Якщо підводна енергетична і комунікаційна інфраструктура тепер є російською ціллю, західні військово-морські сили повинні будуть вжити швидких заходів. Енергетична криза в Європі, схоже, вступає в нову небезпечну фазу.
Якщо підтвердяться підозри, що Росія стоїть за вибухами, які спричинили три витоки на двох газопроводах “Північного потоку” в Балтійському морі 26 вересня, наслідки для безпеки на континенті будуть довгострокові. Усвідомлення того, що підводна енергетична і комунікаційна інфраструктура ЄС тепер є російською ціллю, змусить європейських військових готуватися до відкриття досить несподіваного нового фронту в умовах війни в Україні, який може привести до прямого зіткнення з російським військово-морським флотом.
Британія вже давно висловлює побоювання, що російські підводні човни в Атлантиці та інших північних водах можуть намагатися завдати удару по підводних кабелях, які мають критичне значення для Інтернету. Вибухи цього тижня роблять ці побоювання менш фантастичними і нагадують про період розпалу холодної війни, коли флоти НАТО і Радянського Союзу – і особливо їхні підводні човни – грали в кішки-мишки з високими ставками в Балтійському морі.
На знак того, що країни намагаються вжити додаткових заходів безпеки, міністр нафти і енергетики Норвегії Тер’є Аасланд заявив національній телерадіокомпанії NRK пізно ввечері у вівторок, що “будуть зроблені кроки для підвищення безпеки” навколо нафтової і газової інфраструктури після обговорень між урядом, військовими, поліцією і виробниками.
Витік газу з “Північного потоку” стався наступного дня після того, як норвезька влада закликала до пильності після того, як поблизу нафтових і газових платформ були помічені неопізнані безпілотники. У липні Королівський військово-морський флот Великої Британії зробив незвично конкретну заяву про те, що він переслідував російські підводні човни вздовж норвезького узбережжя.
Наразі розслідування витоків газу з газопроводу триває у Данії та Швеції – країнах, території яких розташовані найближче до місця інциденту. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен назвала вибухи навмисною атакою і “настільки серйозною, наскільки це можливо”, але не назвала конкретного зловмисника. Прем’єр-міністр Швеції Магдалена Андерссон також заявила, що це був “ймовірно навмисний акт, тобто, швидше за все, акт диверсії”.
Інші європейські лідери, схоже, вже визначилися з тим, кого потрібно звинувачувати.
“Сьогодні ми зіткнулися з актом саботажу”, – заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Не називаючи прямо Росію, він натякнув на це, додавши: “Ми не знаємо всіх деталей того, що сталося, але ми чітко бачимо, що це акт саботажу, пов’язаний з наступним кроком ескалації ситуації в Україні”.
Україна була менш стриманою у визначенні підозрюваних. Михайло Подоляк, радник українського президента, назвав інцидент “терористичною атакою, спланованою Росією, і актом агресії проти ЄС”.
Роберт Хабек, віце-канцлер і міністр економіки Німеччини, поспішив підкреслити серйозність можливих оборонних заходів.
“Ми, звичайно, перебуваємо в такій ситуації в Європі і Німеччині, коли об’єкти критичної інфраструктури – і енергопостачання можна зарахувати до них в цілому – є потенційними цілями. Німеччина – це країна, яка вміє захищати себе, а Європа – це континент, який може захистити свою енергетичну інфраструктуру”, – сказав він.
Поки континент очікує відповідей, дехто вже зважує, який меседж намагалася надіслати Росія, якщо це виявиться актом навмисного саботажу.
Моравецький і Фредеріксен з’явилися разом у польському місті Голенів на церемонії відкриття іншого газопроводу – балтійського газопроводу з Норвегії до Польщі, який має розпочати роботу в суботу.
Якщо за витоками “Північного потоку” стоїть Росія, то вибір часу цілком міг бути навмисним, вважає Сімоне Тальяп’єтра, старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel, що спеціалізується на енергетичній та кліматичній політиці ЄС.
“Балтійська труба була для Польщі головним шляхом диверсифікації поставок енергоносіїв з Росії. Це може бути символічним”, – сказав він, припустивши, що Росія може також вивести з ладу альтернативний маршрут поставок до Польщі.
Але для Європи це має набагато більше значення, ніж чистий символізм, додав він.
“Європа повинна зрозуміти, що енергетична інфраструктура становить ризики для безпеки”, – сказав Тальяп’єтра. “Якщо щось подібне станеться з нашою трубою до Норвегії чи Алжиру цієї зими, у нас будуть серйозні проблеми. Ми повинні посилити нашу безпекову діяльність на наших критично важливих об’єктах енергетичної інфраструктури, тому що недружні суб’єкти можуть повторити подібні дії”.
В той час як дипломати ЄС, як очікується, обговорюватимуть ці інциденти в Брюсселі, а влада Данії та Швеції намагаються встановити, що саме сталося.
Ключове питання полягає в тому, навіщо росіянам підривати власні трубопроводи, життєво важливі артерії, які донедавна перекачували прибуткові експортні обсяги газу до Європи. Однак, оскільки “Північний потік 2” ще не запущений, а “Північний потік 1” перекритий Росією на початку вересня, фактичні наслідки цих інцидентів для постачання газу до Європи (і фінансові витрати для “Газпрому” і Росії) фактично зводяться до нуля.
Диверсія також вписується в кремлівський сценарій таємних актів агресії, спрямованих на залякування і дестабілізацію, таких як отруєння в Солсбері у Великій Британії у 2018 році, вибух на складі зброї в Чехії у 2014 році, і серія вибухів на складах зброї в Болгарії, остання з яких сталася в липні цього року.
Сам Кремль назвав витоки газу в Балтійському морі “такими, що викликають занепокоєння”. Прес-секретар Дмитро Пєсков заявив: “Ми не можемо зараз виключати жодної версії. Очевидно, що має місце якесь пошкодження труби. До результатів розслідування виключати будь-які варіанти неможливо”.
Як повідомило 27 вересня Датське морське управління, два витоки сталися поблизу подвійного трубопроводу “Північний потік-1”, на північному сході датського острова Борнхольм, і один витік стався поблизу трубопроводу “Північний потік-2” біля південно-східного узбережжя острова. Представник командування оборони Данії заявив, що два витоку сталися в районі моря, який є частиною виключної економічної зони (ВЕЗ) Данії (але не в прибережних територіальних водах) і один стався в ВЕЗ Швеції.
Національна сейсмічна служба Швеції зафіксувала два окремих вибухи в цьому районі в понеділок,26 вересня, один о 2:03 ночі, а другий о 19:04 вечора, повідомила національна телерадіокомпанія SVT. Геологічна служба Данії та Гренландії заявила, що зафіксувала два “землетруси”, які збігаються з часом повідомлень про витік газу. Сейсмографічні сигнали від обох подій “не схожі на сигнали від землетрусів. Вони нагадують сигнали, які зазвичай реєструються від вибухів”, – заявили в цій установі.
Навколо кожної з ділянок, які знаходяться на глибині від 60 до 70 метрів, була встановлена закрита зона в 5 морських миль, повідомили морські агентства Балтійських країн.
Данські військові опублікували фотографії газоподібних бульбашок, що вирують на поверхні моря.
Міністр оборони Швеції Петер Хультквіст заявив національному радіомовнику Sveriges Radio, що його уряд зараз “інтенсивно зосереджується на зборі інформації”.
“Сам факт наявності такого витоку є серйозним, на наш погляд”, – сказав Хультквіст. “Оскільки існують різні варіанти сценаріїв, які можуть стояти за витоком, ми повинні ретельно і серйозно вивчити це питання”.
