Президент Росії Володимир Путін не погрожував негайною ядерною атакою, щоб зупинити контрнаступ України на окуповані Росією території під час свого виступу, в якому він оголосив про незаконну анексію Росією території України.
Аналітики ISW розібрали промову Путіна в окремому спеціальному звіті від 30 вересня: «Оцінка прихованих ядерних загроз Путіна після анексії».
2. Президент Росії Володимир Путін оголосив про незаконну анексію Росією чотирьох українських територій 30 вересня без чіткого визначення кордонів цих територій.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков відмовився уточнити кордони новоприєднаних територій у бесіді з журналістами 30 вересня: «Донецька та Луганська народні республіки [ДНР та ЛНР] були визнані Росією у межах 2014 року. Щодо територій Херсонської та Запорізької областей, мені потрібно це уточнити. Сьогодні ми все з’ясуємо».
Глава ДНР Денис Пушилін додав, що залишається незрозумілим навіть федеральний округ, до якого увійдуть приєднані території: «Як він називатиметься, які межі — зачекаємо на остаточні рішення, зараз йдуть консультації, як це зробити правильно».
Російські офіційні особи можуть уточнити ці межі та адміністративний поділ найближчими днями, але зіткнуться з внутрішньою проблемою: українські сили, як і раніше, контролюють великі ділянки Донецької та Запорізької областей, а також деякі райони Луганської та Херсонської областей.
Це воєнна реальність, яка навряд чи зміниться найближчими місяцями.
3. Путін, ймовірно, поквапився з анексією цих територій, перш ніж ухвалити навіть елементарні адміністративні рішення щодо кордонів та управління.
Тому російські офіційні особи не встановили чіткої політики чи умов належного управління.
Організація управління цими чотирма насильно анексованими областями була б бюрократично складним завданням для будь-якої держави після того, як російські війська систематично вбивали, заарештовували та виганяли українських чиновників, які раніше керували регіональними адміністраціями.
Але бюрократична некомпетентність, продемонстрована спробою Кремля часткової мобілізації російських чоловіків, передбачає, що російські бюрократи також боротимуться за створення структур управління населенням, що опирається і не бажає цього, в зоні бойових дій, яка є окупованою Росією територією України.
4. Путін оголосив, що звичайний осінній призовний цикл у Росії розпочнеться 1 листопада на місяць пізніше, мабуть, тому, що часткова мобілізація російських чоловіків лягає важким тягарем на бюрократію російських військових комісаріатів, які зазвичай контролюють піврічний призовний цикл.
Указ Путіна від 30 вересня призиває 120 000 російських призовників – на 7 000 менше, ніж восени 2021 року.
Ні указ Путіна, ні наступні офіційні заяви не роз’яснювали, чи підлягають призову на військову службу українські цивільні особи призовного віку (18–27 років) на нещодавно анексованих окупованих територіях України.
Представник Головного організаційно-мобілізаційного управління Росії контр-адмірал Володимир Цимлянський заявив, що призовники осені 2022 року не братимуть участі в «спецоперації» в Україні, обіцянка, яку Путін також дав (і порушив) призовникам осені 2021-го та весни 2022-го років.
Російські призовники не можуть бути відправлені за законом, поки вони не пройдуть не менше чотирьох місяців навчання, якщо тільки Путін не оголосить воєнний стан.
Незаконна анексія Росією окупованих територій України, ймовірно, усуває цю проблему в рамках законодавства Російської Федерації, що може бути однією з причин поспішності Путіна з оголошенням анексії.
5. Російські чиновники можуть з 1-го жовтня повторно мобілізувати минулорічних призовників, коли термін їх служби закінчиться.
Цимлянський підкреслив 30 вересня, що всі російські призовники, термін служби яких минув, тобто призовники осені 2021 року, будуть звільнені від служби та повернуті до місць проживання «вчасно».
Після звільнення призовники осені 2021 року технічно стануть частиною російського резерву, що зробить їх законно мобілізованими відповідно до указу Путіна про часткову мобілізацію від 21 вересня.
6. Путін запросив деяких російських блогерів та військових кореспондентів, які раніше критикували Міністерство оборони Росії за відсутність прозорості щодо успіхів Росії в Україні, бути присутнім на своїй промові про анексію в Москві.
Російські державні ЗМІ також дедалі частіше показують деяких блогерів на федеральних телеканалах, що, ймовірно, вказує на те, що Путін намагається заручитися підтримкою цих націоналістичних і провоєнних діячів, а не піддати їх цензурі.
Присутність блогерів у Москві також може пояснити, чому кілька відомих Telegram-каналів 29 вересня обмежували чи взагалі не висвітлювали щоденні новини з передової.
7. Ключові висновки
Президент Росії Володимир Путін оголосив про незаконну анексію Росією чотирьох українських територій 30 вересня без чіткого визначення кордонів цих територій.
Путін оголосив, що звичайний для Росії осінній призовний цикл розпочнеться 1 листопада з запізненням на місяць, ймовірно тому, що часткова мобілізація російських чоловіків у Росії лягає важким тягарем на бюрократію російських військових комісаріатів, які зазвичай контролюють піврічний призовний цикл.
Російські чиновники 1 жовтня можуть повторно мобілізувати минулорічних призовників, коли закінчиться термін їх служби.
Українські сили, швидше за все, захоплять чи оточать Лиман протягом наступних 72 годин.
Українські військові представники зберігали оперативне мовчання щодо українських наземних маневрів у Херсонській області, але заявили, що українські сили продовжують змушувати російські війська захищати свої позиції.
Російські війська продовжили наземні штурми у Донецькій області.
Російська влада продовжувала спроби залучити росіян до участі в мобілізаційних зусиллях, але, ймовірно, важко боротиметься за це, оскільки росіяни продовжують тікати з Росії до прикордонних держав, які їх приймають.
Російські чиновники беруть хабарі та використовують інші методи, щоб запобігти мобілізації чи полегшити її для багатих осіб.
Російська влада продовжує направляти мобілізованих в Україну без належної підготовки та обладнання, і вони навряд чи зможуть дозволити собі забезпечити себе власними силами.
Російські сили завдали ракетного удару по українському гуманітарному конвою та спробували звинуватити у цьому український уряд.
