупцією.
У заяві ЄС ідеться, що Брюссель підтримує НАБУ, а відповідальність за загострення протистояння між спецслужбами покладає на Генпрокуратуру. У документі наголошено, що боротьба з корупцією в Україні є одним з найважливіших завдань, а тому роботу антикорупційних органів, насамперед НАБУ, треба посилювати.
Ще жорсткішою була заява американського Держдепу, в якій у конфлікті НАБУ з підконтрольними Порошенку ГПУ та СБУ США стали на бік НАБУ.
Держдеп США наголошує, що влада України бореться з незалежними антикорупційними структурами, які створювалися за підтримки США й інших країн Заходу.
У Держдепі нагадали про заяву держсекретаря США Рекса Тіллерсона, що «Україні є недоцільним боротися за своє тіло на Донбасі, якщо вона втрачає свою душу від корупції».
Однак влада в особі Генпрокуратури не вгамовувалася.
Нагадаємо, конфлікт з НАБУ почався 29 листопада після того, як у Держміграційній службі заявили про затримання агента НАБУ на нібито даванні хабара чиновниці їхнього відомства. У НАБУ звинуватили силовиків у тому, що вони зірвали спецоперацію, сплановану для розкриття учасників організованої злочинної групи в Держміграційній службі.
Генпрокурор Юрій Луценко з трибуни Ради заявив, що голову НАБУ Артема Ситника чекає кримінальна відповідальність за те, що в бюро працювали агенти під прикриттям, яких наймали без відкритих конкурсів. Луценко оголосив цих агентів НАБУ поза законом.
«Я змушений сказати, що кримінальна відповідальність за вже допущені помилки обов’язково буде. Насамперед керівника відомства, який, згідно із законом, має повноваження та обов’язок дотримання всіх правил, які він грубо порушив», – сказав Луценко.
Він запропонував Раді внести зміни до закону про НАБУ, щоб вони набирали негласних штатних працівників на відкритому конкурсі.
Луценко вважає, що НАБУ треба зареєструвати в СБУ всі свої пристрої для прослуховування та забезпечити обмін інформацією із САП про всі свої оперативно-розшукові дії. Водночас НАБУ має припинити «публічні атаки на законну позицію інших правоохоронних органів».
Ситуація загострилася ще сильніше, коли стало відомо, що через Верховну Раду провладні фракції намагаються протягнути законопроект про звільнення директора НАБУ без аудиту. Проект №7362 внесли голови фракцій Блок Порошенка та Народного фронту Артур Герасимов і Максим Бурбак.
Суть законопроекту полягає ось у чому.
Наразі єдиною підставою для звільнення директора НАБУ є негативні результати аудиту, проте аудиторів відомства поки що не призначено.
Проект наділяє парламент правом звільняти директора Національного антикорупційного бюро, голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і його заступників та директора Державного бюро розслідувань.
Законопроект пропонує, щоб Рада мала право звільнити директора НАБУ і без проведення аудиту. Водночас аудит пропонують розширити на справи, розслідування яких бюро ще не завершило. Також, згідно із законопроектом, аудитори мають перевіряти законність оперативно-розшукових заходів бюро, дотримання прав і свобод осіб, чого раніше в законі про НАБУ не було.
Водночас Ситник заявив у Вашингтоні, що ініціатори законопроекту керуються політичними мотивами.
«А політичні мотиви дуже прості – не всім в Україні подобається, що хтось реально розслідує корупційні схеми, реально заморожує активи та реально збирається повертати їх народу України», – додав він.
Після появи інформації про цей законопроект реакція Заходу, насамперед США, різко посилилася.
На захист НАБУ висловилися такі структури, як ФБР та МВФ, у США навіть задумалися про скорочення допомоги Україні. А радник колишнього віце-президента США Майкл Карпентер пригрозив, що Україна може втратити підтримку своїх американських друзів.
У цей час голови НАБУ та САП Артем Ситник і Назар Холодницький перебували у Вашингтоні на запрошення організаторів Глобального форуму з повернення активів і для участі в додаткових зустрічах з високопоставленими чиновниками США.
Луценко з трибуни парламенту попросив Раду відкликати із США керівництво НАБУ та САП для звіту. Однак антикорупціонери проігнорували його заклики.
Ба більше, в Америці їм демонстративно надавали всіляку підтримку.
Голова Світового банку Джим Йонг Кім під час зустрічі з директором НАБУ Артемом Ситником заявив, що антикорупційні органи в Україні нині потребують підтримки, бо вже показали результати викриття корупції. Крім того, голова банку вважає дуже важливим створити в Україні антикорупційний суд, чого від керівництва країни домагається й Міжнародний валютний фонд.
Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард заявила, що антикорупційні вимоги до України залишаються основними умовами співпраці.
«Глибоко стурбована останніми подіями в Україні, що здатні відмотати назад прогрес, досягнутий у створенні незалежних органів з протидії корупції високого рівня, зокрема НАБУ та САП», – заявила вона.
За її словами, боротьба з корупцією залишається основною вимогою не тільки західних партнерів, а й українського суспільства.
«Ми наполегливо закликаємо українську владу та парламент захистити незалежність НАБУ та САП. Ми також закликаємо владу показати швидкий прогрес щодо законодавства, яке має запустити роботу незалежного Антикорупційного суду, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи. Створення суду є істотною умовою для ухвалення таких рішень у корупційних справах високого рівня, що заслуговували б довіри», – ідеться в заяві Лагард.
Спроби «вбити» НАБУ викликали бурхливу реакцію і в Україні.
«Ухвалення цього закону згорне безвіз (там була умова – незалежне НАБУ), поставить хрест на програмі МВФ (там теж умова – незалежність НАБУ), а отже, унеможливить будь-яке інше кредитування. Крім російського, звісно. Всією країною будемо телефонувати Курченку? Чи надішлемо Луценка туди, на переговори?» – саркастично запитував експерт Сергій Фурса.
«Але ж ні, щойно закінчиться програма з МВФ, одразу закриються ринки. Надовго закриються. І курс гривні знову ловитимемо всією країною. І вони це зобов’язані розуміти», – наголосив Фурса.
«Звичайно, кожен може по-різному ставитися до НАБУ, та за всіх своїх помилок цей орган є кратно більш незалежним, ніж уся інша правоохоронна бутафорія разом», – зазначив юрист і колишній заступник голови адміністрації Януковича Андрій Портнов.
За даними ЗМІ, рішення відмовитися від спроб «убити» НАБУ остаточно ухвалили ввечері 6 грудня, коли представники Народного фронту Яценюк, Парубій та Аваков зустрілися з послом США в Україні Марі Йованович. Після зустрічі змінилася риторика і пропало гостре бажання ухвалити закон про «вбивство» НАБУ.
На думку політолога, керівника Аналітичного центру «Третій сектор» Андрія Золотарьова, за допомогою НАБУ й Антикорупційного суду Захід розраховує зачистити керівну верхівку, привівши на їхнє місце зрозуміліші кандидатури.
«НАБУ створювали як орган зовнішнього управління, що мав працювати у зв’язці зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, і цю вертикаль мав увінчати Антикорупційний суд. Оскільки американці та європейці давно зрозуміли, що не можуть нічого зрозуміти в хитросплетіннях української корупційної системи та безсилі будь-що з нею зробити, то вирішили боротись із системою, створивши окрему вертикаль.
Подібне ми бачили останнім часом у Румунії, коли антикорупційний директорат на чолі з Лаурою Ковеші відправив понад три тисячі представників румунського політичного та бізес-бомонду за ґрати. І здебільшого не за хабарі в класичному розумінні цього слова, а понад 80% сіло за конфлікт інтересів.
А тепер уявіть, з нашим кумівством, непотизмом який землетрус станеться в Україні, якщо ця система запрацює на всю потужність», – вважає Золотарьов.
За словами політолога, цілком очевидно, що американців цікавить операційна керованість підмандатної території, однак тут є ще і внутрішній конфлікт.
«Прихильники по обидва боки намагаються звести до боротьби хороших хлопців з поганими. Проте це неправильно, бо ми бачимо очевидні дурниці та непрофесіоналізм, відверті фоли і з боку НАБУ. Там, з одного боку, співають пісні про європеїзацію та демократизацію правоохоронної системи, а з іншого – НАБУ прагне працювати майже як НК, коли суд, слідство – усе в одному флаконі й абсолютно непрозоро, не зважаючи на такі умовності, як закон», – пояснив експерт, зазначаючи також величезний опір системи.
«Очевидно, що за допомогою НАБУ та Антикорупційного суду вони розраховують зачистити нинішню керівну верхівку, привівши на їхнє місце куди зрозуміліші та керовані кандидатури. Бо вони чудово розуміють, що для нинішнього владного картелю на чолі кута передусім стоять їхні власні шкурні інтереси, а їхній прогин під Захід – вимушена дія. Тобто вони настільки прозахідні, наскільки це відповідає їхнім інтересам, – вони патріоти свого гаманця, однак змушені діяти як сателіти Вашингтона, Брюсселя», – говорить Золотарьов.
На його думку, американцям зрештою вдасться «дотиснути» українську владу.
«Діватися нікуди. Без зовнішньої підтримки ситуація може дуже швидко перейти в ендшпіль. Була б влада популярнішою, мала б соціальну опору в суспільстві, вона могла б діяти самостійніше. Не маючи такої підтримки, будучи вкрай непопулярною, влада рано чи пізно змушена буде піти назад», – підсумував експерт.
