На тлі нинішніх проблем із виділенням Україні допомоги Сполученими Штатами та Євросоюзом на другий план пішли зусилля окремих європейських країн, які підтримують Україну на індивідуально-національних засадах. Насамперед йдеться про найбільшу економіку Європи – Німеччину, внесок якої в допомогу Україні важко переоцінити, оскільки батьківщина «похмурого німецького генія» за розмірами такої допомоги посідає третє місце після ЄС та США. Більше того, на відміну від ЄС та США, у німецькому політикумі значною мірою відсутній розкол у питанні допомоги Україні.
Цю допомогу підтримує правлячий коаліційний кабінет на чолі з соціал-демократами та особисто канцлером Олафом Шольцем, який робить це навіть на шкоду своєму рейтингу, за що гер Шольц вартий щирої поваги. Допомога Україні підтримують опоненти соціал-демократів і нинішні опозиціонери з ХДС, які зараз звільняються від «тяжкої спадщини Меркель». Зі значних за рейтингом партій проти допомоги Україні можуть виступати лише радикальні націонал-популісти з «Альтернативи для Німеччини», які, втім, зараз стрімко набирають популярності, що особливо турбує.
Але політична рішучість продовжувати і навіть нарощувати допомогу Україні сильно підточується соціально-економічними проблемами, які зараз спіткали Німеччину, в тому числі через війну в Україні.
Тому вже зараз у Берліні звучать голоси із сумнівами, що країна зможе підтримувати колишній рівень допомоги Україні, не кажучи вже про його збільшення.
Водночас, Шольц та нинішня влада Німеччини однозначно стоять на позиціях подальшої підтримки України, повторимо, навіть на шкоду своєму рейтингу, з яким у Шольця та соціал-демократів біда.
Частка Німеччини у «пирозі» партнерської підтримки Україні
У публікації « У запеклій війні України проти російської агресії першим капітулює Захід » наголошувалося, що Німеччина є одним із найбільших донорів фінансової та військово-технічної допомоги, що надається Україні, займаючи в рейтингу таких донорів почесне третє місце після ЄС та США. Але якщо врахувати внесок Німеччини на допомогу ЄС, то німецька частка допомоги буде ще вагомішою.
Нагадаємо, що з січня 2022 року до липня 2023 року включно закордонні партнери надали Україні допомоги на 233 млрд доларів.
На першому місці за розміром допомоги – Європейський союз, який направив на потреби України 90 мільярдів доларів, у яких переважає пряма фінансова допомога у розмірі 81 млрд доларів.
На другому місці йдуть США, які направили Україні 73 мільярди. З них 44 млрд доларів – військова допомога, а решта – фінансова та гуманітарна підтримка.
Третє місце у Німеччини – 22 млрд доларів, із них 18 млрд – військова допомога.
Великобританія, яка вважається найактивнішим союзником України, посіла лише четверте місце. З наданих Сполученим Королівством 15 млрд доларів допомоги половина склала військові поставки, що на 40% менше, ніж військова допомога Німеччині.
П’яте місце займає Норвегія з 8 мільярдами допомоги, половина з якої є військовою.
26 млрд доларів, що залишилися, надали сумарно інші країни. При цьому найбільша частка у Японії – 27% від цієї суми, далі йдуть Канада (23%), Польща (19%), Нідерланди та Данія (по 15%).
«Міцний горішок» Олаф Шольц
Канцлер Олаф Шольц має намір збільшувати допомогу Україні навіть з огляду на те, що підтримка України падає серед обивателів, так само як і рейтинг самого Шольця.
Виступаючи нещодавно на партійній конференції соціал-демократів у Берліні, Шольц заявив, що Німеччина має бути готова сильніше допомагати Україні, якщо інші ослабнуть. Про це пише німецьке інтернет-видання NTV у публікації ” Scholz sichert der Ukraine weitere Hilfen zu ” або ” Шольц запевняє Україну в подальшій допомозі “.
Видання NTV зазначає, що канцлер у такий спосіб натякнув на неясну політичну ситуацію в США, де зависла допомога Україні. Він також заявив, що війна в Україні триватиме ще довго.
«Ця війна, ймовірно, ще не скоро закінчиться, тому важливо, щоб ми могли робити те, що необхідно протягом тривалого часу», – підкреслив Шольц.
Шольц також нагадав, що у війни в Україні «були наслідки, які торкнулися і нас», маючи на увазі високі ціни на енергоносії. Він визнав це «серйозною фінансовою проблемою» для Німеччини.
Відомо, що Шольц докладав і продовжує докладати величезних зусиль для того, щоб ЄС таки виділив Україні раніше обіцяну допомогу у розмірі 50 млрд євро, яка, як відомо, гальмується через позицію Угорщини та особисто її прем’єра Віктора Орбана. Шольц особисто проводив із розмови з Орбаном, а під час голосування про «початок переговорів про вступ України до ЄС» нібито саме Шольц переконливо попросив Орбана вийти з приміщення, зобразивши якусь «конструктивну помірність». Інша справа, що конкретна допомога Україні зараз набагато важливіша за міфічні перспективи членства в ЄС, які викликають величезні сумніви, але це вже інше питання.
Олаф Шольц всіляко сприяє тому, щоб Україна отримала вказану допомогу в рамках так званого плану А, тобто одноголосним рішенням усіх 27 держав-членів Євросоюзу. Водночас, Шольц наголошує, що якщо з «планом А» не складеться, то Україна все одно має отримати допомогу у рамках якогось «плану В».
Крім ЄС, уряд Німеччини на чолі із Шольцем має намір у 2024 році виділити на потреби України 14 млрд євро. З них 8 на закупівлю зброї та 6 для допомоги українським біженцям у Німеччині. Про це повідомляє німецьке видання Zeit Online у публікації з промовистим заголовком та підзаголовком « Scholz warnt vor nachlassender Unterstützung für die Ukraine. Putin setze darauf, dass die Solidarität mit der Ukraine schwinde, sagte der Kanzler в seiner Regierungserklärung. Er werde sich bei der eu für weitere Hilfe einsetzen » або « Шольц попереджає про зменшення підтримки України. Путін розраховує на те, що солідарність з Україною послабшає, заявив канцлер у своїй урядовій заяві. Він лобіюватиме до ЄС подальшу допомогу ».
Крім того, як заявив Шольц, можуть виділити додаткові кошти в рамках режиму «надзвичайної ситуації». Це може статися, якщо ситуація на фронті погіршиться, інші партнери скоротять допомогу Україні, а «загроза для Німеччини та Європи» зростає.
Тут звертає увагу той факт, що Шольц чітко заявляє, що агресія проти України несе небезпеку для Німеччини, а не займає поширену на Заході позицію «хати з краю».
При цьому підтримка допомоги Україні серед широких німецьких обивательських мас неухильно падає, а Шольц став найнепопулярнішим канцлером з 1997 року, зокрема й через підтримку України.
Втім, падіння рейтингу правлячих соціал-демократів у коаліції із «зеленими» та вільними демократами не дивно на тлі різкого погіршення економічної ситуації, насамперед через війну, розв’язану Путіним в Україні. Але властивість масових обивательських мізків така, що вони розуміють лише прості речі: мовляв, погіршення економічної ситуації сталося за Шольца, тому винен він – а хто ж ще?
Отже, за повідомленням німецького видання Bild, останнє опитування спілки німецьких державних мовників ARD Germany показало, що роботою Шольца задоволені лише 20% громадян Німеччини, і це найгірший рейтинг канцлера, починаючи з 1997 року. Згідно з цим опитуванням, за останній місяць Шольц втратив одразу вісім відсотків, його партія СДПН також втрачає популярність: на наступних виборах, за даними дослідження, вона отримає близько 14% голосів. Опитування показують, що соціал-демократи відстають навіть від «Зелених», яких припадає на частку 15%.
Найбільше голосів, як очікується, отримає Спілка ХДС та ХСС – 32%. Ліві та ВДП до Бундестагу, швидше за все, не пройдуть, натомість «Альтернатива для Німеччини» стане другою партією з результатом у 21%.
Німецькі політико-електоральні перспективи
До речі, тут треба сказати кілька слів про перспективи підтримки України «головною країною Євросоюзу», якою є реально Німеччина.
Як бачимо, на найближчих виборах соціал-демократи на чолі із Шольцем, як би добре ми до них, а вони до нас не ставилися, можуть програти. Партією, яка, найімовірніше, набере найбільшу кількість місць у бундестазі, буде ХДС у блоці з ХСС, своїм вічним союзником із Баварії.
Нагадаємо, що ХДС – це саме та партія, яку раніше очолювала екс-канцлер Ангела Меркель. Останню зараз часто й досить заслужено звинувачують у заграванні з Путіним, що й стало однією з причин нинішньої війни в Україні, а також економічних проблем Німеччини, які ця війна викликала.
Але останнім часом у Німеччині намітилося «очищення тяжкої спадщини Меркель». Зокрема, про це свідчить «прощання з Меркель», яке демонструє партія ХДС, яка публічно звинувачує Меркель у помилках щодо Москви.
Як повідомляє німецьке видання Bild, нещодавно на телеканалі ZDF відбулися теледебати, в яких взяв участь Родеріх Кізеветтер — депутат Бундестагу та експерт із зовнішньої політики партії ХДС, яка в блоці з ХСС правила у Німеччині з 2005-2021 років під керівництвом Меркель.
Консервативний блок ХДС/ХСС (союз) правил у Німеччині у 2005-2021 рр., а його представниця Ангела Меркель була канцлером. Нині союз ХДС/ХСС є головною опозиційною силою.
Говорячи про спадщину Меркель, Кізеветтер згадав про її нещодавній вихід із партійного Фонду Конрада Аденауера. Він заявив, що консерватори все більше відходять від її курсу у найважливіших питаннях, у тому числі в міграції та ставленні до Росії та України.
«Це не прощання з Меркель, але сама Меркель попрощалася із союзом. Ми повинні розвиватися далі… Сьогодні Меркель консервативніший за союз… Я не думаю, що вона буквально попрощалася зі союзом, вона все ще член партії. Але ми бачили, що те, що було її політикою, пішло 24 лютого 2022 року. Примирення з Росією, відповідь на анексію Криму у вигляді будівництва «Північного потоку-2» — цей етап пройдено. Наразі ХДС звільняється від цього. Союз прогресивніший за Ангела Меркель», — сказав Кізеветтер.
Серед інших помилок Меркель представник ХДС згадав відмову від атомної енергії, що збільшило залежність від російських енергоносіїв. Кізеветтер вважає, що Німеччина має продовжувати підтримувати Україну та ніколи не визнавати захоплення Росією українських територій. Інакше наступною метою Кремля може стати Молдова чи країни Балтії.
Щоправда, виникає цікаве питання: з ким блок ХДС/ХСС створюватиме коаліцію у разі перемоги на майбутніх виборах, бо навряд чи вони зможуть набрати 50%+1 місце у парламенті, щоб сформувати кабінет самостійно.
Для України це питання є аж ніяк не пустим, оскільки від цього залежить підтримка України в майбутньому, а війна, за всіма прогнозами, може затягтися надовго. Якщо не станеться позачергових виборів, то чергові вибори у Німеччині мають відбутися у вересні 2025 року.
Справа в тому, що зазначена вище друга за нинішнім рейтингом радикальна націонал-популістська партія «Альтернатива для Німеччини» (АдГ), наскільки можна зрозуміти, налаштована проти допомоги Україні та навіть підозрюється у співпраці з путінським режимом. Інша річ, що респектабельна ХДС навряд чи блокуватиметься з АдГ. Якщо в нинішньому наведеному вище розкладі нічого не зміниться, то швидке ХДС доведеться блокуватися зі своїми одвічними опонентами в особі соціал-демократів, можливо, із «зеленими», у так звану «широку коаліцію», що вже в історії Німеччини бувало. Політика такого «широко-коаліційного кабінету» зазвичай відрізняється розмитістю, але нас має тішити те, що зазначені партії, які можуть до такого кабінету увійти, одноголосно підтримують Україну та демонструють політичну рішучість продовжувати надання Україні допомоги.
Загалом є підстави сподіватися, що з політичного погляду німецької допомоги Україні поки що ніщо особливо не загрожує. З економікою набагато складніше.
Нині головна проблема Німеччини – економіка
Причому проблема німецької економіки – це проблема України, оскільки від цього залежатиме військово-технічна та фінансова допомога.
Німеччина останнім часом зіткнулася з масштабною бюджетно-фінансовою кризою, яка наклалася на найсильніші економічні проблеми, спричинені насамперед агресією Москви в Україні.
Якщо говорити коротко, що в бюджеті Німеччини на 2024 рік може утворитися рекордна діра в 60 млрд євро, однією з причин чого стало рішення Конституційного суду Німеччини, яке забороняє спрямовувати не використані кошти з «ковидного» фонду на зелені ініціативи та підтримку промисловості, хоча днями Бундестаг начебто ухвалив закон, який припиняє дію так званого «боргового гальма», про що далі.
Крім того, німецька економіка падає вже кілька кварталів поспіль, що дозволяє говорити про рецесію. Раніше зростання економіки ФРН підтримували тісні торговельні відносини з Китаєм та Росією, а також дешеві російські енергоносії. Війна в Україні та санкції проти РФ суттєво послабили торговельні та інвестиційні зв’язки Німеччини, особливо з Росією. Німеччина втратила дешеві російські енергоносії, і тому доводиться прискорювати «зелений» перехід в енергетиці, але на це потрібні величезні витрати, а коштів не вистачає. Стагнація німецької економіки найближчим часом може ще більше посилитися, а на подолання кризи країні знадобиться щонайменше два роки, тому в багатьох сферах запроваджується режим економії.
Очевидно, що все це далеко не найкраще може позначитися на здібності Німеччини надавати підтримку Україні, навіть якщо матиме місце політична підтримка такої допомоги.
Крім прямої допомоги, під удар може потрапити намічена урядом Шольца вкрай необхідна зараз програма збільшення виробництва озброєнь, оскільки для цього потрібні бюджетні вливання, а бюджет ФРН має величезний дефіцит. Німецькому уряду тепер доведеться обирати, від яких витрат відмовлятися: від фінансування «зеленого переходу» та підтримки промисловості, скорочувати допомогу Україні та витрати на озброєння. Під скорочення також можуть потрапити виплати нашим біженцям у Німеччині та багато іншого.
Німеччина вже порушила питання про те, щоб перерахувати її частку у загальному внеску до євросоюзівського фонду підтримки України. Зокрема, враховувати у цьому внеску не лише пряме фінансування, а й військову техніку, яку ФРН відвантажує зі своїх складів. При цьому слід нагадати, що Німеччина постачала та продовжує постачати Україні такі дорогі озброєння, як системи ППО Patriot та Iris, танки Leopard, різні види інженерної техніки, а це все обчислюється у мільярдах євро. Якщо це все буде вираховано з частки Німеччини, то сума допомоги може суттєво схуднути.
Щодо бюджетно-фінансової кризи, яка сколихнула Німеччину останнім часом, то дуже коротко це виглядає так.
Уряд Шольца мав намір з метою боротьби з кризою використовувати кошти Фонду економічної стабілізації, створеного для порятунку компаній, які мають труднощі під час пандемії. Проте торік із фонду реально виплатили лише 30 млрд євро, а решту перенесли на поточний рік. Конституційний суд Німеччини вважав це порушенням, нагадавши, що позикові кошти мають бути використані у тому році, на який вони були затверджені. З бюджету довелося вилучити 60 млрд євро, які уряд хотіли використати для фінансування зелених енергетичних проектів протягом кількох наступних років, у результаті чого у бюджеті утворилася діра.
У результаті цілу низку витрат, запланованих на 2024 рік, доводиться скорочувати, що призвело, до того ж, до партійно-коаліційних тертя в уряді.
Ще однією проблемою стала введена ще за Меркель норма про «борговий гальм», згідно з якою структурний дефіцит бюджету Німеччини обмежується на рівні, еквівалентному 0,35% ВВП. Уряд Шольця цей принцип почав «розмивати», на що вказав Конституційний суд.
Але подітися уряду Шольца нема куди, оскільки вказану «дірку» 60 млрд євро треба чимось закрити. Це призведе до призупинення екологічних проектів, скорочення соціальних виплат (зокрема біженцям), скорочення витрат на озброєння (зокрема допомогу Україні), зникнення дотацій на купівлю газу, призупинення національних проектів цифровізації, неминучого підвищення податків, невдоволення населення тощо.
Вихід був знайдений найбанальніший у вигляді позик, але їх збільшенню перешкоджає зазначене «боргове гальмо».
Уряд Німеччини запропонував скасувати «боргове гальмо», тобто піти на збільшення держборгу для подолання бюджетної кризи. Коаліційно-урядові консультації щодо цього йшли довго і болісно, викликавши додаткову нервозність.
За останніми даними, законопроект про «призупинення боргового гальма» на поточний 2023 був поданий до парламенту і прийнятий Бундестагом, про що йдеться в публікації Вloomberg під назвою « German Bundestag Backs Suspension of Debt Limit Again This Year » або « Бундестаг Німеччини знову підтримав ліміту боргу цього року ». Це дозволить уряду брати нові борги, скасувавши ліміт на запозичення, що потрібно, зокрема, для продовження допомоги Україні, пише Bloomberg.
Видання нагадує, що німці у році, що минає, зробили боргів майже на 70 мільярдів євро, замість запланованих 45,6 млрд.
Також не виключається, що «боргове гальмо» скасують і наступного року, причому бюджет на 2024 рік німці ухвалять, ймовірно, не раніше лютого.
Але вказане рішення Конституційного суду лише посилило глибокі економічні проблеми Німеччини, спричинені насамперед війною в Україні, санкціями проти Росії та загальною дестабілізацією світової економіки.
Ще навесні цього року міністерство економіки Німеччини зафіксувало різке скорочення промислового виробництва, яке у березні становило 3,4% до лютого.
Потім було зафіксовано падіння економіки протягом двох кварталів поспіль, економісти заговорили про те, що Німеччина увійшла до технічної рецесії. Що дуже негативно впливає на всю Європу, яка дуже залежить від «своєї головної економіки», якою по праву вважається економіка Німеччини.
В останньому кварталі 2022 року ВВП Німеччини скоротився на 0,5%, а за перший квартал 2023 року – на 0,3%. За наступні квартали виправити ситуацію не вдалося: німецька економіка продовжує стагнувати. За деякими прогнозами економіка Німеччини в 2023 році може скоротитися на 0,2-0,3%, і це дуже серйозна проблема.
Щоправда, скорочення інфляції з 7,9% у 2022 році до 3,2% у листопаді у річному вимірі, а також зростання номінальних зарплат і, відповідно, платоспроможності населення, дозволяє деяким експертам робити оптимістичні прогнози про зростання німецької економіки у 2024 році на 0 ,5-1,5%, але поки що це лише прогнози.
У Німеччині планували до 2030 року закінчити так званий зелений перехід, використовуючи російські енергоносії. Але на тлі санкцій та війни, від російського палива довелося відмовитися, а переведення на «зелені рейки» промисловості, особливо таких «брудних» виробництв, як хімія та металургія, дуже важко. Сильні збитки німецька економіка зазнала через ослаблення торгових відносин із Китаєм і Росією, саме у яких, багато в чому, було побудовано зростання німецької економіки.
На цьому тлі розкрилися вади останніх років, що виражаються у слабкому інвестуванні та недостатньому розвитку сучасних галузей промисловості.
Все це й спричинило різке падіння рейтингів уряду соціал-демократів та зростання популярності націонал-популістів з «Альтернативи для Німеччини», які будують політику на критиці засад діяльності уряду, у тому числі підтримки України.
На цьому фоні збільшується ризик скорочення підтримки України Німеччиною.
Зокрема, під питанням раніше анонсоване виділення у 2024 році Німеччиною Україні подвоєної допомоги у розмірі 8 млрд. євро.
Крім того, проблеми в економіці Німеччини неминуче спричиняють проблеми в економіці всього Євросоюзу через лідерські позиції Німеччини в ЄС.
При цьому слід пам’ятати, що у бюджеті України закладено допомогу з боку ЄС на наступний рік у розмірі 18 млрд доларів, і вона може опинитися під загрозою, якщо бюджетна та взагалі економічна криза в Німеччині затягнеться, а сама єврозона почне показувати негативні економічні результати. Крім того, це провокуватиме посилення суперечок про те, чи варто підтримувати Україну та загалом провокувати в Європі економічну та політичну нестабільність, на хвилі якої до влади можуть приходити праві популісти, які поголовно виступають проти допомоги Україні, а багато з них навіть перебувають у «друзі Путіна».
Тому у якнайшвидшій стабілізації економіки Німеччини кровно зацікавлені не лише Німеччина та Європа, а й Україна.
