В кінці вересня Європейська аудиторська палата опублікувала гучну доповідь, в якій критикується неефективність антикорупційних ініціатив Європейського Союзу в Україні. У доповіді зроблено висновок, що для досягнення реального прогресу Європейська комісія повинна співпрацювати з державами-членами ЄС, щоб не дозволити українським олігархам та іншим особам, підозрюваним у великій корупції, переміщатися або використовувати свої активи на території ЄС.
Запропоновані обмежувальні заходи можуть мати вирішальне значення. Українські олігархи та корумповані чиновники, що перешкоджають реформам всередині країни, зараз мають безперешкодний доступ в ЄС. Цей доступ сприяє корупції в Україні й повинен бути спрямований проти них. Як інформують Економічні новини, про це пише The Atlantic Council.
Грабувати природні ресурси країни, обманювати платників податків, доїти державні монополії, а потім таємно перекачувати корупційні доходи в безпечне місце в ЄС, використовуючи підставні компанії разом з армією західних юристів та інших бажаючих надати послуги. Це класична схема дій корумпованих еліт в Україні.
Людям, які отримують вигоду від таких схем, не потрібно турбуватися про інвестиції в освіту, охорону здоров’я або інфраструктуру України, оскільки члени їх сімей зазвичай вчаться в Лондоні, роблять покупки в Відні, відпочивають у Франції та лікуються в Німеччині. Багато просто купують громадянство ЄС на Кіпрі або Мальті через цілком законні процедури отримання інвестиційної візи.
Можливість для корупціонерів в Україні вільно подорожувати, купувати активи та інвестувати в Європейському Союзі є для них ключовим мотивуючим фактором задля продовження своєї згубної практики, а також для запобігання будь-якого прогресу в напрямку верховенства права в їхній рідній країні. Зрозуміло, що втрата такого доступу в ЄС є для них найгіршим сценарієм, який в змозі стати на заваді розкішному способу життя і безкарності, до якого вони і їх сім’ї вже давно звикли.
У нещодавній доповіді ЕКА як приклад того, як заборона на в’їзд може бути використаний для боротьби з корупцією, наводяться США. На початку цього року державний секретар США Ентоні Блінкен публічно заборонив українському олігарху Ігорю Коломойському в’їзд в США за нібито корупційне поводження і підрив демократичного прогресу в Україні. Ця заборона також поширювався на його дружину, дочку і сина. Однак Коломойський і раніше мав вільний доступ в ЄС.
На відміну від США, в Брюсселі нині немає гнучкої та швидкої процедури, що дозволяє заборонити особам, звинуваченим в серйозній корупції, або членам їх сімей відвідувати ЄС або займатися там економічною діяльністю. Деякі можуть стверджувати, що недавно прийнятий в ЄС Закон Магнітського потенційно може бути використаний для введення персональних санкцій. Однак нині Акт Магнітського ЄС не передбачає корупцію в якості підстави для введення санкцій.
Крім того, процедура введення персональних санкцій в ЄС сумно відома своєю складністю у використанні та може бути заблокована будь-яким з 27 держав-членів ЄС. З огляду на багатство і вплив ключових фігур, що підживлюють корупцію в Україні, досить імовірно, що вони зможуть знайти окремих членів ЄС, готових заблокувати санкції.
З огляду на це, необхідний більш інноваційний підхід, який не потребує одностайного рішення для введення заборон на в’їзд і ряду інших обмежень. Відповіддю може стати голосування кваліфікованою більшістю, як пропонує Європейський парламент. Тепер завдання Європейської комісії – розробити найбільш підходящу правову базу.
Закривши лазівки для брудних грошей і наклавши обмеження на олігархів і чиновників, відповідальних за корупцію в Україні, ЄС може зіграти ключову роль у сприянні більш швидкому переходу країни до верховенства права та подальшої євроатлантичної інтеграції.
Такі заходи також значно зменшать вразливість Європи перед використанням Росією корупції в якості зброї в триваючій гібридній війні Кремля проти Заходу. У червні 2021 року президент США Джо Байден оголосив корупцію загрозою національній безпеці. Тепер настала черга ЄС зробити те ж саме і почати ставитися до корупції з усією серйозністю, якої вона заслуговує.
Зараз є мало ознак того, що ЄС серйозно ставиться до своєї ролі в забезпеченні величезної кількості корупційних схем, що виникають за межами її кордонів. Наприклад, хто в Європейській комісії відповідає за досягнення результатів в боротьбі з корупцією? Можливо, прийшов час призначити спеціального комісара ЄС в боротьбі з корупцією, так само як вже є комісари, які відповідають за боротьбу з дезінформацією і зміною клімату.
Майбутній саміт президента Байдена з питань демократії у грудні може стати доброю нагодою просунути розмову про корупцію і розробити комплексні трансатлантичні рішення.
Недавнє викриття Pandora Papers підкреслило критичну роль, яку західні країни продовжують грати у сприянні корупції в інших країнах світу. Як ніде це актуально для України. Якщо ЄС хоче допомогти країні зробити рішучий прорив від інституційної корупції пострадянської епохи, він також повинен перестати виконувати роль «безпечної гавані» для розбещених українських олігархів і корумпованих топ-чиновників.
