Російський диктатор відреагував на ультиматум, який поставили перед ним європейські лідери
Втім, як і очікувалось, запропонував власний варіант. Він відкинув ідею оголошення 12 травня стійкого 30-денного перемир’я. При цьому закликав Україну «відновити перервані у 2022 році прямі переговори без попередніх умов» у Стамбулі вже цього четверга – 15 травня.
Відомий український публіцист Віталій Портніков вважає, що дана ініціатива – це не стільки політична пастка для України, стільки безпосередньо для американського президента Дональда Трампа, в яку того намагаються втягнути. «Путін посилює свої зусилля, щоб утримати Трампа за столом переговорів. Йому важливо мати Трампа як співрозмовника, тому він постійно докладає зусиль, щоб той залишався в переговорному процесі, тоді як бойові дії тривають. Ми чудово розуміємо логіку подій: Трамп ще з моменту приходу до влади пропонував Путіну не просто переговори, а саме припинення вогню — і вже після цього переговори. Цю ініціативу підтримали і Україна, і європейські лідери. Підтвердженням стала зустріч у Києві президентів Франції та України, федерального канцлера Німеччини, прем’єрів Великої Британії та Польщі. Ініціатива була не просто озвучена — її підтримали, бо вона походить не від Макрона, не від Мерца, не від Туска, не від Стармера й не від Зеленського. Це саме ініціатива Трампа — беззастережне припинення вогню по всій лінії фронту», – говорить експерт.
Він нагадав, що Макрон, Зеленський і Стармер раніше пропонували перемир’я лише в небі та на морі, тоді як Трамп заявляв тільки про всеосяжне припинення вогню. «І тепер вони всі кажуть: «Ми готові до всеосяжного припинення вогню з 12 травня». Але Путін, так само як раніше двічі відмовляв Трампу та його представникам, зараз відмовляє і європейським лідерам. Він каже: «Ні, про перемир’я слід говорити вже під час переговорів. А поки немає домовленості про переговори — не буде і перемир’я». Ось вам і вся логіка. Тож мені здається, що насправді нічого, що могло б кардинально змінити ситуацію, не сталося», – говорить він.
Якщо Путін усе ж піде на такий крок, це може свідчити про ослаблення російської позиції. «Адже вся ця ініціатива, від самого початку, не мала на меті припинення вогню. Її справжнє завдання — продемонструвати Трампу, що Путін не здатен на конструктивний діалог, і таким чином підштовхнути як самого Трампа, так і Захід у цілому, до посилення санкційного тиску на Росію. Однак ключовим залишається не те, на який крок зважиться Путін, а те, як на це відповість Захід. Якщо реакції не буде — вважайте, що це був холостий постріл. І нічого не зміниться», – додав він.
«До чого підштовхують Росію та, зокрема, Україну? До зупинки бойових дій і відмови від повернення своїх територій. А це вже порушення суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. З технічного погляду — це капітуляція. Якщо Україна припиняє бойові дії, спрямовані на звільнення своїх територій, і відмовляється від їх повернення — це і є капітуляція. Саме до цього нас закликають західні лідери, передусім американці. Вони хочуть, аби Росія погодилась на капітуляцію України. А якщо Москва не погодиться — їй погрожують санкціями. Це якщо прибрати всю дипломатичну обгортку й розкласти по суті технічних дій», – говорить військовий експерт Роман Світан.
За його словами, РФ повністю готова до літньої військової кампанії. «Фактично, можуть починати хоч з понеділка. Ми вже надали їм півтора-два місяці оперативної паузи для накопичення техніки, боєприпасів та особового складу. Росія готується, і їм було б зручно забезпечити собі приблизно 30 днів “мирного неба” — до червня. Це потрібно для ротації, виведення нових сил на лінію зіткнення, переміщення техніки ближче до фронту, доставки боєприпасів. А де в цьому всьому інтереси України? Нас фактично підставляють під російський літній наступ. Росіяни при цьому нібито “йдуть на поступки”, намагаючись виторгувати для себе додаткові вигоди. Наприклад, аби впродовж цих 30 днів нам ще й припинили постачати зброю. Нас просто «запаковують у цукерку» і віддають Путіну — щоб він її з’їв. Але якщо зараз нас змусять віддати все, що потрібно росіянам, — їм навіть не доведеться починати свою кампанію. Вони отримають усе без бою», – додав він.
Політолог Олег Саакян також вважає, що наразі не йдеться про реалістичне перемир’я чи завершення війни. «Ми, навпаки, знаходимося на порозі нової ескалації. Путін готується до літньо-осінньої кампанії, і після 9 травня має повернутися до активного військового сценарію. Російському лідеру було важливо на поточному етапі «позагравати з Трампом», аби послабити Україну та паралельно організувати урочистості до 9 травня. Обидві задачі він реалізував з перемінним успіхом», – сказав «ЕН» експерт.
Він також наголошує, що для Путіна завершення війни зараз дорівнює краху режиму. «Уся російська система функціонує у воєнному режимі, а жодної з ключових цілей щодо України досягнуто не було. Успіхи, які демонструє Росія, не мають сталого характеру — вони хиткі й тимчасові», — підкреслює він.
За словами Саакяна, війна на виснаження — це змагання не фронтів, а державних машин. «Території отримує той, хто протримався довше. А той, хто виснажився першим, — програє і змушений приймати умови іншої сторони», — пояснює він. Саме тому, вважає він, Україна має максимально використовувати час, поки фронт здатен стримувати агресора, аби «надірваною стороною» стала саме Росія. «Російська економіка, промисловість і енергетичний сектор демонструють не найкращі результати. Тому наші шанси досить добрі», — підсумовує експерт.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що нинішня ситуація шкодить адміністрації Дональда Трампа. «Без вирішення українського кейсу Білий дім не зможе перейти до інших глобальних проблем — реформування ринків, відносин із Китаєм тощо. Трампа постійно запитують: що з Україною? Адже він обіцяв вирішити це питання. Йому потрібно показати хоч якийсь результат», — сказав «ЕН» політолог. Тому, вважає експерт, США не відмовляться від участі у формуванні принаймні загальних параметрів мирного процесу. Хоча це, ймовірно, буде тривалий і складний шлях. «Швидкого миру не буде. З огляду на ситуацію на фронті, все більше ознак позиційного протистояння. Це може створити передумови для заморожування бойових дій», — вважає Кулік.
Водночас щодо озвученої раніше радником Трампа Китом Келлогом ідеї демілітаризованої зони, Кулік ставиться скептично: «У нинішньому вигляді ця пропозиція виглядає нереалістичною. Є стратегічні точки, які Україна не може залишити. І не видно готовності Росії, наприклад, залишити Бахмут. Умовною альтернативою може стати певний гібридний формат демілітаризованої зони, але для цього потрібна серйозна деталізація. Це не може бути схема «на око». Попередній досвід таких конфліктів свідчить: демілітаризовані зони передбачають чіткі механізми верифікації, присутність спостерігачів, а також роль третьої сторони — умовного арбітра чи судді. І цей арбітр має мати вплив на сторони», – говорить Кулік. Однак щодо Росії, немає жодного суб’єкта, який міг би гарантувати виконання нею зобов’язань. «Тому я не обіцяю швидкого миру. І в тій ситуації, яку ми маємо зараз, це просто неможливо. Водночас, ймовірність зниження інтенсивності бойових дій і запуску ширших переговорів усе ж існує. І це може статися вже найближчим часом», – додав він.
Доки Володимир Путін залишається при владі, війна триватиме, оскільки сьогодні це питання політичного виживання диктатора, переконаний політолог Тарас Завгородній. «Зупинка війни, особливо по лінії розмежування, — це очевидна поразка для Путіна. А поразка в Росії — це втрата не лише влади, а й життя. Так уже історично склалося», — сказав «ЕН» експерт. Він звертає увагу на критичну залежність російської економіки від військових замовлень. На тлі падіння цін на нафту завершення війни могло б стати фатальним ударом для економіки РФ. «Якщо скоротити оборонні видатки, економіка просто обвалиться. Експорт до ЄС вже не відновити у довоєнних обсягах, а вихід на інші преміальні ринки — сумнівний. Це колапс», — пояснює Завгородній.
У цьому контексті Путін, за словами експерта, не може дозволити собі мир. Якщо й зупиниться війна в Україні, то лише для того, щоб розпочати нову — проти Вірменії, Грузії, Казахстану або країн НАТО. «Російські солдати повернуться з фронту — і з ними потрібно буде щось робити. Інакше — ризик внутрішньої дестабілізації. Не всі росіяни підтримують війну, частина з них згодна на перемир’я лише для підготовки до нової кампанії. Проблема в тому, що близько 40% населення РФ — радикалізовані пропагандою, яка вимагає «вбивати українців»», — додає експерт.
На думку Завгороднього, єдина сила, що здатна завершити війну протягом тижня — Китай, зупинивши поставки снарядів із Північної Кореї та припинивши купувати російську нафту. Але поки що саме низькі ціни на нафту можуть суттєво вплинути на подальший перебіг подій. «Ціна на нафту Urals вже опустилася до 48 доларів за барель. Якщо вона впаде до 40 — це може стати «клінічною смертю» для російської економіки. Процес уже запущено, і Трамп не має можливості його зупинити. Йому конче потрібні низькі ціни на нафту, аби перезапустити американську економіку. Судячи з усього, Саудівська Аравія готова підтримати цю гру — штучно утримуючи вартість нафти на мінімальному рівні. Саме це насправді знищує російську економіки», – говорить експерт. Він нагадав, що Росія, за історичною традицією, завжди розпочинала війни саме в періоди високих нафтових доходів. Так було, зокрема, у 1979 році, коли СРСР ввів війська в Афганістан — після багаторічного нафтового буму. Але вже в 1989-му, на тлі різкого падіння цін на нафту, Радянський Союз був змушений завершити афганську кампанію. Ба більше — саме нафтове обвалення стало каталізатором розпаду СРСР адже Москва прагнула позбутися обтяжливого тягаря дотаційних республік. «Ознаками початку економічного краху стануть секвестр бюджету та замороження вкладів населення. Це буде момент, коли стане зрозуміло, що «Бобік здох». І цей момент може настати вже наприкінці другого кварталу цього року», — прогнозує політолог.
Зазначимо, одним із яскравих доказів цієї ситуації є рішення Центрального банку РФ щодо різкого підвищення ключової відсоткової ставки — з 7,5% до 21%. І це, за словами самого Центробанку, ще не межа. Такий крок — це спроба втримати інфляцію й стабілізувати фінансову систему, яка опинилася під тиском як зовнішніх санкцій, так і внутрішньої розбалансованості економіки. Ще один тривожний сигнал — структура наповнення бюджету. Станом на сьогодні до половини всіх доходів федерального бюджету РФ формуються не за рахунок реального економічного зростання, а через авансові платежі з податків. Іншими словами, підприємства змушені сплачувати податки наперед, ще до фактичного отримання прибутку. Це створює ситуацію, коли держава, фактично, проїдає майбутні ресурси бізнесу, змушуючи економіку працювати «в кредит». У такому режимі війна фінансується ціною виживання приватного сектору. Більше того, ці дії демонструють глибоку неготовність системи до довготривалого конфлікту: якщо держава вдається до таких заходів, це означає, що ресурси вичерпуються, а економічна модель стає нестабільною. Таким чином, війна, яку веде Росія, дедалі більше спирається не на силу економіки, а на її виснаження. І ця модель рано чи пізно приречена на крах.
Втім, президент України Володимир Зеленський перехопив ініціативу, запропонувавши путіну особисту зустріч у Стамбулі, і тепер чинить на нього тиск.
Вимога про 30-денне припинення вогню була висунута під час візиту до Києва лідерів Британії, Франції, Німеччини та Польщі. Якщо Путін відхилить пропозицію, буде посилено санкції та збільшено військову допомогу для ЗСУ, заявив прем’єр Британії.
Володимир Зеленський оголосив, що в четвер, 15 травня, прибуде до Туреччини для участі в перемовинах з російським диктатором. Він підкреслив, що чекає Путіна на зустріч особисто. «Буду в Туреччині у четвер. Сподіваюся, що цього разу Росія не знайде чергових виправдань для своєї відсутності», – зазначив голова держави у Telegram. А також наголосив на важливості негайного припинення бойових дій: «З понеділка ми очікуємо на початок повного і тривалого перемир’я, що створить основу для дипломатичних рішень. Продовжувати кровопролиття – абсурдно».
Відомий російський опозиційний журналіст, що нині отримав українське громадянство, Олександр Невзоров оцінив перспективи такої зустрічі написавши так: «Це картель, це рукавичка просто в морду. Ухилитися чи відмовитися не можна. Клеймо боягуза з шипінням закип’ятить дорогий швейцарський ботокс по всій морді путінського обличчя. Відбудуться такі зміни щік, носа та очей, що навіть Патрушев при зустрічі не впізнає. Їхати Путіну теж не можна. Зеленському не вдасться втюхати лекцію про печенігів. Гемморой мозку президента РФ проявить себе у всій красі і розмова обернеться всесвітньою ганьбою. У такій ситуації Путіну залишається тільки швиденько померти. Спосіб не важливий. Та хоч від свинки. І це єдиний для нього порятунок».
