22 травня офіційний вісник ЄС у спеціальному позачерговому випуску опублікував рішення про безвізовий режим для України. Українські громадяни зможуть без віз в'їжджати до країн Євросоюзу (ЄС) з 11 червня.
На початку квітня Європарламент схвалив скасування віз для України. Тоді на підтримку ухвалення цього рішення висловився 521 депутат, 75 голосыв – “проти” та 36 утрималися. 11 травня Рада міністрів ЄС затвердила цю законодавчу ініціативу. Рішення ухвалено в Брюсселі в межах непрофільного засідання Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства – щоб прискорити процес і не чекати профільного заходу. Після цього в середу, 17 травня, акт підписав президент Європарламенту та представник Мальти, яка зараз головує в ЄС.
Залишався останній крок – опублікувати документ. І от офіційний вісник ЄС оприлюднив рішення про безвізовий режим для України. Зміни в переліку країн, громадяни яких мають право безвізового в’їзду до ЄС, опубліковано в окремому випуску офіційного журналу – попри те, що в понеділок це видання за графіком не виходить.
Згідно з ним, безвізові поїздки громадян України до ЄС починаються через 20 днів після офіційної публікації. Це означає, що в ніч на 11 червня громадяни України з біометричними паспортами отримають право на безвізовий в’їзд до країн ЄС та країн – членів Шенгенської зони за межами ЄС. «Зворотний відлік запущено!» – прокоментував подію президент Петро Порошенко у Facebook.
Україна стала першою країною, яка ще 2010 року отримала План дій з візової лібералізації (ПДВЛ) з ЄС. Цей документ містив вимоги в 15 сферах – від боротьби з корупцією до прав меншин, виконання яких позбавить українців від потреби оформляти шенгенську візу для короткострокових поїздок до ЄС – не більше ніж на 90 днів протягом півроку. На виконання лише однієї законодавчої фази, що полягала в ухваленні законів з боротьби з організованою злочинністю та співпраці між правоохоронними органами, захисту персональних даних, запобігання дискримінації, свободи пересування, пішло чотири роки. Друга, імплементаційна, тривала аж до 2016 р.
У гонитві за «безвізом» Україна стала бронзовим призером серед країн Східної Європи, що претендували на першість. «Золото» дісталося Молдові, «срібло» – Грузії.
З моменту набрання чинності «безвізу» українці зможуть поїхати без візи до 30 країн Європи. Зокрема, до 22 країн ЄС, що входять до Шенгенської зони: Австрія, Бельгія, Німеччина, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція та Естонія. До чотирьох країн у складі ЄС, що не входять до Шенгенської зони: Болгарія, Хорватія, Кіпр та Румунія. А також до чотирьох країн, що не входять до ЄС, але беруть участь у Шенгенській угоді: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
Водночас для відвідин Великобританії, яка запустила процес виходу з ЄС, однак ще є його частиною, а також Ірландії візи оформляти доведеться, адже вони здійснюють власну міграційну політику.
На території зазначених держав українці зможуть перебувати загалом не більше 90 днів протягом півроку. Порушення цього правила може призвести до занесення до Шенгенської інформаційної системи (SIS) та заборони на в’їзд до ЄС.
Доступними безвізові поїздки будуть тільки для власників біометричних паспортів. Іти до посольства з таким документом не буде потреби (за деякими даними, згодом їх навіть припинять приймати). У цьому разі на візових зборах можна буде заощадити в середньому до €35. Зазначимо, загалом щороку українці викладали за візи до €60 млн. Однак навіть у такому разі під час перетину кордону співробітник імміграційної служби має право попросити підтвердити мету та умови поїздки, довести наявність достатньої кількості коштів для перебування на території ЄС та повернення.
Зокрема, для доказу платоспроможності може знадобитися пред’явити дорожні чеки, підтвердження бронювання житла, готівкову валюту та навіть наявність коштів на кредитній картці. Необхідна сума безпосередньо залежить від тривалості та вибору країни або країн поїздки. У разі відвідування родичів або знайомих, треба мати із собою запрошення та інформацію про того, хто запрошує, – адресу та номер телефону. Відповідно, якщо метою є участь у діловій чи науковій конференції, бажано мати із собою запрошення на неї. Дорожня медстраховка не є обов’язковою, утім, наприклад, консульства країн ЄС у Молдові рекомендують молдаванам її оформити. Те саме стосується і зворотного квитка.
«Безвіз» не дає права на працевлаштування в країнах ЄС – для цього потрібно окремо отримати дозвіл на роботу. Ба більше, для працевлаштування в більшості держав ЄС громадянам України все одно буде потрібна віза, навіть якщо вони збираються працювати не більше трьох місяців.
Щодо навчання, якщо йдеться про короткотермінові курси до 90 днів, то можна обійтися без оформлення візи та спеціальних дозволів. Однак якщо термін навчання перевищує три місяці, то деякі документи знадобляться. У такому разі краще звернутися до посольства або консульства тієї держави, де проходитиме навчання, адже в різних країнах відповідні правила варіюються.
Відмовити у в’їзді до країн ЄС можуть особам, яких визнали винними в скоєнні злочину на території ЄС і засудили до тюремного ув’язнення на термін від одного року; особам, щодо яких є підстави вважати, що вони скоїли тяжкий кримінальний злочин або мають намір вчинити його на території ЄС; особам, яких було видворено з ЄС; особам, яким було відмовлено у в’їзді або заборонено проживати в державах – членах ЄС через недотримання національних правил в’їзду чи проживання тощо. Названі особи можуть бути внесені до Шенгенської інформаційної системи як особи, яким відмовлено у в’їзді. Водночас, не в усіх випадках відмови у в’їзді та видворення з ЄС особу вносять до цієї системи.
Директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко вважає, що надання «безвіза» – це величезний чинник інтеграції українців в ЄС. За його словами, впровадження «безвізу» прибирає найвідчутнішу перешкоду, що заважала українцям спілкуватися з європейськими народами, дає сигнал європейським перевізникам, зокрема лоукост (дешевим авіалініям. – Авт.), опановувати український ринок. «Безвіз» веде до усунення транспортних перешкод і здешевлення квитків. Саме зараз іде активний процес заходження в Україну дешевих авіаперевізників з Європи», – заявив експерт.
Сушко впевнений, що тепер українські компанії отримають шанс збільшити свою конкурентоспроможність. «Я знаю, що величезна кількість контактів не відбулася, або відбулася невчасно через візовий режим, тому що українські учасники не могли потрапити на зустрічі, конференції тощо. Тепер цей чинник буде усунено», – зазначив експерт. Водночас експерт заявив, що не треба пов’язувати економічну вигоду України з отриманням «безвізу». «Статистика не покаже пряму залежність від кількості поїздок із зростанням економіки», – резюмував він.
Як раніше писали «i», в ЄС також затверджено механізм припинення дії «безвізу» на випадок неконтрольованого притоку мігрантів, який Рада ЄС виставила як умову для скасування віз громадянам Грузії та України. Це положення набрало чинності в березні цього року. Зазначимо, спочатку, вводячи новий безвізовий запобіжник, ЄС передбачив можливість зупинити дію безвізового режиму, якщо країна робить розворот у реформах.
Єврокомісія мала сім років проводити моніторинг виконання зобов’язань тих країн, громадяни яких звільнені від візових вимог. Та потім від таких планів відмовилися. Адже й без моніторингу ініціювати зупинення «безвізу» може будь-яка країна ЄС та Єврокомісія. Рішення ухвалює Єврокомісія протягом місяця, і воно набирає чинності автоматично.
Зупинення вводиться на дев’ять місяців, після закінчення цього терміну його можна буде продовжити ще на 18 місяців. Протягом цього періоду Єврокомісія має намагатися разом з третьою країною знайти рішення проблеми, що призвела до зупинення безвізового режиму. ЄС залишає за собою право в разі потреби повністю скасувати безвізовий режим.
Раніше віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе запевнила, що отримання Україною «безвізу» не спричинить значного зростання кількості переселенців з нашої країни до країн ЄС.
«Як ви бачите, багато російської пропаганди успішно працює в ЄС. Наприклад, роздувається той факт щодо того, що українці якимось чином додали до міграційної кризи в ЄС, що є неправдою та маренням. Навпаки, понад 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб… Україна сама про них піклується вдома, на території України. Це не призвело до якогось припливу біженців або мігрантів до країн ЄС. Такі міфи будуть використовуватися, нагнітатися, але я сподіваюся, що нам вистачить професіоналізму, а нашим партнерам – об’єктивності знання, щоб не піддатися на ці провокації», – резюмувала вона.
