Негативні результати референдуму в Нідерландах щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-Євросоюз (ЄС) не так демонструють ставлення голландців до Києва, скільки свідчать про внутрішньополітичні проблеми в самій Європі. Однак наслідки вердикту для офіційного Києва не надто райдужні.
Учора стали відомі офіційні результати референдуму в Нідерландах щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, який відбувся 6 квітня. Його підсумки не дуже різняться від результатів екзит-полів, тому особливих ілюзій щодо можливої упередженості вже ніхто не плекав. Незважаючи на те, що референдум не має обов’язкової сили, він свідчить про несхвальне ставлення громадськості до планів голландського уряду щодо ратифікації такого важливого для України документа. І керівництву «країни тюльпанів», очевидно, доведеться прислухатися до голосу своїх громадян. «За» проголосували 38,21% голландців, «проти» – 61%. Явка склала 32,28%.
Такі результати насамперед пов’язані з тим, що голландці часто плутали референдум про асоціацію з Україною з її членством у європейській сім’ї, через підміну понять, яку активно використовували наші проросійські опоненти в ЄС. Складність проблеми для нас полягала і в тому, що закон, за яким проводився референдум у Нідерландах, прийнято недавно, і це перша процедура волевиявлення, що відбувалася відповідно до цього закону.
Тобто повністю проігнорувати думку суспільства для голландських політиків і чиновників означає продемонструвати, що думка суспільства не враховується. А це може призвести до втрати в рейтингах з усіма можливими політичними наслідками. Дров до багаття підклав і нещодавній «панамський скандал», причетним до якого виявився зокрема український президент Петро Порошенко, зайвий раз переконуючи голландців, що ЄС не треба мати справу з керівництвом України через широко поширену корупцію в країні.
Проте визначальним моментом у цій ситуації все ж стали безпосередньо відносини Амстердама (Гааги) з Брюсселем. Уперше голландські виборці мали можливість висловити своє ставлення до ЄС у цілому з 2005 року, коли вони відхилили Європейську Конституцію. За таких голосувань електорат не обов’язково відповідає на запитання, поставлене в бюлетені, однак є величезна спокуса висловити своє невдоволення з інших питань. У цій ситуації українське питання просто «потрапило під роздачу».
Референдум у Нідерландах викликав надзвичайне занепокоєння в керівників ЄС, оскільки його результати фактично поставили під сумнів усю систему прийняття рішень у співтоваристві. Нагадаємо, що 27 європейських країн ратифікували Угоду про асоціацію Україна-ЄС. Є побоювання, що переконлива перемога євроскептиків посилить їхні позиції не тільки в «країні тюльпанів», а й в інших країнах ЄС. Крім того, від такого невтішного сценарію може отримати дивіденди й Росія, якій вигідна роз’єднаність Європи у світлі пролонгації санкцій через конфлікт на Донбасі.
«Після результатів референдуму в Нідерландах щодо України важко повірити, що в Європі все буде добре», – заявив президент Європарламенту Мартін Шульц. За його словами, те, що голландці сказали «ні» Угоді про асоціацію Україна-ЄС, свідчить, що люди розчарувалися в ЄС. І якщо не провести реформи, Євросоюз може опинитися на межі розпаду. «ЄС уже певний час рухається по низхідній траєкторії. Люди втратили довіру до установ на різних рівнях – від національних до загальноєвропейських. Європа на межі краху. Якщо з ЄС вийдуть британці, не виключено, що такі референдуми пройдуть і в інших країнах», – зробив він висновок.
«Ми підкреслюємо, що Угоду про асоціацію вже ратифікували 27 країн ЄС, Європарламент і Верховна Рада України і затвердили обидві палати парламенту Нідерландів й уряд цієї країни. Ми вважаємо, що ЄС у цілому з усіма 28 країнами-членами мають вирішувати (долю асоціації. – «I»), а не 20% виборців однієї з держав-членів, що представляють 0,6% усього населення ЄС, на референдумі, який має консультативний характер», – підкреслили голова комітету закордонних справ Європарламенту Ельмар Брок, співголова комітету асоціації ЄС-Україна Андрій Пленкович і доповідач з українських питань ЄП Саріуш-Вольський у спільній заяві.
Тим часом уряду Нідерландів, можливо, доведеться переглянути питання про ратифікацію угоди про асоціацію Україна-ЄС. За словами прем’єр-міністра країни Марка Рютте, Амстердам не ігноруватиме волевиявлення, висловлене учасниками референдуму, однак рішення про те, як слід відреагувати на такий результат голосування, «потребуватиме часу».
За словами голови ЄС Дональда Туска, Брюссель чекатиме пропозиції уряду Нідерландів щодо негативних результатів референдуму з українського питання. «Я взяв до відома повідомлення про підсумки референдуму в Нідерландах. Я й надалі підтримуватиму контакт з прем’єр-міністром Рютте з цього питання, тому що я хочу почути, які висновки він і його уряд зроблять після референдуму і якими будуть їхні наміри», – сказав він.
У свою чергу, як передає найбільша газета Нідерландів De Telegraaf, адвокат Герард Спонг в ефірі одного з телеканалів заявив, що законність референдуму в Нідерландах щодо асоціації може бути під питанням через порушення в його організації. За його словами, уряд має призначити розслідування з організації референдуму. Він зазначив, що організатори збирали підписи під приводом протистояння з ЄС. «Організатори самі в інтерв’ю NRC це визнали. А це злочин, оскільки, відповідно до статті 98 закону про консультативний референдум, заборонено збирати підписи під хибним приводом», – резюмував Спонг.
Безумовно, результати референдуму в Нідерландах повністю не знищать Угоду про асоціацію Україна-ЄС, однак це створює політичне та юридичне тло для того, щоб документ офіційно не набрав сили. Тепер Україна навряд чи в осяжному майбутньому зможе претендувати на повноправне членство в ЄС. Тобто в цьому разі Київ втрачає насамперед політичну частину угоди. У той же час застосування економічної продовжиться в тому порядку, як воно здійснюється зараз. Адже зона вільної торгівлі не належить до компетенції країн – членів ЄС, це юрисдикція Єврокомісії.
У свою чергу, заступник голови громадської спілки «Центр запобігання та протидії корупції» Василь Вакаров побоюється, що результати референдуму в Нідерландах можуть вплинути на економічні відносини України і ЄС, зокрема, це стосується питання квот на продаж продукції в ЄС. «Мені здається, що Україна дуже сильно програла, і програє ще більше саме в частині зони вільної торгівлі», – зазначив експерт. Вакаров нагадав, що станом на 1 квітня Україна вже вибрала всю квоту на поставки продукції АПК в ЄС. «Зараз мені здається, що політична, м’яко кажучи, недоцільність нашої країни в ЄС буде негативно грати й на цьому ринку», – додав він.
Тим часом європейські аналітики бачать декілька можливих сценаріїв подальших дій уряду Нідерландів і подальшого розвитку подій. Щоправда, жоден з них, на жаль, не передбачає завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС без урахування волевиявлення 6 квітня, пише DW.
Так, Амстердам може поставити перед Брюсселем вимогу внести певні поправки в угоду про асоціацію. Наприклад, додаток, де б говорилося, що Нідерланди не визнають, що наслідком угоди буде членство України в ЄС. На думку експерта по Східній Європі, професора Амстердамського університету Крістіана Ноака, це було б суто символічним кроком, «оскільки в угоді про асоціацію і так ніде не позначено можливість подальшого членства». За такого розвитку подій, як уважають експерти з Амстердамського університету, іншим 27 країнам ЄС, які вже завершили процес ратифікації, не доведеться переглядати угоду і ще раз її ратифікувати.
Другий варіант передбачає внесення Нідерландами доповнення до деяких статей політичної частини угоди або, навпаки, виключення деяких положень. Крістіан Ноак звертає увагу на те, що й інші країни в процесі ратифікації додавали до угоди певні формулювання, зокрема, це зробили Ірландія, Великобританія та Данія. «Нідерланди просто поповнять перелік країн, що обмежили деякі положення угоди», – говорить експерт.
Третій, найрадикальніший сценарій, який, на думку Ноака, є нереалістичним, полягає в тому, що Нідерланди вимагатимуть перегляду угоди загалом. Такий варіант приніс би дуже багато проблем ЄС. Але, як би дивно це не звучало, певною мірою референдум може принести позитивні наслідки й для самої України. Адже всупереч провальному для країни результату, референдум у Нідерландах й обговорення угоди про асоціацію принаймні привернули увагу європейців до проблем України.
Можливо, бажаючим їздити до Європи без віз поки що нема про що турбуватися. У Брюсселі пообіцяли, що результати голландського референдуму ніяк не позначаться на вирішенні щодо лібералізації візового режиму з ЄС. «Є чіткі запевнення (європейських політиків. – Ред.), що безвізовий режим – це абсолютно окремий шлях. І якщо Єврокомісія подає сигнал, а відповідне рішення всередині Єврокомісії вже підготовлено, що Україна виконала повністю всі вимоги на шляху до безвізового режиму, – ми рухаємося до безвізового режиму», – резюмував міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
