Звістка про продаж родовища вапняку під кар’єр у селі Буша на Вінниччині та ще в умовах повномасштабної війни з росією сколихнула українську спільноту.
Політики, науковці та діячі культури почали бити на сполох, адже вбачають в цьому серйозну загрозу для місцевого заповідника, який береже багато пам’яток історії, археології та без сумніву є одним із найпопулярніших екотуристичних маршрутів України. Крім того, на території громади створюють Центр реабілітації для українських військових.
Що сталося?
Нещодавно Держслужба геології та надр України виставила на аукціон родовище «Бушанське» для видобування корисних копалин (промислової розробки родовищ). Місцеві мешканці дізналися про це лише через кілька днів після його завершення. Кар’єр площею 13 гектарів розташований між селами Буша, Дорошівка та Слобода Бушанська. За родовище змагалися двоє учасників. Аукціон був повторний, тому стартову ціну знизили на 25%. Харківське ТОВ «Техніка і гаджети» запропонувало за лот трохи більше 1, 6 млн. грн. Однак перемогу отримало київське ТОВ «Сі-Еволюшн» з пропозицією у 2,6 млн. грн, яке тепер має право видобувати з родовища фосфатовмісний вапняк та кремнисту крейду впродовж 20 років.
Сумнівна компанія і «молдавський слід»
Варто зазначити, що товариство «Сі-Еволюшн» із статутним капіталом усього у 1 000 грн. було засноване 19 лютого 2024 р., тобто лише за місяць до проведення аукціону! Її директоркою зазначена Наталія Гибелинда. Згідно інформації з офіційних реєстрів, досвід у веденні бізнесу у неї невеликий: на платформі YouControl можна побачити, що підприємиця зареєструвала ФОП у квітні 2023 року за тією ж адресою, що й згодом компанію «Сі-Еволюшн».
Між тим, портал «Ми – вінничани» повідомляє, що кінцевим бенефіціаром результатів аукціону є впливовий молдавський підприємець з міста Бєльци Сергій Кисельов. Він є власником групи компаній «Telius», володіє рестораном-боулінгом, мережами доставки суші, піци, бургерів та готельного господарства. А в минулому був депутатом парламенту Молдови та розвивав футбольний клуб «Олімпія».
Згідно порталу ImportGenius, де розміщені данні про світові експортні та імпортні торгівельні операції, можна зробити висновок, що попередня діяльність Наталії Гибелинди пов’язана саме з Молдовою. Вона багато чого експортувала до цієї країни, в тому числі обладнання для сортування, просіювання, сепарації та перемішування ґрунту, руд чи інших мінеральних копалин.
Наталія Гибелинда підтвердила, що є директоркою ТОВ «Сі-Еволюшн», але відмовилась коментувати, чи відомо їй про розташування родовища «Бушанське» поблизу історико-культурних пам’яток і про негативне ставлення місцевого населення до розробки корисних копалин на цій території. На запитання «Укрінформу», коли розпочнуться розробки родовища, Гибелинда відповіла: «Я поки що нічого цього не знаю. Я тільки придбала і придбала через систему Рrozorro. Тому надсилайте ці питання їм, а не мені».
Чи все по закону?
У Держгеонадрах запевняють, що вся документація в порядку. Пошукові роботи на родовищі проводилися ще на початку 1990-х років, додаткові розвідувальні роботи – в 2000-х. Обласне екологічне управління ще 2007 року дало висновок, що родовище не розташоване на землях природоохоронного призначення і не потребує погодження адміністрації заповідника. Мовляв, землі, на яких можлива розробка кар’єру, за документами призначені для ведення лісового господарства, а саме родовище розташоване на землях сільськогосподарського призначення.
В той же час місцеві жителі від моменту оголошення переможця невтомно продовжують наполягати, що насправді кар’єр розташований надзвичайно близько до житлових будинків, йдеться, за їхніми словами, не про кілометр, а 300 метрів. Крім того, поруч – чимало пам’яток історико-культурного призначення та джерело питної води.
Культурна спадщина України
Державний історико-культурний заповідник “Буша” – визначна пам’ятка національного масштабу. Заповідник створено на основі комплексу об’єктів культурної спадщини.
«Наша Буша славиться своєю історією. Це така сучасна туристична мекка для мешканців Поділля, Вінниччини і всієї України. Ми розвиваємо туризм вже понад 20 років і намагаємося всіма силами це все зберегти. Якщо буде кар’єр, будуть їздити машини, бульдозери, ніякої користі, крім самих власників, кар’єр не принесе ні Буші, ні Дорошівці, ні тим більше Слободі Бушанській», – зазначає директорка державного історико-культурного заповідника «Буша» Ірина Захарчук. За її словами, торік у заповіднику побувало 27 тисяч людей. «Розробка даного родовища призведе до зменшення кількості відвідувачів та знищить працю кількох поколінь, які розвивали туризм регіону», – додала вона.
Що далі?
Зазначимо, Держгеонадра на аукціоні продала лише ліцензію на видобування. Однак для того, щоб почати роботи на місці, потрібно ще звернутися до місцевої влади для виокремлення земельної ділянки з комунальної власності Ямпільської міської громади. Також треба змінити цільове призначення землі, яке зараз за документами призначене «для сінокосіння і випасання худоби».
У Держекоінспеції Вінниччини переконують, що створення кар’єру має погодити громада, повідомляють у Вінницькій обласній раді. Суб’єкт господарювання, який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами, до початку видобування корисних копалин у Буші має в обов’язковому порядку зареєструвати в Держкадастрі право на користування земельною ділянкою, отримати позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля. Процедура отримання висновку передбачає обов’язкове проведення громадських слухань, під час яких представники громади будуть мати можливість вносити свої зауваження та заперечення щодо діяльності гірничодобувного підприємства.
Мешканці регіону вже звернулися в екологічну інспекцію та прокуратуру для перевірки, чи дотримані всі норми і чи нема порушень. Громада сподівається, що до реального закладення кар’єра справа не дійде. Інакше буде чинити рішучі дії опору. «Якщо законні методи нам не допоможуть, то величезна кількість людей з усієї України приїде і підтримає нас. Там будуть стояти палатки, ніхто нікого не допустить. Нам важлива наша екологія, наше село, наші діти, які не будуть дихати пилом. Нам тут жити, а не приїхати, видобути все корисне і поїхати. Ми не хочемо, щоб з нашої землі будувалися чиїсь палаци і маєтки», – каже Ірина Захарчук.
Суспільний резонанс
Подібне рішення жорстко засудили представники громадськості.
«Користуючись тим, що в Україні йде війна, і людям не до контролю за загребущими руками чиновників, Держслужба геології та надр України виставила на аукціон родовище «Бушанське». Звичайно, що за відсутністю громадського обговорення. Людей лише поставили перед фактом. Планується вирити кар’єр на 13 гектарів», — написав директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик у своєму блозі.
За його словами, під загрозою опинилися жителі сіл, зелений туризм, історико-культурний заповідник «Буша», дитячий садок села Дорошівка, басейни річок Мурафа та Бушанка, геологічна природна пам’ятка загальнодержавного значення урочище «Гайдамацький Яр», реабілітаційний центр екопоселення «Бушанська Толока».
«Вже працюємо над тим, щоб підготувати відповідні запити та шукаємо рішення. Вважаю, що Міндовкілля потрібно терміново прийняти зміни до постанови, щоб внести цю продану на аукціоні гору для видобутку корисних копалин до природо-заповідного фонду, адже тут ростуть червонокнижні рослини, знаходяться унікальні джерела», – у свою чергу заявила депутат Верховної Ради Лариса Білозір. За її словами, на жаль, свого часу ця територія не була внесена в заповідник. «Це питання зараз досліджують нардепи разом з громадськими природоохоронним організаціями, науковцями. Територія Буші має отримати охоронний статус, а Мінкультури повинні шукати варіанти припинити рішення про продаж гори і з’ясувати обставини, бо виглядає що їх просто безсовісно обійшли», – додала вона.
Прокуратура області пообіцяла перевірити законність продажу спецдозволу на розробку кар’єру і видобуток надр родовища «Бушанське». «Вінницькою обласною прокуратурою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 240 Кримінального кодексу України. Стаття має назву «Порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин». Досудове розслідування доручено здійснювати Слідчому управлінню обласної поліції», – заявила речниця прокуратури Ірина Вихованець.
Історичне минуле
Однією з двох пам’яток національного значення у заповіднику «Буша» є унікальний скельний храм. У ньому є рельєфне зображення на камені дерева, півня, оленя і людини. Науковці не дійшли якогось остаточного висновку щодо його датування. Одні вважають, що він ще з дохристиянських часів, інші спростовують ці версії.
Зокрема, відомий український вчений Володимир Антонович датував рельєф VII-IX століттям.
На початку нової ери тут було поселення Антаварія (Антополь, Пронськ), а у середньовіччі — місто Краснопіль; у ХІІ-ХIII століттях Буша входила до складу Галицько-Волинського князівства, потім — Великого князівства Литовського, з 1569 р. — Речі Посполитої. Окрім того, на території заповідника є підземні ходи та оборонна фортеця часів Хмельниччини ХVІ-ХVІІ ст. Тоді Буша була прикордонним мiстом Брацлавського полку. Фортеця витримала не одну облогу, однак 28-30 листопада 1654 року війська коронного гетьмана Потоцького знищили Бушу, від неї вціліла лише одна фортеця. Тут відновлена могила героїні облоги Мар’яни (історики кажуть, що її звали Олена), вдови вбитого козацького сотника Завісного. Вона підпалила пороховий погріб, висадивши в повітря себе, залишки залоги й чимало атакуючих поляків. Ці події знайшли своє відображення у повісті Михайла Старицького «Облога Буші». Оборона Буші надовго затримала наступ війська Речі Посполитої.
У 2005 році історики знайшли в центрі села Буша залишки трипільського житла та інші артефакти, що датуються третім тисячоліттям до нашої ери. Тут також збереглися історичні пам’ятники пізніших періодів: дохристиянський скельний храм, залишки фортеці часів Речі Посполитої, збережений козацький цвинтар XVIII-XIX ст. , знаменитий Гайдамацький яр, який давав прихисток і козакам, і гайдамакам, і повстанцям ХХ століття.
А ще тут виявили археологічні знахідки багатошарових поселень трипільської, скіфської, пеньківської та давньоруської культури, Над залишками трипільського житла збудували захисний павільйон – музей археології.
Гора Лисківка в Буші використовується в рекреаційних і туристичних цілях. Сюди часто приїжджають люди з різних куточків України у пошуках джерела сили та енергії, для духовних практик, езотеричних занять, медитації.
Як написала на твоїй сторінці у Facebook культуролог Громовиця Бердник: “росія – країна, яка зараз намагається зруйнувати Україну як державу, давно і ретельно вивчає все, що допомагає Україні стояти і вистояти на Тонких, енергетичних планах. Вивчає, щоб знищити або зруйнувати, осміяти або принизити. І тим самим позбавити потужного захисту. В тому числі вони намагаються використати на свою користь, а якщо не вдається, то знищити або магічно закрити всі особливо потужні місця Сили, які працюють на підтримку України. Кам’яну могилу і кургани вони окупували і замінували, нищать старовинних кам’яних «баб»… але ті місця самі від них закрилися. Особливо потужні місця Сили вміють захищатися, коли це потрібно. І зараз вони намагатимуться знищити Бушу. Тими методами, якими зможуть”.
Для тих, хто хоч раз побував в Буші, це місце залишає незабутнє враження поєднанням краси природи, козацької сили і слави, величі історичного минулого українського народу і духовного призначення України. То ж чиновникам всіх рівнів варто замислитись: чи можна під час війни проводити такі сумнівні аукціони на заповідних землях країни. Адже мова іде не лише про корисні копалини, а про наше глибоке і справжнє українське “коріння”, про духовне, культурне, історичне надбання українського народу.
