Рішення президента Росії Володимира Путіна призвати 300 000 резервістів для посилення своїх військ в Україні, швидше за все, затягне війну, а не вплине на її результат.
Разом з тим, це може виграти йому час для реалізації більш широкої стратегії – включаючи загострення енергетичної кризи в Європі та залякування ядерним ударом по невизначених цілях – спрямованої на підрив іноземної військової та фінансової підтримки воєнних зусиль Києва. Про це пишуть Економічні новини з посиланням на Bloomberg.
Все, що стосується рішення Путіна віддати наказ про часткову мобілізацію, викликає багато запитань, включаючи обґрунтованість самого числа мобілізованих. Серед інших невідомих – швидкість, якість і цілі масових навчань, які незабаром розпочнуться.
Але елементарна математика підказує, що програма поетапного призову буде більше спрямована на відновлення потенціалу і ротацію виснажених бойових підрозділів, ніж на забезпечення свіжої сили, здатної змусити Україну знову перейти до оборони, стверджують військові аналітики від Вашингтона до Москви.
За оцінками союзників України, Росія не тільки втратила в Україні близько 80 000 солдатів убитими та пораненими, але й не має достатньої кількості особового складу для ротації, і багато військ вже восьмий місяць перебувають у польових умовах.
“Я не впевнений, що це є ескалацією, але це продовжує терміни, які знадобляться Україні для перемоги”, – сказав Ігор Левченко, керівник відділу стратегічного моделювання київського аналітичного центру “Нова геополітика”. І це може бути важливим.
За словами Левченка, одним з небагатьох стратегічних успіхів Росії було уповільнення поставок зброї з США та інших союзників в Україну шляхом погроз ескалації, причому поставка кожної системи озброєнь – від протитанкових ракет Javelin до реактивних систем залпового вогню HIMARS – затримувалася через побоювання, що їх передача може спровокувати російську реакцію.
Озброєна ракетами великої дальності ATACMS, які США відмовляються постачати, а також літаками та танками Abrams, Україна могла б відновити втрачені території за кілька тижнів, вважає Левченко. Він наголосив, що відмова у наданні цієї зброї є “прямим результатом стратегічного мислення російських політиків та військових”, додавши, що недавні ядерні погрози Путіна можуть призвести до подальших зволікань у Вашингтоні. “Це дуже погана історія для України”.
США продовжують зосереджуватися на відкритих і чітких переговорах з Україною та її іншими союзниками щодо її потреб, включаючи більш середньо- і довгострокові потреби в озброєннях, заявив офіційний представник Пентагону бригадний генерал Патрік Райдер. “Я не бачу, щоб ця ситуація вплинула на ці переговори”, – сказав він, маючи на увазі нещодавні кроки Росії, включаючи фейкове голосування, починаючи з п’ятниці, на територіях, які вона захопила в Україні, щодо анексії.
США розглядатимуть “різноманітні можливості найближчими днями”, додав він, відповідаючи на запитання, чи може Америка надіслати танки “Абрамс”.
За словами європейського чиновника, який побажав залишитися неназваним, поки що не відбулося жодних змін у позиціях союзників України або в їхній підтримці контрнаступу Києва, хоча вони зазначили, що це може змінитися.
До промови Путіна уряди в Західній Європі здавалися більш стурбованими ядерною загрозою, ніж уряди на сході. Але багато з тих, хто вважав, що він блефує, також не очікували, що він візьме на себе політичний ризик мобілізації, і результатом може бути більше занепокоєння в усьому світі щодо того, що російський лідер готовий зробити, сказав посадовець.
Військові аналітики за межами України також висловили скептицизм щодо здатності часткової мобілізації Росії змінити перебіг війни на фронті.
“300 000 додаткових військових недостатньо для того, щоб Росія могла просунутися в Україні”, – сказав Павло Золотарьов, російський генерал у відставці, який зараз працює аналітиком в Інституті США і Канади в Москві. “Цього якраз достатньо, щоб зупинити український наступ і закріпити контроль над територіями, які зараз утримуються російськими військами”.
Часткова мобілізація “навряд чи дозволить отримати ефективних солдатів” або перешкодить Україні відвоювати території протягом зими, – такий висновок зробив у своїх останніх оцінках Інститут вивчення війни, американський аналітичний центр, який відстежує конфлікт у щоденних звітах.
Український наступ продовжує прогресувати, але сповільнився після несподіваних успіхів на початку цього місяця в північно-східній частині Харківської області.
Марк Гертінг, колишній командувач Сухопутних військ США в Європі, вказав на обмежені можливості Росії та серйозні недоліки в методах базової підготовки, які він побачив під час візитів до російських військових.
“Це було жахливо”, – написав Гертінг у Твіттері. “Практичне ознайомлення з гвинтівками, рудиментарні навички надання першої медичної допомоги, дуже мало тренувань задля економії ресурсів, і… найголовніше… жахливе керування з боку “сержантів з бойової підготовки””.
Майкл Кофман, фахівець з питань російських збройних сил в аналітичному центрі безпеки CNA у Вашингтоні, сказав у своєму подкасті, що 300-тисячна цифра, швидше за все, є “умовною”. Російське командування, за його словами, буде мати в основному погані перспективи, обираючи, що робити з новобранцями.
За словами Кофмана, один з них – це поповнення існуючих російських бойових тактичних груп в Україні, багато з яких укомплектовані на 40-50% від їхньої передбачуваної чисельності. Але більшість російських тренувань відбувається всередині підрозділів, забираючи дефіцитних і виснажених офіцерів для виконання цієї роботи.
Інший шлях полягає у створенні великих, легко озброєних і моторизованих підрозділів, які просто утримуватимуть лінію на оборонних позиціях. Третій – створення боєздатних підрозділів, здатних ротувати виснажені війська вздовж фронту, але це потребуватиме значного часу та інвестицій, щоб довести їх до необхідного рівня.
“Наслідки цього полягають у тому, що Росія може спробувати зупинити погіршення ситуації у своїх збройних силах і спробувати вирішити кількісний аспект сили”, – сказав він. “Але вони не можуть виправити якість, тому що вони вже використали свою найкращу техніку, своїх найкращих офіцерів, свої найкращі боєприпаси, і питання морального духу залишиться вічним”.
