Президент України Петро Порошенко наголошує на необхідності збільшити присутність військових кораблів Північноатлантичного Альянсу в Чорному морі у зв’язку з агресивними діями Росії в акваторії Чорного і Азовського морів та захопленням українських суден та моряків Військово-Морських Сил України.
Про це нещодавно він сказав в інтерв’ю американському телеканалу FoxNews.
«Ми маємо посилити присутність кораблів НАТО в Чорному морі», – зазначив Президент. При цьому він наголосив, що «після незаконної анексії Криму повністю зруйнований баланс сил в Чорному морі».
«Путін використовує Крим для розміщення там ракет, значно збільшена чисельність військово-морських сил Російської Федерації. Це створює надзвичайно небезпечну ситуацію і дестабілізує регіон», – сказав Петро Порошенко. Він не виключив подальші можливі агресивні дії Росії в Чорному морі. «Як це було з нападом на українські військові катери», – додав він. «Саме тому присутність кораблів НАТО стане фактором стабілізації», – переконаний Глава Української держави.
Перспектива членства України в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) тепер виглядає не настільки примарною, як кілька років тому. 19 лютого президент Петро Порошенко підписав закон, що закріплює в Конституції курс країни в Євросоюзі та НАТО.
Експерти вважають, що за певних обставин Київ цілком може розраховувати на те, щоб стати повноправним учасником системи колективної безпеки. Наявність військового конфлікту з Росією хоча і ускладнює процес, але може бути і стимулюючим фактором нашого просування в цьому напрямку. Наразі, керівництво Альянсу підкреслює можливість посилення своєї присутності в регіоні Чорного моря для підтримки нашої країни в протистоянні з агресором.
«Ми вивчаємо, чи можемо ми ще більше посилити нашу присутність в Чорному морі, кораблі НАТО будуть в Чорному морі брати участь в навчаннях. Ми суттєво посилимо нашу присутність не тільки на морі, але також в повітряному просторі і на суші в регіоні Чорного моря. Все це є частиною нашої підтримки України», – заявив Генсекретар НАТО Йенс Столтенберг нещодавно в Брюсселі за підсумками засідання міністрів оборони країн Альянсу. За його словами, з міністром оборони України Степаном Полтораком вони провели дуже хорошу зустріч, під час якої всі союзники висловили свою тверду підтримку суверенітету і територіальній цілісності України.
«Союзники НАТО чітко заявили, що агресивні дії Росії проти України неприйнятні – її незаконна анексія Криму, її постійні спроби дестабілізувати Україну шляхом присутності на Донбасі, і, звичайно, абсолютно необгрунтованого захоплення українських суден поблизу Керченської протоки», – підкреслив він. А також додав, що союзники НАТО надають Україні тверду політичну і практичну підтримку. Так, були створені різні трастові фонди, допомога надається в питаннях командування і контролю, кібербезпеки, модернізації оборони і безпеки. Крім того, кілька союзників забезпечують професійну підготовку українських військових. Генсекретар НАТО запевнив, що Альянс продовжить і надалі підтримувати Україну.
Відзначимо, першою появою американського корабля в Чорному морі після захоплення Росією трьох українських військових кораблів біля берегів Криму в листопаді минулого року став візит десантного корабля ВМС США Fort McHenry в румунський порт Констанца на початку січня. Командуюча Шостим флотом ВМС США, віце-адмірал Лайза Франчетті тоді зазначила, що прохід корабля підтверджує «колективну рішучість забезпечувати безпеку в Чорному морі». Пізніше в Чорне море попрямував ескадронний міноносець військово-морських сил США USS Donald Cook. Він увійшов в територіальні води Грузії 21 січня і зупинився в порту Батумі, пробувши там до 25 січня. Також раніше патрульний протичовновий літак ВМС США Boeing P-8A Poseidon здійснив політ над Чорним морем в 36 кілометрах від берегової лінії Криму. У розвідувальних цілях літав і літак-розвідник Військово-морських сил США Boeing RC-135V. У грудні регіон відвідувало британське гідрографічне судно «Ехо», а глава Міноборони Британії Гевін Вільямсон навіть піднявся на борт українського фрегата, щоб висловити підтримку Києву.
«Це абсолютно прогнозовані речі, тому що Росія постійно демонструє нагнітання напруженості, постійну ескалацію. Західні інформаційні агентства, розвідувальні служби, відкриті джерела вже давно повідомляють про те, що Росія готується до війни. І це не схоже на підготовку війни тільки з Україною. Насправді, відбувається демонстративна «гонка озброєнь», як в періоди «холодної війни». І це добре розуміють на Заході, що дії Путіна можуть становити загрозу, в тому числі для країн-членів НАТО. Тому тут питання йде не тільки про позицію виключно по відношенню до України. Але і взагалі про посилення південного флангу НАТО», – сказав «ЕН» політолог Тарас Чорновіл . За його словами, цей напрям почав посилюватися через те, що відбувається мілітаризація Криму. «Є достатньо підстав вважати, що в Криму або вже є, або буде розміщена ядерна зброя. Плюс існує комбінована загроза в зв’язку з тим, що ядерна загроза стоїть у вигляді «Іскандерів» в Калінінградській області. А можливість двох ядерних ударів з позиції таких «кліщів» – особлива тактична загроза. Тому, в регіоні Чорноморського басейну в найближчі роки буде надзвичайно жорстко відбуватися переоснащення, створення нових військових баз, посилення флотів, розвідувальних можливостей і т.ін. Це загальна доктрина, за якою зараз йде НАТО. Тому що Росію вже ніхто не сприймає як партнера, навіть ті, хто їй підіграють», – додав експерт.
Варто відзначити, Конвенція Монтре обмежує присутність НАТО, накладаючи жорсткі рамки на кількість військових кораблів нечорноморських держав і тривалість їх присутності. Тому про можливість патрулів НАТО біля Керченської протоки мова поки що не йде. Але цікаво, як би Росія відреагувала, якби кораблі країн Альянсу підводили українські морські судна до Керченської протоки і патрулювали, щоб вони безперешкодно могли його пройти?
«Реакція РФ може бути виключно у вигляді додаткових провокацій, які можливі також в інших акваторіях і флотах. З іншого боку, можна очікувати пропагандистські заяви. Будь-які дії РФ в акваторії Азовського або Чорного моря викличуть протилежний ефект. Тобто, ще більшу присутність і ще більше посилення кораблів НАТО в цьому регіоні. Фактично, своїми агресивними діями на цьому театрі протистояння, Росія сама дає додатковий аргумент для того, щоб НАТО посилилося. З огляду на, що така воля у них є», – сказав «ЕН» політолог, голова Платформи соціально-гуманітарних ініціатив і інновацій «Єдиний Координаційний Центр» Олег Саакян . За його словами, деякі російські заяви показують, що в Кремлі ці ризики чітко розуміють і враховують. «Зокрема, про недопущення проходження кораблів НАТО в акваторію Азовського моря шляхом прямих зіткнень, т.зв. «Тертя бортами». Росія демонструє, що вона не готова застосовувати озброєння проти кораблів НАТО, але буде перешкоджати цьому фізично створюючи перешкоди. Тобто, фактично Росія розписується в тому, що дієвих інструментів для протистояння з Альянсом в акваторії Чорного моря у них немає, крім як утримуватись від серйозних провокацій», – резюмував експерт.
На сьогодні візити кораблів НАТО в Чорне море і проведення морських операцій в регіоні придбали додаткову значимість і вже перестають бути чисто символічною демонстрацією підтримки Києва, перейшовши на практичний рівень – тепер це також підтримка свободи українського судноплавства.
«Росія може почати “піратство” в Чорному морі. І наша торгівля, при цьому, може сильно постраждати. Звичайно, все це не обійдеться без проблем для самої Росії, яка через Босфор і Дарданелли провозить половину своїх товарів, тому вона поки ще цим не займається. Але, тим не менш, для свободи судноплавства і запобігання агресії в Чорноморському регіоні присутність сил НАТО є дуже корисною. Нарешті Захід починає розмовляти з Росією тією мовою, яку вона найкраще розуміє», – сказав «ЕН» політичний експерт Олександр Палій . За його словами, Україна поки що не здатна самостійно відстояти свої інтереси в регіоні, оскільки сили в порівнянні з країною-агресором непропорційні. «Наш флот завжди був слабким. Але через зраду і стараннями колишнього міністра оборони Лебедєва, ставленика Януковича, який фактично був російським шпигуном, Україна позбулися своїх кораблів в Криму. Хоча навіть при їх збереженні, нам все одно було б непросто. Сьогодні Україна розробляє ракетний можливості для попередження агресії, випробовуються модернізовані ракетні комплекси, відроджується авіація. Україна істотно посилюється, але поки цього недостатньо, щоб протистояти Росії», – резюмував він.
У цьому солідарний і директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець .
Незважаючи на весь комплекс проблем з Росією, експерти вважають, що сьогодні Україна є набагато ближчою до придбання повноправного членства в НАТО. Так, після перемоги Революції Гідності, з початком війни на Донбасі, а також окупацією Криму нам вдалося повернути курс на вступ до Альянсу, який завмер стараннями екс-президента Віктора Януковича. Свого часу він спромігся ліквідувати міжвідомчу комісію з питань підготовки вступу нашої держави в НАТО, а також національний центр з питань євроатлантичної інтеграції.
В останні роки Україна послідовно реформує сектор безпеки і оборони, наближаючи їх до норм Організації. 7 лютого Рада прийняла законопроект про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Євросоюзі і НАТО. У той же день Рада схвалила проект постанови, яким закликала НАТО надати Україні план дій щодо членства (ПДЧ). Минулого тижня президент Порошенко підписав історичний документ.
«Нам весь час розповідають, що ми не готові. Але насправді готовність України в даний момент вище ніж у Хорватії, Албанії, Чорногорії, Болгарії та Румунії на момент реального вступу цих країн в НАТО. Більш того, навіть Греція на момент вступу в НАТО мала набагато нижчий рівень готовності», – каже Тарас Чорновіл. Однак, за його словами, у нас не відпрацьовані питання спільної логістики з НАТО, система взаємного командування, а також є нестача невійськової складової. «Антикорупційний суд має запрацювати. НАТО чекає більшого успіху в судовій реформі. Головне, щоб ми продемонстрували прогрес. Але по військовій частині, в принципі, той рівень, який ми маємо, достатній для вступу в НАТО», – вважає політолог.
На його думку, раніше перспектив вступу в НАТО у нас взагалі не було, тому що «НАТО мало певні домовленості з Росією і обидві сторони їх дотримувалися». «Росія не проводила надмірно агресивну політику, а НАТО зобов’язалися не розширюватися на Схід. Але після агресії в Грузії і Україні ці моменти вже не мають значення. Тому поки мають місце тільки стримуючі фактори, певний лобізм, який є в країнах НАТО … Але вони можуть бути подолані серйозним впливом американців, які здатні продемонструвати свою позицію. І навіть Угорщині протистояти цьому буде досить важко», – впевнений Чорновіл. На його думку, теоретично на кінець 2020 року – початок 2021 року Україна може розраховувати на формальне отримання ПДЧ «з можливістю подальшого, досить швидкого, процесу щодо вступу». «Наявність конфлікту з Росією не буде мати великого впливу. Це перебільшення. Дійсно, стати членом НАТО не може країна, яка сама має територіальні претензії до іншої держави. Але стати членом Організації країні, яка втратила певні території, в принципі, можливо. Прямої заборони цього немає. Але, безумовно, військовий конфлікт ускладнює ситуацію. Тому, поки він не триває, повноцінне членство може і не відбутися», – резюмував політолог.
Варто відзначити, що в останні роки військові витрати країн-членів Альянсу також виросли. Сукупний оборонний бюджет склав майже $946 млрд. Найменше грошей на оборону виділяє останній член Альянсу – Чорногорія. Всього $72 млн. А США витрачає на оборонні потреби майже $700 млрд. Раніше президент США Дональд Трамп погрожував союзникам виходом США з НАТО, якщо його не задовольнять темпи нарощування іншими країнами – членами Альянсу військових витрат. Він наполягає, що поріг оборонних витрат потрібно збільшити з 2% до 4% ВВП. Це одна з причин, чому в Організації довго роздумують перед тим, як прийняти до своїх лав нових членів. Зрозуміло, що для України цей момент грає істотну роль, враховуючи нинішній економічний стан країни.
У той же час, за словами військового експерта Олексія Арестовича , нинішній статус України буде обходиться набагато дорожче. «Чомусь, існує така помилка, що НАТО – це дорого. Навпаки, дешево. Зараз ми витрачаємо 5% бюджету країни. А якщо станемо членом Альянсу нам доведеться витрачати всього 2%, максимум 3%. Тому НАТО вигідніше в фінансовому відношенні. Тому що армія не цілком готується в НАТО, а лише частина компонента, за участю багатонаціональних сил Організації. Це дозволяє бути суперсучасним, тому що кошти витрачаються тільки на цей компонент. Все інше робить об’єднана військова машина НАТО. Тому бути в НАТО дешевше, ніж бути нейтральним. Нейтральна позиція дуже дорого обходиться, тому що це підготовка війни проти всіх. Нейтралітет – це не мир з усіма, це готовність воювати з усіма», – сказав «ЕН» експерт. Він також вважає, що в наступні п’ять років можна буде отримати ПДЧ «при одній невеликій умові, що президентом залишається Порошенко, тому що у інших немає ні того авторитету, ні тієї системи зв’язків».
Вступ до Альянсу або хоча б позитивна динаміка у відносинах з НАТО також має позитивний вплив на економіку країни. Інвесторами цей факт сприймається дуже добре. Наприклад, в рік, коли Польща стала членом НАТО, інвестиції в її економіку зросли майже в 4 рази, Чехії та Угорщини – в 3,5, Румунії – майже в 2,5, Болгарії – в 2.
Раніше в конгресі США представили погоджений Сенатом і Палатою представників проект «Закону щодо асигнувань Держдепартаменту зарубіжних операцій і суміжних програм на 2019 фінансовий рік». Відповідно до кошторису, для України передбачено $445,7 млн., що на $25 млн. перевищує асигнування 2018 року. Також передбачається можливість виділення коштів під надання Україні кредитних гарантій. «Таким чином, сукупний обсяг коштів для підтримки України в 2019 бюджетному році складе $695,7 млн. Це на $75 млн. більше, ніж було передбачено асигнувань 2018 року», – йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, американський ракетний есмінець USS Donald Cook в 25 лютого вранці увійшов до Одеського порту, він де він пробуде до 27 лютого. Есмінець увійшов в чорноморський регіон минулого тижня і весь цей час був у відкритому морі. Командування 6-го флоту США повідомляє, що есмінець планує “провести операції із забезпечення безпеки на морі і підвищити стабільність в цьому регіоні”.
