За підрахунками Національного банку України, у травні частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі знизилася на 0,21 п.п. до 56,39% в порівнянні з квітнем. Протягом місяця, з 1-го травня до 1-го червня, загальний обсяг виданих кредитів збільшилася з 1,006 трлн грн. до 1,016 трлн. грн.. З них «непрацюючі» кредити – 573 млрд гривень. Незважаючи на невеличке поліпшення, банківська система дуже страждає від цього.
При чому банкіри відмічають сумну тенденцію: боржники намагаються знайти нові й нові способи вивести майно, яке заставляли (від автівок та нерухомості до виробничого обладнання та заводів), й не віддавати його кредитору. Зазвичай все це проходить «у спарці» з банкрутством боржників. При чому регульоване банкрутство, що, як правило, неможливо без певних домовленостей з судовими органами. За інформацією Незалежної асоціації банків України (НАБУ) орієнтовний обсяг заборгованості банкрутів перед банками тільки по тих справах, які були виявлені – близько 5 млрд. грн.
Свого часу акціонери ТОВ «Торгова компанія «Фотон» (Ньювел) взяли у «Дельта Банку» кредит на суму 18,5 млн. грн. А згодом незаконно розділили предмет іпотеки на три частини, привласнили нові поштові адреси і двічі перепродали як нові об’єкти. Зрештою ці об’єкти були передані в іпотеку «Форум Банку», основного ж боржника ліквідували в процесі банкрутства. Фігурантом відразу в декількох справах про банкрутство виступає і дніпропетровський холдинг «Агро-Союз», який встиг отримати прописку у Львові. За інформацією у ЗМІ, загальна сума непогашеного боргу одним лише банкам сягала більш ніж 144,2 млн грн.
Часто банкам вдається «відбити» майно у судах. Так, «Дельта Банк» повернув в свою власність кафе «Ольвія» в Одесі. Нерухомість була на балансі банку, та під час чергової перевірки в листопаді 2016 року з’ясувалося, що за даними Держреєстру прав на нерухоме майно банк вже не власник приміщення, хоч ніяких дій з відчуження не здійснював. Як вдалося з’ясувати, запис про право власності 12 вересня 2016 здійснив одеський філіал ДП «Державний інститут судових економіко-правових і технічних досліджень» на підставі постанови Приморського районного суду. Тим не менш, банк відстояв своє право власності у Одеському окружному адміністративному суді.
Але так «щастить» не завжди. Зараз може з’явитися дуже небезпечний прецедент, який дасть змогу шахраям не повертати банкам отримані кредити за рахунок укладання додаткових договорів. Банк «Порто-Франко» видав фірмі «Грані» кредит $751 тис. Для забезпечення зобов’язань вона передала в іпотеку банку всі свої майнові права забудовника на квартирний житловий будинок. Іпотека була зареєстрована нотаріально з дотриманням всіх необхідних законодавчих норм. Після закінчення будівництва кредит виплачувати вона не стала, було розпочато процедуру банкрутства. Банк почав процес стягнення іпотечного майна.
І ось тут була застосована унікальна для українського законодавства схема: фірма нібито уклала договір співпраці з Управлінням капітального будівництва міста Одеси, в одному з доповнень до якого було прописано неможливість укладати договори іпотеки без згоди співпрацюючих сторін. Через сім років після укладення такого договору, коли квартири та нежитлові приміщення забудовником були розпродані, незважаючи на іпотеку, УКБ виявило що цей договорір іпотеки нібито порушує його права. Щойно банк почав процес стягнення іпотечного майна, УКБ подала позов до суду через протиріччя факту укладення договору іпотеки договору про співпрацю. Виходить, що договір іпотеки, який полягав нотаріальної формі, зареєстровані в нотаріальному реєстрі, суперечить договору про співпрацю, який укладено в простій письмовій формі. На підставі цієї позовної заяви суддя Лепеха Г.А. виніс рішення про визнання договору іпотеки недійсним. Така нехитра проста схема дозволяє відбивати буквально будь-який договір застави або іпотеки.
Якщо рішення визнає Одеський апеляційний господарський суд, це дасть змогу визнавати недійсними будь-які раніше укладені договори застави з будь-якими структурами. Просто треба буде не полінуватися і скласти простій письмовій формі договору про співпрацю з будь-якою особою, наприклад з сусідом або з іншою фірмою, в якому прописати неможливість укладення договору іпотеки без узгодження сторін. Зробити це раніше дати договору іпотеки не складно: дата договору іпотеки зареєстрована в реєстрі, а дату укладення договору можна поставити будь-яку.
Цікаво, як на це відреагує Міжнародний валютний фонд, який турбуватися про те щоб інтереси вкладників банків і фінансових установ були дотримані і забезпечені договором іпотеки застави працювали. Вся юридична громадськість України з цікавістю спостерігає за рішенням апеляційного господарського суду Одеської області для того щоб зрозуміти має цей схема право на життя або все-таки суді розберуться неправомочність такого рішення і покаже що таким способом договір не може бути визнаний недійсним. Інакше буде купа нових позовів про визнання договорів іпотеки недійсними. Чи можна буде переглянути Інші судові спори щодо визнання договорів іпотеки недійсними зв’язку з даним рішенням суду нового або обставини?
Раніше ФГВФО вже змушений був перешкоджати легалізації виведення ліквідних активів з-під застави «Порто-Франко». До введення восени 2014 року у банк тимчасової адміністрації, наглядова рада банку вирішила відмовитися від майнових вимог на забезпечення за низкою кредитних договорів на суму більш ніж 213 млн. грн., залишивши їх без якісного забезпечення. Фонд став оскаржувати це рішення у суді, постановою Одеського апеляційного господарського суду позов був задоволений, але остаточне слово має сказати Вищий господарський суд.
Описані хитрощі заважають повернути кошти, які держава у особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) має виплати у якості гарантованих компенсацій вкладникам. При тому, майно, яке доводиться реалізувати для виплати боргів вкладникам продається за нижчу від реальної вартість. Особливому попиту з боку покупців на заставну власність не сприяють й законодавчі колізії. Покупець гадає, що придбаний об’єкт вже очищений від претензій, але колишній власник може ще й намагатися оскаржити позбавлення його майна. Вже по завершенні процедури можуть з’являтися паралельні процеси, в яких оскаржуються дії виконавця або працівника банку з відчуження цього майна – наприклад, при його оцінці, що призводить до заборони на користування законно придбаним майном.
«Кредитне шахрайство сьогодні – одна з найсерйозніших проблем банківського ринку. Те, що вона не вирішується, блокує повноцінне відновлення кредитування реального сектора економіки», – говорить виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. На думку асоціації, вирішити проблему може посилення захисту прав кредиторів. «Відповідний законопроект вже тричі виносився в парламент, але щоразу для його підтримки не знаходилося достатньої кількості голосів. Ніхто не голосує «проти», просто фізично не вистачає голосів. Можливо, це продиктовано тим, що основна частина боржників банків сидить під куполом», – каже вона.
«Банки мають справу з шахрайством, підробкою документів, але суди дуже часто закривають на це очі і стають на бік шахраїв. А банки залишаються при своїх непрацюючих кредитах. За нашими підрахунками з $1 боргу в кращому випадку банк повертає $0,3. Решта йде на судові витрати. При такій статистиці жоден банк не буде інвестувати в економіку, оскільки ризик залишитися з діркою в балансі занадто великий», – додає Коробкова.
Василь Череватий
Джерело: Український погляд
