На сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку президент Петро Порошенко вкотре звернув увагу світової громадськості на агресію Росії проти України, розповів про репресії в анексованому Криму, про ситуацію на Донбасі та звернувся до керівництва Організації з проханням розгорнути на окупованих територіях миротворчу місію.
Цього тижня в Нью-Йорку розпочала роботу 72-га сесія Генасамблеї ООН, робота якої традиційно триватиме до вересня наступного року. Цього року до штаб-квартири Організації з’їхалися голови близько 100 країн та урядів. Одне з найширших питань порядку денного – роззброєння.
Відкриваючи сесію, генсек Антоніу Гутерреш заявив, що загроза ядерного нападу сьогодні на найвищому рівні з часів закінчення холодної війни. Він різко засудив ядерні випробування КНДР режимом Кім Чен Ина та закликав світ знайти мирне вирішення проблеми.
Дипломат переконаний, що вирішення ядерної проблеми КНДР має бути політичним. «Це час для вправного управління. Ми не повинні скотитися до війни. Говорячи ширше, усі країни мають продемонструвати велику прихильність спільній меті світу без ядерної зброї», – заявив Гутерреш. А також наголосив, що особлива відповідальність – на державах, які мають у своєму арсеналі ядерну зброю.
Основну увагу світових лідерів було прикуто до виступу президента США Дональда Трампа, який цього року вперше звернувся до присутніх з трибуни сесії Генасамблеї ООН. Його промова тривала понад 40 хвилин, замість рекомендованих 15.
Крім іншого, він закликав країни, що входять до цієї міжнародної структури, посилити тиск на Північну Корею з метою примусити її відмовитися від ядерної зброї, назвавши політику цієї країни «дестабілізуючою, ворожою та загрозливою». «У мене не буде іншого вибору, окрім як повністю знищити Північну Корею, якщо вони не припинять свої провокації. Цей режим знищує себе сам», – заявив Трамп.
Також американський президент висловився щодо ядерної програми Ірану, заявивши, що Тегеран має покласти край підтримці терору та поважати права власних громадян. Він укотре жорстко розкритикував ядерну угоду, укладену Іраном та країнами Заходу в липні 2015 р., назвавши її «найгіршою угодою в історії та ганьбою Сполучених Штатів».
Згадав Трамп у своїй промові мимохідь і Україну. «Потрібно захищати країни, їхні інтереси та майбутнє, потрібно відхиляти загрози для суверенітету, починаючи від України до Південнокитайського моря. Ми маємо обстоювати повагу до кордонів і повагу до культури та мирної взаємодії», – зазначив президент США.
Щоправда, про те, що суверенітет нашої країни вже порушила Росія, та про анексію Криму Трамп говорити не став. Через що його розкритикували багато міжнародних експертів, дорікнувши, що американський президент взагалі ніколи не критикує кремлівський режим.
Тим часом, як стало відомо, Вашингтон, проте, має намір надати Україні допомогу на оборону в розмірі $500 млн за умови прогресу в головних реформах оборонного сектора. Сенат США схвалив закон про військовий бюджет на наступний рік. У законі йдеться про фінансову підтримку та схвалюється рішення виділити Україні літальні види озброєння. Однак наразі це тільки проміжний етап.
Ще одним дебютантом під час сесії Генасамблеї ООН став президент Франції Еммануель Макрон. Він також торкнувся теми загрози з боку КНДР. За його словами, ситуація з цією країною може бути добрим прикладом того, що станеться з Іраном, якщо ядерна угода буде розірвана.
Його згадка про Україну була суттєвішою. За його словами, треба забезпечити ефективне припинення вогню в нашій країні, а для цього потрібно постійно виконувати взяті на себе зобов’язання. «В Україні ми маємо постійно виконувати взяті на себе зобов’язання та забезпечити ефективне припинення вогню, поступово, як ми це робили спільно з Німеччиною, щоб ті сторони, які там є, дотримувалися міжнародного права і зрештою вийшли на закінчення конфлікту», – зазначив він.
Раніше в інтерв’ю французькому тижневику Le Point він заявив, що з президентом Росії Володимиром Путіним щодо України в нього серйозні розбіжності. «Щодо України в нас великі розбіжності з Володимиром Путіним. Я звертаю на це увагу. Франція не дозволить, щоб йому все зійшло з рук», – сказав Макрон. Як відомо, Франція разом з Німеччиною є стороною переговорів у «нормандському форматі» щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
Найяскравішим щодо підтримки українського питання під час генеральних дебатів був виступ президента Литви Далі Грибаускайте. Її спіч став причиною того, що російська делегація навіть залишила залу Генасамблеї ООН, щоб не слухати критику на свою адресу.
За її словами, світова спільнота має знати та не забувати, що російська влада сприяє тому, щоб в Україні відбувалися не менш жахливі речі, ніж у Сирії та Північній Кореї. «Увагу світу зараз прикуто до Північної Кореї та Сирії, проте ті самі методи шантажу, погроз та агресії застосовує Росія в Україні й уздовж східного кордону НАТО», – сказала Грибаускайте.
Вона наголосила, що Росія, будучи постійним членом Ради Безпеки ООН, не виконує своїх зобов’язань щодо підтримання миру й навіть порушує Статут ООН, напавши на Грузію, анексувавши Крим та беручи безпосередню участь у війні на сході України, і закликала міжнародну спільноту об’єднатися для того, щоб дати відсіч агресорам.
Також президент звернула увагу, що саме тоді, коли відбувається засідання, близько 100 тис. російських військових беруть участь у наступальних військових навчаннях під назвою «Захід-2017» на кордоні Балтійських країн, Польщі та навіть в Арктиці. «Кремль зараз відпрацьовує сценарій нападу на своїх сусідів. Вони готують своїх військовослужбовців до нападу на Захід. Такі навчання є частиною інформаційної війни, що спрямована на поширення невизначеності та страху. Навіть більше: нас непокоїть, що «Захід-2017» є одним із симптомів нездатності Кремля впоратися зі своєю ненавистю в бік Заходу», – повідомила вона.
Традиційно на підтримку України виступив і президент Польщі Анджей Дуда. Він заявив, що Росія протягом десяти років у Грузії та трьох років в Україні порушує такі фундаментальні принципи ООН, як недоторканність кордонів, повага до суверенітету та відмова від військової сили для вирішення конфліктів. «Польща рішуче закликає міжнародне співтовариство не визнавати фактичного стану, що виник унаслідок агресивної політики Росії. Польща хоче приєднатися до формування міжнародного ладу, що спиратиметься на принципи політичної суверенності та територіальної цілісності», – сказав він.
Дуда запевнив, що його країна як непостійний член Ради Безпеки ООН у 2018-2019 рр. наполягатиме, щоб усі суперечки та конфлікти вирішувалися за принципом «мирного вирішення». «Ми йдемо до Радбезу з цінностями, які для мого народу є особливо важливими. Насамперед ідеться про повагу до непорушного права кожного народу на суверенність і свободу», – наголосив польський лідер.
Зі свого боку, президент Петро Порошенко особливу увагу приділив нинішній ситуації на Донбасі та звернувся до ООН з проханням розгорнути на окупованих територіях миротворчу місію. «На підставі аналізу місії мають бути розроблені варіанти політичної та безпекової присутності ООН на Донбасі, які мають бути представлені для подальшого розгляду в Раді Безпеки», – заявив він.
За словами президента, Росія, як постійний член Ради Безпеки ООН, мала стояти на сторожі українського суверенітету, проте порушила цей принцип. «Нації-засновниці, серед яких була й Україна, прагнули убезпечити світ, де поважають суверенне право вільного вибору. Таким був принцип, на сторожі якого мали бути п’ять постійних членів Ради Безпеки. Це той принцип, який безцеремонно порушила проти моєї держави одна країна з цієї п’ятірки. Це той принцип, який ми маємо повернути всіма засобами, що в нас є», – додав він.
Порошенко наголосив, що цього року Україна ініціювала три спроби початку режиму припинення вогню з нагоди Великодня, збирання врожаю, шкільного перемир’я, проте російські окупаційні війська та їхні маріонетки знову їх порушили.
За словами Порошенка, Росія перетворила анексований Крим на територію репресій, де проукраїнськи налаштовані громадяни зазнають арештів. «Кремль свідомо обрав тактику посилення людських страждань. Окупований Крим, згідно з висновками правозахисників, уже перетворився на територію репресій. Хто наважиться не погодитися з Кремлем, ризикує власною свободою і навіть життям. Українці та кримські татари зазнають арештів навіть через публікації в соцмережах, або як це сталося з кримським татарином Балухом у грудні 2016 року, тільки за те, що він вивісив український прапор на власному будинку. Переслідування лідерів Меджлісу все ще тривають», – заявив президент.
Нагадаємо, раніше Порошенко запропонував створити міжнародну групу друзів деокупації Криму. Українська сторона також засудила ядерні випробування в КНДР і закликала визнати Голодомор 1932-1933 рр. актом геноциду українських громадян.
Зі свого боку, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, виступаючи в середу на засіданні Ради Безпеки ООН, заявив, що миротворча місія ООН на сході України має обмежуватись охороною представників місії ОБСЄ. «Існують перспективи взаємодії між ООН та ОБСЄ. Таку можливість передбачає російська ініціатива заснувати місію ООН з охорони Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на південному сході України з метою сприяння суворому та всеосяжному виконанню Мінських домовленостей», – зазначив керівник зовнішньополітичного відомства Росії.
Також Лавров традиційно назвав агресію РФ проти України й окупацію частини Донбасу «українською внутрішньою кризою».
