Створюється враження, що депутати живуть у паралельному світі, абсолютно не розуміючи реалій буття. Прикладом тут можуть бути поправки до Кримінально-процесуального кодексу, запропоновані депутатом Радикальної партії Андрієм Лозовим під час голосування минулої осені за законопроект №6232, яким запущена судова реформа.
Нагадаємо, це саме той депутат Андрій Лозовий, щодо якої ще влітку минулого року Генпрокуратура намагалася порушити кримінальну справу та зняти недоторканність. Однак далі розмов справа не пішла.
Утім, річ не в Лозовому та Радикальній партії. За поправки Лозового проголосували понад 226 депутатів, серед яких були не лише депутати від Ляшка.
Адже від початку було очевидно, що ці поправки можуть призвести до важких наслідків з погляду криміногенної ситуації в країні, роботи правоохоронної та судової систем, а також різко ускладнять життя мільйонам простих громадян країни. Також поправки ці відкривають нові широкі можливості для корупції.
Поправки набули чинності з 15 березня 2018 р. Розглянемо коротко деякі, найважливіші особливості нормативу.
Передусім поправки торкнулися термінів розслідування кримінальних справ. Тепер на особливо тяжкі справи відводиться 18 місяців, на розслідування справ середньої тяжкості – 12 місяців, а на дрібніші злочини – 6 місяців.
Такі нововведення можна оцінювати двояко. З одного боку, їх можна вважати позитивними, бо вони обмежують терміни проведення слідства, яке в умовах вітчизняної безвідповідальності, безкарності та корумпованості правоохоронних органів часто розтягується на роки, і весь цей час підозрювані, які цілком можуть бути не винними, перебувають за ґратами.
З іншого боку, різке та беззастережне скорочення термінів слідства, насамперед особливо тяжких злочинів може призвести до того, що злочини залишаться нерозкритими, а небезпечні злочинці вийдуть на волю через недоведеність злочину.
Поправки до Кримінального кодексу істотно ускладнили та забюрократизували проведення слідчих дій. Раніше слідчий був процесуально вільніший, наприклад, у призначенні експертиз. А тепер призначення тих самих експертиз можливо тільки за рішенням суду з подання прокуратури. Тобто замість одноланкової схеми ухвалення рішень виникає цілий трикутник, що до того ж загрожує корупцією.
І якщо зазначені проблеми більше стосуються правоохоронців, злочинців і відносно незначною мірою решти народонаселення, то наступна норма стосуватиметься багатьох.
Ідеться про істотне ускладнення процедури поховання.
Досі процедура оформлення документів була досить простою та зрозумілою, хоча мала певні особливості. У разі смерті, на місце виїжджали медичні працівники та правоохоронці. Медики встановлювали факт смерті, а слідчий або відкривав провадження та виписував постанову про проведення судово-медичної експертизи, якщо були підозри на насильницький характер смерті, або провадження не відкривав у разі очевидності природної смерті, наприклад, через хворобу. Тільки після оформлення цих документів тіло брали до моргу. Ці самі документи були підставою для поховання або кремації.
Приблизно така сама схема діяла й тоді, якщо людина помирала вдома природною смертю, наприклад, від хвороби або старості. Додому виїжджали медики, констатували причину смерті. Вони також викликали правоохоронців, які оглядали тіло та, в разі відсутності ознак насильницької смерті, видавали відповідні документи, що дозволяють здійснювати поховання.
Важко сказати, наскільки такий підхід сприяв зловживанням, однак у більшості випадків така схема за відсутності криміналу була досить простою й давала змогу швидко вирішувати питання, адже небіжчик удома – це, м’яко кажучи, не найприємніше.
Після введення поправок зазначені вище сценарії істотно ускладнюються, а головне, затягуються в часі. На проведення судмедекспертизи відводиться 72 години, тобто три доби. Слідчому, який прибуде на місце смерті людини, буде заборонено призначати експертизу. Він буде зобов’язаний звертатися за дозволом на проведення експертизи до слідчого судді, крім того, спочатку треба буде звернутися до прокурора.
Від цього моменту починається відлік зазначених 72 годин, протягом яких суддя має призначити експертизу. Проте й це ще не все, адже терміни проведення експертизи законодавчо ніяк не обмежено, тобто формально вона може тривати хоч нескінченно.
Отже, навіть якщо людина померла вдома власною смертю, без експертизи поховати його буде неможливо, бо навіть для поховання померлого своєю смертю потрібна постанова суду.
А тепер уявіть собі, що надворі літо, спека, удома лежить померлий, а різні бюрократичні інстанції граються папірцями! Втім, зимовий час теж не обіцяє нічого доброго… Адже морги не матимуть права приймати тіла померлих без рішення суду. І якщо лікарні мають свої морги, то що робити родичам тих, хто помер удома, абсолютно незрозуміло. Ухваливши, м’яко кажучи, неадекватні норми, законодавці на цю тему відповідей не дають.
Хоча такі запитання цілком виправдано ставлять не тільки прості громадяни, а й правоохоронці високого рангу, щоправда, відставні, бо чинні чиновники, мабуть, ставити абсолютно обґрунтовані запитання побоюються.
«Що робити з трупом? Ніхто не розуміє, де він буде лежати. У домашніх умовах утримувати неможливо. Без рішення суду морги приймати тіло для проведення розтину та першочергової судово-медичної експертизи не будуть. Якою б смертю не померла людина, природною чи насильницькою», – заявив колишній заступник голови головного слідчого управління МВС Григорій Мамка.
Щоправда, деякі юристи вважають, що тіла в морги все одно братимуть, адже інакше неможливо. Проте розтин та експертизу проводитимуть через певний час у встановлені новими нормами терміни. Однак очевидно, що місць у моргах не вистачить, вони будуть переповнені, і це стане ще одним приводом для збільшення поборів з населення. Є приватні холодильні камери, проте і їх бракуватиме, і це теж боляче вдарить по кишенях родичів, оскільки й зараз доба зберігання тіла в морзі коштує до 350 грн.
Очевидно, що все це відкриває нові можливості для корупції. Адже зазначену довгу та складну процедуру можна істотно скоротити, прискорити ухвалення судом потрібного рішення та видачу цього рішення на руки, якщо відомим способом стимулювати чиновницьке завзяття.
Адже суди й без того перевантажені, а тепер на них упаде величезний обсяг рутинних справ. До того ж є й територіальні обмеження. Видавати дозвіл на експертизу зможуть тільки ті суди, де зареєстровано юридичну особу органу досудового розслідування. Наприклад, слідчі всіх районів Києва повинні будуть звертатися за клопотаннями та дозволами тільки до Шевченківського районного суду столиці. Очевидно, що там буде стовпище.
До речі, цей суд уже закликав парламент вирішити майбутню проблему перевантаженості, та Верховній Раді не до того. «Збільшення навантаження може негативно позначитися на забезпеченні прав інших учасників судових процесів», – наголошують у суді.
У ЗМІ вже звучать апокаліптичні прогнози про те, що в судах збиратимуться 100 осіб на день і більше, і зовсім незрозуміло, як судді з цим вправлятимуться, чи призначатимуть додаткові штатні одиниці, на які має бути надано бюджетне фінансування, приміщення, зв’язок тощо. Втім, як зазначено вище, судді теж не розуміють, що з цим робити.
До речі, у глибинці проблем буде не менше, ніж у столиці. Напливу, звісно, там не буде, проте якщо небіжчик перебуває у віддаленому селі, а слідчі та суд – у райцентрі за декілька десятків кілометрів, то завдання буде непростим. А зважаючи на те, що в процесі медичної реформи фельдшерсько-акушерські пункти, що залишилися, теж закриють, – медичне освідування смерті ще більше ускладнюється.
Привертає увагу той факт, що зазначені поправки вже розкритикували деякі депутати, поліція, НАБУ, прокуратура. Голова Національної поліції Сергій Князєв заявив, якщо не внести «поправки до поправок», то правоохоронну систему чекає колапс.
Антикорупційний прокурор Назар Холодницький висловився гранично конкретно: «Мимоволі виникає питання, чи не було це зроблено спеціально, щоб паралізувати роботу правоохоронних органів».
І все-таки 13 березня Верховна Рада відклала на невизначений термін розгляд законопроекту № 7547, що скасовує скандальні «поправки Лозового» до Кримінально-процесуального кодексу. Знайшлися проблеми важливіші.
