У промисловості управління витратами дедалі рідше зводиться лише до пошуку дешевших матеріалів,оскільки сучасні умови господарювання вимагають комплексного та системного підходу. Основні резерви економії формуються на етапі планування, у прогнозах, структурі потреб і логіці прийняття рішень. Саме на цьому рівні, за спостереженнями провідної економістки з матеріально-технічного забезпечення філії «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» ПАТ «Укрзалізниця» Людмили Перунської, підприємства або отримують контроль над витратами, або втрачають його.
Працюючи з великими виробничими обсягами та складними ланцюгами постачання, вона сформувала практичний набір інструментів, які дозволяють поєднати економічну доцільність із виробничою стабільністю.
Практика показує, що самі по собі інструменти планування не дають результату без системного економічного мислення. Типова помилка багатьох підприємств полягає в механічному впровадженні окремих методів без розуміння їхнього взаємозв’язку з виробничими циклами, логістикою та фінансовими обмеженнями. Лише комплексний підхід, що інтегрує планування, контроль ресурсів та аналіз економічної доцільності, дозволяє досягти стійкої оптимізації витрат та підвищення ефективності діяльності підприємства.
Професійна логіка Людмили Перунської відрізняється тим, що кожен інструмент вона розглядає як частину єдиної моделі управління ресурсами. Саме це дозволяє їй адаптувати методи планування до різних умов виробництва, а не копіювати універсальні рішення, які часто не працюють у промислових системах великого масштабу.
Далі у статті — три блоки практичних інструментів від Людмили Перунської для оптимізації витрат і раціонального планування ресурсів у промисловості, які дозволяють знижувати фінансові ризики й підтримувати стабільність виробничих процесів.
Оптимізація витрат через управління закупівлями
Зниження витрат на матеріально-технічні ресурси починається з аналізу структури закупівель. Один з ключових інструментів — укрупнення потреб і перехід від ситуативних замовлень до річного та квартального планування. Такий підхід дозволяє уникати додаткових витрат, пов’язаних із терміновістю поставок, знижує залежність від коливань ринку та сприяє більш стабільному та прогнозованому забезпеченню виробничих процесів.
Другим елементом є стандартизація номенклатури. Скорочення дублюючих позицій спрощує складський облік і дозволяє працювати з більшими обсягами по окремих позиціях. У поєднанні з аналізом повної вартості ресурсу, від закупівлі до використання, це формує реалістичну картину витрат. Як підкреслює Людмила, ефективність починається там, де кожен ресурс має чітку ціну та конкретну цінність для виробничого процесу.
Окрему роль відіграє контроль відповідності якості. Відмова від надмірних специфікацій без впливу на кінцевий продукт дозволяє зберігати технічні параметри, водночас знижуючи закупівельну вартість.
Системне планування річних потреб підприємства
Другий блок інструментів стосується оптимального планування ресурсів. Йдеться про побудову повноцінної моделі, що поєднує виробничі плани, залишки на складах і історичні дані споживання. Такий підхід дозволяє виявляти пікові навантаження заздалегідь і перерозподіляти ресурси без втрати ритму виробництва.
Практика показує, що використання сценарного прогнозування є ще одним важливим інструментом. Розрахунок альтернативних варіантів розвитку подій допомагає підприємству підготуватися до нестабільності ринку та уникати фінансових перекосів.
Унікальність Людмили Перунської, як експерта своєї галузі, полягає в поєднанні економічного аналізу з глибоким розумінням виробничих процесів. На відміну від класичних фінансових моделей, її планування не ізольоване від реального ритму заводу.
Прогнози формуються з урахуванням технологічних обмежень, сезонності навантажень і логістичних факторів, що дозволяє уникати ситуацій, коли фінансово ідеальний план виявляється непридатним для практичної реалізації. Саме ця здатність синхронізувати економічні розрахунки з виробничою реальністю робить її метод практично незамінним у складних промислових системах.
«Оптимальне планування — це перевага, яка дозволяє перетворити ризики у можливості», — зазначає економістка.
В свою чергу, цифрові моделі обліку та контролю доповнюють систему, забезпечуючи прозорість даних і оперативне коригування планів у разі змін.
Порівняльний аналіз постачальників як інструмент управління ризиками
Третій напрям — оцінка постачальників. Вибір найефективніших партнерів не має базуватися лише на ціні і повинен зважати на стабільність поставок, дотримання строків та гнучкість в умовах змін. Використання рейтингових моделей і регулярного перегляду показників дозволяє зменшувати залежність від окремих контрагентів.
Додатковим інструментом є диверсифікація джерел постачання, що знижує операційні ризики та підвищує стійкість системи забезпечення. У поєднанні з аналітикою це створює основу для зважених управлінських рішень.
«Оптимізація витрат — це створення стійкої системи, де кожне рішення підсилює результат», — підсумовує Людмила.
Значення розроблених Людмилою Перунською інструментів важко недооцінити. це повноцінні методики та кейси, які можуть бути застосовані у будь-яких промислових або інфраструктурних системах з високим рівнем матеріальної залежності, від будівництва до транспортної та енергетичної галузей.
Людмила Перунська розробила комплексну багатокритеріальну методологію оцінки тендерних пропозицій від контрагентів, яка усуває критичні обмеження традиційних практик закупівель. На відміну від стандартного підходу, орієнтованого виключно на ціну, її методологія інтегрує показники економічної ефективності, надійність постачальників, оцінку витрат з урахуванням ризиків, логістичні обмеження та моделювання сценаріїв. Ця система дозволяє тендерним комісіям приймати обґрунтовані рішення, мінімізуючи фінансові та операційні ризики.
Універсальність цих рішень полягає в гнучкій адаптації економічних моделей до різних умов функціонування. Саме це дозволяє забезпечувати стабільність витрат і прогнозованість результатів у середовищах із підвищеним рівнем ризику.
Завдяки своєму досвіді роботи у великій інфраструктурній компанії Людмила впевнена, що стратегічне планування ресурсів безпосередньо впливає на фінансовий баланс і продуктивність підприємства. Інструменти, які застосовуються в промисловості, мають універсальний характер і можуть бути адаптовані до різних економічних систем, зокрема до великих інфраструктурних проєктів з урахуванням їх масштабів, складності та специфіки управління ресурсами.
Системний підхід до ресурсів дозволяє підприємствам не лише знижувати витрати, а й формувати передбачуване середовище для розвитку, де економічні рішення підтримують стабільність виробництва та довгострокову ефективність.
