У той час, коли в Україні на величезному фронті протяжністю близько 1300 км від Харкова через Донбас та Приазов'я до Херсона та Миколаєва йдуть запеклі та кровопролитні бої з путінською ордою, далеко за океаном розгортається ще один фронт війни у вигляді проміжних виборів до Конгресу США, які пройдуть у листопаді цього року. Підсумки цих виборів, які стануть прологом до президентських виборів 2024 року, можуть вирішальним чином вплинути на перебіг війни в Україні, яка нині критично залежить від американської допомоги.
До того ж проміжні вибори до Конгресу стануть прологом до президентських виборів 2024 року. Причому дуже велика ймовірність того, що майбутні президентські вибори стануть своєрідним матчем-реваншем, у якому знову зійдуться Трамп і Байден, незважаючи на більш ніж зрілий вік обох. Криза лідерства зараз є хворим місцем всього «розвиненого світу», і Америка тут не виняток.
Але якщо до президентських виборів ще далеко, то прогнози на вибори в Америці до Конгресу поки що не надто втішні для України, хоча можливі різні варіанти.
Трохи банальностей
Відомо, що західна підтримка України у війні проти Путіна – це передусім підтримка Америки. У свою чергу, підтримка Америки виражається на підтримці адміністрації Байдена, що спирається на демократичну більшість обох палат Конгресу, яка дозволяє адміністрації проводити через законодавчий орган відповідні нормативні документи. Слід пам’ятати, що хоча Штати є президентською республікою, але повноваження президента суттєво обмежені законодавчою владою, у тому числі у військових фінансових питаннях.
Якщо ж у Конгресі загалом чи в одній з його палат виникне опозиційна президенту, в даному випадку республіканська більшість, яка блокуватиме необхідні для підтримки України рішення, то становище України суттєво погіршиться, оскільки, повторимо, Україна критично залежить від західної допомоги, насамперед всього, допомоги американської.
У свою чергу значна частина GOP-ів (від Great Old Party, «Велика Стара Партія», як часто називають Республіканську партію США), тобто республіканців, які орієнтовані на Трампа виступає якщо не за «мир з Путіним», то за різке скорочення допомоги Україні, що є вкрай небезпечним для нас.
Щоправда, трампісти – це не вся партія, і частина республіканців повністю підтримує Україну та відповідні рішення адміністрації Байдена. Крім того, всередині Демократичної партії є сили, які не надто підтримують Україну, і від активізації їх утримує лише адміністрація та правлячий статус партії. До того ж, слід враховувати, що з проходженням будь-якого законодавчого акта, його мають схвалити обидві палати Конгресу – Палата представників і Сенат.
Таким чином, від пропорції, яка складеться в обох палатах після виборів до Конгресу, критично залежить доля України. Вкрай неприємно говорити про таку залежність, в яку загнали Україну за 30 пострадянських років, то дебатувати цю проблему зараз немає сенсу, оскільки критично стоїть питання виживання України, проти якої Путін веде війну на знищення, а тому нині не до міркувань, навіть цілком справедливих.
Розклади на виборах та їх наслідки для України
Отже, 8 листопада 2022 року у США відбудуться так звані проміжні вибори, коли переобирається весь склад Палати представників та одна третина Сенату США. Очікується, що вибори будуть не надто успішними для правлячих демократів. З одного боку, в американському суспільстві має місце незадоволення соціально-економічною політикою влади, а з іншого боку, є думка, що американці не люблять, коли законодавча та виконавча влада концентрується в руках однієї політичної сили.
Зараз у Палаті представників Конгресу більшість демократів мають більшість чисельністю 220 місць проти 211 місць у республіканців, причому 4 місця є вакантними.
За низкою прогнозів та опитувань громадської думки, на виборах республіканці у Палаті представників можуть отримати більшість у 25–26 місць.
Водночас Демократична партія має деякі шанси втримати контроль над Сенатом. Слід зазначити, що зараз перевагу демократів у Сенаті забезпечує лише віце-президент США Камала Харріс: згідно з конституцією США вона є главою Сенату і має право віддати свій голос, щоб вирішити долю того чи іншого законопроекту, якщо голоси сенаторів розділяються порівну.
Якщо ці прогнози втіляться, то президент Байден не зможе просувати через Конгрес свої ініціативи. У Штатах запанує глухий кут, який часто трапляється в політичному житті країни, коли президентська і законодавча гілки влади опонують одна одній, прийняття рішень найчастіше блокуються, і жодна з партій не може реалізувати свою програму.
Останнім часом адміністрація доклала величезних зусиль, щоб якось виправити ситуацію, тобто залучити на свій бік виборців, перш за все, з числа незалежних, що вагаються. У серпні Конгрес ухвалив закон про зменшення інфляції, який знижує вартість медичних послуг, інвестує 369 млрд доларів у заходи щодо боротьби з кліматичними змінами та підвищує оподаткування корпорацій та великих інвесторів. Раніше було прийнято програму розвитку інфраструктури країни. Крім того, ухвалено рішення про розширення пільг для ветеранів збройних сил, запроваджено більш жорсткі правила продажу зброї громадянам, заходи щодо посилення позицій США у конкурентній боротьбі з Китаєм у сфері виробництва напівпровідників, ліквідовано лідера «Аль-Каїди» аль-Завахірі.
Все це покращило рейтинги Байдена та демократів, які перевищили 40%, але динаміка рейтингів та їх абсолютні значення поки що не дають впевненості у позитивному результаті, насамперед через економічні проблеми.
З одного боку, на користь Байдена та демократів відіграє подальше зростання зайнятості та низький рівень безробіття, що становить 3,5%. Також зростає рівень зарплати та доходи населення.
З іншого боку, в Америці другий квартал знижується ВВП, експерти прогнозують можливу рецесію протягом 12 місяців. Найважливішою проблемою є інфляція, що сягає 8,5%.
При цьому саме стан економіки є тим фактором, який надасть вирішальне значення на розподіл голосів під час виборів з Конгресом. Стан економіки набагато випереджає за вагою (29%) інші проблеми, які американці відносять до пріоритетних — кримінальну ситуацію, стан довкілля, охорону здоров’я та імміграцію.
Повторимося, що проміжні вибори до Конгресу та їх результати значною мірою визначать розклад на президентських виборах у 2024 році, причому дуже ймовірна ситуація, коли головними кандидатами знову виступатимуть «вікові» Байден і Трамп.
Найцікавіше, що проти того, щоб вони обидва брали участь у виборах, виступає більшість американців. Проти участі Трампа виступають 57% опитаних, а проти Байдена – 60%.
Три чверті прихильників демократів хотіли б бачити іншого кандидата на виборах, але на даний момент у партії немає фігури, здатної замінити Байдена через кризу лідерства. Більше того, серед демократів лише Байден має шанси перемогти Трампа на майбутніх виборах президента.
Ще складніше у республіканців, де Трамп продовжує «зачистку» традиційних консерваторів, які виступають проти Трампа. Підтримані ним кандидати перемогли у 94% праймеріз з відбору представників партії на виборах до Конгресу. Трамп має всі шанси стати кандидатом від партії у президентських перегонах навіть за наявності досить сильних конкурентів в особі, наприклад, губернатора штату Флорида Рональда ДеСантіса та колишнього віце-президента Майка Пенса.
Щоправда, Трамп може мати проблеми з правосуддям. Стосовно його ведеться низка проваджень — про його роль у нападі на Конгрес 6 січня 2020 року, спроби змінити результати президентських виборів, ділову діяльність до обрання президентом та незаконне зберігання секретних документів. Висловлюється навіть припущення, що внаслідок цих розслідувань він може бути позбавлений права обіймати виборчі посади.
Подробиці того, наскільки подібні звинувачення справедливі, не вдаватимемося.
Щодо допомоги Україні, то тут в американському суспільстві, якщо вірити опитуванням, існує консенсус на нашу користь. Так, 70% американців вважають, що США роблять достатньо чи мало підтримки України. Для продовження підтримки вони навіть готові йти на певні жертви в економічному плані: 62% не зупинить збільшення витрат на енергетичні носії, а 58% зростання інфляції.
Водночас, підтримка України поступово знижується, якщо говорити про ту ціну, яку американці готові платити за підтримку. Крім того, думки прихильників демократів та республіканців тут суттєво відрізняються. Наприклад, зростання енергетичних витрат готові витримати 78% демократів та 44% республіканців; інфляційний тиск – 72% демократів та 39% республіканців. Зрештою, 46% республіканців та 42% незалежних (порівняно з 11% демократів) поділяють думку, що США роблять для України надто багато.
Такі настрої виборців стали основою для формування у Палаті представників групи із 57 республіканців, які виступають проти надання Україні зброї та інших видів допомоги. У верхній палаті налічується 11 сенаторів, які виступають проти підтримки України.
Крім того, повторимо, поки що значна частина депутатів-республіканців в обох палатах із числа антитрампістів підтримує Україну.
Яким буде розклад після виборів, поки що не може напевно сказати ніхто.
Неприємні коментарі
Поки що є деякі коментарі. Один такий вельми показовий коментар колишнього радянського громадянина у Штатах, наведемо нижче з деякими скороченнями та редакційними правками:
«Трампівська частина республіканської партії фундаментально не підтримує Україну, і у разі, якщо їхня фракція отримає багато голосів, зроблять усе можливе для торпедування всього, що стосується України та фінансування війни там. Особливо фінансування – є і буде знайдено додаткові шляхи позбавити Ленд-Ліз фінансової підтримки Конгресу. Тому навіть Ленд-Ліз не є достатнім обґрунтуванням для безтурботного розуміння майбутнього у підтримці України.
Тому республіканська партія матиме двійковість у своїх визначеннях, де одна частина навіть більш антиросійська, ніж Байден у Білому домі, а інша частина готова цілуватися з Путіним у ясна, бо в ідеологічному плані він близький і схожий на їхню соціальну політику…
Справді, має місце дві протилежні позиції в одній партії з цього питання щодо України. Більше того, якщо почати розбиратися з українськими деталями цієї допомоги, то критика України буде дуже значною і цілком справедливою. Та й у кінцевому рахунку наші можливості не є нескінченними і не повинні бути безумовними. Але вся ця розмова, де треба Україну поставити перед неприємними для неъ фактами і серйозно поговорити про те, а що буде далі з усією цією війною…
Якщо дуже багато членів республіканської партії бачать майбутнє Америки в повній ізоляції, у повному запереченні глобальних явищ, де Америка одна з частин, то в цьому випадку потрібно не давати хибних надій комусь в Україні та навіть у НАТО. Цілком можливо, що ця фракція бачить подальшу участь США в 5-й графі (договору про НАТО) непотрібною, шкідливою та такою собі розтратою коштів на «нероб і паразитів» у Європі. Я навіть у чомусь погоджуся із цим твердженням щодо НАТО, бо бачу, а як у Західній Європі ведуть справи та фінанси. Але все одно ще й ще раз – позиція республіканців, не повинна аж ніяк стулятися з позицією Росії у цьому питанні. І ось цей поділ котлет у нас і мух у Путіна, ця партія робить неймовірно погано на сьогоднішній день. Якщо насправді 46% республіканської партії ставить під сумнів подальше фінансування України, то треба вже зараз дати зрозуміти і Києву і Зеленському, що скоро воюватиме він один чи з найменшою допомогою, що зможе проштовхнути Байден без Конгресу, де тримають у руках усе гаманці для фінансування всієї зовнішньої політики.
Такий наратив є, існує і отримає багато голосів у Конгресі вже цього листопаду. І зламати його буде дуже складно.
Причому сам Трамп – чудовий барометр настроїв у суспільстві (як усі популісти), але зараз активно підтримувати ці настрої не буде. Хоча саме він стоїть за цими думками, але поки що мовчить і швидше за все дочекається, коли підтримка України ще більше впаде (вона падає в усіх західних країнах щомісяця), почнеться нова розмова про нові транші грошей. Тільки тоді він підніме це гасло на прапор. Особливо у своїй боротьбі за Білий дім, котрий «витрачає гроші на незрозуміло кого і що». А це гасло, дуже популярне в Америці, часто поза розумінням, на що ці гроші йдуть, і може навіть якимось чином вигідно американцям.
Я також не вірю, що Трампу буде пред’явлено і доведено в суді кримінальне звинувачення, тоді як ще один політичний скандал із ним лише піде йому на користь. Тому збити його з курсу, швидше за все, таким чином не вдасться.
Тому для мене особисто висновок зрозумілий – я голосую за республіканців, але не трампівського скликання… Також деякі консервативні демократи в Конгресі цілком можливо є кращим вибором, ніж республіканці цієї фракції… У зовнішній політиці Трамп, своїми діями, вигідний насамперед Ізраїлю, і своїми не-діяннями вигідний Путіну. Реформ у НАТО він провести не зможе, оскільки це вимагає дипломатії, такту та вміння, чого Трамп не має.
Ось такий двозначний вибір у нас у 2022 та 2024 році, і яка фракція в GOP отримає перевагу, голоси… – ніхто поки не знає. Чи командуватимуть помірні чи радикальні – побачимо пізніше. Втім, така сама, просто дзеркально однакова, ситуація й у демократів, з тим винятком, що поки при владі президент демократ, радикальне крило демократів відносно мовчить у ганчірочку. Інакше б їхні крики, що війна в Україні – це війна одних нацистів з іншими, і що все це імперіалізм за допомогою США був би в кожній лівій газеті Америки…
Як ілюстрацію наведемо такий приклад. Ліз Чейні – противник Трампа всередині республіканської партії, програла прихильниці Трампа у Вайомінгу 16 серпня. Програла у чисту, незважаючи на те, що вона донька колишнього віце президента, республіканця Діка Чейні. Тобто стара республіканська партія, яка за Україну і пам’ятає Першу Холодну війну, на виході з Конгресу або на виході по старості років. Їх замінюють саме нові республіканці, трампівського скликання, ті що бачать у набагато кращому світлі Росію, а про Україну говорять дуже неприємні для всіх читачів речі – не цитуватиму їх».
Припустимо, що цей коментатор, який, до речі, повністю підтримує Україну, у наведеному тексті надто згущує фарби. Але небезпека на «американському фронті» війни України за виживання складається дуже серйозна.
У зв’язку з цим виникає питання до української влади про те, наскільки адекватно вона цю небезпеку оцінює і яких заходів вживає.
Щоб не вийшло, як із початком війни…
